Новини УАІБ

Боротьба з фіктивністю на фондовому ринку потребує комплексного підходу

Представники Української асоціації інвестиційного бізнесу взяли участь у круглому столі «Фіктивність та ефективність на фондовому ринку», присвяченому обговоренню концептуальних підходів та правових засад боротьби з фіктивністю на ринку цінних паперів, який 30 вересня відбувся у Торгово-промисловій палаті України.

Учасники круглого столу обговорили ситуацію, що склалася після набуття чинності нового Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням НКЦПФР №980 від 10.07.2015 р.

За попередніми підрахунками експертів, при впровадженні зазначених норм щодо фіктивності цінних паперів, акції більш як тисячі реально працюючих підприємств можуть опинитися поза законом. Це унеможливить їх доступ до залучення інвестицій і зашкодить діловій репутації. Виходом із цієї ситуації може стати запровадження альтернативних підходів до вирішення проблеми фіктивності на ринку цінних паперів.

Член НКЦПФР Дмитро Тарабакін повідомив, що вирішенням проблеми фіктивності на фондовому ринку регулятор займається вже багато років. За останні півтора року обсяг операцій з нереальними активами сягнув 420 млрд. грн., що змусило Комісію активізувати свою діяльність. У результаті на ринку цінних паперів було зупинене обіг активів загальним обсягом 500 млрд. грн., що дорівнює 25% від ВВП України.

Регулятор має намір і надалі очищувати організований ринок та запроваджувати на ньому європейські стандарти у відповідності із Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС. При цьому, на думку Д. Тарабакіна, на вітчизняному ринку має працювати лише одна фондова біржа з прозорими механізмами ринкового ціноутворення. Також він підкреслив, що боротьба з фіктивністю є однією з складових системних реформ, які зараз впроваджуються на фондовому ринку України.

Зі свого боку, член НКЦПФР Ігор Назарчук зауважив, що в цілому Комісією зупинене обіг цінних паперів 82 емітентів. Такими, що відповідають ознакам фіктивності, визнано лише 12 емітентів. Ці рішення приймалися ще на основі старого Положення. Паралельно регулятор розглядає 51 справу щодо маніпулювання на фондовому ринку.

Нове Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, ще не використовується. Воно почне працювати після подання емітентами нової звітності. За словами І. Назарчука, регулятор виважено підходить до встановлення ознак фіктивності і ретельно аналізує кожного емітента.

Аналізуючи ці процеси, Головуючий ради УАІБ Дмитро Леонов нагадав, що поняття «фіктивність» у вітчизняному законодавстві міститься у Цивільному, Кримінальному та Податковому кодексах, а також у законі «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Однак, відсутнє законодавче визначення терміну «фіктивний емітент» та не регламентовані правові наслідки віднесення емітента до такої категорії.

Існуючий механізм боротьби із фіктивністю на ринку цінних паперів не є комплексним, повністю законодавчо врегульованим та ефективним. Об’єктивними можна вважати лише три з десяти ознак фіктивності, встановлених новим Положенням НКЦПФР, а інші є достатньо суперечливими.

Наслідками прийняття НКЦПФР рішень про включення емітентів до списку фіктивних, є зупинка обігу всіх їхніх цінних паперів. Найбільші втрати від знецінення цінних паперів емітента несуть інвестори, а емітент продовжує свою господарську діяльність чи окремі її види, діяльність емітента як юридичної особи не припиняється.

На переконання Д. Леонова, у процесі очищення ринку необхідно застосовувати комплексний підхід. Зокрема, було б доцільним запровадження поетапних заходів (без зворотної дії в часі для добросовісних вигодонабувачів) щодо виведення з ринку «сміттєвих» фінансових інструментів. НКЦПФР має бути наділена функціями щодо ініціювання припинення діяльності емітента при здійсненні ним фіктивного підприємництва, проведення розслідувань та застосування санкцій з метою припинення обігу фіктивних фінансових інструментів та виконання фіктивних операцій з цінними паперами.

Для визначення та припинення подібної діяльності мають застосовуватися окремі процедури, в т. ч. судові. Всі рішення органів державної та/або судової влади щодо визнання фіктивними емітентів або цінних паперів повинні набувати чинності тільки після оприлюднення. При цьому Дмитро Леонов підкреслив, що УАІБ готова ефективно співпрацювати з Комісією у цьому напрямку і вже має відповідні пропозиції.

За словами генерального директора УАІБ Андрія Рибальченка, необхідно в рамках чинного законодавства шукати найбільш ефективні механізми боротьби з фіктивністю на ринку цінних паперів. Треба мати на увазі, що всі емітенти, цінні папери яких визнано фіктивними, пройшли процес реєстрації емісії цінних паперів у НКЦПФР. Тому, на думку А. Рибальченка, важливим кроком має стати вдосконалення механізмів такої реєстрації з метою закриття входу на фондовий ринок фіктивним емітентам.

На круглому столі також йшлося про роль рейтингових агентств у виявленні фіктивних емітентів. Як зауважив головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран, робоча група, створена при Громадській раді НКЦПФР, розробила пропозиції щодо внесення змін до «Правил визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки». Ними, зокрема, передбачається проведення рейтинговими агентствами аналізу емітентів на предмет фіктивності, а також вимога щодо відкликання ними інвестиційних рейтингів емітентів, чиї цінні папери визнано фіктивними.

На думку В. Шапрана, Комісії потрібно застосовувати більш гнучкий аналіз емітентів та, можливо, безпосередньо звертатися до них перед тим, як включати їх до списку фіктивних. При цьому він відзначив необхідність боротьби на державному рівні з причинами появи фіктивних цінних паперів та з’ясування підстав появи попиту на них.

Особливу увагу питанням фіктивності на фондовому ринку сьогодні приділяє Торгово-промислова палата України. Голова комітету підприємців ринку фінансових послуг ТПП Олег Лиховид повідомив, що Палата представляє інтереси 9 тис. підприємств, що працюють у реальному секторі економіки. Багато з них є емітентами цінних паперів. Враховуючи це, Комітет тримає на постійному контролі питання фіктивності. Не менш важливою є й проблема маніпулювання на фондовому ринку, яка разом із фіктивністю завдає значної шкоди інвесторам. Їх вирішення важливе і з точки зору проведення пенсійної реформи, адже пенсійні кошти потребуватимуть більш високого рівня захисту.

*****

НКЦПФР схвалила законопроект щодо корпоративних договорів

НКЦПФР спільно з Асоціацією правників України розробила проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», інформує пре-служба регулятора. Документом пропонується запровадити механізм корпоративного договору, який широко застосовується у розвинених економіках для структурування взаємовідносин між акціонерами чи учасниками товариств. Зокрема, такі договори є оптимальним механізмом залучення портфельних інвесторів в капітал товариств та активно використовуються при угодах зі злиття та поглинання.

Зараз корпоративні договори укладаються між акціонерами чи учасниками українських товариств відповідно до права інших юрисдикцій, наприклад, Великобританії. Схвалення проекту закону дозволить запровадити в українське законодавство кращі практики таких юрисдикцій та спростить залучення інвестицій для вітчизняних компаній.

Як зауважив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, впроваджуючи кращі світові практики щодо застосування механізмів укладення корпоративних договорів на українському фондовому ринку, Комісія має на меті створення одного з найефективніших засобів захисту прав та інтересів інвесторів та сподіваємось на підвищення рівня корпоративного управління в господарських товариствах в цілому.

Законопроект розроблено на виконання пункту 145 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів від 4 березня 2015 року № 213-р.

Документ був обговорений та підтриманий представниками провідних українських юридичних компаній і учасниками ринку, схвалений Комісією та оприлюднений на офіційному сайті НКЦПФР.

Також текст законопроекту направлено на узгодження до інших міністерств і відомств з метою подальшої подачі до Верховної Ради.

*****

Комісія запроваджує резервне копіювання інформації
депозитарними установами з метою захисту прав інвесторів

НКЦПФР схвалила спільно з Професійною асоціацією реєстраторів та депозитаріїв, Асоціацією Фондового Партнерства та Національним депозитарієм України доопрацьовані зміни до «Положення про провадження депозитарної діяльності», передає прес-служба регулятора. Зміни удосконалюють регулювання депозитарної діяльності, підвищуючи захищеність інвесторів від неправомірних дій та знижуючи ризики таких дій.

Однією з головних новацій документа є резервне копіювання інформації депозитарними установами. Порядок, строки та обсяги копіювання інформації будуть встановлені НДУ за погодженням з НКЦПФР.

У найближчому майбутньому депозитарну систему очікують більш глобальні зміни. Так, Комісія працює над розробкою нового закону про депозитарну систему, в якому будуть впроваджені основні міжнародні норми та принципи побудови інфраструктури фінансового ринку (PFMI IOSCO).

Як відзначив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, резервне копіювання дозволить покращити захист даних, знизити ризики втрати інформації, зробити облік та зберігання цінних паперів більш надійним. Всі ці зміні поступово наближують депозитарну систему до міжнародних стандартів облікової політики.

*****

НКЦПФР розробила порядок виплати дивідендів акціонерним товариством

НКЦПФР схвалила проект «Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів», повідомляє прес-служба регулятора. Проект розроблений з метою приведення нормативних актів НКЦПФР у відповідність із законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права інвесторів», який набирає чинності з 1 травня 2016 року.

У документі детально прописана послідовність дій акціонерного товариства, професійних учасників депозитарної системи України щодо виплати акціонерним товариством дивідендів, порядок та строки перерахування дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів.

Зокрема, зафіксовано, що акціонерне товариство може здійснювати виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам.

Документом встановлено, що у разі виплати дивідендів не у повному обсязі, а частками, кошти мають бути виплачені одночасно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, на пропорційній основі.

Згідно з проектом, перераховані через депозитарну систему дивіденди залишатимуться там до моменту їх виплати всім особам, які мають право на отримання дивідендів (безстроково). Згідно діючих норм, у разі нездійснення акціонером в установлений договором з депозитарною установою або її внутрішніми документами строк необхідних дій щодо отримання дивідендів вони повертаються до акціонерного товариства.

Проект також пропонує у разі виплати дивідендів безпосередньо акціонерам, якщо акціонер не звернувся по них протягом установленого законом або загальними зборами строку до акціонерного товариства, вони направлятимуться на виплату через депозитарну систему Україні, де залишатимуться до моменту їх виплати.

*****

Регулятор прийняв рішення про анулювання ліцензії УМВБ

НКЦПФР при розгляді уповноваженими особами регулятора чергових справ щодо ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (УМВБ) прийняла рішення про застосування санкцій по двом справам, повідомляє прес-служба Комісії.

По справі щодо порушення нормативних актів НКЦПФР щодо подання адміністративних даних організаторами торгівлі, а саме за повторне неподання звітності організатором торгівлі, прийнято рішення накласти на УМВБ фінансові санкції розміром 17 000 грн.
 
По справі щодо невиконання розпорядження по застосуванню ліцензійних умов, а саме приведення документів УМВБ, як організатора торгівлі, у відповідність до нормативних актів НКЦПФР, прийнято рішення анулювати ліцензію УМВБ на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку. Рішення було прийнято у відповідності до вимог закону «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Обидва рішення закріплені у Постанові НКЦПФР про накладання санкцій. Ця постанова може бути оскаржена в Експертно-апеляційній раді з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України та/або судовій інстанції.

*****

За станом на кінець серпня 2015 року кількість зареєстрованих
інвестфондів в Україні дорівнювала 2 090, з них 387 КІФ та 1 703 ПІФ

За даними НКЦПФР, загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих регулятором у січні-серпні 2015 року, становив 67,56 млрд. грн., що виявилося на 19,35 млрд. грн. більше показника аналогічного періоду 2014 року.

Протягом восьми місяців поточного року Комісія зареєструвала 104 випуски акцій на суму 53,22 млрд. грн., або на 44,32 млрд. грн. більше, ніж у січні-серпні минулого року.

Значні за обсягом випуски акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих емісій протягом зазначеного періоду, було здійснено такими банківськими установами з метою збільшення статутного капіталу, як ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», «ВТБ Банк», «ОТП Банк», «Хрещатик», «Київська Русь», «Фінансова ініціатива», «Преміум», «Банк «Траст» та «Правекс-банк».

Також у звітному періоді регулятором було зареєстровано 96 випусків корпоративних облігацій на загальну суму 7,28 млрд. грн., що виявилося на 7,26 млрд. грн. менше показника січня-серпня 2014 року.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією упродовж восьми місяців 2015 року, становив 4,86 млрд. грн., або на 17,29 млрд. грн. менше показника січня-серпня 2014 року. При цьому обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів зменшився на 420,49 млн. грн. та склав 2,19 млрд. грн.

За станом на кінець серпня 2015 року кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів в Україні дорівнювала 2 090, з них 387 КІФ та 1 703 ПІФ.

Капіталізація лістингових компаній українського фондового ринку за станом на 31.08.2015 р. складала 87,67 млрд. грн. Обсяг торгів цінними паперами на організованому ринку у січні-серпні 2015 року становив 221,6 млрд. грн. або на 40,38% менше ніж в аналогічному періоді 2014 року (371,67 млрд. грн.).

Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на первинному ринку склав 1,78% від загального обсягу виконаних біржових контрактів, а на вторинному ринку - 98,22%

Лідерами за обсягами торгів серед фінансових інструментів залишаються облігації внутрішньої державної позики, з якими у січні-серпні 2015 року було укладено угод на суму 199,05 млрд. грн. або 89,82% від загального обсягу.

Обсяг торгів корпоративними облігаціями дорівнював 8,37 млрд. грн., деривативами - 5,73 млрд. грн., акціями - 4,57 млрд. грн., депозитними сертифікатами НБУ – 1,8 млрд. грн., інвестиційними сертифікатами - 1,76 млрд. грн., опціонними сертифікатами – 0,29 млрд. грн., муніципальними облігаціями – 19,47 млн. грн.

У розрізі фондових майданчиків результати торгів у звітному періоді були такими: ФБ «Перспектива» - 183,99 млрд. грн.; ФБ ПФТС - 29,62 млрд. грн.; «Українська біржа» - 4,45 млрд. грн.; КМФБ - 2,5 млрд. грн.; ПФБ - 0,58 млрд. грн.; УФБ – 0,29 млрд. грн.; УМВБ - 0,12 млрд. грн.; СЄФБ - 41,03 млн. грн.; УМФБ - 5,94 млн. грн.; ФБ «ІННЕКС» - 4,11 млн. грн.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 7,1 пункту,
а Індекс українських акцій - на 3,49 пункту