Новини УАІБ

УАІБ підтримала ініціативу учасників фінансового ринку щодо лібералізації валютного регулювання і внесла пропозицію для захисту активів ІСІ та НПФ

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підтримала ініціативу учасників фінансового ринку щодо лібералізації валютного регулювання та детінізації валютного ринку в Україні і увійшла до складу Робочої групи з напрацювання пропозицій, які будуть направлені до органів влади.

Рішення про це було прийнято 29 березня 2016 року на розширеному засіданні, яке, за ініціативи Українського Кредитно-Банківського Союзу, відбулося у рамках підписаного наприкінці минулого року Меморандуму про співпрацю учасників фінансового ринку.

Пропозиції щодо лібералізації валютного регулювання містять у собі, зокрема, заходи з підвищення довіри населення та повернення валютних заощаджень у банківську систему (скасування обмеження на видачу депозитів в іноземній валюті після закінчення строкового вкладу; гарантування виплати валютних депозитів і процентів за ними у валютi вкладу; зняття обмежень або збільшення ліміту продажу інвалюти; скасування 2% пенсійного збору на купівлю валюти та паспортизації операцій купівлі банками іноземної валюти; запровадження випуску гарантованих державою валютних ОВДП з можливістю їх продажу населенню; розширення спектру валютно-обмінних операцій за межами валют першої групи), а також заходи спрощеннявалютних операцій для суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності та зростання обсягів надходження іноземних інвестицій в країну (спрощення процедури купівлі валюти під фіксовані зовнішньоекономічні контракти; перегляд з метою спрощення процедури надходження іноземних інвестицій в країну; скасування заборони на виплату дивідендів і репатріацію капіталу за кордон (діє вже протягом року), що підриває готовність інвестувати в Україну у міжнародного бізнесу та українських компаній із джерелами капіталу за кордоном; зниження ліміту обов‘язкового продажу валютної виручки експортерами із 75 до 50 %; розширення можливості валютного кредитування юросіб).

Українська асоціація інвестиційного бізнесу також внесла пропозицію щодо необхідності зменшення для ІСІ та НПФ ліміту обов’язкового продажу валюти за виплаченими купонами, що захистить їхні активи та суттєво знизить ризики їхніх портфелів.

*****

Парламент ухвалив у першому читанні законопроекти,
спрямовані на розвиток регульованих ринків

Верховна Рада України розглянула і ухвалила в першому читанні законопроекти, №3498, №3499, №3500, №3516, внесені групою народних депутатів та спрямовані на розвиток регульованих ринків та деривативів, інформує прес-служба НКЦПФР.

Проекти законів розроблялися, в тому числі Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Європейським банком реконструкції і розвитку із залученням Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства, Національного банку України, МВФ та USAID.

Документи враховують міжнародну практику, насамперед Рекомендації Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), Принципи регулювання та нагляду за ринками товарних деривативів IOSCO, а також останні законодавчі зміни в Європейському Союзі, Директиву Євросоюзу про ринки фінансових інструментів (MiFID II), Регламент про ринки фінансових інструментів (MiFIR) та Регламент про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозиторії (EMIR).

10 грудня 2015 року Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ за результатами рекомендував парламенту підтримати зазначені законопроекти, прийняти їх за основу в першому читанні.

Пакет законопроектів щодо регульованих ринків та деривативів:

- створює правове поле для позабіржових (OTC) деривативів;

- вводить поняття Генеральної угоди щодо фінансових трансакцій (ISDA Master Agreement);

- врегульовує практичні питання вчинення деривативів;

- змінює законодавство щодо надання фінансового забезпечення;

- вводить положення щодо остаточності розрахунків та ліквідаційного неттінгу;

- передбачає врегулювання діяльності торгового репозиторію та центрального контрагента;

- вводить концепцію кваліфікованих інвесторів;

- вводить концепцію оператора регульованого ринку та інвестиційної фірми;

- запроваджує єдині стандарти регулювання товарного біржового ринку;

- визначає НКЦПФР єдиним державним органом відповідальним за регулювання та нагляд за ринком деривативів та всіма видами регульованих (біржових) ринків.

НКЦПФР візьме на себе ініціативу з якісної консолідації побажань та зауважень учасників фінансового ринку до зазначених законопроектів при підготовці їх до другого читання.

*****

Верховна Рада прийняла за основу проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг"

Парламент прийняв за основу проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг" (реєстраційний №2456д), який подав народний депутат С. Рибалка.

Документ уточнює визначення основних понять та узгоджує норми законодавства, які стосуються споживачів фінансових послуг та передбачає виконання регуляторами ринків фінансових послуг функції захисту прав споживачів та правозастосування у цій сфері.

Законопроектом, зокрема, пропонується доповнити Закон "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" нормами, які надають органам, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, чіткий перелік повноважень для реалізації завдання захисту прав споживачів фінансових послуг, а також право на застосування до винних осіб санкцій за порушення таких прав.

Крім того, запроваджуються однакові вимоги щодо реклами послуг, розкриття інформації банками та небанківськими фінансовими установами, однакова відповідальність за порушення прав споживачів фінансових послуг, а також запроваджується відповідальність фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг.

*****

Парламент прийняв за основу проект закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг"

Верховна Рада прийняла за основу проект закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг" (реєстраційний №3739), поданий групою народних депутатів.

Законопроектом пропонується скоротити кількість видів господарської діяльності з надання фінансових послуг, що підлягають ліцензуванню, та визначити особливості ліцензування господарської діяльності у цій сфері.

Проектом передбачається чітко визначити особливості ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг:

- визначити більший строк на розгляд документів для прийняття рішення про видачу ліцензії, який є необхідним для аналізу документів, що подаються ліцензіатами для отримання ліцензії на ринку фінансових послуг;

- визначити Нацкомфінпослуг органом, що затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів);

- зменшити до чотирьох кількість видів діяльності, що зазначені у статті 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" як такі, що підлягають ліцензуванню (замість 12 фінансових послуг, визначених статтею 4 вищезазначеного Закону, які регулюються Нацкомфінпослуг);

- посилити роль пруденційного нагляду, що здійснюється органом ліцензування тощо.

Відповідні зміни пропонується внести до законів "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про страхування", "Про ліцензування видів господарської діяльності" та деяких інших.

*****

НКЦПФР підписала Хартію Гармонізації стандарту ISO 20022

За інформацією прес-служби НКЦПФР, у середині березня в Брюсселі Комісія офіційно підписала Хартію Гармонізації стандарту ISO20022, що підтверджує прагнення України до інтеграції з міжнародними ринками цінних паперів.

Анонсована в жовтні 2015 року, Хартія - це інструмент, що дозволяє SWIFT працювати з інфраструктурою фінансових ринків (ІФР) з метою сприяння поширенню стандарту ISO20022 та запровадження технологій для сприяння гармонізації. Хартія, в основі якої основні чотири принципи, є засобом для ІФР підтвердити підтримку рекомендацій SWIFT і готовності імплементувати ці принципи системи SWIFT у свої власні ініціативи щодо стандарту ISO 20022.

«Зараз саме час для України активно рухатися в напрямку імплементації нових стандартів, що були ефективно запроваджені на інших ринках» - говорить Тимур Хромаєв, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. «Імплементація стандарту ISO 20022 дозволить більш легку інтеграцію до інших систем міжнародних розрахунків і полегшить іноземним гравцям доступ до ринків капіталу України".

Чотири принципи Хартії вимагають від ІФР:

1. Розповсюджувати інформацію в рамках ІФР щодо застосування ISO 20022;

2. Дотримуватися глобальної ринкової практики, де вона існує, і робити свій внесок у нові глобальні ініціативи в галузі ринкової практики;

3. Ввести строгий контроль повідомлень і спростити процес управління і таймінгу;

4. Оприлюднювати оновлену інформацію щодо стандартів на спільному майданчику, включаючи відповідність ринковій практиці, повідомлення та версії, що використовуються, та час, коли відправляються повідомлення.

«Оскільки імплементація ISO 20022 розповсюджується глобально, різноманітність засобів, за допомогою яких поширюється ISO 20022, може зменшити його цінність, мається на увазі, зниження вартості і ризиків та забезпечення сумісності» - додає Патрік Нутьенс, Програмний Директор стандарту ISO 20022 у SWIFT. «Проблеми, пов’язані з такою фрагментацією, не можуть бути вирішені частково; тільки спільні дії на промисловому рівні допоможуть знайти рішення. Ми запрошуємо НКЦПФР до Хартії та сподіваємось на забезпечення необхідного керівництва та досвіду для оптимізації її інтеграції до міжнародних ринків цінних паперів через ISO 20022».

На цей час Хартію підписали 13 ІФР, а саме: ACH Colombia, Australian Securities, Exchange (ASX), Bank of Canada, Clearstream, Canadian Payments Association (CPA), CLS, Euroclear, Hong Kong Interbank Clearing (HKICL), Russia’s National Settlement Depository (NSD), Singapore Stock Exchange, Southern African Development Community (SADC), Ukrainian National Securities and Stock Market Commission (NSSMC), VP Securities Denmark.

Інші ІФР підтримують Хартію, яка очікує розвитку планів імплементації ISO 20022.

Для довідки: SWIFT є членом співтовариства, що забезпечує комунікаційні платформи, продукти і послуги для зв’язку більш ніж 10 800 банківських установ, організацій, що спеціалізуються на цінних паперах, корпоративних клієнтів у більш ніж 200 країнах і територіях. SWIFT дозволяє своїм користувачам автоматизовано обмінюватися стандартизованою фінансовою інформацію надійно і безпечно, тим самим знижуючи витрати і операційні ризики, усуваючи операційні помилки. SWIFT також об’єдную фінансове співтовариство разом, щоб працювати спільно, формувати ринкову практику, визначати стандарти і обговорювати питання, що представляють взаємний інтерес.

*****

Комісія схвалила зміни до Положення про функціонування фондових бірж

НКЦПФР схвалила проект рішення «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж», передає прес-служба регулятора.

Документом пропонується розмежувати біржовий список для цінних паперів та біржовий список для інших фінансових інструментів. Такі списки фондова біржа повинна оприлюднювати (у разі їх наявності) у вільному доступі та забезпечувати цілодобовий режим доступу до них на власному веб-сайті за кожен торговельний день. Інформація має зберігатися на веб-сайті протягом 3 років з дати оприлюднення.

Запропонованими змінами збільшено перелік підстав, за яких не допускається внесення та перебування у біржовому списку цінних паперів. Зокрема, це оприлюднення на веб-сайті Комісії інформації щодо встановлення факту відсутності емітента за місцезнаходженням, виключення емітента з державного реєстру фінансових установ, зупинення емітенту, що є компанією з управління активами, дії ліцензії на провадження профдіяльності на фондовому ринку, зупинення Комісією торгівлі цінним папером на будь-якій фондовій біржі та зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінного папера.

Фондова біржа повинна перевіряти емітента на відповідність ознакам фіктивності та у разі їх виявлення повідомляти Комісію. Також біржа може самостійно прийняти рішення про відмову або виключення у внесенні таких цінних паперів до біржового списку.

Крім цього, проектом Положення встановлено, що фондова біржа за допомогою програмного забезпечення у режимах торгів, які беруть участь у формуванні поточної ціни цінного папера, повинна забезпечити неможливість укладання біржового контракту (договору) за двома безадресними заявками та отримувати всю необхідну інформацію про такі контракти, в яких ціни не відповідають кращій ціні на купівлю/продаж, що існували на момент укладання біржового контракту.

Фондова біржа має забезпечити неможливість укладання біржового контракту (договору) за ціною, яка не входить у межі між граничними відхиленнями у бік збільшення та зменшення значення ціни закриття попереднього торговельного дня для конкретного випуску цінного папера. Згідно запропонованих змін, укладення біржового контракту (договору) неможливо за заявками, які подаються в інтересах одного і того ж клієнта учасника/учасників торгів.

*****

Регулятор доопрацював норми розкриття інформації емітентами

За повідомленням прес-служби НКЦПФР, Комісія схвалила доопрацьований проект рішення «Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів».

Запропонованими змінами передбачено удосконалити порядок розкриття інформації емітентами в частині процедури виплати дивідендів, а також ввести нову форму звітності для емітентів щодо виплати дивідендів.

Останні зміни внесені з метою приведення Положення у відповідність до Закону України від 7.04.2015 р. №289-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», що набере чинності з 1.05.2016 р.

При розробці документа Комісія врахувала пропозиції ПАРД&АФП, яка запропонувала деталізувати розкриття інформації про виплату дивідендів у звітності емітента, а також запровадити обов’язок емітента розкривати інформацію про прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

«З метою захисту прав акціонерів ми розширюємо обсяг розкриття інформації емітентами. Емітенти звітуватимуть про терміни виплати дивідендів, суми, пропорційність їх виплати акціонерам. Завдяки цим змінам ми зможемо більш ефективно здійснювати моніторинг дотримання законодавства в частині виплати дивідендів», - зауважив під час засідання член НКЦПФР Дмитро Тарабакін.

Зазначені зміни наберуть чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 7.04.2015 №289-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», але не раніше дати їх офіційного опублікування.

*****

НКЦПФР взяла участь у круглому столі «Корпоративна реформа:
перші кроки та майбутні виклики»

Як вплинуть на діяльність акціонерних товариств зміни у законодавстві після набрання чинності 1 травня 2016 року певних норм закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» №289-VIII від 7.04.2015 року, яких змін чекати у майбутньому у зв’язку з імплементацією законодавства Європейського Союзу в сфері корпоративного управління, як акціонерним товариствам вирішувати свої поточні проблеми – на ці та інші питання відповідали учасники круглого столу, який відбувся 25 березня 2016 року у місті Харкові, передає прес-служба НКЦПФР.

Круглий стіл був ініційований Громадською спілкою «Українське об’єднання ринків капіталу» за запитами представників реального та фінансового сектору. У круглому столі взяли участь представники акціонерних товариств Харківської, Полтавської та Сумської областей.

«1 травня 2016 року «апокаліпсис» для акціонерних товариств не наступить, більшість важливих для публічних АТ норм набирають чинності з 1 січня 2018 року. Навіть, якщо з якихось причин статут, прийнятий на загальних зборах акціонерів у квітні, не буде відповідати усім нормам закону № 289-VIII, то можна буде провести позачергові збори для прийняття остаточної редакції статуту після 1 травня 2016 року», - вважає Президент Громадської спілки «Українське об’єднання ринків капіталу» Сергій Москвін.

Голова Східного територіального управління НКЦПФР Валентина Степанова повідомила: «Загальні збори у квітні треба проводити за чинним законодавством».

Директор Департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим Лібанов розповів про законодавчі ініціативи Комісії у сфері корпоративного законодавства, зокрема, про стан розгляду проектів законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», що запроваджує процедури squeeze-outта sell-out, та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», а також про підготовку законопроекту щодо вирішення проблеми так званих «сплячих» акціонерів та продовження корпоративної реформи через підготовку проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства ЄС у сфері корпоративного управління». Ця доповідь викликала найбільший інтерес, тому що представники бізнесу одразу почали оцінювати ризики своєї діяльності у зв’язку зі змінами законодавства.

Під час панельної дискусії пролунали думки, що НКЦПФР необхідно також на законодавчому рівні вирішити проблеми:

- безболісного перетворення ПАТ у ПрАТ і ПрАТ у ПАТ;

- особливостей функціонування ПАТ, які на 100% є власністю держави;

- спрощення процедур приватного розміщення акцій;

- визначення корпоративного секретаря як посадової особи АТ з відповідними правами та обов’язками.

Учасники круглого столу висловили пропозиції, що подібні круглі столи мають проходити регулярно і після 1 травня, та охоплювати всі регіони України.

*****

НКЦПФР винесла 10 постанов про накладення санкцій

З 21 по 25 березня 2016 року уповноваженими особами Центрального апарату Комісії (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 10 постанов про накладення санкцій за правопорушення.

Комісією застосовані такі санкції до професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- за неподання інформації до Комісії – 2;

- за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1.

З початку поточного року, станом на 25.03.2016 р. (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 163;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 130 на суму 1 663 140 грн.;

- винесено попереджень – 24;

- анульовано ліцензій – 6;

- сплачено штрафів – 31 на суму 170180 грн.;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 3;

- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 92.

За звітний період у рамках діяльності по фінансовому моніторингу, на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Комісією застосовані такі санкції:

- за порушення порядку подання спеціально уповноваженому органу інформації – 2;

- за порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу – 3;

- за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону – 2.

У цілому з початку цього року, станом на 25.03.2016 р. (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- накладено фінансових санкцій за правопорушення – 22 на суму 95 900 грн.,

- сплачено фінансових санкцій за правопорушення – 77 200 грн.

*****

Загальний обсяг активів недержавних пенсійних фондів
України за 2015 рік зменшився на 19,8%

Згідно з даними Нацкомфінпослуг, станом на початок 2016 року до Державного реєстру фінансових установ було внесено 72 недержавних пенсійних фонди та 23 адміністратори НПФ. На початку минулого року їх кількість становила 76 та 24 відповідно. Крім того, міститься інформація про 1 одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого недержавного пенсійного фонду та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

Недержавні пенсійні фонди зареєстровані в 9 регіонах України. Найбільше НПФ зареєстровано у м. Києві - 53 або 73,6% від загальної кількості. Загалом ці установи функціонують у дев’яти областях України.

Адміністраторами НПФ на звітну дату було укладено 59,7 тис. пенсійних контрактів (на 8,3% більше показника початку 2015 року) з 55,1 тис. вкладниками, з яких 2,3 тис. вкладників (або 4,2%) - це юридичні особи, а 52,8 тис. вкладників (або 95,6%) - фізичні особи.

Кількість учасників недержавних пенсійних фондів за укладеними пенсійними контрактами за 2015 рік збільшилася на 0,4% та на початку поточного року дорівнювала 836,7 тис. осіб. Переважну більшість серед учасників НПФ складали особи віком від 25 до 50 років (63,4%) та особи віком від 50 до 60 років (26%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 7,5%, а вікової групи до 25 років - 3,1%.

Загальний обсяг сплачених пенсійних внесків за 2015 рік збільшився на 4,3% і за станом на звітну дату дорівнював 1 886,8 млн. грн.

Обсяг пенсійних виплат з НПФ (одноразових та на визначений строк) на початку 2016 року становив 557,1 млн. грн., збільшившись за минулий рік на 32,2%. При цьому одноразові виплати збільшилися на 23,7%, а виплати на визначений строк – на 121%.

В цілому, за станом на початок 2016 року недержавними пенсійними фондами було здійснено пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) 82,2 тис. учасникам, що склало 9,8% від їх загальної кількості.

Загальний обсяг активів недержавних пенсійних фондів за звітний період зменшився на 19,8% з 2 469,2 млн. грн. до 1 980 млн. грн.

Структура загальних активів НПФ станом на звітну дату була такою: банківські депозити - 39,4%; облігації внутрішньої державної позики - 34,1%; корпоративні облігації - 13,4%; нерухомість - 3,6%; акції - 3,3%; банківські метали - 0,7%; інші активи - 5,5%.

Загальна сума інвестиційного доходу недержавних пенсійних фондів на початку 2016 року дорівнювала 872,2 млн. грн., або на 32,2% менше показника початку 2105 року. Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, становили 215,2 млн. грн. (10,9% від загальної суми активів НПФ).

Витрати на оплату послуг з управління активами пенсійного фонду складали 137,9 млн. грн. або 64,08% від загальної суми витрат, на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду - 54,8 млн. грн. (25,46%), а на оплату послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, - 11,3 млн. грн. (5,25%).

Витрати на оплату послуг, пов’язаних зі здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами, становили 3 млн. грн. (1,39%), послуг, з проведення планових аудиторських перевірок НПФ - 2,1 млн. грн. (0,98%), а на оплату інших послуг – 6,1 млн. грн. (2,83%).

*****

Уряд зобов’язав підприємства з державними
частками виплатити дивіденди за 2015 рік

Постановою Кабінету Міністрів №228 від 23.03.2016 р. затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

Згідно із документом господарські товариства з державною часткою повинні спрямувати до Державного бюджету 75% прибутку, отриманого за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році. Відповідну суму надходжень у розмірі 2 497 200,00 тис. гривень передбачено Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік". Водночас, з метою запобігання значного зростання тарифів на електричну енергію та відповідного зростання тарифів для її кінцевих споживачів, Уряд визначив базовий норматив для ПАТ "Укргідроенерго" у розмірі 30%.

У разі невиплати підприємствами дивідендів до 1 липня 2016 року до їхніх керівників буде вжито заходів для розірвання контракту.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,35 пункту,
а Індекс українських акцій – на 9,52пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 01.04.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 01.04.2016 р.

*****

У 2015 році номінальні доходи населення України зросли на 15%

За інформацією Державної служби статистики у 2015 році доходи населення становили 1 744 млрд. грн., витрати – 1737,8 млрд. грн., приріст заощаджень склав 6,2 млрд. грн.

У 2015 році порівняно з попереднім роком номінальні доходи населення зросли на 15%. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 15,6%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, зменшився на 22,2%. Наявний дохід у розрахунку на одну особу у 2015 році становив 31 082,7 грн., що на 4300,6 грн. більше, ніж у 2014 році. Витрати населення у 2015р. порівняно з попереднім роком збільшились на 16,9%.

*****

У лютому 2016 року середня номінальна заробітна
плата в Україні становила 4 585 грн.

У лютому 2016 року в Україні середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій становила 4 585 грн., що виявилося у 3,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (1 378 грн.), повідомляє Державна служба статистики.

Порівняно із січнем поточного року розмір заробітної плати збільшився на 5,1%, а за останні 12 місяців (відносно лютого 2015року) – на 26,2%.

Індекс реальної заробітної плати у лютому 2016 року порівняно із січнем становив 105,3%, а відносно лютого 2015 року – 91,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією