Новини УАІБ

Торгово-промислова палата України створила
електронну базу інвестиційних проектів

Торгово-промислова палата України запустила нову інтерактивну платформу «Електронна база інвестиційних проектів», яка покликана допомогти українським підприємцям у пошуку інвесторів та реалізації інвестиційних проектів, а для інвесторів стати зручним інструментом для пошуку актуальних українських інвестпроектів.

«Електронна база інвестиційних проектів» розміщена у мережі Інтернет у постійному (вільному) доступі за посиланням: http://invest.ucci.org.ua.

У Торгово-промисловій палаті України сподіваються, що новий сервіс сприятиме збільшенню зацікавленості серед вітчизняних та іноземних інвесторів щодо українських проектів, а також поліпшенню інвестиційного клімату в країні, оскільки інформація про електронну базу інвестиційних проектів також буде поширена через міжнародну систему торгово-промислових палат.

*****

У парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню господарських товариств»

До Верховної Ради подано проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню господарських товариств» (реєстраційний №4216), розроблений групою народних депутатів. Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його прийняття забезпечить врегулювання відносин щодо обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів, предметом яких є розпорядження корпоративними правами.

Законопроектом передбачається внести зміни в Цивільний кодекс України передбачивши, що справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню, а також встановити, що правочини щодо передання учасником товариства своєї частки іншому учасникові товариства або третій особі вчиняються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню. Аналогічними змінами пропонується доповнити Закон України «Про господарські товариства».

Крім того, проектом закону пропонується внести зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначивши, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, з поміж інших документів подається заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена.

*****

НКЦПФР затвердила зміни до Ліцензійних умов
провадження депозитарної та клірингової діяльності

НКЦПФР затвердила зміни до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів – депозитарної діяльності та клірингової діяльності, передає прес-служба регулятора.

Змінами до Ліцензійних умов підвищено вимоги щодо розкриття річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським висновком. Ліцензіат відтепер має забезпечувати цілодобовий доступ до такої інформації, а термін її перебування на веб-сайті з дати оприлюднення збільшено до п’яти років.

В останній редакції змін введено поняття «форс-мажорні обставини», введені вимоги до осіб, які займають посади головних бухгалтерів, або осіб, на яких покладено ведення бухгалтерського обліку, а саме відповідність вказаних осіб професійним вимогам до головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів.

Уточнено вимоги щодо відкриття нових відокремлених підрозділів у депозитарних та клірингових установ, відтепер це не потребуватиме додаткових дозвільних процедур.

У разі виникнення у особи, яка провадить депозитарну чи клірингову діяльність факту зменшення визначеної кількості сертифікованих фахівців, така особа повинна відновити потрібну кількість сертифікованих спеціалістів протягом трьох місяців. У той же час, при виникненні такого факту у депозитарної установи – банку, наприклад, у зв‘язку із введенням тимчасової адміністрації, така установа повинна відновити потрібну кількість сертифікованих фахівців протягом місяця.

Ще одне уточнення у документі зроблено щодо наявності сертифікованих фахівців у депозитарної установи – банку: за наявності заступника керівника банку або членів виконавчого органу, які є сертифікованими фахівцями та відповідають кваліфікаційним вимогам, керівник банку може не мати відповідного сертифікату.

Крім того, у новій редакції рішення на депозитарні установи покладено обов’язок забезпечити резервне збереження (копіювання) інформації.

У цілому в оновлених Ліцензійних умовах розширено розділ щодо умов провадження клірингової діяльності. Зокрема, відкориговані вимоги до осіб, які провадять клірингову діяльність, а саме відповідність площі приміщення, кваліфікаційним умовам, вимогам програмно-технічного комплексу, встановленим при видачі ліцензії.

На виконання вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» внесені зміни в процедуру видачі копії та дубліката ліцензії, а саме виключені такі процедури.

*****

Комісія підтримує ініціативу Національного банку
щодо спрощення процесу приєднання банків

Виступаючи на круглому столі на тему: «Виклик банківській системі-2016: скільки банків залишиться на ринку?» директор Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алла Папаіка висловила підтримку Національному банку України щодо реалізації запропонованої ним «Концепції спрощення процесу приєднання банків», передає прес-служба Комісії.

«Безумовно, питання реорганізації для банків є досить актуальним, враховуючи постійно зростаючі вимоги Національного банку. Наразі механізм приєднання банків досить складний та тривалий, тому ми готові підтримати намір НБУ щодо оптимізації цієї процедури та долучитися до розробки відповідних законодавчих актів», - повідомила Алла Папаіка.

Керівник департаменту НКЦПФР також зазначила, що представлена Національним банком концепція потребує доопрацювання в деяких питаннях, зокрема, це стосується здійснення реєстраційних дій у день подання банками відповідних пакетів документів до канцелярії Комісії. «Рішення Комісії приймаються колегіально на її засіданнях, які проходять декілька разів на тиждень, тому опрацювати та зареєструвати документи саме в день їх подання на практиці інколи не можливо», - додала вона.

Також, у процесі обговорення питань капіталізації банків, Алла Папаіка наголосила на чинних механізмах спрощеної капіталізації, які вже сьогодні успішно використовуються банками, та звернула увагу на перспективу конвертації субординованого боргу в капітал банків в якості альтернативного джерела збільшення статутних капіталів.

Алла Папаіка підкреслила, що Комісія завжди відкрита до діалогу та спільної роботи щодо оптимізації та вдосконалення процесів на фінансовому ринку.

*****

Представники фінансового сектору та міжнародні організації
обговорили стан реформ банківського сектору в Україні

Минулого тижня представники Національного банку України, Міністерства фінансів, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банків і міжнародних фінансових інституцій зустрілися в Києві для обговорення ключових реформ у банківському секторі нашої країни.

Це відбулося під час ІІІ Українського фінансового форуму під егідою Віденської ініціативи, яка зарекомендувала себе як ефективний майданчик, здатний сприяти створенню нормативно-правового середовища для стабілізації банківського сектору, інформує прес-служба НБУ.

Відкриваючи форум, Голова Національного банку України Валерія Гонтарева сказала: "Національному банку України вдалося багато чого досягти, але попереду ще багато роботи. Основний мандат Національного банку – це забезпечення цінової стабільності. Саме тому ми налаштовані знизити рівень інфляції: нашою ціллю є рівень споживчої інфляції 12% на кінець 2016 року. Ми прагнемо знизити рівень інфляції до 5% на кінець 2019 року".

"Що стосується стабільності фінансового сектору, Україні необхідно розробити механізми врегулювання проблемної заборгованості, яка виникла в 2008 – 2015 роках, - додала Голова НБУ. – А для відновлення банківського кредитування необхідно посилити захист прав кредиторів і здійснити судову реформу. Ми налаштовані на продовження реалізації реформи фінансового сектору. Ми можемо пообіцяти банківському сектору, що умови роботи для всіх банків будуть рівними".

Голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінські заявив: "Європейський Союз сподівається на продовження успішної реалізації у 2016 році Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року, яку здійснює Національний банк України разом з іншими органами української влади. Ми вже надаємо технічну допомогу через реалізацію проектів у рамках цієї програми і розглядаємо можливості розширення допомоги Україні. Віденська ініціатива є ідеальною платформою для обговорення та вирішення таких питань, як високий рівень проблемної заборгованості, кредитування пов’язаних осіб та ефективності банківського сектору. Банківський сектор потребує впевненості, а впевненість потребує інформації та довіри. Національний банк – на правильному шляху".

Представники фінансового сектору розглянули стан виконання реформ у трьох ключових сферах:

- Досягнуто значного поступу в урегулюванні проблемної заборгованості бізнесу з поданням до Верховної Ради України законопроекту про фінансову реструктуризацію, який розглядатиметься парламентом у першому читанні на цьому тижні. Разом зі змінами до Податкового кодексу цей законопроект передбачає спрощений механізм списання проблемних кредитів. Це допоможе вирішити проблему реструктуризації боргів та сприятиме оздоровленню підприємств. Учасники погодилися з тим, що національний план дій щодо врегулювання проблемних кредитів має розроблятися за підтримки учасників Віденської ініціативи та міжнародних фінансових інституцій.

- Після значного відтоку депозитів у 2014-2015 роках, відновлення довіри до банківської системи та створення умов для пожвавлення кредитування є ключовими пріоритетами для Національного банку. Опитування про умови кредитування, що проводилися Національним банком, свідчить про зниження апетиту банків до ризиків. Є певне пожвавлення в окремих сегментах, а саме сільському господарстві та енергоефективності, часто вони підтримуються міжнародними фінансовими інституціями. Проблеми минулого: брак довгострокових ресурсів у національній валюті, інфляція та високі процентні ставки за кредитами були зумовлені макроекономічною нестабільністю. Вони вирішуватимуться завдяки подальшій реалізації виваженої економічної політики. Надалі необхідно посилити захист прав кредиторів та підвищити ефективність роботи судової системи.

- Виведення з ринку близько 70 банків з 2014 року є важливим кроком у такому необхідному процесі, як очищення та консолідація банківського сектору України. Нещодавно прийняті підвищені вимоги до рівня капіталізації невеликих банків мають стати стимулом для консолідації. Національний банк розробляє додаткові законодавчі пропозиції, що сприятимуть ринковому процесу приєднання банків. Також регулятор підтримує нещодавно затверджену Урядом стратегію розвитку державних банків, засновану на впровадженні удосконаленої практики корпоративного управління та комерціалізації. Учасники Віденської ініціативи погодилися, що простір для подальшої консолідації на банківському ринку є, і вони готові підтримати заходи в цій сфері.

Учасники Віденської ініціативи були задоволені конструктивним діалогом під час форуму. Вони наголосили на важливості проведення регулярних консультацій між органами державної влади, регуляторними органами, банками та учасниками міжнародних фінансових інституцій з метою забезпечення ефективної розробки та реалізації заходів для проведення реформи.

Крім того, учасники заходу проявили спільний інтерес до розробки нормативно-правового середовища. Це сприятиме стабілізації та консолідації банківського сектору, а в майбутньому дозволить підтримати кредитування та створити умови для сталого економічного зростання.

Для довідки: Віденська ініціатива є основою для збереження фінансової стабільності країн Європи. Вона була запущена в розпал першої хвилі світової фінансової кризи в січні 2009 року. Форум зібрав представників усіх зацікавлених приватних та державних стейкхолдерів міжнародних банків, які працюють у країнах ЄС. Четверте засідання Українського фінансового форуму в рамках Віденської ініціативи заплановано на осінь поточного року.

*****

Для стимулювання залучення інвестицій у вітчизняну
економіку необхідно прийняти більше двох десятків нових законів

Підвищення позиції України в рейтингу Doing Business і, як наслідок, залучення внутрішніх та іноземних інвестицій в економіку України залежить від того, чи розпочне Верховна Рада терміново розглядати ключові економічні законопроекти для полегшення ведення бізнесу в Україні. Законопроекти повинні бути проголосовані у двох читаннях до кінця травня 2016 року, про це заявила під час брифінгу в Українському кризовому медіа центрі заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Клименко, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Минулого року в рейтингу Світового банку Doing Business Україна посіла 83 місце. За прогнозами Мінекономрозвитку, суттєво поліпшити цю позицію можна шляхом затвердження низки законодавчих ініціатив.

Ю. Клименко нагадала, що Мінекономрозвитку разом з Мінюстом, іншими органами влади та Офісом ефективного регулювання BRDO розробило Дорожню карту, яка складається з 43 пунктів. Виконання 23 із них вже дасть Україні шанс потрапити до ТОП-50 країн світу, а ще 20 пунктів – забезпечить Україні місце в ТОП-20 рейтингу Світового банку Doing Business.

«На виконання цьогорічного плану вже розроблено 23 законопроекти. З них – 11 зареєстровано у Верховній Раді, а 2 навіть прийнято за основу. Але, що це нам дає? Зі свого боку ми робимо все, щоб виконати план Уряду, а у Верховній Раді ці законопроекти навіть не розглядаються! Наприклад, законопроект №3132, який стосується підвищення ефективності процедур банкрутства вже 6 разів включався до порядку денного та жодного разу до нього не доходила справа. На яку привабливість для інвесторів ми можемо розраховувати, якщо законопроекти просто лежать?» - сказала Юлія Клименко.

Клименко зауважила, що позитивна динаміка рейтингу Doing Business – це гарний сигнал для іноземних інвесторів. Сигнал до того, що в Україну можна вкладати гроші.

«Говорячи про мільярди інвестицій, ми маємо на увазі нові робочі місця, надходження до бюджету і, як наслідок – підвищення рівня життя українців. Але жодних інвестиції не буде, якщо Верховна Рада буде і надалі зволікати з розглядом економічних законопроектів» - підкреслила Юлія Клименко.

Перший заступник Міністра юстиції України Наталія Севостьянова зазначила, що Мінюст робить чимало кроків для того, щоб поліпшити умови реєстрації та ведення бізнесу. Один з чудових прикладів – це спрощення реєстрації бізнесу. За словами Н. Севостьянової, завдяки Міністерству юстиції сьогодні підприємці можуть безкоштовно зареєструвати бізнес за 24 години через онлайн сервіси. Лише цей крок допоміг Україні піднятись у рейтингу Doing Business за показником «реєстрація бізнесу» одразу на 40 пунктів.

Спікери звернули увагу на те, що підбиття підсумків рейтингу Doing Business 2017 Світовий банк розпочне вже 1 червня 2016 року. Тобто на реєстрацію та прийняття у двох читаннях 23 законопроектів лишилось 77 днів. За цей період Верховна Рада буде працювати лише 25 днів, з яких лише 12 днів – це повноцінні робочі дні.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 4,98пункту,
а Індекс українських акцій – на 40,83 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 18.03.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 18.03.2016 р.

*****

Валовий зовнішній борг України в IVкварталі 2015 року зменшився на 5,1%

Згідно з даними Національного банку, валовий зовнішній борг України в IV кварталі 2015 року зменшився на 5,1% до $118,73 млрд. При цьому запозичення в секторі державного управління зменшилися на 3% - до $35,96 млрд., тоді як запозичення Нацбанку - зросли на 9,4%, до $6,71 млрд.

Інші сектори економіки зменшили свої зовнішні зобов'язання на 6,6% - до $54,68 млрд., депозитні корпорації - на 10,1% до $12,82 млрд. Міжфірмовий борг підприємств, що знаходяться у відносинах прямого інвестування, зменшився на 5,9% - до $8,56 млрд.

*****

У січні 2016 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі
товарами в Україні становило $295 млн.

Як повідомляє Державна служба статистики, у січні 2016 року експорт товарів з України становив $2 043,1 млн., а імпорт в Україну – $2 338,1 млн. Порівняно із січнем 2015 року експорт скоротився на 31,9% (на $955 млн.), імпорт – на 23% (на $698,8 млн.). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $295 млн. (у січні 2015 року негативне сальдо дорівнювало $38,8 млн.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,87 (у січні 2015 року – 0,99).

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 179 країн світу. Серед країн-партнерів найбільше експортувалися товари до Російської Федерації – 7,9% від загального обсягу експорту, Іспанії та Польщі – по 6,3%, Туреччини – 5,9%, Китаю – 5,5%, Німеччини – 5,4%, Італії – 5,3%, Нідерландів – 5,1%, Єгипту – 4,9%, Індії – 4,1% та Угорщини – 3,6%.

Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив $950,9 млн., або 46,5% від загального обсягу експорту, та зменшився порівняно із січнем 2015 року на 11,7%.

Найбільші імпортні поставки товарів надходили з Російської Федерації – 11,5% від загального обсягу імпорту, Китаю – 11,3%, Німеччини – 9,6%, Білорусі – 7,9%, Польщі – 5,4%, Франції – 4,7%, США – 4,4%, Великої Британії та Туреччини – по 3,2%.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив $963 млн., або 41,2% від загального обсягу, та зменшився проти січня 2015 року на 17,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією