Новини УАІБ

НКЦПФР підбила підсумки 2015 року та визначила головні завдання на 2016 рік

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підбила підсумки 2015 року у регуляторній та законодавчій сфері й визначила головні завдання на 2016 рік.

Згідно з даними НКЦПФР торік відбулося кілька ключових подій, які мають позитивно вплинути на розвиток вітчизняного фондового ринку. Зокрема, вперше була затверджена Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року. При цьому рівень взаємодії Комісії з міжнародною організацією IOSCO досяг достатньо високого рівня, а фондовий ринок вперше став складовою програми взаємодії між Україною та МВФ.

У 2015 році були удосконалені вимоги до розкриття інформації, до прозорості діяльності та звітності компаній, розпочата боротьба з маніпулюванням цінами на фондовому ринку, підвищено стандарти біржової торгівлі, а також застосовано санкції до професійних учасників ринку у випадках наявності контролю з боку держави-агресора.

Крім того, відбулося врегулювання процедури розміщення облігацій міжнародних фінансових організацій, регулятор запровадив пруденційні нормативи до всіх видів професійної діяльності та активізував очищення ринку від фіктивних цінних паперів.

Важливим напрямком роботи у минулому році стало вдосконалення законодавчої бази. Зокрема, Верховна Рада прийняла новий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», який імплементує у вітчизняне законодавство міжнародні принципи корпоративного управління, що має значно покращити позиції нашої країни у рейтингу Doing Business.

На розгляді у парламенті перебуває пакет законопроектів щодо регульованих ринків та деривативів, спрямованих на створення правового поля для торгівлі деривативами та єдиної інфраструктури й уніфікованих підходів до всіх інструментів на ринку капіталу, проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариства», який врегульовує процедури squeeze-out та sell-out і підвищує рівень захисту міноритарних акціонерів при злитті та поглинанні компаній, а також законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо емісії цінних паперів», покликаний підвищити рівень захисту прав власників облігацій.

Серед іншого, в 2015 році Комісія розробила проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації стандартів IOSCO та виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині протидії зловживанням на фондовому ринку», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу в сфері корпоративного управління», а також пакет законопроектів щодо фінансової та інституційної незалежності регулятора.

Основними завданнями на 2016 рік Комісією визначені такі: запуск регульованого ринку деривативів та інших фінансових інструментів; підвищення ефективності запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму; приєднання до багатостороннього Меморандуму IOSCO; суттєве зменшення кількості квазі-компаній; удосконалення системи регулювання та нагляду за ринком капіталу; удосконалення діяльності ІСІ та імплементація законодавства ЄС у цій сфері; удосконалення порядку емісії цінних паперів згідно з вимогами МВФ; консолідація і розвиток біржової, розрахункової та клірингової інфраструктури; підвищення вимог до розкриття інформації, прозорості діяльності та звітності учасників ринку капіталу згідно з вимогами МВФ; реформування депозитарної системи; очищення ринку від проблемних активів.

*****

У парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання фондового ринку»

У Верховній Раді зареєстровано проект закону ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання фондового ринку» (реєстраційний №3725), поданий народним депутатом С. Алєксєєвим.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою є усунення прогалин у законодавстві щодо відповідальності за порушення законодавства про цінні папери та фондовий ринок, про створення та діяльність акціонерних товариств з урахуванням реформування законодавства про депозитарну систему, імплементації acquis communautaire, передбачених статтями 387, 388 та додатками ХХХІV – ХХХVІ Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Проектом Закону пропонується внести зміни до Господарського кодексу України, Законів України “Про державне регулювання ринку цінних паперів”, «Про акціонері товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про захист економічної конкуренції», «Про інститути спільного інвестування», «Про рекламу», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про депозитарну систему України», «Про інвестиційну діяльність», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

*****

У Верховній Раді зареєстровано проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг»

У парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (реєстраційний №2456-д), поданий народним депутатом С. Рибалкою.

Як зазначається у пояснювальній записці до документу, відповідно до Постанови Верховної Ради «Про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг», Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності наприкінці грудня 2015 року розглянув доопрацьований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг».

Документ був доопрацьований робочою групою в Комітеті спільно з Національним банком та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до пропозицій та зауважень, що були висловлені Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради, Кабінетом Міністрів, Національним банком, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, асоціаціями учасників ринків фінансових послуг, а також тих, що були виголошені при його розгляді на пленарному засіданні Верховної Ради України на початку грудня 2015 року.

При доопрацюванні законопроекту було виключено зміни до Цивільного кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Закону «Про Національний банк України», більшість змін до Закону «Про банки та банківську діяльність».

Також було проведено доопрацювання законопроекту у таких напрямках:

- уточнена та узгоджена термінологія законопроекту;

- виключено норми, які можуть неоднозначно трактуватися та врегульовані Цивільним кодексом України;

- враховано можливість ведення електронного документообігу між кредитором та споживачем;

- виключено норми про подання позовів в інтересах невизначеного кола осіб.

У той же час у законопроекті збережена спрямованість на створення дієвої системи захисту прав споживачів фінансових послуг, усунення прогалин та неузгодженостей у чинній системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів.

*****

Комісія оприлюднила проект рішення «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління іпотечним покриттям»

НКЦПФР оприлюднила проект рішення «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління іпотечним покриттям».

Метою документа є приведення Ліцензійних умов у відповідність до вимог Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», а також оптимізація, уніфікація та удосконалення окремих вимог, обов’язкових для виконання при провадженні професійної діяльності на ринку цінних паперів – діяльності з управління іпотечним покриттям, врегулювання окремих процедурних питань.

Проектом регуляторного акта підвищено вимоги до розкриття інформації у річній фінансової звітності та річній консолідованій фінансовій звітності (за наявності) разом з аудиторським висновком у частині запровадження цілодобового доступу до такої інформації, а також збільшення до п’яти років її перебування на веб-сайті з дати її оприлюднення.

Також проектом документа уточнено та доповнено окремі вимоги, зокрема до керівника, сертифікованих фахівців заявника, особи, яка займає посаду головного бухгалтера, або на яку покладено ведення бухгалтерського обліку ліцензіата у разі їх звільнення таких осіб тощо.

Проект зменшує навантаження на провадження професійної діяльності ліцензіата, оскільки зазначеним проектом передбачена можливість провадження професійної діяльності на фондовому ринку без додаткових дозвільних процедур під час зміни місцезнаходження, відкриття нового відокремленого підрозділу ліцензіата.

Крім того, документом передбачається врегулювання окремих процедурних питань з урахуванням практики застосування норм цього регуляторного акта.

*****

НКЦПФР винесла 40 постанов про накладення санкцій

За інформацією прес-служби НКЦПФР з 21 по 31 грудня 2015 року уповноваженими особами Центрального апарату НКЦПФР (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 40 постанов про накладення санкцій за правопорушення. Так, найбільш поширеним правопорушенням на ринку залишається неподання інформації до Комісії, подання недостовірної інформації або несвоєчасне розкриття.

Крім того, 23 грудня 2015 року п’ять юридичних осіб були оштрафовані регулятором на загальну суму 3 200 000 грн. за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку.

Протягом зазначеного періоду Комісія застосувала такі санкції до професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- за несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку – 1;

- за подання не в повному обсязі інформації до Комісії – 1;

- за неподання інформації до Комісії – 15;

- за нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 2;

- за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів – 5;

- за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1;

- за несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1;

- за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку – 10.

З початку поточного року, станом на 31.12.2015 року, (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 598;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 387 на суму 6,84 млн грн;

- винесено попереджень – 137;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 35;

- зупинена дія ліцензії – 1;

- анульована ліцензія – 38;

- сплачено штрафів – 211 на суму 1,35 млн грн;

- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 216.

У рамках діяльності з фінансового моніторингу на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»:

- розглянуто справ про правопорушення – 13;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення – 12 на суму 84 500 грн;

- сплачено штрафів – 8 на суму 72 500 грн.

*****

З початку року Індекс ПФТС зріс на 2,13пункту,
а Індекс українських акцій – знизився на 7,83 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 06.01.2016 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 06.01.2016 р.

*****

Національний банк підбив підсумки роботи у 2015 році

Наприкінці грудня 2015 року відбулася прес-конференція голови Національного банку України Валерії Гонтаревої за підсумками роботи регулятора у 2015 році, повідомляє прес-служба НБУ.

Найголовнішим здобутком роботи за останні 12 місяців, за словами В.Гонтаревої, стала фінансова стабільність в Україні. "Завершено основний етап очищення банківської системи і ми переходимо до її перезавантаження; врівноважено платіжний баланс; стабілізувалася ситуація на валютному ринку, і, як наслідок, ми спостерігаємо уповільнення інфляції; покладено край домінуванню фіскальної політики над монетарною та з початку року збільшено міжнародні резерви на 77% до $13,3 млрд.", - зазначила голова НБУ.

Одним із ключових рішень Національного банку за 2015 рік є дотримання режиму гнучкого курсоутворення та неповернення до фіксації обмінного курсу. За словами Валерії Гонтаревої, перехід до гнучкого курсоутворення відбувся болісно, адже він збігся у часі з ескалацією конфлікту на сході країни і супроводжувався стрімкою девальвацією гривні на початку року. Та вже сьогодні можна констатувати, що ситуацію на валютному ринку вдалося стабілізувати. Більш того, тривалий час на міжбанку пропозиція валюти переважала над попитом на неї. Завдяки цьому з початку року Національний банк вже купив на міжбанківському валютному ринку $1,6 млрд. Водночас банки купували валюту на готівковому ринку - чиста купівля валюти банками у населення становила $1,5 млрд.

Досягненням 2015 року є і очищення банківського ринку. "Портрет банківської системи кардинально змінено – відбулося очищення великих банків, на які припадає 90% ринку. З початку 2015 року Національний банк вивів із ринку 33 банки. Загалом з початку 2014 року виведено 63 банки – це більше ніж третина банківської системи", – зауважила голова НБУ.

У 2015 році відбулася діагностика 20 найбільших банків для виявлення потреб у докапіталізації. Після консультацій з банками було прийнято рішення про перенесення термінів затвердження планів капіталізації перших 10 банків на місяць – до 1 лютого 2016 року та другої десятки – до 1 квітня 2016 року.

Проведено значну роботу щодо розкриття реальних власників банків – рівень прозорості банківської системи зараз становить понад 98%.

Удосконалено оцінку заставного майна під кредити рефінансування – зараз для цього процесу залучаються найкращі міжнародні компанії. Валерія Гонтарева наголосила, що сьогодні загальна заборгованість банків за кредитами рефінансування становить 100,5 млрд. грн.

При цьому В.Гонтарева констатувала поступову стабілізацію у фінансовому секторі та відновлення довіри до банківської системи, про що свідчить зростання на 11,4 млрд. грн. депозитів фізичних осіб у національній валюті у платоспроможних банках.

Зараз банківська система є надліквідною: на депозитних сертифікатах Національного банку перебуває понад 76 млрд. грн., на кореспондентських рахунках банків – понад 33 млрд. грн., а загальна ліквідність банківської системи перевищує 109 млрд. грн.

Голова Національного банку України зауважила, що регулятор наполегливо працює над розвитком безготівкових розрахунків та скороченням готівкового обігу, що наблизить нашу країну до стандартів життя розвинених країн, знизить масштаби тіньової економіки, сприятиме забезпеченню стабільної роботи банківської системи.

За результатами 11 місяців 2015 року банкнот та монет у готівковому обігу країни було на загальну суму 294,1 млрд. грн., що майже на 11 млрд. грн. менше ніж на початок 2015 року.

Окремим внеском Національного банку в розширення сфери використання безготівкових розрахунків є розвиток локальної національної платіжної системи – оновленої НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів. У 2015 частка термінального обладнання, яке обслуговує картки НСМЕП на українському ринку, зросла до майже 80%.

У 2015 році також було багато зроблено для трансформації Національного банку та реформування фінансового ринку в цілому. Проект трансформації допоможе зекономити у 2014-2016 роках 7,3 млрд. грн. за поточними та капітальними видатками.

Окрему увагу голова НБУ приділила планам на 2016 рік. За її словами, до кінця 2016 року регулятор планує завершити перехід до режиму інфляційного таргетування, завдяки чому інфляція більше не буде приводом для занепокоєння бізнесу та громадськості, довіра до гривні відновиться, а реальні доходи населення та бізнесу не зменшуватимуться через зростання цін.

Коментуючи прогнози щодо курсу гривні, Валерія Гонтарева зауважила, що закладений у Державний бюджет на 2016 рік прогноз курсу (на рівні 24,1 грн./$), є реалістичним. Однак вона наголосила на ризиках, які можуть стати на заваді його реалізації: "Це низхідна динаміка цін на основні сировинні товари українського експорту (сталь і зернові); початок циклу підвищення відсоткової ставки Федерального резерву США, який створитиме напруження на міжнародних ринках капіталу та можливі несприятливі зовнішні умови, пов’язані з девальвацією валют країн – торговельних партнерів".

*****

Індекс споживчих цін в Україні у грудні 2015 року
дорівнював 100,7%, а у січні-грудні - 143,3%

Згідно з повідомленням Державної служби статистики у грудні 2015 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 100,7% (у січні-грудні - 143,3%). Індекс цін виробників промислової продукції становив 100,3% (у січні-грудні – 125,4%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у грудні ціни знизилися на 4,2% (у січні-грудні – зросли на 17,6%), у переробній промисловості – знизилися на 0,2% (у січні-грудні – зросли на 23,8%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - зросли на 3,3% (у січні-грудні – на 33,2%).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією