Новини УАІБ

За інформацією прес-служби НКЦПФР з початку поточного року (за період з 01.01.2015 року по 22.10.2015 року) на фондовому ринку України відбулося незначне скорочення професійних учасників ринку. Зокрема, помітно скоротилася кількість профучасників, які мають ліцензії на діяльність з торгівлі цінними паперами.

 

Так, станом на 22.10.2015 року діючих депозитарних установ нараховувалося 262. Кількість депозитарних установ, яким з початку 2015 року анульовано ліцензії на депозитарну діяльність становить 48, в тому числі анульовано:

Станом на 22.10.2015 року ліцензії на діяльність з управляння активами інституціональних інвесторів мали 326 профучасників. За період з 01.01.2015 року по 22.10.2015 року НКЦПФР анульовано 21 ліцензію, в тому числі:

Ліцензій на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами, станом на звітну дату, мали 384 профучасника, з них ліцензії на: брокерську діяльність – 374 компанії, дилерську діяльність – 354, андерайтинг – 87, діяльність з управління цінними паперами – 55. З початку 2015 року було анульовано 75 ліцензій на брокерську діяльність, 80 ліцензій на дилерську діяльність, 69 ліцензій на андерайтинг, 13 ліцензій на діяльність з управління цінними паперами. Зокрема, ліцензії були анульовані з таких причин:

Професійну діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку станом на 22.10.2015 року здійснювало 10 фондових бірж. Зазначимо, що згідно постанови про накладання санкції за правопорушення на фондовому ринку 01.10.2015 року, анульована ліцензія фондовій біржі ПрАТ «УМВБ», але ця постанова набирає чинності 01.11.2015 року. За рішенням НКЦПФР від 06.10.2015 року була анульована ліцензія фондової біржі ПАТ «ПФТС», рішення набирає чинності 06.11.2015 року.

 

Раніше, 16.04.2015 року, згідно рішення регулятора була також призупинена дія ліцензії ПрАТ «УМФБ», у зв’язку з перевіркою щодо правопорушення

 

У повідомленні зазначається, що з початку року фондовий ринок працював в умовах економічної та політичної нестабільності, скорочення основних показників реального сектору економіки. Обсяги торгівлі цінними паперами постійно зменшувалися, однак масштаб порушень, таких як торгівля «фіктивними» цінними паперами, маніпулювання цінами тощо, залишався доволі значним. У рамках наявних повноважень Комісія вживала різноманітні заходи для боротьби з цими та іншими правопорушеннями на ринку.

 

За словами голови НКЦПФР Тимура Хромаєва, Комісія буде і далі активно працювати над очищенням ринку. При цьому пріоритетами регулятора були і залишаються – захист інтересів інвесторів, запобігання правопорушенням та удосконалення законодавчої і нормативної бази.

 

 

НКЦПФР затвердила зміни до «Положення про провадження депозитарної діяльності», які погоджені з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, передає прес-служба регулятора.

 

Згідно з документом термін надання депозитарною установою депоненту виписки з рахунку в цінних паперах скорочується з трьох робочих днів до одного операційного дня.

 

З метою збереження інформації про права на цінні папери депонента договором про обслуговування рахунку може бути передбачено обов’язок депозитарної установи складати та передавати інформацію до Центрального депозитарію кожного операційного дня, або у випадку змін на рахунку виписки про стан рахунку.

 

Однією з головних новацій документа є резервне копіювання інформації депозитарними установами. Порядок, строки та обсяги копіювання інформації будуть встановлені НДУ за погодженням з НКЦПФР.

 

Як зазначив член НКЦПФР Дмитро Тарабакін, нові зміни до Положення підвищують захист інвесторів від неправомірних дій з боку депозитарних установ, знижують ризики втрати інформації в депозитарній системі. Це є першим кроком на шляху до створення більш надійної системи обліку прав на цінні папери.

 

 

Минулого тижня у Києві пройшов ІХ Щорічний форум з корпоративного права, організований Асоціацією правників України за підтримки Міністерства юстиції, Національного банку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У ньому взяли участь представники державних органів, провідних юридичних компаній, професійних учасників фінансового ринку, судових органів, а також експерти з корпоративного права.

 

Основними питаннями цьогорічного форуму були: останні новели корпоративного законодавства та законотворчі ініціативи НКЦПФР; розкриття бенефіціарних власників юридичних осіб (досвід та помилки регуляторів); зміни до закону «Про акціонерні товариства» та впровадження на практиці механізму похідного позову; корпоративне управління в товариствах з обмеженою відповідальністю; зарубіжний досвід розвитку корпоративних відносин тощо.

 

Як зазначив на Форумі голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, сьогодні основним завданням є доведення вітчизняного корпоративного права до європейського рівня. Комісія буде здійснювати комплексні фундаментальні реформи й при цьому підтримувати нові ініціативи. Ключові проблеми у сфері корпоративного управління зараз пов’язані із взаємовідносинами між акціонерами, АТ та їх кредиторами, а також низькою інформаційною прозорістю акціонерних товариств. У нашій країні особи, які не мають інформації про АТ, фактично не мають прав. Крім того, проблеми вітчизняної судової системи вимагають вдосконалення правозастосування.

 

Нещодавно МВФ оприлюднив звіт, у якому надав рекомендації щодо підвищення рівня інституціональної та фінансової незалежності НКЦПФР. У ньому вказується на необхідність збільшення повноважень Комісії і, насамперед, надання їй можливості проводити розслідування та отримувати доступ до інформації без обмежень від юридичних та фізичних осіб. Це, серед іншого, сприятиме розвитку співпраці НКЦПФР з регуляторами фондових ринків розвинених країн.

 

Важливим завданням має стати підвищення рівня операційної незалежності Комісії з метою оперативного реагування на події на фінансовому ринку. Адже зараз процес прийняття та затвердження рішень регулятора триває чотири місяці.

 

Також у звіті МВФ вказується на необхідність фінансової незалежності НКЦПФР та перехід від бюджетного фінансування на фінансування з ринку, як це відбувається в розвинених країнах. Реалізація зазначених завдань допоможе створенню повноцінного регулятора.

 

Директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим Лібанов підкреслив, що за останній рік відбулося багато змін у вітчизняному корпоративному законодавстві і саме цей період можна вважати одним із найбільш успішних у сфері реформування корпоративного права.

 

Зараз держава приділяє велику увагу розвитку корпоративних відносин. Найближчим часом Верховна Рада має розглянути новий проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», зареєстрований групою народних депутатів. Ідеологія цього документа була закладена НКЦПФР. Його основним завданням повинно стати встановлення балансу інтересів міноритарних та мажоритарних акціонерів.

 

Нещодавно Комісія розробила та схвалила новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», який зараз проходить процедуру узгодження і після цього буде подано до парламенту.

 

За словами М. Лібанова, Коміся має чітку стратегію щодо розвитку корпоративного законодавства. Орієнтиром для неї виступає Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Вона містить розділ, де вказані відповідні директиви ЄС, обов’язкові до імплементації в Україні, та терміни щодо цього процесу. Ці документи регламентують механізми злиття та поглинання, створення та діяльність комітетів наглядових рад акціонерних товариств, функції незалежних директорів, інші аспекти корпоративних відносин.

 

Значний прорив у корпоративній сфері в Україні відбувся з прийняттям закону «Про акціонерні товариства». Натомість, корпоративне законодавство потребує подальшого розвитку. Зокрема, необхідно вирішити питання щодо розкриття інформації про реальних власників акціонерних товариств, проведення електронних зборів акціонерів, які широко розповсюджені у європейській практиці, вдосконалити законодавчі норми, що стосуються діяльності корпоративних секретарів тощо.

 

 

Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила результати Індексу інвестиційної привабливості у ІІІ кварталі 2015 року, складеного на основі опитування керівників провідних компаній з усіх секторів бізнесу на предмет їхнього бачення інвестклімату в Україні. Як свідчать дані ЄБА, основними питаннями, що викликають занепокоєння інвесторів, є повільне впровадження реформ, високий рівень корупції, а також тиск з боку податкової та митної систем.

 

Загалом у дослідженні взяли участь директори 98 компаній-членів Асоціації. За результатами ІІІ кварталу поточного року Індекс незначно знизився та склав 2,56 бали з 5 можливих (3 бали – це нейтральний рівень, а нижче вважається негативним значенням). У ІІ кварталі Індекс становив 2,66 бали з 5.

 

Згідно з даними дослідження ЄБА, 89% бізнесменів незадоволені станом інвестиційного клімату в Україні (на 8% більше, ніж у попередній хвилі). Топ-менеджери констатують, що рівень боротьби з корупцією не відповідає її розмірам, а реформи, на жаль, втілюються занадто повільно. При цьому вони скаржаться на той факт, що реформи, які були обіцяні, досі не реалізовані і тепер майбутнє цих перетворень виглядає досить сумнівно. На фоні такої ситуації константою, як і раніше, залишається корупція, яка все ще є головною перешкодою для покращення бізнес-середовища в нашій державі.

 

52% опитаних не очікують позитивних змін у IV кварталі поточного року і переконані, що бізнес-клімат залишиться без змін. Для порівняння у ІІІ кварталі прогнози були більш оптимістичні, адже відсоток негативно налаштованих бізнесменів становив 41%. Всього лише 12% респондентів вважають, що Україна буде доволі прибутковим напрямком інвестування для нових інвесторів у жовтні-грудні 2015.

 

Ситуація у ключових сферах впродовж ІІІ кварталу поточного року є такою.

 

Негатив: 90% керівників незадоволені ефективністю боротьби з корупцією; 84% стурбовані відсутністю судової реформи; 70% не бачать спрощень митних правил; 69% не бачать прогресу з відшкодуванням ПДВ; 68% стурбовані волатильністю фінансового ринку; 54% незадоволені торгівлею та стурбовані відсутністю земельної реформи

 

Позитив: 11% вважають, що торгівля стала простішою; 7% помітили незначне спрощення митного оформлення;12% побачили перші результати боротьби з корупцією та земельну реформу.

 

У цілому, представники бізнес-спільноти вважають, що в Україні необхідно здійснювати реальні реформи, а не вести про них переговори. При цьому потрібно вибрати пріоритетні напрямки економіки і зосередитися на них, а також прибрати всіх корумпованих чиновників.

 

Серед найважливіших кроків, яких потребує економіка країни, інвестори відзначають такі: боротьба з корупцією; дерегуляція; податкова реформа; судова реформа; вдосконалення регулювання фінансового ринку; вирішення конфлікту на Сході України.

 

Респонденти також назвали конкретні кроки уряду (крім боротьби з корупцією, дерегуляцією та законодавчих ініціатив), які спонукають їх поновити/примножити інвестиції в Україні.

 

Відповіді виявилися такі: 32% опитаних назвали реформи в різних сферах, 8% - відповідальність уряду, 5% - запровадження зони вільної торгівлі, 4% - вдосконалення валютного регулювання та стабілізацію на валютному ринку, 2% - припинення всіх непотрібних перевірок, інтеграцію з ЄС, закінчення конфлікту на сході країни та прозорість тендерного процесу.

 

 

Згідно з даними ФДМУ, результати перевірок стану виконання інвестиційних зобов’язань та інших зобов’язань, виражених у грошовій формі, здійснених у ІІІ кварталі 2015 року, засвідчили, що такі зобов’язання містять 858 договорів купівлі-продажу пакетів акцій, 360 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації та 76 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.

 

Цими договорами в цілому передбачено інвестування підприємств у 1995-2020 рр. на загальну суму 16,39 млрд. грн., $2,22 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, за станом на 01.10.2015 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 12,51 млрд. грн., $1,51 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані об’єкти надійшло 14,83 млрд. грн., $1,91 млрд. та 72 млн. євро.

 

Договорами купівлі-продажу пакетів акцій передбачено надходження до них у 1995-2020 рр. інвестицій на загальну суму 15 млрд. грн., $1,92 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, за станом на 01.10.2015 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 11,56 млрд. грн., $1,45 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 р., підприємства вже отримали інвестицій на суму 13,3 млрд. грн., $1,89 млрд. та 72 млн. євро.

 

 

За станом на початок жовтня 2015 року, у власність держави (за накопичувальним підсумком) було повернуто 352 об’єкти приватизації, з яких, 86 пакетів акцій, 60 єдиних майнових комплексів та 207 об’єктів незавершеного будівництва.

 

За 87 договорами триває претензійно-позовна робота щодо їх розірвання (визнання недійсними) і повернення відчужених за ними об’єктів у державну власність. З них, 9 – це пакети акцій, 11 – єдині майнові комплекси та 67 – об’єкти незавершеного будівництва.

 

Загальна сума коштів, отриманих від продажу об’єктів, повернутих у державну власність, (за накопичувальним підсумком) становить 104,04 млн. грн.

 

 

Згідно з рейтингом «Doing Business – 2016», який минулого тижня оприлюднив Світовий банк, Україна посіла 83 місце з поміж 189 країн світу за легкістю ведення бізнесу, розмістившись між Саудівською Аравією та Брунеєм. У порівнянні із попереднім роком наша країна піднялась на 13 позицій. Основним чинником такої позитивної динаміки була реформа у сфері реєстрації підприємств.

 

Лідерами цьогорічного рейтингу стали Сінгапур, Нова Зеландія, Данія, Південна Корея, Гонконг, Великобританія, США, Швеція, Норвегія та Фінляндія.

 

 

За інформацією Державної служби статистики у вересні 2015 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 4 343 грн., що виявилося на 3,3% більше показника серпня 2015 року. Реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зросла на 1%. У вересні 2015 року у порівнянні із вереснем 2014 року середня номінальна заробітна плата зросла на 24,8%, а реальна - зменшилася на 18,6%.

 

У січні-вересні 2015 року середня номінальна заробітна плата становила 4 012 грн., що виявилося на 17,2% більше показника січня-вересня 2014 року. Реальна заробітна плата у порівнянні із аналогічним періодом минулого року зменшилася на 22,7%. Загальна кількість штатних працівників за вересень практично не змінилася і за станом на кінець місяця склала 7 950,5 тис. осіб.