Новини УАІБ

УАІБ: деякі зміни до законопроекту щодо регульованих ринків та деривативів становлять загрозу для системи державного управління

Українська асоціація інвестиційного бізнесу, розглянувши проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3498), прийнятий парламентом у першому читанні, вважає, що частина змін, які пропонується внести, суттєво виходить за межі мети проекту та становить загрозу для системи державного управління.

Так, Проектом пропонується встановити, що «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є організаційно, функціонально та фінансово незалежною, самостійно планує свою діяльність.

Незалежність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку забезпечується:

1) встановленим цим Законом порядком призначення на посади та звільнення з посад Голови та членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

2) визначеними цим Законом та іншими законами України гарантіями діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3) особливим порядком організаційного та фінансового забезпечення діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, встановленим законом.

Втручання в діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі шляхом надання вказівок, розпоряджень, доручень органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та/або службовими особами, забороняється, крім випадків, установлених законом».

Крім того, проектом визначається статус працівників НКЦПФР, відповідно до якого вони не є державними службовцями і на них не розповсюджуються норми Закону України «Про державну службу». При цьому Голова та члени НКЦПФР наділяються необмеженими повноваженнями. Доповнення також містять статті щодо правового захисту Голови, членів та інших працівників НКЦПФР, заборони та обмеження для них, проте статті щодо відповідальності цих осіб у Проекті відсутні.

Також встановлюється, що акти НКЦПФР не підлягають державній реєстрації. НКЦПФР веде реєстр власних актів у встановленому нею порядку.

Проектом визначається, що «Акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку … не потребують узгодження або схвалення органами державної влади, іншими державними органами та не можуть відмінятися ними, крім випадків, передбачених законом». При цьому акти НКЦПФР є обов'язковими для органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, учасників ринку цінних паперів, інших фізичних та юридичних осіб. НКЦПФР контролює їх виконання.

Отже, регуляторна діяльність НКЦПФР виводиться з-під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики», а реєстрація актів – з-під нагляду Міністерства юстиції.

Таким чином, в Україні пропонується створити «орган» з надширокими повноваженнями, без забезпечення відповідного нагляду за його діяльністю.

В УАІБ вважають, що така безконтрольність діяльності Комісії створює значні корупційні ризики.

При цьому Асоціація цілком підтримує наміри авторів Проекту щодо створення в Україні цивілізованого ринку похідних цінних паперів та деривативів, розширення спектру фінансових інструментів для інвестування та забезпечення можливості зменшення ризиків інвесторів.

Законопроектом дійсно запропоновані зміни до законів України щодо класифікації деривативів, запровадження ескроу-рахунків для забезпечення виконання зобов’язань за деривативами, визначені уповноважені органи державної влади щодо регулювання ринку деривативів, прийняття яких стимулюватиме інвестиційну діяльність в Україні. Однак ці позитивні напрацювання можуть бути знівельовані у випадку прийняття Проекту із нормами, що зазначені вище.

З метою збереження цілісності системи функціонування органів державної влади та забезпечення розвитку фінансового ринку УАІБ пропонує вилучити з Проекту норми, які безпосередньо не пов’язані із запровадженням нових фінансових інструментів та регулюванням їх обігу.

Свої зауваження Українська асоціація інвестиційного бізнесу направила до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, інших зацікавлених комітетів та керівників депутатських фракцій і груп.

*****

Загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих у Європі,
за І квартал 2016 року зменшились на 2,1%

Згідно з даними, наведеними у звіті Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) «Тренди європейської індустрії інвестиційних фондів у І кварталі 2016 року», загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих у Європі, за І квартал поточного року зменшилися на 2,1% і станом на початок квітня 2016 року складали 13 320 млрд. євро.

Найбільший обсяг чистих активів серед інвестиційних фондів європейських країн на звітну дату спостерігався у фондах Люксембургу. Їхня частка у загальному обсязі активів складала 26% (3 395 млрд. євро). Друге місце за цим показником належало інвестфондам Ірландії (14% або 1 831 млрд. євро), третє - Німеччини (13,5% або 1 761 млрд. євро), четверте - Франції (12,8% або 1 667 млрд. євро), п’яте - Великобританії (10,7% або 1 398 млрд. євро).

Майже у всіх європейських державах у І кварталі поточного року відбулося зменшення обсягів активів інвестиційних фондів. Найбільше вони зменшилися в інвестфондах Великобританії (на 5,8%), Мальти (на 4,8%), Ліхтенштейну (на 4,8%), Словенії (на 4%) та Греції (на 3,8%).

Водночас, у деяких країнах спостерігалося збільшення обсягів активів. Зокрема, у Чехії вони зросли на 3,7%, у Німеччині – на 1,8%, в Туреччині - на 1,6%, в Польщі – на 1,3%, в Норвегії – на 1,3%, у Нідерландах – на 0,7%, в Болгарії – на 0,6%.

Частка чистих активів фондів групи UCITS у загальному обсязі активів європейських інвестиційних фондів станом на початок квітня 2016 року складала 60,8%, а фондів групи AIFs – 39,2%.

Сукупні чисті активи фондів групи UCITS за І квартал поточного року зменшилися на 3,4% та дорівнювали 8 205 млрд. євро.

Частка активів фондів акцій у загальній структурі активів інвестфондів групи UCITS складала 36%, фондів облігацій - 27%, фондів з мультиактивами – 17%, фондів грошового ринку - 14%, інших видів фондів - 6%.

Загальні активи фондів акцій за звітний період зменшились на 7%, фондів з мультиактивами – на 2,7%, фондів облігацій – на 1,3%, фондів грошового ринку - на 3,5%, натомість активи інших видів фондів зросли на 11,2%.

Станом на початок квітня 2016 року найбільші обсяги активів фондів групи UCITS спостерігалися у таких країнах: Люксембург – 35,9% від загального обсягу активів усіх європейських фондів цієї групи (2 847 млрд. євро); Ірландія – 17,5% (1 387 млрд. євро); Великобританія – 12,7% (1 009 млрд. євро); Франція – 9,6% (758 млрд. євро); Швейцарія – 5,2% (409 млрд. євро).

У більшості європейських країн протягом січня-березня поточного року було зафіксовано зменшення чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS.

Найбільше зменшилися активи фондів Мальти (на 12,1%), Великобританії (на 7,3%), Греції (на 6%), Ліхтенштейну (на 5,4%) та Португалії (на 4,5%).

Збільшення обсягів чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS спостерігалося лише в Угорщині (на 11,2%), Хорватії (на 3,1%), Чехії (на 1,6%) Румунії (на 1,4%), Норвегії (на 1,3%) та Болгарії (на 0,7%). При цьому у Бельгії цей показник за січень-березень не змінився.

Сукупні чисті активи європейських інвестиційних фондів групи AIFs за І квартал 2016 року зменшилися на 0,1% і станом на початок квітня дорівнювали 5 110 млрд. євро.

Крім того, у звіті EFAMA повідомляється, що станом на звітну дату загальна кількість інвестиційних фондів групи UCITS дорівнювала 30,15 тис. (52,2% від загальної кількості європейських інвестфондів), а групи AIFs - 27,65 тис. (47,8%).

У І кварталі поточного року в європейських інвестиційних фондах групи UCITS відбувся відтік коштів обсягом 6,46 млрд. євро. Для порівняння, у січні-березні минулого року інвестфонди цієї групи залучили 284,5 млрд. євро.

Найбільший відтік (8,97 млрд. євро) був зафіксований у фондах облігацій. Три фонди з мультиактивами втратили 6,07 млрд. євро., фонди акцій – 3,45 млрд. євро, фонди грошового ринку – 2,23 млрд. євро. Однак, інші види фондів залучили 2,17 млрд. євро.

Найбільший відтік коштів у І кварталі поточного року відбувся в інвестиційних фондах групи UCITS Люксембургу (21,7 млрд. євро), Ірландії (1,96 млрд. євро), Іспанії (1,36 млрд. євро), Австрії (1,32 млрд. євро), Італії (1,11 млрд. євро) та Великобританії (1 млрд. євро).

Проте, у ряді країн Європи спостерігався приплив коштів в інвестфонди групи UCITS. Найбільші їх обсяги залучили фонди Франції (15,6 млрд. євро), Швейцарії (5,48 млрд. євро), Німеччини (2,52 млрд. євро), Норвегії (1,83 млрд. євро) та Данії (0,2 млрд. євро).

*****

Учасники ІІІ Міжнародного форуму корпоративних секретарів обговорили актуальні питання реформи корпоративного управління в Україні

Минулого тижня у Києві пройшов ІІІ Міжнародний форум корпоративних секретарів «Україна корпоративна: досягнення, виклики, плани». Його організаторами виступили Професійна асоціація корпоративного управління та Міжнародна фінансова корпорація. Участь у Форумі взяли представники НКЦПФР, ФДМУ, Мінекономрозвитку, Української асоціації інвестиційного бізнесу та інших саморегулівних організацій, юридичних та консалтингових компаній, корпоративні секретарі та зарубіжні експерти.

Цьогорічний Форум складався з кількох сесій, на яких обговорювалися на такі теми: «Корпоративна реформа в Україні: триває чи ні?», «Незалежний директор - професія майбутнього в Україні», «Новели корпоративного права: складніше - значить краще?», «Кращі практики роботи служби корпоративного секретаря».

Як зазначив на Форумі Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, реформи, які відбуваються на вітчизняному ринку капіталу, є вкрай потрібними. Вони вже сприяють якісній зміні взаємовідносин на ринку, підвищенню відповідальності його учасників та рівня розкриття інформації. Паралельно з очищенням ринку від фіктивних цінних паперів йде процес вдосконалення законодавчої бази.

Найближчим часом має бути прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів», який передбачає впровадження в Україні європейських принципів. Велика увага у документі приділена розвитку товарного ринку, що сприятиме підвищенню ліквідності ринку капіталу та розвитку вітчизняної економіки в цілому.

Крім того, важливими є проекти законів, які передбачають запровадження корпоративних договорів, підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, а також вирішення проблеми «сплячих акціонерів».

Останнім часом почали змінюватися взаємини між державними регуляторами, зокрема, між НКЦПФР та НБУ. Насамперед, це проявляється у збільшенні потоку та якості інформації, якою вони обмінюються.

Важливим напрямком реформування є й вдосконалення депозитарної системи з метою підвищення захисту прав власності на цінні папери у відповідності із європейськими директивами. При цьому, за словами Т. Хромаєва, адаптація цих документів відбувається за активної допомоги регуляторів ринків капіталу європейських держав, досвід яких є дуже корисним для України.

Корпоративне управління сьогодні є одним із ключових елементів державного нагляду на ринку цінних паперів, якому приділяється велика увага. Один із основних стимулів його розвитку – це розкриття компаніями інформації у відповідності із європейськими стандартами та запровадження відповідальності за нерозкриття інформації. Лише за таких умов в Україні з’являться реальні публічні акціонерні товариства, цінні папери яких будуть реально торгуватися на фондовому ринку.

Аналізуючи питання корпоративного управління в компаніях з державними частками, перший заступник голови ФДМУ Дмитро Парфененко повідомив, що основними завданнями Фонду є приватизація та оренда держмайна. Однак, процес зміни власності багатьох об’єктів триває багато років тому постає питання ефективного управління ними. За минулі роки було розроблено кілька концепцій щодо корпоративного управління такими підприємствами, однак, вони так і не були до кінця реалізовані на практиці.

Нещодавно набула чинності нова редакція Закону «Про акціонерні товариства», а минулого тижня Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності». Останній документ передбачає цілий ряд нових механізмів, що потребуватимуть додаткового аналізу та імплементації. Насамперед, йдеться про механізми призначення, діяльності та відкликання незалежних директорів на підприємствах з державними частками.

Серед іншого учасники форуму обговорили хід реалізації реформи корпоративного управління і запровадження інституту корпоративного секретаря в акціонерних товариствах, а також нормативні новації у національному правовому полі, передовий міжнародний досвід у цій сфері.

У рамках Форуму відбулася церемонія оголошення результатів і нагородження переможців конкурсу «Корпоративний секретар 2015 року».

*****

Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій"

Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій" (реєстраційний №2763), поданий групою народних депутатів.

Документом передбачено утворення сучасних умов залучення інвестицій шляхом максимального спрощення порядку залучення інвестицій через запровадження заявницького принципу їх державного обліку, унеможливлення проявів ознак корупції при їх державній реєстрації та введення окремих кодифікаційних змін до чинного законодавства.

*****

Парламент прийняв за основу проект Закону «Про Установу бізнес-омбудсмена»

Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про Установу бізнес-омбудсмена» (реєстраційний №4591), внесений урядом. Законопроектом пропонується запровадити на законодавчому рівні в Україні інститут бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їхнього права на підприємницьку діяльність.

Проектом також пропонується визначити правові засади створення та організації діяльності Установи бізнес-омбудсмена, напрями її діяльності, а також принципи її взаємовідносин з державою, державними органами, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, що перебувають у сфері їх управління, а також суб’єктами підприємництва.

*****

НКЦПФР визначила фондові біржі для публічного розміщення облігацій МФО

НКЦПФР провела конкурс із визначення фондових бірж, на яких може здійснюватися публічне розміщення облігацій МФО (міжнародних фінансових організацій), та визначила його переможців, передає прес-служба регулятора. Ними стали фондові біржі «ПФТС», «Перспектива» та «Українська біржа».

Загалом до Комісії надійшли заявки від трьох фондових майданчиків, всі з яких були визнані такими, що відповідають встановленим критеріям.

«Кожна з фондових бірж, які визнані переможцями конкурсу, відповідає встановленим критеріям і може здійснювати розміщення облігацій МФО. Але які саме біржі будуть обрані міжнародними фінансовими організаціями для розміщення своїх облігацій залежить вже від тих умов, які біржі їм запропонують», - зауважила Ірина Устенко, Директор Департаменту регулювання діяльності торговців цінними паперами та фондових бірж НКЦПФР.

Нагадаємо, що такий конкурс проводиться раз на рік, або за необхідності оновлення переліку бірж, на яких можуть знаходитись в обігу облігації МФО.

НКЦПФР протягом 10 робочих днів з дати останнього засідання конкурсної комісії має прийняти рішення про включення бірж-переможців до відповідного переліку, що є підставою для здійснення публічного розміщення облігацій МФО на таких біржах протягом року.

Конкурс проводиться відповідно до «Положення про конкурс з визначення фондових бірж, на яких може здійснюватися публічне розміщення облігацій міжнародних фінансових організацій», затвердженого рішенням НКЦПФР №2516 від 05.11.2013 р.

*****

Комісія завершила роботу над Порядком ведення реєстру аудиторських фірм

НКЦПФР затвердила Зміни до Порядку ведення реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів», повідомляє прес-служба Комісії.

Загалом Комісія підвищила вимоги до аудиторських фірм, які бажають бути включеними до Реєстру. Крім свідоцтва Аудиторської палати України та мінімальної кількості працюючих за основним місцем роботи аудиторів, аудиторська фірма повинна надавати Комісії свідоцтво про відповідність системи контролю якості, видане Аудиторською палатою України, мати власний веб-сайт та здійснювати аудиторську діяльність не менше трьох років.

Врегульовано існуючу проблему недостатньої регламентації питань, що виникають при розгляді документів на внесення до Реєстру, внесення відповідних змін до Реєстру та виключення з нього.

У процесі провадження своєї діяльності аудиторська фірма зобов’язана повідомляти НКЦПФР про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви на внесення до Реєстру та подавати щорічно інформацію про результати своєї роботи.

Аудиторська фірма при виконанні завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємства, що становить суспільний інтерес, у разі підозри, що могли мати місце або мали місце порушення, зокрема, шахрайство щодо фінансової звітності такого підприємства, та бездіяльності щодо такого питання, зобов’язана поінформувати листом про це НКЦПФР.

Також відтепер аудиторська фірма може бути виключена з Реєстру через відсутність надання аудиторських послуг професійним учасникам ринку цінних паперів протягом 12 місяців, від дати включення у Реєстр.

*****

Регулятор планує змінити пруденційні нормативи професійної діяльності

НКЦПФР схвалила проект рішення «Про затвердження Змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками», передає прес-служба Комісії.

Проектом змін уточнено методику розрахунку регулятивного капіталу (власних коштів) у частині переліку відрахувань та порядку включення капіталу другого рівня.

Також Комісією удосконалено розрахунок коефіцієнту покриття операційного ризику у частині позицій, що не включаються до нетто-доходу, а також уточнено складові розрахунку коефіцієнту абсолютної ліквідності.

Для торговців цінними паперами з 01.01.2017 р. закінчиться термін дії зниженої вимоги до розміру регулятивного капіталу (в розмірі 75%). Вимога до нормативного значення цього показника буде становити не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку, а до нормативу адекватності регулятивного капіталу відкоригується з 6 до 8%.

Для депозитарних установ, що провадять виключно депозитарну діяльність, запроваджується додатковий пруденційний норматив – розмір власних коштів.

*****

НКЦПФР підписала Хартію Гармонізації ISO 20022

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв взяв участь у конференції SWIFT Business Forum Kyiv 2016 «Україна: будуємо майбутнє фінансового ринку на міжнародних стандартах», інформує прес-служба Комісії. Учасники форуму обговорили дорожню карту для українського фінансового ринку на наступні п’ять років і роль SWIFT у розвитку ринку.

Представники SWIFT, Національного банку України, Національної Комісії з цінних паперів і фондового ринку офіційно підписали Хартію Гармонізації ISO 20022 - програмний документ, що підтверджує стратегічні наміри України щодо впровадження Міжнародного стандарту обміну повідомленнями ISO 20022.

ISO 20022 застосовують Єдиний європейський платіжний простір SEPA (Single Euro Payments Area), SWIFT, міжнародні системи CLS та Euroclear; ініціатива Федеральної резервної системи США з глобального стандарту для транскордонні платежі IPF (International Payments Framework) базується на цьому стандарті тощо.

Впровадження ISO 20022 на ринку капіталу України дозволить створити єдиний стандарт електронних платежів, сприяти вирішенню проблеми сумісності українських розрахункових систем з міжнародними, зробити ринок капіталу України більш доступним для іноземних учасників тощо.

*****

Комісія винесла 6 постанов про накладення санкцій

За даними прес-служби НКЦПФР, з 23 по 27 травня 2016 року уповноваженими особами Центрального апарату Комісії (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 6 постанов про накладення санкцій за правопорушення.

Регулятором застосовані такі санкції до професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- за повторне неподання інформації до Комісії – 1;

- за повторне нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 1;

- за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів – 2;

- за несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1.

З початку поточного року, станом на 27.05.2016 р. (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 249;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 192 на суму 3 255 050 грн.;

- винесено попереджень – 40;

- зупинено дію ліцензії – 1;

- анульовано ліцензій – 8;

- сплачено штрафів – 75 на суму 347 340 грн.;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 8;

- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 136.

За звітний період, в рамках діяльності по фінансовому моніторингу, на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Комісією за подання не в повному обсязі інформації/копій документів на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу – застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 5,86пункту,
а Індекс українських акцій – на 35,14пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 03.06.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 03.06.2016 р.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією