Новини УАІБ

УАІБ закликає регулятора до зважених підходів та обдуманих кроків у реформуванні фондового ринку

Українська асоціація інвестиційного бізнесу занепокоєна ситуацією, що склалася на біржовому ринку України. Позбавлення ліцензій двох провідних біржових майданчиків – ПФТС та Української біржі, у прозорості яких регулятор ще донедавна запевняв учасників українського фондового ринку, виглядає дивним і викликає сумніви щодо перспектив розвитку в Україні цивілізованого ринку цінних паперів.

Непрозорість і спонтанність дій НКЦПФР дезорієнтує весь український фондовий ринок і не сприяє поліпшенню інвестиційного клімату в країні.

УАІБ закликає регулятора до зважених підходів та обдуманих кроків у реформуванні вітчизняного ринку цінних паперів.

*****

НКЦПФР анулювала ліцензію «Української біржі»

НКЦПФР прийняла рішення про анулювання ліцензії ПАТ «Українська біржа» на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, повідомляє прес-служба Комісії.

Рішення прийняте у відповідності до вимог п. 9 ч. 2 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно яких підставою для анулювання ліцензії є документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) над діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

На запит Комісії, «Українська біржа» надала інформацію про структуру власників, згідно якої 22,44% акцій ПАТ «Українська біржа» належать ВАТ «Московська біржа ММВБ - РТС» (Російська Федерація), 20,64% акцій належать ПрАТ «Український біржовий холдинг», 100% акціонером якого є «Московська біржа ММВБ - РТС».

Раніше потенційні покупці акцій «Української біржі», які належать російському акціонеру, компанії «Драгон Капітал» та «Універ Капітал», надали Комісії інформацію щодо можливості викупу цих пакетів акцій. Протягом шести тижнів Комісія очікувала конкретних результатів щодо зміни структури власників «Української біржі», але сторони не продемонстрували відповідного прогресу.

Рішення набирає чинності через 30 календарних днів. Рішення НКЦПФР може бути оскаржено в Експертно-апеляційній раді з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України та/або судовій інстанції.

За інформацією прес-служби «Української біржі» в разі , якщо буде подана апеляція до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України, рішення Комісії не набере чинності до закінчення розгляду апеляції.

Режим роботи Біржі в цей період не зміниться. Торги та розрахунки за укладеними угодами та експірація грудневих строкових контрактів будуть проходити в штатному режимі.

«Українська біржа» усвідомлює важливість функціонування сучасної інфраструктури фондового ринку та інтернет-трейдингу для широкого кола інвесторів та скористається правом оскаржити рішення НКЦПФР у Експертно-апеляційній раді та у судових інстанціях. Біржа здійснить усі необхідні кроки для подальшої безперервної роботи та надання якісних послуг нашим клієнтам.

Для довідки: Рішенням НКЦПФР від 06.10.2015 року відповідно до вимог закону про ліцензування була анульована ліцензія фондової біржі ПАТ «ПФТС». При цьому рішення Комісії щодо ПФТС призупинено Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України.

*****

Комісія повідомила про накладення санкцій

З 9 по 15 листопада 2015 року уповноваженими особами Центрального апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 36 постанов про накладення санкцій за правопорушення, повідомляє прес-служба регулятора.

Зокрема, застосовані такі санкції до професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:

- за неподання інформації до Комісії – 19;

- за нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 1;

- за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів – 10;

- за подання не в повному обсязі інформації до Комісії – 3;

- за несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку застосувати (санкція до посадової особи суб’єкта господарювання) – 1;

- за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та відповідних нормативно-правових актів – 2.

У цілому з початку поточного року, станом на 15 листопада 2015 року, (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):

- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 482;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 295 на суму 2,45 млн. грн.;

- винесено попереджень – 126;

- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів 34;

- сплачено штрафів – 154 на суму 1,15 млн грн.

У рамках діяльності по фінансовому моніторингу на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»:

- розглянуто справ про правопорушення – 6;

- накладено фінансових санкцій за правопорушення – 6 на суму 53 тис. грн;

- сплачено штрафів – 4 на суму 32,6 тис. грн.

Як відзначив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, Комісія у рамках чинних повноважень фіксує, документує і виносить значну кількість адміністративних рішень за фактами правопорушень. Але лад на ринку не можна навести лише фіксуючи правопорушення і не маючи змоги запобігати їм, чи застосовувати такі санкції, які б унеможливлювали їх повторення. У певних випадках регулятор не має повноважень ефективно провести збір інформації. Крім того, сьогодні об’єктивно актуальною є потреба підвищити відповідальність за правопорушення. Саме тому Комісія активно працює над удосконаленням відповідних норм і процедур правозастосування, приведенням їх до міжнародних стандартів, в тому числі директив Євросоюзу щодо зловживань на фінансовому ринку.

*****

До Верховної Ради подано ряд законопроектів
щодо регульованих ринків та деривативів

Народні депутати України - члени Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, зареєстрували у парламенті ряд проектів законів щодо регульованих ринків та деривативів (№3498, 3499, 3500), інформує прес-служба НКЦПФР.

Документи розроблялися Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Європейським банком реконструкції і розвитку із залученням народних депутатів, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства, Національного банку України, МВФ та USAID.

Вони враховують кращу міжнародну практику, насамперед Рекомендації Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), Принципи регулювання та нагляду за ринками товарних деривативів (IOSCO), а також останні законодавчі зміни в Європейському Союзі, Директиву Євросоюзу про ринки фінансових інструментів (MiFID II), Регламент про ринки фінансових інструментів (MiFIR) та Регламент про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозиторії (EMIR).

Законопроектами запроваджуються зміни в законодавство для повноцінного функціонування позабіржового ринку деривативів, зокрема вводиться поняття генеральної угоди та ліквідаційного неттингу, а також комплексного врегулювання функціонування регульованих ринків у відповідності до директив ЄС.

Зокрема, передбачено існування чотирьох видів регульованого ринку:

- Регульований фондовий ринок (ринок цінних паперів);

- Регульований товарний ринок;

- Регульований грошовий ринок (ринок інструментів грошового ринку);

- Регульований ринок деривативів.

Планується, що загальний нагляд за регульованим ринком, в тому числі ринком деривативів, здійснюватиме НКЦПФР. При цьому, нагляд за OTC-деривативами (деривативами, що укладаються поза регульованим ринком) буде здійснюватися на теперішньому рівні з додатковим обов'язковим поданням інформації про укладені деривативи до торгового репозиторію.

Як зазначив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, нові проекти законів запроваджують повноцінне регулювання ринку деривативів, приводять регулювання товарного біржового ринку до єдиних стандартів, аналогічно до фондових бірж та запроваджують єдиний підхід до створення організованого ринку, незалежно від виду активу, що торгуватиметься на біржі. Але для розбудови повноцінного регульованого ринку, який відповідатиме кращій міжнародній практиці, треба змінити рельєф ринку, оскільки в поточному вигляді його інфраструктура є занадто слабкою.

*****

У парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення зміни до статті 47 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (щодо додаткових гарантій захисту пенсійних накопичень вкладників недержавних пенсійних фондів)

До Верховної Ради подано проект закону «Про внесення зміни до статті 47 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (щодо додаткових гарантій захисту пенсійних накопичень вкладників недержавних пенсійних фондів) (реєстраційний №3473), розроблений народними депутатами Н. Веселовою та Р. Семенухою.

Мета - усунення правової колізії, що виникла з прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» стосовно державних деривативів (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання).

Документом передбачено внесення змін до законодавства, що врегулюють право недержавних пенсійних фондів в Україні мати у своїх активах такі інвестиційні інструменти, як державні деривативи.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект рішення «Про затвердження Правил визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою»

НКЦПФР оприлюднила проект рішення «Про затвердження Правил визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою». Метою документа є:

- уніфікація нормативно-правових актів НКЦПФР та застосування термінології, визначеної актами ЄС;

- удосконалення діяльності уповноважених рейтингових агентств у частині розкриття ними інформації про свою діяльність;

- захист прав інвесторів та запобігання порушень на ринку цінних паперів, шляхом:

- встановлення вимог щодо необхідності рейтинговим агентствам визначати порядок проведення аналізу емітента та його цінних паперів на предмет відповідності ознакам фіктивності;

- розширення переліку підстав для прийняття рішення НКЦПФР про виключення уповноваженого рейтингового агентства з Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект розпорядження «Про затвердження Положення про розкриття фінансовими установами інформації
у загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи та на веб-сайтах фінансових установ та про внесення зміни до Положення про державний реєстр фінансових установ»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект розпорядження «Про затвердження Положення про розкриття фінансовими установами інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи та на веб-сайтах фінансових установ та про внесення зміни до Положення про державний реєстр фінансових установ».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, Верховною Радою на початку поточного року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Ним передбачено обов’язкове розкриття фінансовими установами інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи та на власних веб-сайтах (веб-сторінках) в обсязі та порядку, встановлених Нацкомфінпослуг. Також, Законом визначено, що ведення бази даних забезпечує Комісія.

З метою реалізації Закону Нацкомфінпослуг необхідно затвердити Положення про розкриття фінансовими установами інформації у базі даних та на веб-сайтах фінансових установ.

Крім того, вимогами Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Комісії №41 від 28 серпня 2003 року не передбачено обов’язкове заповнення фінансовими установами поля реєстраційної картки юридичної особи з адресою власного веб-сайта (веб-сторінки). Фінансова установа надає інформацію щодо веб-сторінки за умови її наявності.

У зв’язку з цим, Нацкофінпослуг необхідно внести зміну до Положення про Державний реєстр фінансових установ, якою передбачити надання фінансовими установами до Нацкомфінпослуг реєстраційної картки юридичної особи із заповненим полем про адресу власного веб-сайта (веб-сторінки).

*****

Кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестфондів в Україні станом на кінець жовтня 2015 року дорівнювала 2 106, з них 395 КІФ та 1 711 ПІФ

За інформацією НКЦПФР у січні-жовтні поточного року Комісія зареєструвала емісійних цінних паперів на загальну суму 82,62 млрд. грн., що виявилося на 91,32 млрд. грн. менше показника січня-жовтня минулого року (173,94 млрд. грн.).

Обсяг зареєстрованих випусків акцій склав 58,19 млрд. грн. (на 60,38 млрд. грн. менше ніж у січні-жовтні 2014 року), а їх кількість дорівнювала 130.

Значні за обсягом випуски акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих емісій протягом зазначеного періоду, було здійснено такими банківськими установами з метою збільшення статутного капіталу, як ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», «ВТБ Банк», «ОТП Банк», «Хрещатик», «Київська Русь», «Фінансова ініціатива», «Преміум», «Банк «Траст», «Правекс-банк», «Укргазпромбанк», «Платинум Банк», «РВС БАНК» та «Банк Форвард».

За десять місяців поточного року Комісія зареєструвала 124 випуски корпоративних облігацій на загальну суму 12,31 млрд. грн., що виявилося на 12,97 млрд. грн. менше результату січня-жовтня 2014 року. Також регулятор зареєстрував 16 випусків опціонних сертифікатів на суму 217,46 тис. грн.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР протягом звітного періоду, становив 9,33 млрд. грн. або на 14,93 млрд. грн. менше показника січня-жовтня 2014 року. При цьому обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів зменшився на 665,85 млн. грн. та дорівнював 2,79 млрд. грн.

Кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів в Україні станом на кінець жовтня 2015 року дорівнювала 2 106, з них 395 КІФ та 1 711 ПІФ.

Капіталізація лістингових компаній українського фондового ринку станом на 31.10.2015 р. опустилася до рівня 69,75 млрд. грн. Обсяг торгів цінними паперами на організованому ринку у січні-жовтні 2015 року склав 244,8 млрд. грн. або на 53,35% менше показника аналогічного періоду минулого року (524,76 млрд. грн.).

Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на первинному ринку склав 1,99% від загального обсягу виконаних біржових контрактів, а на вторинному ринку - 98,01%

Лідерами за обсягами торгів серед фінансових інструментів були облігації внутрішньої державної позики, з якими уклали угод на суму 215,41 млрд. грн. (88% від загального обсягу). Обсяг торгів корпоративними облігаціями дорівнював 9,99 млрд. грн., деривативами - 6,29 млрд. грн., депозитними сертифікатами НБУ – 5,49 млрд. грн., акціями - 4,87 млрд. грн., інвестиційними сертифікатами - 1,95 млрд. грн., опціонними сертифікатами – 0,45 млрд. грн., муніципальними облігаціями – 19,8 млн. грн.

У розрізі фондових майданчиків обсяги торгів цінними паперами були такими: ФБ «Перспектива» - 196,8 млрд. грн.; ФБ ПФТС - 38,28 млрд. грн.; «Українська біржа» - 5,55 млрд. грн.; КМФБ - 3,03 млрд. грн.; ПФБ - 0,58 млрд. грн.; УФБ – 0,29 млрд. грн.; СЄФБ - 0,12 млрд. грн.; УМВБ - 0,12 млрд. грн.; УМФБ - 5,94 млн. грн.; ФБ «ІННЕКС» - 4,72 млн. грн.

*****

За січень-вересень 2015 року обсяги прямих іноземних
інвестицій в Україну зменшилися на 3,95%

Згідно з інформацією Державної служби статистики станом на 1 жовтня 2015 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку України, дорівнював $43 949,4 млн. Такий показник виявився на 3,95% менше результату початку поточного року та становив $1 026,1 у розрахунку на одну особу.

За три квартали 2015 року іноземними інвесторами в українську економіку було внесено $2 554,9 млн. прямих інвестицій. З країн Європейського Союзу надійшло $1 527,2 млн. (59,8% загального обсягу), з інших країн світу – $1 027,7 млн. (40,2%).

Однак, внаслідок відтоку, переоцінки іноземного капіталу, а також зміни його вартості в результаті валютних коливань у порівнянні із початком поточного року загальні обсяги ПІІ в Україну зменшилися.

Станом на 1 жовтня 2015 року інвестиції в Україну надійшли зі 133 країн світу. За накопичувальним підсумком з країн ЄС було внесено $33 948,4 млн. (77,2% загального обсягу), з інших країн світу – $10 001 млн. (22,8%).

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять такі держави: Кіпр – $12 187,6 млн.; Нідерланди – $5 702 млн.; Німеччина – $5 460,4 млн.; Росія – $2 962,8 млн.; Австрія – $2 639,6 млн.; Великобританія – $1 948,7 млн.; Британські Віргінські острови – $1 863,3 млн.; Франція – $1 547,2 млн.; Швейцарія – $1 369,5 млн.; Італія – $969,1 млн.

Заборгованість українських підприємств за кредитами та позиками, торговими кредитами та іншими зобов’язаннями (борговими інструментами) перед прямими іноземними інвесторами дорівнювала $8 331,1 млн.

У результаті, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну (включаючи акціонерний капітал та боргові інструменти) станом на звітну дату складав $52 280,5 млн.

За січень-вересень 2015 року сукупні обсяги капіталу нерезидентів з Кіпру зменшилися на $1 522,1 млн., Німеччини – на $224 млн., Великобританії – на $203,7 млн., Британських Віргінських островів – на $133,3 млн., Франції – на $67,8 млн., Швейцарії - на $22,2 млн., Італії – на $28 млн. Натомість, ПІІ з Росії збільшилися на $246,9 млн., Нідерландів - на $236,2 млн., Австрії – на $124,1 млн.

У галузевому розрізі найбільший відтік іноземних інвестицій за дев’ять місяців 2015 року спостерігався на промислових підприємствах ($957,7 млн.), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном ($425,8 млн.), а також в установах професійної, наукової та технічної діяльності ($335,7 млн.).

Разом із тим, у ряді галузей у січні-вересні поточного року було зафіксовано приплив ПІІ. Зокрема, за звітний період вони зросли у сфері інформації та телекомунікацій (на $520,1 млн.) та у сфері фінансової діяльності (на $80,4 млн.).

У цілому, станом на 1 жовтня 2015 року обсяги іноземних інвестицій (за накопичувальним підсумком) на промислових підприємствах дорівнювали $13 514,8 млн., або 30,8% від загального обсягу ПІІ в Україну, у тому числі, на підприємствах переробної промисловості – $11 514,4 млн., об’єктах добувної промисловості і розроблення кар’єрів – $1 283,3 млн., підприємствах з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - $640,2 млн.

Серед галузей переробної промисловості у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів внесено $5 366,4 млн. іноземних інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – $2 492,9 млн., у виробництво гумових і пластмасових виробів, а також іншої неметалевої мінеральної продукції – $1 095,3 млн., у машинобудування – $827,7 млн., у виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – $787,6 млн.

У фінансових установах було зосереджено $11 662,2 млн. (26,5%), на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів – $5 800,4 млн. (13,2%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном – $3 553,3 млн. (8,1%), в установах професійної, наукової та технічної діяльності – $2 307,6 млн. (5,3%).

У регіональному розрізі лідерами за обсягами залучених іноземних інвестицій є м. Київ – $22 674,8 млн. (51,6% загального обсягу ПІІ), Дніпропетровська – $7 259,2 млн. (16,5%), Донецька – $2 149 млн. (4,9%), Харківська – $1 601,4 млн. (3,6%), Київська – $1 664,2 млн. (3,8%), Одеська – $1 357,7 млн. (3,1%) та Львівська – $1 272,3 млн. (2,9%) області.

*****

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з України в економіку країн світу станом на 1 жовтня 2015 року дорівнював $6 232 млн.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з України в економіку країн світу станом на 1 жовтня 2015 року (за накопичувальним підсумком) дорівнював $6 232 млн., у тому числі у країни ЄС – $6 014,7 млн. (96,5% загального обсягу), в інші країни – $217,3 млн. (3,5%).

Вимоги українських прямих інвесторів за борговими інструментами до підприємств прямого інвестування за кордоном на звітну дату становили $216 млн. У результаті загальний обсяг ПІІ (акціонерний капітал та боргові інструменти) з України в економіку країн світу складав $6 448 млн.

Основними інвесторами з України є установи професійної, наукової та технічної діяльності, обсяги інвестицій яких на звітну дату (за накопичувальним підсумком) становили $5 403,3 млн. (86,7% від загального обсягу), фінансові установи – $524,2 млн. (8,4%), промислові підприємства – $115,6 млн. (1,9%), а також підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів – $82,1 млн. (1,3%).

У цілому, прямі інвестиції з України були здійснені в 47 країн світу. Найбільші обсяги капіталу ($5 817,6 млн.) спрямовано до Кіпру. До Росії внесено $134,5 млн., до Латвії – $76,9 млн., до Британських Віргінських островів – $52 млн., до Польщі – $50,3 млн.

Серед регіонів найбільші інвестиції здійснено підприємствами Донецької області – $5 392,4 млн. (86,5%), м. Києва – $642 млн. (10,3%) та Дніпропетровської області – $73,3 млн. (1,2%).

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 15,75 пункту,
а Індекс українських акцій - на 36,69 пункту

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 20.11.2015 р.

*****

Індекс промислового виробництва в Україні у жовтні 2015 року
склав 95%, а у січні-жовтні – 84,6%

Згідно з даними Державної служби статистики у жовтні 2015 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року Індекс промислового виробництва в Україні становив 95% (у січні-жовтні – 84,6%). При цьому у жовтні поточного року у порівнянні із вереснем спостерігалося зростання промислового виробництва на 7,3%

У добувній промисловості та розробленні кар’єрів у жовтні 2015 року у порівнянні із жовтнем 2014 року обсяги промислового виробництва зросли на 1,9% (з початку року - зменшилися на 16,8%), у переробній промисловості - зменшилися на 7,6% (з початку року - на 15,3%), а у постачанні і розподіленні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - зменшилися на 4,9% (з початку року - на 12,7%).

*****

У січні-жовтні 2015 року підприємствами України було виконано
будівельних робіт на суму 40,6 млрд. грн., що виявилося на 20,8% менше обсягів будівництва у відповідному періоді 2014 року

У січні-жовтні 2015 року підприємствами України було виконано будівельних робіт на суму 40,6 млрд. грн., що на 20,8% менше обсягів будівництва у відповідному періоді 2014 року, повідомляє Державна служба статистики.

По будівлях Індекс будівельної продукції у січні-жовтні становив 83,9% (по житловим будівлях - 95,9%, по нежитловим будівлях - 73,3%), а по інженерних спорудах - 74,9%. У січні-жовтні поточного року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зростання обсягів будівництва було зафіксовано лише у Волинській, Миколаївській, Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією