Новини УАІБ

Учасники засідання Комітету підприємців ринку фінансових послуг при ТППУ наголосили на необхідності якнайшвидшого наповнення фондового ринку якісними інвестиційними інструментами

Як за відсутності на українському фондовому ринку якісних інвестиційних інструментів, браку ліквідності та відчутному звуженні ринку акцій інститутам спільного інвестування і недержавним пенсійним фондам виконувати вимоги щодо диверсифікації? На ці та інші питання намагалися знайти відповідь учасники відкритого засідання Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промислової палати України, яке відбулося 18 лютого 2016 року.

Як наголосив Голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу ТППУ Олег Лиховид на фондовому ринку склалася несприятлива ситуація, викликана як нестачею на ньому фінансових інструментів, так і низьким рівнем їхньої якості.

Член НКЦПФР Юрій Буца погодився, що наявний на ринку інструментарій не задовольняє його учасників і не дає можливості для диверсифікації інвестицій. Сьогодні основні вкладення здійснюються у державні облігації і це не влаштовує регулятора.

З метою виправлення такої ситуації Комісія провела аналіз усіх наявних на ринку інструментів. Його результати свідчать, що корпоративні облігації, які активно випускалися до фінансової кризи, внаслідок численних дефолтів втратили довіру інвесторів, а нових випусків зараз відбувається дуже мало. При цьому права власників таких облігацій не захищені належним чином.

На основі світового досвіду разом з міжнародними експертами Комісія розробила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо емісії цінних паперів», прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Ним передбачається запровадження інституту загальних зборів та представника власників корпоративних облігацій, а також планується врегулювати дії емітента і власників корпоративних облігацій у разі дефолту та реструктуризації боргу. Комісія сподівається, що цей закон буде прийнято в цілому у березні, коли у парламенті має відбутися «фінансовий день».
Не менш важливим, за словами Ю. Буци, є розвиток ринку муніципальних облігацій та ринку деривативів. Україна - єдина країна в Європі, де цей сегмент досі не розвинений. З урахуванням цього регулятор розробив та подав до парламенту новий комплексний законопроект про деривативи, який враховує європейські директиви.

Найбільш проблемним сегментом зараз є ринок акцій. За весь час його існування в Україні жодна компанія не зробила реального публічного розміщення, зазначив член НКЦПФР. Потребують вирішення питання щодо підвищення рівня корпоративного управління у вітчизняних компаніях, налагодження зв’язків з інвесторами, розкриття інформації. В Україні дуже мало емітентів, які запроваджують відповідні механізми. Комісія ставить за мету гармонізувати вітчизняну модель корпоративного управління зі світовими стандартами, а також імплементувати Директиви ЕС щодо проспекту емісії та розкриття інформації.

Аналізуючи поточну ситуацію на вітчизняному фондовому ринку, Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко нагадав, що Комісія підвищила вимоги до лістингу цінних паперів. Проте не до кінця зрозуміло, якими критеріями керувався регулятор, коли свідомо встановлював вимоги, які жодне акціонерне товариство не може виконати. Зокрема, йдеться про вимоги щодо обсягів власного капіталу, чистого доходу тощо. Відповідати цим вимогам зможе не велика кількість емітентів. Однак, згідно із чинним законодавством, акції усіх публічних АТ мають обертатися на фондовій біржі.

Така ситуація негативно впливає на діяльність інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів, які позбавляються інструментів для інвестування.

Акціонерні товариства мають розуміти необхідність відповідності новим вимогам. Оскільки, витративши великі кошти на публічність та підвищення рівня корпоративного управління, компанія може вийти на вітчизняний ринок і не знайти реальних інвесторів.

Учасники засідання зауважили, що українському фондовому ринку бракує прозорості та відкритості. До того ж треба розширювати спектр інвестиційних інструментів на ринку. Вітчизняна фінансова система зараз є розрізненою. Не всі її складові регулюються та функціонують ефективно. Багато питань виникає щодо сфери регулювання Національного банку.

На думку Президента ПАРД Олексія Кия, Комісії доцільно поновити роботу Консультаційно-експертної ради, діяльність якої передбачена чинним законодавством. Якщо КЕР не підтримує той чи інший проект нормативно-правового документа, Комісія має звертати на це увагу. Такий підхід стане запобіжником багатьох проблемних питань у сфері державного регулювання фондового ринку.

За результатами засідання було прийнято рішення звернутися до державних і регуляторних органів країни з конкретними пропозиціями щодо поліпшення ситуації на вітчизняному фондовому ринку

*****

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо уточнення деяких положень)

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо уточнення деяких положень) (реєстраційний №2319а-д), поданий народним депутатом А. Іванчуком. Законом, зокрема, встановлюється, що підготовка до приватизації та продаж об'єктів групи Г може здійснюватися із залученням на конкурсних засадах радників у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкурентності, рівноправності, загальнодоступності, гласності та прозорості, незалежності членів конкурсної комісії.

Критерії, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, мають, зокрема, передбачати:

- досвідченість радника у виконанні аналогічних завдань;

- можливість центрального представництва та залучення інших консультантів;

- компетентність (кваліфікація, досвід, знання та навички);

- запропоновану радником методика підготовки до продажу, стратегія продажу, матеріально-технічне забезпечення та організація проекту;

- запропоновані радником терміни підготовки до продажу та продажу об’єкта приватизації.

Залучення та визначення радників для підготовки до приватизації та продажу об'єктів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні Кабінету Міністрів України встановлюються такі основні завдання радників:

- збір інформації та аналіз, економічних, технічних та фінансових показників діяльності підприємства;

- приведення основних показників бухгалтерської звітності підприємства у відповідність із стандартами бухгалтерського обліку;

- проведення аудиту;

- визначення інвестиційної привабливості підприємства та можливих шляхів її підвищення, шляхів реструктуризації кредиторської заборгованості, рекомендацій щодо встановлення основних цін і тарифів на продукцію та послуги, маркетингової політики, інших заходів;

- забезпечення проведення незалежної оцінки з метою визначення вартості пакетів акцій та подання звіту про оцінку майна для затвердження державним органом приватизації;

- підготовка документації про підприємство згідно з вимогами законодавства про захист економічної конкуренції;

- здійснення заходів щодо пошуку потенційного інвестора.

Для посилення захисту національних інтересів у процесі реформування відносин власності пропонується не допускати до процесів приватизації у якості покупців до кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичні особи чи пов’язані з ними особи, зареєстровані в державах, які визнані Верховною Радою України державою-агресором або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства, юридичні особи, власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) яких є резидент держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором та держави, які визнані Верховною Радою України державою-агресором. А також поширити це обмеження на фізичних осіб чи пов’язаних з ними осіб, які мають громадянство держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства.

*****

Парламент ухвалив Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності"

Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності" (реєстраційний №3062), поданий урядом.

Закон, зокрема, передбачає перехід до ефективного управління об’єктами державної власності та виключення корупційної складової. Згідно з документом, посадові особи державних органів (керівники міністерств) мають бути усунені від управління державними компаніями, натомість на держпідприємствах повинно запроваджуватися корпоративне управління згідно зі стандартами ОЕСР.

Управління державними підприємствами, а також господарськими товариствами, де частка держави складає 50% і більше, здійснюватиметься наглядовою радою, до складу якої можуть входити незалежні члени. Крім того, ці підприємства мають проходити обов`язковий аудит та оприлюднювати інформацію про свою діяльність (фінансову звітність разом з аудиторським висновком).

*****

IOSCO визнала Україну готовою до приєднання до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння у разі прийняття відповідного законодавства

Уповноважений орган Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO) прийняв резолюцію про включення НКЦПФР до Додатку В «Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією» (IOSCO MMoU), передає прес-служба НКЦПФР.

Тобто IOSCO визнала Україну готовою до приєднання до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння за умови прийняття змін до національного законодавства, що стосуються реформи регулятора ринку цінних паперів.

Рішення прийнято після аналізу законодавчих ініціатив, направлених на збільшення інституціональної та фінансової незалежності НКЦПФР, розширення її повноважень, підвищення ефективності міжнародної співпраці з регуляторами інших країн, та відповідних консультацій з Головами Комітету ринків, що розвиваються, IOSCO та Групи моніторингу ринків.

Зазначені законодавчі ініціативи визнані IOSCO такими, які повністю відповідають рівню підписанта Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння. Після остаточного внесення змін до чинного законодавства Україна автоматично буде визнана стороною Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння.

Приєднання України до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння IOSCO передбачено Коаліційною Угодою та Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

Нагадаємо, що Україну в IOSCO представляє НКЦПФР, яка є постійним членом цієї організації з вересня 1996 року. В той же час НКЦПФР досі не приєдналась до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння IOSCO через значні прогалини в її наглядових, слідчих та правозастосовних повноваженнях, а також у повноваженнях у сфері міжнародного співробітництва.

24-25 листопада 2015 року в Україні з робочим візитом перебував Генеральний секретар IOSCO Девід Райт, який мав зустрічі з Президентом України Петром Порошенко, Прем‘єр-міністром Арсенієм Яценюком, та обговорив з ними питання, пов‘язані з приєднанням України до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння IOSCO.

Пакет законопроектів, направлених на забезпечення інституційної і фінансової незалежності НКЦПФР, підвищення ефективності її міжнародної співпраці з регуляторами інших країн, розроблений та знаходиться на погодженні у Президента України.

«IOSCO відзначила значний прогрес України щодо гармонізації законодавства відповідно до міжнародних та європейських стандартів. Проаналізувавши зазначені законодавчі ініціативи, визнала їх такими, які повністю відповідають рівню підписанта меморандуму. Але чи приєднається Україна цього року до меморандуму IOSCO і стане повноцінним членом міжнародної системи регулювання ринків цінних паперів залежить не лише від нас, а й від того, чи знайдемо ми підтримку наших ініціатив у парламенті», - прокоментував резолюцію IOSCO голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

*****

Набрали чинності нові Правила визначення уповноваженими
рейтинговими агентствами рейтингової оцінки

НКЦПФР повідомляє про набрання чинності нової редакції «Правил визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою», що затверджена рішенням Комісії №17 від 12 січня 2016 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 3 лютого 2016 року за №182/28312.

Цим рішенням Комісії змінено порядок ведення Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, зокрема, у частині розширення підстав для виключення рейтингового агентства з переліку уповноважених, встановлено додаткові вимоги до змісту методології агентства. Також документом передбачаються зміни порядку подання інформації уповноваженими рейтинговими агентствами.

З метою захисту прав інвесторів та запобігання порушень на ринку цінних паперів, методологія рейтингового агентства відтепер має визначати порядок проведення аналізу емітента на предмет його відповідності ознакам фіктивності.

Нові Правила враховують вимоги Регламенту ЄС №1060/2009 Європейського Парламенту та Ради Європи від 16.09.2009 року «Стосовно кредитно-рейтингових агенцій», зокрема, що стосуються визначення термінології та розкриття рейтинговими агентствами інформації про кількість дефолтів.

«Цим проектом Комісія суттєво підсилює вимоги до діяльності рейтингових агентств та сподівається, що такі зміни підвищать рівень відповідальності агентств під час присвоєння рейтингових оцінок, що, як наслідок, позитивно вплине на якість оцінювання. Ми впевнені, що впровадження такого підходу сприятиме зростанню довіри інвесторів до рейтингових оцінок та ринку в цілому», - прокоментував член НКЦПФР Олександр Панченко.

Він також зауважив, що на цей рік Комплексною програмою розвитку фінансового сектору до 2020 року передбачено створення законодавчого механізму врегулювання діяльності рейтингових агентств. Планується залучити до цієї роботи як вітчизняних, так і іноземних фахівців.

*****

НКЦПФР повідомляє про результати роботи
з правозастосування на ринку цінних паперів

За інформацією прес-служби НКЦПФР з 5 по 12 лютого 2016 року уповноваженими особами Центрального апарату Комісії (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 8 постанов про накладення санкцій за правопорушення.

Зокрема, за звітний період застосовані такі санкції до професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- за невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства про цінні папери – 3;

- за нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - 2;

- за неподання інформації до Комісії – 1;

- за порушення порядку подання спеціально уповноваженому органу інформації – 2.

З початку поточного року, станом на 12.02.2016 р., (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 64;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 52 на суму 1256730 грн;

- винесено попереджень – 7;

- анульовано ліцензій – 3;

- сплачено штрафів – 6 на суму 19 500 грн.;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 2;

- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 36.

*****

За 2015 рік загальний обсяг прямих іноземних інвестицій,
внесених в економіку України, зменшився до $43 371,4 млн.

За інформацією Державної служби статистики, станом на 1 січня 2016 року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку України, дорівнював $43 371,4 млн. Такий показник виявився на 5,2% меншим за результат початку 2015 року. Останнім часом у нашій країні спостерігалося уповільнення темпів зменшення обсягів ПІІ, при чому торік у деяких галузях був зафіксований приплив іноземних інвестицій.

У 2015 році іноземними інвесторами в українську економіку було внесено $3 763,7 млн. прямих інвестицій. З країн Європейського Союзу надійшло $2 007,3 млн. (53,3% загального обсягу), з інших країн світу – $1 756,4 млн. (46,7%).

Однак, внаслідок відтоку, переоцінки іноземного капіталу, а також зміни його вартості у результаті валютних коливань у порівнянні із 2014 роком загальні обсяги ПІІ в Україну зменшилися.

Станом на 1 січня 2016 року, інвестиції в Україну надійшли зі 134 країн світу. За накопичувальним підсумком з країн ЄС було внесено $33 042,3 млн. (76,2% загального обсягу), з інших країн світу – $10 329,1 млн. (23,8%).

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять такі держави: Кіпр – $11 744,9 млн.; Нідерланди – $5 610,7 млн.; Німеччина – $5 414,3 млн.; Росія – $3 392,1 млн.; Австрія – $2 402,4 млн.; Великобританія – $1 852,5 млн.; Британські Віргінські острови – $1 798,9 млн.; Франція – $1 528,1 млн.; Швейцарія – $1 364,2 млн.; Італія – $972,4 млн.

Заборгованість українських підприємств за кредитами та позиками, торговими кредитами та іншими зобов’язаннями (борговими інструментами) перед прямими іноземними інвесторами дорівнювала $7 824,2 млн.

У результаті, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну (включаючи акціонерний капітал та боргові інструменти) станом на звітну дату складав $51 195,6 млн.

Торік сукупні обсяги капіталу нерезидентів з Кіпру зменшилися на $1 962,7 млн., Німеччини – на $270,4 млн., Великобританії – на $300,9 млн., Британських Віргінських островів – на $189,4 млн., Австрії – на $111,2 млн., Франції – на $86,9 млн., Швейцарії - на $27,3 млн., Італії – на $24,7 млн. Натомість ПІІ з Росії збільшились на $676,2 млн., а з Нідерландів – на $391,6 млн.

У галузевому розрізі найбільший відтік іноземних інвестицій за 2015 рік спостерігався на промислових підприємствах ($1 192,4 млн.), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном ($496,6 млн.), а також в установах професійної, наукової та технічної діяльності ($460 млн.). Разом із тим, у ряді галузей було зафіксовано приплив ПІІ. Зокрема, за звітний період вони зросли у сфері інформації та телекомунікацій (на $506 млн.) та у сфері фінансової й страхової діяльності (на $246,1 млн.).

У цілому, станом на 1 січня 2016 року, обсяги іноземних інвестицій (за накопичувальним підсумком) на промислових підприємствах дорівнювали $13 280,1 млн., або 30,6% від загального обсягу ПІІ в Україну, у тому числі, на підприємствах переробної промисловості – $11 331,7 млн., об’єктах добувної промисловості і розроблення кар’єрів – $1 243,6 млн., підприємствах з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - $629,6 млн.

Серед галузей переробної промисловості у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів було внесено $5 309,7 млн. іноземних інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – $2 426 млн., у виробництво гумових і пластмасових виробів, а також іншої неметалевої мінеральної продукції – $1 097,6 млн., у машинобудування (крім ремонту і монтажу машин та устаткування) – $808,8 млн., у виробництво хімічних речовин та хімічної продукції – $747,9 млн.

В установах фінансової та страхової діяльності було зосереджено $11 823,9 млн. (27,3%), на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів – $5 659,5 млн. (13%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном – $3 482,8 млн. (8%), у сфері інформації та телекомунікацій – $2 308,7 млн. (5,3%), в установах професійної, наукової та технічної діяльності – $2 174,5 млн. (5%).

У регіональному розрізі лідерами за обсягами залучених іноземних інвестицій були м. Київ – $22 600,4 млн. (52,1% загального обсягу ПІІ), Дніпропетровська – $7 182,9 млн. (16,6%), Донецька – $1 1827,7 млн. (4,2%), Київська – $1 627,1 млн. (3,8%), Харківська – $1 569,5 млн. (3,6%), Одеська – $1 337,4 млн. (3,1%) та Львівська – $1 248,1 млн. (2,9%) області.

*****

За станом на 1 січня 2016 року з України в економіку
країн світу було внесено $6 210 млн. інвестицій

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з України в економіку країн світу, за станом на 1 січня 2016 року (за накопичувальним підсумком), дорівнював $6 210 млн., у тому числі у країни ЄС – $6 006 млн. (96,7% загального обсягу), в інші країни – $204 млн. (3,3%).

Вимоги українських прямих інвесторів за борговими інструментами до підприємств прямого інвестування за кордоном на звітну дату становили $217,1 млн. У результаті загальний обсяг ПІІ (акціонерного капіталу та боргових інструментів) з України в економіку країн світу склав $6 427,1 млн.

Основними інвесторами з України були установи професійної, наукової та технічної діяльності, обсяги інвестицій яких на звітну дату (за накопичувальним підсумком) становили $5 397,3 млн. (86,9% від загального обсягу), установи фінансової та страхової діяльності – $517,3 млн. (8,3%), промислові підприємства – $111,2 млн. (1,8%), а також підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів – $80,8 млн. (1,3%).

Торік прямі інвестиції з України було здійснено до 47 країн світу. Найбільші обсяги капіталу ($5 817,6 млн.) спрямовано до Кіпру. До Росії внесено $122,8 млн., до Латвії – $69,8 млн., до Британських Віргінських островів – $51,3 млн., до Польщі – $50,1 млн.

Серед регіонів найбільші інвестиції здійснено підприємствами Донецької області – $5 391,2 млн. (86,8%), м. Києва – $633,5 млн. (10,2%) та Дніпропетровської області – $71,9 млн. (1,2%).

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,55пункту,
а Індекс українських акцій -на 10,96пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 19.02.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 19.02.2016 р.

*****

У ІV кварталі 2015 року у порівнянні із аналогічним періодом 2014 року ВВП України зменшився на 1,2%

У ІV кварталі 2015 року у порівнянні з попереднім кварталом валовий внутрішній продукт України зріс на 1,5% (із урахуванням сезонного фактору), інформує Державна служба статистики. При цьому зазначається, що вперше за останні два роки зростання ВВП відбувалося два квартали поспіль (у ІІІ кварталі 2015 року зростання становило 0,5%). Разом із тим, у порівнянні із IV кварталом 2014 року ВВП зменшився на 1,2%.

*****

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу
України у 2015 році становило $4 064,5 млн.

За інформацією Державної служби статистики обсяг експорту товарів та послуг з України у 2015 році становив $46 647,9 млн., а імпорту в Україну – $42 583,4 млн. Порівняно із 2014 роком експорт скоротився на 27,2%, імпорт – на 29,9%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу України у 2015 році становило $4 064,5 млн. (у 2014 році позитивне сальдо дорівнювало $3 356,2 млн.).

Обсяг експорту товарів торік дорівнював $38 134,8 млн., а імпорту товарів - $37 502,3 млн. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами дорівнювало $632,5 млн. (у 2014 році було зафіксоване негативне сальдо розміром $527 млн.).

Обсяг експорту послуг з України у 2015 році склав $9 551,1 млн., а імпорту послуг - $5 144,4 млн. При цьому позитивне сальдо дорівнювало $4 406,7 млн. (у 2014 році позитивне сальдо складало $5 147,7 млн.).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією