Новини УАІБ

УАІБ приєдналася до Меморандуму про співпрацю у сфері забезпечення ділової репутації фахівців фінансового ринку

УАІБ приєдналася до Меморандуму про співпрацю у сфері забезпечення ділової репутації фахівців фінансового ринку, що передбачає об’єднати зусилля професійних учасників українського фінансового ринку для забезпечення ділової репутації фахівців фінансових ринків.

Згідно Меморандуму, основною метою співпраці мають стати: виявлення недобросовісних професійних учасників фінансового ринку, створення можливостей для підтвердження рівня ділової та професійної репутації менеджерів та фахівців фінансового сектору, захист прав та законних інтересів учасників фінансового ринку у разі прийняття державними регуляторами фінансового ринку необґрунтованих рішень, що можуть зашкодити діловій репутації фахівця, сприяння прийняттю максимально ефективних рішень регуляторів фінансового ринку у процесі погодження та призначення керівних посадових осіб у фінансові установи, інформування громадськості з питань визначення ділової репутації менеджерів та фахівців фінансових установ.

Учасники Меморандуму мають намір використовувати кращий європейський досвід у сфері підтвердження ділової репутації та планують створити Апеляційну комісію з питань підтвердження (захисту) ділової та професійної репутації фахівців фінансового ринку.

7 жовтня в Українській асоціації інвестиційного бізнесу відбулося перше засідання учасників Меморандуму з питань захисту ділової та професійної репутації учасників фінансового ринку, на якому обговорювалися порядок формування складу апеляційного органу та критерії відбору кандидатів, які увійдуть до Апеляційної комісії.

Довідка: Крім УАІБ, Меморандум підписали – Український Кредитно-Банківський Союз, Асоціація українських банків, Українська національна іпотечна асоціація, Асоціація банківського бізнесу, Національна асоціація кредитних спілок, Всеукраїнська асоціація кредитних спілок, Ліга страхових організацій, Асоціація юристів фондового ринку, ПАРД, Українська професійна асоціація із захисту інвесторів, кредиторів та страхувальників, Комісія з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків. Меморандум - відкритий для всіх зацікавлених організацій фінансового ринку.  

***** 

Громадська рада при НКЦПФР у листі до Мінюсту України наполягає на встановленні перехідного періоду для запровадження пруденційних нормативів профдіяльності на фондовому ринку

За інформацією представника УАІБ у Громадській раді при НКЦПФР, 1 жовтня 2015 року регулятор схвалив Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками без урахування зауважень та пропозицій Громадської ради, які були направлені НКЦПФР 17 вересня 2015 року.

6 жовтня 2015 року Громадська рада при НКЦПФР звернулася до Міністерства юстиції України з листом, у якому наголошує на необхідності повернення цього Положення на доопрацювання, зокрема для встановлення перехідного періоду для запровадження нових вимог, відповідно до загальних строків імплементації європейського законодавства щодо ринку цінних паперів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Інакше запровадження цього Положення може спровокувати кризу на ринку цінних паперів та порушити інтереси значної кількості інвесторів.

Як зазначається у листі, значний відсоток фінансових установ, які здійснюють діяльність з управління активами інституційних інвесторів, не зможуть у визначений рішенням НКЦПФР термін дотримати вимоги Положення щодо нормативу мінімального розміру власних коштів, а відповідно, й інших нових пруденційних нормативів.

Враховуючи значний обсяг активів під управлінням КУА, це може спричинити вимушену ліквідацію великої кількості інвестиційних фондів, що завдасть суттєвих збитків інвесторам інститутів спільного інвестування, яких лише у пайових інвестиційних фондах нараховується понад 259 тис. осіб.

В активах ІСІ перебувають також частки у підприємствах (крім АТ) та заборгованість підприємств (позики та ін.) на загальну суму 148 млрд. грн., при цьому кількість таких підприємств складає майже 4,4 тис., у тому числі понад 3,1 тис. підприємств, що отримали від ІСІ позики. Дострокова ліквідація ІСІ із зазначених вище причин призведе до вимоги передчасного повернення підприємствами позик, отриманих від інвестиційних фондів.

Потребують приведення у відповідність до Директив ЄС, на думку Громадської ради, орми Положення у частині впровадження проміжного аудиторського висновку, дублювання норм, критеріїв для цінних паперів, які можуть враховуватися у складі регуляторного капіталу.

*****

НКЦПФР спільно з міжнародними організаціями завершує розробку законопроектів про деривативи та регульовані ринки

НКЦПФР спільно з Міністерством фінансів, Мінекономрозвитку, НБУ, а також ЄБРР, МВФ та USAID – як радників, завершує розробку пакета законопроектів щодо врегулювання ринку деривативів, товарного біржового ринку та інших регульованих ринків, інформує прес-служба регулятора.

Законопроектами буде врахована передова міжнародна практика, в тому числі останні законодавчі зміни в Європейському Союзі, рекомендації Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), Директиви Євросоюзу про ринки фінансових інструментів (MiFID II) та Регламент про ринки фінансових інструментів (MiFIR), а також Регламент про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR).

Новими законопроектами передбачається:

• створення правового поля та врегулювання відносин, пов’язаних як з біржовими, так і з позабіржовими деривативами, зокрема шляхом чіткого визначення поняття «деривативи» та врегулювання питання підтвердження дійсності деривативів;
• встановлення прямої можливості використання генеральних угод щодо фінансових трансакцій, які здійснюються поза організаторами торгівлі, наприклад, таких як загальноприйнята Генеральна угода ISDA;
• запровадження механізмів забезпечення виконання деривативів шляхом удосконалення механізмів фінансового забезпечення, введення положення щодо остаточності розрахунків (settlement finality), що базуються на директиві Європейського Союзу про остаточність розрахунків у платіжних системах та депозитарних системах цінних паперів (98/26/EC), а також положення щодо ліквідаційного неттінгу (close-out netting), який застосовується до трансакцій між платоспроможною та неплатоспроможною компаніями;
• врегулювання питання інфраструктури необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативів, зокрема введення концепції торгового репозиторію та приведення у відповідність до Регламенту EMIR регулювання діяльності центрального контрагента;
• введення у відповідності до директив MiFID І/II концепції кваліфікованих інвесторів та перетворення інституту торговця цінними паперами в інститут інвестиційної фірми з розширенням переліку видів діяльності;
• уніфікація підходів до регулювання біржових торгів цінними паперами, деривативами та іншими активами шляхом запровадження концепції оператора ринку та відповідних регульованих ринків, які обслуговуються таким оператором.

Реалізація запропонованих законодавчих змін дозволить в майбутньому отримати прозорі ціни на будь-який актив для усіх учасників ринку. При цьому держава отримає репрезентативні біржові цінові індикатори, покращиться управління ціновими ризиками, знизяться ризики невиконання угод контрагентами, а єдина інфраструктура та уніфіковані підходи стимулюватимуть інвестиції та економічний розвиток.

За словами голови НКЦПФР Тимура Хромаєва, запровадження міжнародних стандартів на товарному біржовому ринку є важливою передумовою розвитку деривативів. Адже розвиток ринку деривативів матиме велике значення як для фондового ринку, так і для економіки в цілому. Але не слід забувати, що дериватив є лише вторинним інструментом, тому не треба перебільшувати його ролі. У той же час для запровадження цих інструментів необхідно змінити рельєф фінансового ринку, оскільки в поточному вигляді інфраструктура ринку є занадто слабкою.

Найближчим часом пакет законопроектів буде винесено на погодження з усіма членами робочої групи. Після внесення правок його направлять до Верховної Ради.

*****

Комісія анулювала ліцензію фондової біржі ПФТС

НКЦПФР прийняла рішення про анулювання ліцензії ПАТ «Фондова біржа ПФТС» на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, інформує прес-служба Комісії.

Рішення прийняте у відповідності до вимог п. 9 ч. 2 статті 16 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно яких підставою для анулювання ліцензії є документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) над діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

Як зазначається у повідомленні, раніше Комісія отримала інформацію щодо планів купівлі пакету ПФТС, який належить «Московській біржі ММВБ - РТС», компаніями «Фондова компанія «Фаворит» та «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU). Комісія провела з менеджментом ПФТС та потенційними покупцями ряд зустрічей та отримала відповідні пакети документів.

Проте компанія «Інвестиційний капітал Україна» (ICU) не змогла надати Комісії попередню згоду продавця акцій «Московської біржі ММВБ-РТС», а «Фондова компанія «Фаворит» не надала інформації щодо наявності у них коштів на придбання пакету акцій ПФТС та інформації щодо майбутніх кінцевих бенефіціарів біржі.

Комісія, не маючи достатніх підтверджень щодо можливості дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування з боку ПФТС вирішила анулювати ліцензію біржі.

Рішення НКЦПФР може бути оскаржено в Експертно-апеляційній раді з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України та/або судовій інстанції.

Також повідомляється, що питання відносно передачі прав власності на пакет «Української біржі» буде розглянуто Комісією через 4-6 тижнів. Оскільки потенційні покупці акцій «Української біржі» - компанії «Драгон капітал» та «Універ Капітал» - надали на цьому етапі достатньо інформації, яка підтверджує можливість завершення ними процесу купівлі акцій.

Раніше НКЦПФР вже анулювала ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку п‘яти банківських установ із російськими власниками - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ».

За повідомленням прес-служби ПФТС, минулого тижня відбулося позачергове засідання наглядової ради ПАТ «Фондова біржа ПФТС», на якому була дана оцінка рішенню Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

За результатами обговорення представники акціонерів ПАТ «Фондова біржа ПФТС» доручили правлінню ПФТС здійснити невідкладні заходи, спрямовані на оскарження рішень НКЦПФР до адміністративного суду та Експертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі.

ПАТ «Фондова біржа ПФТС» переконана у позитивному вирішенні ситуації, що склалася та у подальшій успішній роботі на фондовому ринку України у якості організатора торгівлі.

*****

Реформа фінансового сектору має оздоровити ринок
небанківських фінансових установ

Як зазначив на брифінгу в Українському медіа-центрі реформ голова Нацкомфінпослуг Ігор Пашко, реформа ринку небанківських фінансових установ має призвести до зростання довіри до них із боку населення. Серед ключових напрямків реформи він назвав підвищення рівня захисту активів небанківських фінансових установ, запровадження другого рівня пенсійної реформи, наведення ладу у царині кредитних спілок та лізингових компаній. Всі ці напрямки містить Комплексна програма розвитку фінансового ринку України на 2015-2020 роки, підготовлена цільовою командою з реформування фінансового сектору України.

Найбільш масштабні зміни очікують на сегмент страхування. Зокрема, на ринку запровадять систему Solvency II із підвищення вимог до надійності страхових компаній. Цей процес вимагатиме реорганізації всього ринку, і, за словами І. Пашка, затягнеться до 2020 року. При цьому через три роки страхування життя має увійти до системи пенсійного забезпечення. Відтак задля надійності необхідно створити окремий фонд гарантування повернення цих заощаджень.

Запланована й реформа обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Але насамперед ринок має очиститися від неплатоспроможних компаній та структур із сумнівною репутацією - саме цим наразі і переймається Нацкомфінпослуг. Єдиний інструментарій, який зараз є у регулятора - це позбавлення ліцензій учасників ринку. З початку року було анульовано 404 ліцензії. Фактично, ці дії зачепили кожну другу компанію. Крім того, тимчасово призупинені 143 ліцензії.

Серед здобутків Ігор Пашко відзничив вдосконалення роботи у сфері захисту прав споживачів та дерегуляцію. Зокрема, Комісія змінила систему розгляду скарг. Середній строк розгляду скарги скоротився на 10-30 днів, а рішення Нацкомфінпослуг за результатами їхнього розгляду публікуються на сайті регулятора.

За словами Ігоря Пашка, Нацкомфінпослуг провела також низку заходів із дерегуляції. Так, був зменшений перелік документів, необхідний для отримання ліцензії, а строк ухвалення рішення про її видачу скоротився з 30 днів до 10.

*****

Кабінет Міністрів продовжив дію базової постанови
щодо приватизації на 2016 рік

Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань приватизації», якою продовжив на 2016 рік дію базової постанови КМУ № 271 від 12 травня 2015 р. «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році», повідомляє прес-служба ФДМУ, який розробив цей документ.

Продовження дії постанови на наступний рік дає правові підстави для проведення приватизації державних пакетів акцій у 2016 році на конкурентних засадах, що забезпечить залучення у розвиток підприємств коштів приватних інвесторів та поповнення Державного бюджету.

Причиною продовження терміну дії постанови №271 стали технічні фактори. По-перше, те, що уповноваженими органами управління державним майном гальмується передача об’єктів Фонду для приватизації, передбачена тією ж Постановою №271. По-друге, тим, що досі не було ухвалено усі законодавчі зміни, необхідні для початку приватизації. На розгляді Верховної Ради перебуває законопроект №2319а про внесення змін до законів «Про приватизацію державного майна» та «Про Фонд державного майна».

Прийняття цього законопроекту матиме суттєвий вплив на захист національних інтересів у процесі приватизації та на підвищення рівня її прозорості. Так, відповідно до цього закону, забезпечується недопущення до процесів приватизації у якості покупців юридичних та фізичних осіб з держав, які визнані парламентом державою-агресором, а торгівці цінними паперами зобов’язуються подавати інформацію про осіб, в інтересах яких здійснюється придбання державних корпоративних прав.

Крім того, виключається норма, яка закріплювала обов’язковий продаж на фондових біржах 5-10% акцій об’єктів груп В та Г до проведення конкурсу, а ФДМУ отримує можливість залучати до процесу приватизації радників.

Згаданий законопроект був розроблений ФДМУ ще на початку літа 2015 року, втім парламент не встиг його розглянути, що суттєво загальмувало процес приватизації, у першу чергу великих об’єктів. Уряд змушений був призупинити, зокрема, продаж ПАТ «Одеський припортовий завод».

Для довідки: Постановою №271 затверджено Перелік об’єктів державної власності, які підлягають продажу у 2015 році, а саме, державні пакети акцій ВАТ «Тернопільобленерго», ВАТ «Запоріжжяобленерго», АК «Харківобленерго», ПАТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «Миколаївобленерго», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Одеська ТЕЦ», ПАТ «Херсонська ТЕЦ», ПАТ «Миколаївська ТЕЦ», ПАТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», ПАТ «Сумихімпром», приватизацію яких через рішення уряду ще не оголошено.

*****

Активи 300 найбільших пенсійних фондів світу
за останні п’ять років зросли на 36,2%

За інформацією, що міститься у новому дослідженні компанії The Towers Watson, у 2014 році загальні активи 300 найбільших пенсійних фондів світу збільшилися на 3,4% до $15,36 трлн. (у 2013 році вони зросли на 6,2%). Разом із тим, їхня частка у загальному обсязі активів всіх пенсійних фондів світу скоротилася з 43,7% до 42,6%.

Упродовж 2009-2014 рр. загальні активи 300 найбільших пенсійних фондів світу збільшилися на 36,2%. При цьому сукупні активи пенсійних фондів країн Європи за цей період зросли на 42%, Північної Америки - на 43,5%, Азійсько-Тихоокеанського регіону - на 21%, а пенсійних фондів інших регіонів світу - на 22%.

Лідером за кількістю пенсійних фондів у Рейтингу ТОП-300 є США, яке представлене 128 фондами. На другому місці перебуває Японія (15 фондів), а на третьому - Нідерланди (13 фондів).

Сполученим Штатам також належить перше місце за обсягом активів пенсійних фондів. На частку пенсійних установ цієї країни припало 37,6% від загального обсягу усіх активів фондів ТОП-300. До трійки лідерів також увійшли Японія (11,6%) та Нідерланди (6,9%).

Як свідчать дані Рейтингу ТОП-300, п’ятьма найбільшими пенсійними фондами світу (за обсягом активів) у 2014 році виявилися Government Pension Investment (Японія) – $1 144 млрд., Government Pension Fund (Норвегія) – $884 млрд., National Pension (Південна Корея) - $406 млрд., Federal Retirement Thrift (США) - $422 млрд. та ABP (Нідерланди) - $419 млрд.

Структура 300 найбільших пенсійних фондів за їх типами є такою: суверенні пенсійні фонди - 28% від загального обсягу активів та 9% від загальної кількості фондів; пенсійні фонди державних установ та підприємств - 39% та 38%; корпоративні пенсійні фонди - 19% та 33%; приватні пенсійні фонди - 14% та 20%.

Відповідно структура активів фондів за видами пенсійних схем має такий вигляд: пенсійні фонди з визначеними виплатами (DB) – 66,8%; пенсійні фонди з визначеними внесками (DC) – 21,2%; резервні фонди – 11,3%; змішані фонди – 0,7%.
Торік загальні активи фондів зі схемами DB зросли на 3,7%, фондів зі схемами DC - на 4,7%, резервних фондів - на 1,4%, а змішаних фондів – на 2,5%.

У розрізі регіонів світу пенсійні фонди зі схемами DB превалюють у країнах Північної Америки (де частка їх активів становить 78% від загального обсягу активів усіх пенсійних фондів регіону), Азійсько-Тихоокеанського регіону (67,8%) та Європи (55,5%). В інших країнах світу, насамперед, у Латинській Америці переважають пенсійні схеми DC, де їх частка дорівнює 69,7%.

Окремо у дослідженні проаналізовано діяльність 20 найбільших пенсійних фондів світу. Згідно з Рейтингом, у 2014 році їх сукупні активи зросли на 3,9% до $6,06 трлн. (у 2013 році вони збільшилися на 6,2%). В результаті, на частку ТОП-20 припало 16,8% від загальних активів усіх світових пенсійних фондів.

У цілому протягом 2009-2014 рр. сукупні активи 20 найбільших пенсійних фондів світу зросли майже на 36,8%. Аналіз напрямків інвестування активів цих установ свідчить, що 39,5% з них було вкладено в облігації, 42,2% - в акції, а 18,3% інвестовано в альтернативні фінансові інструменти або знаходилися у вигляді готівки.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 9,55 пункту,
а Індекс українських акцій - на 36,8 пункту

*****

Протягом січня-серпня 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася на 394 млрд. грн.

Станом на 31 серпня 2015 року державний та гарантований державою борг України становив 1 494 891 436,22 тис. грн. або $70 562 205,25 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 976 431 075,87 тис грн (65,32% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $46 089 721,52 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 518 460 360,35 тис грн (34,68%) або $24 472 483,74 тис., повідомляє Міністерство фінансів.

Державний борг України дорівнював 1 234 129 095,80 тис грн (82,56%) або $58 253 642,01 тис., в тому числі: державний зовнішній борг - 741 807 397,77 тис. грн. (49,62%) або $35 014 961,35 тис.; державний внутрішній борг - 492 321 698,03 тис. грн. (32,93%) або $23 238 680,66 тис.

Гарантований державою борг України становив 260 762 340,42 тис. грн. (17,44%) або $12 308 563,25 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 234 623 678,1 тис грн (15,7%) або $11 074 760,17 тис.; гарантований внутрішній борг - 26 138 662,32 тис. грн. (1,75%) або $1 233 803,08 тис.

Протягом січня-серпня 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 394 058,7 млн. грн., при цьому у доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на $0,75 млн. Основною причиною таких змін є девальвація національної валюти, курс якої по відношенню до долара США зріс з 15,77 грн./дол. США на кінець 2014 року до 21,19 грн./дол. США на кінець серпня 2015 року.

*****

Індекс споживчих цін в Україні у вересні 2015 року дорівнював 102,3%,
а у січні-вересні - 141,4%

Згідно з повідомленням Державної служби статистики у вересні 2015 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 102,3% (з початку року - 141,4%). У свою чергу, Індекс цін виробників промислової продукції становив 102% (з початку року - 128%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у вересні ціни зросли на 0,7% (з початку року - на 26%), у переробній промисловості – не змінилися (з початку року – зросли на 23,5%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - зросли на 7,5% (з початку року - на 40,7%).


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією