Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

26 листопада 2015 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Члени Ради розглянули і схвалили Методичні рекомендації щодо оцінки активів недержавних пенсійних фондів з урахуванням вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, які Асоціація розробила у зв’язку зі змінами НКЦПФР нормативно-правових актів, що регулюють питання визначення вартості чистих активів недержавних пенсійних фондів, що обумовлено переходом компаній на МСФЗ.

Рада виключила зі складу членів УАІБ дві компанії - ТОВ «КУА «Альфа фінанс» (м.Київ) та ТОВ «КУА «СТОЛИЦЯ» (м.Київ) у зв’язку із закінченням терміну дії ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з управління активами інституційних інвесторів.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 17 грудня 2015 року.

*****

Адаптація українського законодавства у сфері регулювання
діяльності інвестиційних фондів до європейського права
має враховувати вітчизняні особливості

26 листопада 2015 року в Українському кризовому медіа-центрі за організації Української асоціації інвестиційного бізнесу відбувся круглий стіл на тему: «Досвід ЄС у регулюванні фондів прямого та венчурного інвестування та можливості його використання в Україні».

Він був покликаний привернути увагу суспільства і регуляторних органів до реальних шляхів залучення інвестицій в Україну, які може відкрити адаптація українського законодавства у сфері регулювання діяльності інвестиційних фондів до європейського права.

Як зазначив, відкриваючи засідання круглого столу, Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов, в Україні задано вектор на європейську інтеграцію та поставлено завдання адаптувати вітчизняне правове поле до європейських норм у відповідності з Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС. Важливим елементом при цьому є імплементація вимог щодо регулювання фінансових ринків і фондового ринку, зокрема.

Ключовим питанням у цьому зв’язку має стати забезпечення функціонування відповідної інфраструктури, яка б стимулювала залучення інвестицій та здійснення інвестиційних процесів. В тому числі, йдеться про ефективний розвиток фондів прямих та венчурних інвестицій.

Аналогом інвестфондів групи UCITS (за європейською класифікацією) в Україні є відкриті ІСІ, а фондів групи AIF - інтервальні, закриті та венчурні ІСІ. За даними УАІБ, станом на кінець вересня 2015 року, співвідношення кількості фондів UCITS та AIF у нашій країні дорівнювало 2,3% та 97,7%, в той час як в ЄС – 52,7% та 47,3%. Крім того, якщо в Україні обсяги активів фондів UCITS становили лише 0,03% від загального обсягу активів усіх ІСІ, а фондів AIF – 99,97%, то в Євросоюзі – 64,54% та 35,46% відповідно.

Згідно Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС на вітчизняному ринку необхідно імплементувати Директиву №2009/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 13 липня 2009 р. про узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, що стосуються інститутів спільного (колективного) інвестування в цінні папери, що підлягають обігу (UCITS).

Однак, з наведених вище даних випливає, що вона стосується лише 2,3% українських інвестфондів. Інші українські ІСІ (альтернативні фонди за європейською класифікацією), активи яких сягають 220 млрд. грн. і які кредитують реальний сектор на суму 150 млрд. грн., підпадають під норми нової Директиви ЄС під назвою «AIFMD» і не повинні виконувати регуляторні норми зазначеного вище документа.

Враховуючи це, на думку Дмитра Леонова, впровадження євродиректив не повинно порушувати економічні процеси в Україні. На імплементацію згідно із Угодою про Асоціацію відведено чотири-шість років. Європейське законодавство в цей період також буде вдосконалюватися і необхідно враховувати його нові тенденції. Адже, умови функціонування вітчизняних інвестфондів не мають бути гіршими за умови функціонування іноземних фондів у їхніх країнах. В іншому випадку на українському ринку будуть працювати виключно зарубіжні установи.

Член Ради Європейської асоціації управління фондами та активами (EFAMA), голова з правових та міжнародних питань Австрійської асоціації компаній-управляючих інвестиційними фондами (VÖIG) Армін Каммел, який брав участь у круглому столі, наголосив на важливості для України чітко дотримуватися регулювання діяльності фондів прямих та венчурних інвестицій.

За його словами, європейське законодавство доволі складне. Воно складається з двох основних рівнів – наднаціонального та національного законодавства і передбачає значний перелік різних інструментів і механізмів. При цьому прийняття законодавчих норм завжди є результатом компромісу.

Держави-члени Євросоюзу мають впроваджувати норми євродиректив у національне законодавство. Після фінансової кризи виникла потреба у серйозному вдосконаленні європейського правового поля. Зараз в ЄС приймаються правові акти, які мають обов’язковий характер, зокрема, щодо управління активами.

Імплементація євродиректив у національне законодавство відбувається у кілька етапів. Спочатку визначаються рамки регулювання у відповідній сфері, потім безпосередньо відбувається процес впровадження норм директив, враховуються додаткові технічні чинники наглядової практики, а після цього гармонізуються усі дії, здійснені на попередніх етапах. Особлива увага останнім часом приділяється посиленню співпраці між регуляторами різних країн для розвитку законодавства.

Одним з правових наслідків світової фінансової кризи стало прийняття Директиви «AIFMD» (DIRECTIVE 2011/61/EU of 8 June 2011 on Alternative Investment Fund Managers). Єврокомісія розробила цей документ лише протягом одного місяця у 2009 році. Натомість, до його проекту надійшло 1,6 тис. поправок.

Ця Директива, яка регулює діяльність фондів альтернативних інвестицій (хедж-фондів, фондів нерухомості тощо), була ухвалена у 2011 році. У зв’язку із політичними змінами у нинішньому році передбачена можливість її перегляду. При цьому у 2018 році ця Директива має бути повністю впроваджена та імплементована у національне законодавство країн-членів ЄС.

Основний акцент у документі робиться на відповідальності менеджменту фондів та виконанні нових норм і правил. Крім того, його положення стосуються здійснення пруденційного нагляду та стрес-тестів щодо якості інвестиційних продуктів, вимог щодо капіталу, управління ризиками та ліквідністю.

Як зазначив член НКЦПФР Дмитро Тарабакін, Комісія досить зважено підходить до впровадження європейських директив у вітчизняне законодавство. Зокрема імплементація Директиви «UCITS»планується тільки у наступному році.

На перше півріччя 2016 року передбачено послаблення вимог щодо виконання пруденційних нормативів для компаній з управління активами, зокрема, вимог до капіталу. Це є важливим чинником для інвестиційного бізнесу. У подальшому регулятор шукатиме розумний компроміс з учасниками ринку з цього питання. Треба розвивати ринок для того, щоб на нього повернулись інвестори. Але відповідальність за порушення правил підвищуватиметься та застосовуватимуться жорсткі покарання.

Також, за повідомленням Дмитра Тарабакіна, Комісія домовилися з УАІБ про те, що з другого півріччя наступного року (ще до імплементації євродиректив) буде здійснено розподіл регулювання щодо тих інвестфондів, які працюють з публічними грошима, та ІСІ, які обслуговують бізнес.

На думку професора НаУКМА Олександра Мертенса, між публічними та альтернативними фондами існує значна різниця. В Європі вже давно є чітке розуміння необхідності застосування різних підходів до їх регулювання. Однак, там особливий акцент робиться на діяльності хедж-фондів. В Україні, насамперед, необхідно звернути увагу на фонди прямого інвестування та венчурні фонди, регулювання яких потребує окремих норм.

*****

УАІБ підготувала Методичні рекомендації щодо оцінки активів НПФ

З метою надання методологічної допомоги компаніям з управління активами при проведенні оцінки активів НПФ та для забезпечення уніфікації підходів до оцінки активів НПФ, Українська асоціація інвестиційного бізнесу розробила Методичні рекомендації щодо оцінки активів НПФ з урахуванням вимог МСФЗ.

Схвалені НКЦПФР зміни до Положення «Положення про порядок визначення чистої вартості активів пенсійного фонду» (рішення ДКЦПФР №339 (з урахуванням змін)) суттєво скорочують вимоги до оцінки активів недержавних пенсійних фондів.

Методичні рекомендації підготовлено відповідно до Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про недержавне пенсійне забезпечення» та основних вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.

Рекомендації містять методологію підходів первісного визнання, первісної оцінки та подальшої оцінки активів НПФ.

*****

Президент України обговорив з Генеральним секретарем IOSCO перспективи формування ринку капіталу в Україні

Минулого тижня Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Генеральним секретарем Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO) Девідом Райтом, який перебував в Україні з робочим візитом, повідомляє прес-служба Голови держави.

П. Порошенко відзначив важливість розвитку ринку капіталу в Україні та подякував Девіду Райту за його координацію та консультативну допомогу.

Президент підкреслив зростаючу роль Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Україні для розвитку економіки. «Приєднання Комісії з цінних паперів України до Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів – надзвичайно важливий крок для розвитку ринку капіталу в Україні», – наголосив Президент.

Глава держави підкреслив важливість адаптації українського законодавства до глобальних вимог і повідомив, що найближчим часом виступить з відповідними законодавчими ініціативами для посилення незалежності регулятора ринку цінних паперів та розвитку цього ринку в цілому.

За словами Президента, підписаний Меморандум про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією, а також прийняття законодавчих змін дозволять забезпечити взаємодію для ефективного регулювання ринку цінних паперів, зокрема для виявлення практики зловживань, яка залишилася у спадок від попередньої корумпованої влади.

Президент зазначив, що розвиток ринку капіталу сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні, разом з посиленням протидії корупції та створенням системи незалежного правосуддя.

Зі свого боку, генеральний секретар IOSCO відзначив, що приємно вражений загальною проєвропейською атмосферою та готовністю української влади до впровадження рішучих реформ. Голосування закону про ринок цінних паперів та приєднання України до Міжнародної організації комісій з цінних паперів є важливим тестом на шляху реформ ринку капіталу. IOSCO буде всіляко підтримувати Україну на цьому шляху, запевнив її керівник. «Цей закон дозволить створити незалежний орган-регулятор, який дозволить у майбутньому створити потужний ринок капіталу у вашій країні, зміцнити економіку, в результаті чого виграють усі українці», – сказав Девід Райт.

У зустрічі також взяли участь заступник глави Адміністрації Президента України Олександр Данилюк та Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Тимур Хромаєв.

*****

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні»

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні» (реєстраційний №1058), поданий народними депутатами О. Кужель та О. Рябчиним.

Документом внесено ряд змін до Закону «Про державно-приватне партнерство», а також до законів «Про концесії», «Про управління об‘єктами державної власності», «Про міжнародне приватне право» та деяких інших.

Необхідність прийняття Закону обумовлюється потребою усунення системних недоліків чинної редакції Закону «Про державно-приватне партнерство», зокрема, відсутністю чіткого розмежування між проектами, які реалізуються у рамках державно-приватного партнерства, ефективних механізмів державної підтримки тощо.

*****

Парламент прийняв Закон "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю)"

Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю) (реєстраційний №2757), поданий народним депутатом П. Різаненко.

Законом, зокрема, встановлюється, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Документ містить також норму, відповідно до якої установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект рішення «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)»

НКЦПФР оприлюднила проект рішення «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)»

Метою документа є приведення Ліцензійних умов у відповідність до вимог чинного законодавства та для оптимізації, уніфікації й удосконалення окремих норм, що регулюють порядок видачі, переоформлення ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), порядок анулювання такої ліцензії, умови отримання ліцензії та провадження зазначеного виду професійної діяльності.

*****

Комісія схвалила зміни до Ліцензійних умов провадження
професійної діяльності на фондовому ринку

НКЦПФР схвалила зміни до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, а саме діяльності з торгівлі цінними паперами, діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, депозитарної та клірингової діяльності, інформує прес-служба регулятора.

Зміни внесені у зв’язку з необхідністю приведення Ліцензійних умов у відповідність до вимог Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Новими Ліцензійними умовами провадження діяльності з торгівлі цінними паперами та діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку розширюються вимоги до ділової репутації заявників, зокрема репутації особи, яка контролює професійного учасника та/або є керівником; встановлюються більш конкретні вимоги до структури власності заявника та її прозорості. Заявник має надати таку інформацію, щоб Комісія мала змогу визначити всіх осіб, які мають істотну участь у професійному учаснику та відносини контролю між ними.

Інформація щодо структури власності буде вважатися непрозорою, якщо на її підставі неможливо визначити всіх власників істотної участі у професійному учаснику через наявність у структурі власності конструкцій взаємного контролю однієї особи над іншої та/або наявності у структурі власності осіб, які є номінальними (довірчими) власниками.

Для заявників, що мають намір отримати ліцензію, аудиторський висновок повинен надаватись не лише по прямих власниках, а й по всіх учасниках, що мають відносини контролю. У зв’язку з цим щодо таких власників введені нові вимоги щодо їх фінансового стану. Також, для заявників введено новий показник на заміну власного капіталу – розмір власних коштів.

Змінами до Ліцензійних умов підвищено вимоги щодо розкриття річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським висновком. Ліцензіат має забезпечити цілодобовий доступ до такої інформації, а термін її перебування на веб-сайті з дати оприлюднення встановлений у п’ять років.

Також новими умовами процедури переоформлення ліцензії, видачі копії та дубліката ліцензії скасовані та передбачено оформлення ліцензії в електронному вигляді. У разі прийняття Комісією рішення про видачу ліцензії інформація про неї буде внесена до ліцензійного реєстру. В той же час за бажанням здобувача ліцензії, така ліцензія може бути видана Комісією на паперовому носії.

Крім того, Ліцензійні умови доповнено вимогами щодо надання документів у разі створення відокремлених підрозділів ліцензіата.

Змінами доЛіцензійних умов провадження депозитарної та клірингової діяльності, зокрема, введено поняття «форс-мажорні обставини», уточнені вимоги до керівників депозитарних установ – банків, встановлені вимоги до осіб, які займають посади головних бухгалтерів, або осіб на яких покладено ведення бухгалтерського обліку, а саме: відповідність вказаних осіб професійним вимогам до головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів.

Відповідно до схвалених змін, депозитарні установи зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком та забезпечувати цілодобовий доступ до такої інформації. Також змінами відкориговані вимоги до осіб, які провадять клірингову діяльність.

Комісією також були схвалені зміни до Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку. Змінами передбачено, зокрема, доповнення Порядку новими підставами для анулювання ліцензії, а саме: акт про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України; несплата за видачу ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, а також підставою для зупинення дії ліцензії - факт зменшення статутного капіталу ліцензіата до розміру, меншому ніж мінімальний розмір статутного капіталу, установлений законодавством України щодо цінних паперів для окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку.

*****

Регулятор повідомив про застосування санкцій

За інформацією прес-служби НКЦПФР з 16 по 22 листопада 2015 року уповноваженими особами Центрального апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (без врахування територіальних органів регулятора) була винесена 31 постанова про накладення санкцій за правопорушення.

Зокрема, застосовані такі санкції до професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- за неподання інформації до Комісії – 24;

- за повторне неподання інформації до Комісії – 1;

- за не розміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 1;

- за не опублікування інформації – 1;

- за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів – 1;

- за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1;

- за несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1;

- за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, а саме за фактом відсутності за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та ліцензії, - анулювання ліцензії на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме дилерської діяльності та брокерської діяльності – 1.

У цілому з початку поточного року, станом на 22.11.2015 р., (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 513 (+ 31 за минулий тиждень);

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 323 на суму 2,57 млн грн (плюс 28 за минулий тиждень на суму 0,12 млн грн);

- винесено попереджень – 128 (плюс 2 за минулий тиждень);

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 34;

- зупинена дія ліцензії – 1;

- анульована ліцензія – 27;

- сплачено штрафів – 157 на суму 1,15 млн грн (плюс 3 за минулий тиждень).

*****

Комісія продовжила зупинку торгівлі цінними паперами 62 емітентів

НКЦПФР прийняла рішення продовжити на 8 місяців зупинку торгівлі цінними паперами 62 емітентів (перелік додається) на будь-якій фондовій біржі, передає прес-служба регулятора.

Термін продовження зупинки обумовлений термінами подання наступної річної звітності емітентами цінними паперами.

Згідно з рішенням Комісії, Національний депозитарій України зобов’язаний довести цю інформацію до відома всіх депозитарних установ, що здійснюють облік прав власності на зазначені цінні папери. Депозитарним установам забороняється здійснювати операції блокування прав на цінні папери зазначених емітентів для укладення договорів на фондових біржах. Фондові біржі зобов’язані довести до відома членів біржі інформацію про рішення регулятора.

Щодо цінних паперів 20 емітентів із зазначеної кількості Комісією порушено 72 справи за ознаками маніпулювання на ринку цінних паперів у відношенні торговців цінними паперами, які здійснювали такі операції.

НКЦПФР проаналізувала оприлюднену звітність цих емітентів за ІІІ квартал 2015 року щодо відповідності біржових цін фінансово-господарським показникам їх діяльності. За результатами проведеного аналізу фахівцями Комісії було встановлено, що ситуація не змінилася порівняно з 2014 роком, фінансово-господарські показники залишилися низькими. Частина емітентів взагалі не розкрила інформацію за ІІІ квартал поточного року.

Нагадаємо, в липні поточного року НКЦПФР за результатам аналогічного аналізу даних за 2014 рік було виявлено, що капіталізація зазначених емітентів не кореспондується і не відповідає їх фінансово-господарським показникам, зокрема, вона в рази перевищує вартість чистих активів та розмір виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за рік. У більшості емітентів взагалі відсутні будь-які доходи за основним видом діяльності, значний рівень кредиторської заборгованості, мінімальна кількість працівників. У той же час більшість зазначених емітентів стали лідерами торгів на фондових біржах та показали найбільшу капіталізацію. Протягом 2014 року відбулося значне зростання ціни цих паперів, у деяких випадках у сотні разів без будь-яких підстав. Щодо деяких емітентів встановлено, що торгівля їх цінним паперами на біржі здійснювалася обмеженою кількістю учасників, що дає підстави зробити висновок про можливе штучне формування ціни.

*****

Експертно-апеляційна рада скасувала рішення НКЦПФР щодо ліцензії УМВБ та відклала розгляд питання щодо ліцензії ПФТС

Минулого тижня Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України на своєму засіданні, розглянувши скаргу ПАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», скасувала постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.10.2015 року про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів в частині анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, передає прес-служба НКЦПФР. Експертно-апеляційна рада визнала, що Комісія застосувала до УМВБ надмірно жорстку санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

За результатами розгляду скарги ПАТ «Фондова біржа ПФТС» Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування визнала дії Комісії правомірними, але України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно яких підставою для анулювання ліцензії є документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) над діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

*****

ПФТС розширює функціонал з обслуговування емітентів

Минулого тижня набули чинності зміни до Регламенту взаємодії ПАТ «Розрахунковий центр» та ПАТ «Фондова біржа ПФТС», завдяки яким учасники ПФТС отримали змогу проводити операції в інтересах емітента цінних паперів за принципом «поставка цінних паперів проти оплати» (DVP), повідомляє прес-служба ПФТС. Мова йде про первинне розміщення, а також операції емітента під час вторинного обігу.

Як зауважив голова правління ПАТ «Фондова біржа ПФТС» Богдан Лупій, зазначені зміни не лише усунуть ризики, які несе в собі укладення договорів за принципом вільної поставки, але і дозволить емітентам, як учасникам клірингу, скористатися додатковими сервісами біржі ПФТС.

Для забезпечення виконання Регламенту, правлінням ПАТ «Фондова біржа ПФТС» були внесені зміни до документів, які регулюють питання укладання біржових контрактів за участю Центрального контрагента.

*****

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 27.11.2015 р.

*****

За три квартали 2015 року в Україні було
освоєно 160,72 млрд. грн. капітальних інвестицій

Як повідомляє Державна служба статистики, за три квартали 2015 року в Україні було освоєно 160,72 млрд. грн. капітальних інвестицій. Такий показник виявився меншим за результат аналогічного періоду 2014 року на 6%.

Найбільші обсяги капітальних інвестицій у звітному періоді були зафіксовані в Києві (35% від загального обсягу), у Київській області (9,5%), у Дніпропетровській області (9,4%), у Львівській області (4,5%) та у Харківській області (3,9%). Капітальні інвестиції в матеріальні активи - дорівнювали 145,94 млрд. грн., а в нематеріальні активи 14,78 млрд. грн.

Найбільше капітальних інвестицій (69,3%) було освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій. За рахунок коштів населення на будівництво житла освоїли 11,6% капітальних інвестицій, кредитів банків та інших позик - 8,8%, коштів іноземних інвесторів - 3,9%, коштів місцевих бюджетів - 3,4%, коштів Державного бюджету - 1%, інших джерел фінансування - 2%.

Серед галузей економіки лідерами за обсягами освоєних капітальних інвестицій стали промисловість (34,5% від загального обсягу), будівництво (15,4%), сфера інформації та комунікацій (10,9%).

*****

Фінансовий результат великих та середніх підприємств України у січні-вересні 2015 року виявився від’ємним та становив 183,89 млрд. грн.

Згідно з даними Державної служби статистики у січні-вересні 2015 року в Україні прибуток отримали 60,2% великих та середніх підприємств, а збиток - 39,8%. При цьому їх фінансовий результат виявився від’ємним та дорівнював 183,89 млрд. грн. Найбільше прибуткових підприємств було зафіксовано у сільському, лісовому та рибному господарстві, а збиткових - у сфері мистецтва та спорту.

Частка прибуткових підприємств у промисловості у січні-вересні 2015 року дорівнювала 60,6%, а збиткових 39,4%. При цьому найбільше прибуткових підприємств було зафіксовано у виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, а збиткових - у постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

*****

Середня заробітна плата в Україні у жовтні 2015 року дорівнювала 4 532 грн.

За інформацією Державної служби статистики у жовтні 2015 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 4 532 грн., що виявилося на 4,3% більше показника вересня 2015 року. Реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зросла на 5,6%. У жовтні 2015 року у порівнянні із жовтнем 2014 року середня номінальна заробітна плата зросла на 29,1%, а реальна - зменшилася на 12,7%.

У січні-жовтні 2015 року середня номінальна заробітна плата становила 4 062 грн., що виявилося на 18,7% більше показника січня-жовтня 2014 року. Реальна заробітна плата у порівнянні із аналогічним періодом минулого року зменшилася на 21,8%. Загальна кількість штатних працівників за жовтень збільшилася на 0,2% і за станом на кінець місяця склала 7 962,5 тис. осіб.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією