Новини УАІБ

Громадська рада при НКЦПФР закликає до зваженості та збалансованості у  впровадженні пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку

За інформацією представника  УАІБ у  Громадській раді при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, після розгляду 17 вересня 2015 року проекту Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, оприлюдненого на сайті Комісії, Громадська рада направила до Комісії свої зауваження і пропозиції до нього.

Досі ринок цінних паперів уникав гучних скандалів та проблем, які спостерігаються на кредитному та страховому ринках, професійні учасники здебільшого виконують свої зобов’язання перед інвесторами, не отримуючи при цьому ані рефінансування, ані іншої фінансової підтримки з боку держави. У Громадській раді переконані, що об’єктивних підстав для термінового суттєвого підвищення регуляторних вимог до учасників фондового ринку немає.

Оскільки проект Положення має на меті приведення нормативно-правової бази, що регулює професійну діяльність на фондовому ринку, у відповідність до вимог Директив ЄС, Громадська рада також наголошує на важливості дотримання визначеного Угодою про асоціацію перехідного періоду (від 4 до 6 років) для адаптації національного ринку та його суб’єктів до нових високих стандартів, як це і передбачає затверджений план імплементації вимог Директив ЄС у вітчизняне законодавство.

Як зазначається у зауваженнях, перехідний період є об’єктивно необхідним для початку зростання економіки країни і досягнення відповідних показників іншими сегментами, для яких встановлені більш ранні строки імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Намагання запровадити «випереджаючими темпами» вимоги, які відповідають  рівню розвитку національних економік, фінансових ринків та фінансових установ ЄС для українських професійних учасників фондового ринку є не тільки необґрунтованими, а й вкрай шкідливими, що матимуть руйнівні наслідки, які спричинять порушення прав інвесторів. Зокрема, для компаній з управління активами це може насамкінець призвести до примусової ліквідації пайових інвестиційних фондів (ПІФ) та термінового розпродажу їхніх активів на ринку за невигідними для інвесторів цінами.

Громадська рада звертає увагу регулятора на некоректність застосування при встановленні пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку підходів до регулювання, притаманних  банківському сектору, оскільки вони істотно відрізняються.

У професійних учасників фондового ринку, які залучають кошти роздрібних інвесторів з метою подальшого інвестування та управління (КУА, ІСІ, ТЦП), кредиторська заборгованість перед такими особами не виникає і погашенню не підлягає. Тому у цих фінансових установ не виникає і необхідності тримати елементи регуляторного капіталу виключно у ліквідній формі для оперативного здійснення розрахунків за зобов’язаннями перед клієнтами за власний рахунок, зазначається у зауваженнях.

Що стосується вимог до складу та розміру регулятивного капіталу, то, на думку членів Громадської ради, вони також потребують корегування та уточнення. Зокрема, це стосується норм проекту щодо зменшення  розміру регулятивного капіталу на балансову вартість цілої низки активів, впровадження проміжного аудиторського висновку, дублювання деяких позицій.

Аналіз норм Директиви 2006/46/ЄС, проведений експертами Громадської Ради, дозволяє зробити висновок про фрагментарність та неточність їх імплементації у проекті Положення в частинах, що стосуються оцінки кваліфікаційних фінансових інвестицій в установи фінансового та нефінансового сектору.

У своїх пропозиціях НКЦПФР Громадська Рада, зокрема, запропонувала:
1) відмовитись від вимоги тримати значну частину регуляторного капіталу у високоліквідній формі (цінні папери, що мають ринкові котирування, банківські депозити до запитання, державні цінні папери тощо), окрім активів, які за своїм обсягом відповідають передбаченому відповідним законом резервному фонду професійного учасника;
2) в основу визначення регулятивного капіталу покласти усі активи, які обліковуються за справедливою вартістю, що підтверджена в установленому законом порядку (біржовий курс цінного паперу, ціна котирування на фондовій біржі, ціна погашення боргового цінного паперу емітентом, оцінка вартості активу професійним оцінювачем тощо);
3) застосування обмежень у врахуванні вартості окремих активів при здійсненні розрахунку регулятивного капіталу привести у точну відповідність до змісту норм Директиви 2006/46/ЄС.

Показник мінімального розміру власних коштів, на думку Громадської ради, не повинен перевищувати встановлений законодавством мінімальний норматив щодо розміру резервного фонду такого професійного учасника, оскільки такі вимоги  відповідають рівню покриття ризику діяльності професійних учасників фондового ринку.  Зокрема, для КУА – це щонайменше 25 відсотків від розміру мінімального статутного капіталу, розмір якого також визначений законодавством.

Серед інших зауважень Громадської ради - пропозиція при розрахунку пруденційних показників встановити щоквартальну періодичність розрахунку. Це зменшить навантаження на професійних учасників без істотного збільшення ризиків зниження їх фінансової стійкості, зазначається у листі.

З повним текстом зауважень Громадської ради при НКЦПФР до проекту Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та порівняльною таблицею можна ознайомитися на сайті УАІБ: http://www.uaib.com.ua/aktual_kua/228897.html

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності з управління активами інституційних інвесторів

23 вересня 2015 року на сайті НКЦПФР оприлюднено проект Змін до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами).

Зміни до Ліцензійних умов розроблено з метою їх приведення у відповідність до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIIІ., який набрав чинності 28.06.2015 року.

У проекті, зокрема, змінено механізм взаємодії професійних учасників та регулятора при зміні назви та/або місцезнаходження КУА, врегульовано низку  процедурних питань з урахуванням практики застосування норм цих Ліцензійних умов. Крім того, розширено вимоги до розкриття структури власності КУА, що відображено у додатках до цього документа.

*****
Загальні чисті активи європейських інвестиційних фондів
за перше півріччя 2015 року зросли на 11,6%

Згідно з даними звіту Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) «Тренди європейської індустрії інвестиційних фондів у ІІ кварталі 2015 року», загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих у Європі, за ІІ квартал поточного року зменшилися на 0,8%.

Натомість за перше півріччя в цілому вони збільшилися на 11,6% і, за станом на початок липня 2015 року, складали 12 632 млрд. євро.
Серед всіх європейських країн найбільший обсяг чистих активів спостерігався у інвестиційних фондів Люксембургу. На їхню частку припадало 27,9% загального обсягу активів (3 528 млрд. євро). На другому місці за цим показником опинилися інвестиційні фонди Ірландії (14,7% або 1 858 млрд. євро), на третьому – фонди Німеччини (13,6% або 1 717 млрд. євро), на четвертому – фонди Франції (13,5% або 1 696 млрд. євро), на п’ятому – фонди Великобританії (12% або 1 510 млрд. євро).

Протягом перших шести місяців поточного року у більшості країн Європи спостерігалося збільшення активів інвестиційних фондів. Найбільше вони зросли в інвестфондах Великобританії (на 19,3%), Швейцарії (на 16,8%), Чехії (на 16,8%), Фінляндії (на 14,5%) та Люксембургу (на 14%). Зменшення активів було зафіксовано лише у фондах Греції (на 4%), Нідерландів (на 2,9%), Туреччини (на 1,9%) та Португалії (на 1,7%).

Згідно з даними EFAMA, частка чистих активів фондів групи UCITS у загальному обсязі активів європейських інвестиційних фондів, за станом на початок липня 2015 року, дорівнювала 64,7%, а частка активів фондів групи AIFs – 35,3%.

Загальні чисті активи фондів групи UCITS за ІІ квартал поточного року зменшилися на 0,9%, а за перше півріччя в цілому збільшилися на 14,8% і, за станом на початок липня, становили 8 167 млрд. євро. Частка активів фондів акцій у загальній структурі фондів групи UCITS складала 38%, фондів облігацій - 27%, фондів з мульти-активами - 17%, фондів грошового ринку - 12%, інших видів фондів - 6%.

За січень-червень 2015 року загальні активи фондів з мульти-активами зросли на 21%, фондів акцій - на 14,7%, фондів облігацій – на 8,7%, фондів грошового ринку - на 6,9%, інших видів фондів - на 35,9%.

За станом на початок липня, найбільші обсяги активів фондів групи UCITS мали інвестфонди таких країн: Люксембургу – 36,3% від загального обсягу активів усіх європейських фондів цієї групи (2 963 млрд. євро); Ірландії – 17,3% (1 413 млрд. євро); Великобританії – 13,6% (1 110 млрд. євро); Франції – 9,4% (769 млрд. євро); Швейцарії – 4,8% (395 млрд. євро).

Протягом січня-червня спостерігалася позитивна динаміка збільшення чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS майже в усіх європейських країнах. Найбільше активи зросли в інвестфондах Іспанії (на 26,3%), Угорщини (на 22%), Бельгії (на 20,1%), Великобританії (на 18%) та Чехії (на 16,2%). Зменшення активів інвестиційних фондів групи UCITS спостерігалося лише у Мальти (на 8%) та Греції (на 7,5%).

Також варто зазначити, що сукупні чисті активи європейських інвестиційних фондів групи AIFs за ІІ квартал поточного року зменшилися на 0,8%, а за січень-червень в цілому збільшилися на 0,2% і, за станом на початок липня 2015 року, вони дорівнювали 4 465 млрд. євро.

За інформацією EFAMA, протягом перших шести місяців 2015 року відбувався приплив коштів до європейських інвестиційних фондів групи UCITS, який у І кварталі становив 283 млрд. євро, а у ІІ кварталі - 114 млрд. євро. Таким чином, за перше півріччя загальний приплив коштів до цих установ дорівнював 397 млрд. євро.
Такі результати виявилися кращими за показники аналогічного періоду минулого року, коли інвестфонди залучили коштів на загальну суму 274 млрд. євро (у І кварталі приплив коштів становив 148 млрд. євро, а у ІІ кварталі – 126 млрд. євро).

Лідерами за обсягом припливу коштів у першому півріччі 2015 року стали фонди з мульти-активами - 173 млрд. євро. При цьому фондам облігацій вдалося залучити 110,6 млрд. євро, фондам акцій - 65 млрд. євро, фондам грошового ринку - 16,8 млрд. євро, а іншим видам фондів – 32 млрд. євро.

Найбільші обсяги залучених коштів було зафіксовано в інвестиційних фондах групи UCITS Люксембургу (205,58 млрд. євро), Франції (69,7 млрд. євро), Ірландії (30,56 млрд. євро), Іспанії (27,95 млрд. євро) та Італії (19,9 млрд. євро).

Натомість в інвестиційних фондах групи UCITS ряду країн Європи відбувся відтік коштів. Найбільших втрат зазнали інвестфонди Великобританії (0,93 млрд. євро), Мальти (0,36 млрд. євро) та Греції (0,25 млрд. євро).

*****

Голова НКЦПФР підтримує створення регіонального
центрального контрагента у Східній Європі

Інтеграція ринків капіталу Східної Європи за рахунок створення регіонального центрального контрагента (Central Counterparty, CCP) принесе багато синергії всім країнам регіону, в тому числі в майбутньому і Україні. Таку думку висловив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв 25 вересня 2015 року у Лондоні під час робочої зустрічі з представниками європейських регуляторів, центральних контрагентів, Європейського банку реконструкції та розвитку, передає прес-служба НКЦПФР.

Зокрема, за словами Т. Хромаєва, така інтеграція ринків збільшить пропозицію, поліпшить доступ до активів, усуне багато ризиків для інвесторів, що підвищить привабливість цих ринків, а зростання обсягів транзакцій на місцевих біржах стимулюватиме розвиток місцевої інфраструктури.

Голова Комісії підкреслив, що участь України у створенні регіонального центрального контрагента у Східній Європі розглядається поки у перспективі, однак вкрай важливо вже зараз розпочати приведення інфраструктури вітчизняного ринку, ринкових правил та вимог у відповідність до міжнародних стандартів IOSCO.
Створення регіонального центрального контрагента стимулюватиме економічне зростання в регіоні, забезпечить економічну стійкість місцевих ринків. Кожен з учасників ССР відчує збільшення інвестиційних потоків від міжнародних інвесторів, для місцевих підприємств покращиться доступ до ринків капіталу. Регіональні ринки отримають стимул розвитку тих інструментів, які до цього були менш розвинуті або взагалі не використовувалися. Фінансовий сектор України повинен швидше переходити на міжнародні стандарти, щоб максимально скористатися всіма перевагами створення ССР.

Крім того, Тимур Хромаєв відзначив як важливу складову створення ССР - розвиток центрального клірингу, який дозволить знизити кредитні ризики контрагентів, збільшити ліквідність тощо.

Для довідки: пунктом 20 Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну і фінансову політику передбачена програма заходів щодо реформування ринку цінних паперів України, приведення ринкових правил у відповідність з оптимальною міжнародною практикою.

*****

НКЦПФР порушила 51 справу про правопорушення на ринку цінних паперів
за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку

Згідно з даними прес-служби НКЦПФР, станом на 22.09.2015 р. Комісією було порушено 51 справу про правопорушення на ринку цінних паперів за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку. Зазначені справи порушені відповідно до ст. 10-1 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме за маніпулюванням цінами на фондовому ринку.

За словами голови НКЦПФР Тимура Хромаєва, боротьба зі зловживаннями, маніпулюванням цінами та системне очищення ринку від недобросовісних учасників - головні пріоритети регулятора на найближчі місяці. Планомірні дії у цьому напрямку дозволять прийти до нормального ринкового ціноутворення та сприяти формуванню прозорого, ефективного ринку з якісними інструментами. На жаль, сьогодні Комісія дуже обмежена у можливостях і не має достатньо повноважень, але в найближчі місяці до парламенту будуть подані законопроекти, які розширять повноваження НКЦПФР з розслідування правопорушень, а відповідальність учасників ринку збільшиться.

Також у повідомленні зазначається, що судами як першої, так і другої інстанцій переважна більшість рішень була винесена на користь НКЦПФР. Так, по трьох з виграних справ профучасниками ринку цінних паперів сплачені штрафні санкцій розміром 510 тис. грн.

*****

Комісія має намір найближчим часом вирішити питання
щодо фондових бірж з російськими активами

НКЦПФР отримала інформацію щодо планів викупу частки московського акціонера в фондових біржах «ПФТС» та «Українська біржа» українськими компаніями, передає прес-служба регулятора.

Зокрема, було отримано інформацію щодо планів купівлі частки «Московської біржі ММВБ - РТС» у фондовій біржі «ПФТС» компаніями «Фондова компанія «Фаворит» та «Інвестиційний Капітал Україна». Також потенційні покупці «Української біржі», а саме «Драгон Капітал» та «Універ Капітал», надіслали до регулятора інформацію щодо планів викупу долі «Московської біржі ММВБ - РТС».

Комісія планує ретельно вивчити надані дані і на зустрічі із зацікавленими сторонами обговорити питання термінів, а також розробити певний графік виконання вимог закону «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Як зазначив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, незважаючи на те, що фондова біржа - це вкрай важливий елемент інфраструктури фондового ринку, жодна українська біржа не зосереджує на собі критичного обсягу ліквідності. Тому втрата ринком однієї біржі не є катастрофою. Україна перебуває лише на початку шляху реформування ринку і створення єдиного центру ліквідності. Саме цим шляхом рухається європейський ринок. Регулятор прагне створити ефективну облікову та розрахункову інфраструктуру, аби в майбутньому український ринок зміг стати повноцінним елементом східноєвропейського ринку капіталу, отримавши всі можливі переваги від такої інтеграції.

Для довідки: значним пакетом акцій зазначених вітчизняних фондових бірж володіє компанія з Російської Федерації «Московська біржа ММВБ - РТС». Зокрема, у статутному капіталі ФБ «ПФТС» частка Московської біржі становить 50% +1 акція, а в капіталі «Української біржі» - пряма та опосередкована частка (через ПрАТ «Український біржовий холдинг») становить 43,084 %.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект розпорядження «Про затвердження
 Змін до Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект розпорядження «Про затвердження Змін до Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду». Документ розроблено з метою удосконалення діяльності недержавних пенсійних фондів, адміністраторів недержавних пенсійних фондів та захисту прав учасників НПФ, а також на врегулювання питань організації діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду.

У проекті уточнені окремі норми щодо: проведення операцій у системі персоніфікованого обліку; вдосконалення вимог до інформації, що надається учаснику недержавного пенсійного фонду з його індивідуального пенсійного рахунку; операцій, що здійснює адміністратор у разі припинення недержавного пенсійного фонду та унормовується питання стосовно дій адміністратора у випадку переведення пенсійних коштів померлого учасника фонду, що ліквідується, від спадкоємців якого не подана заява про здійснення одноразової пенсійної виплати.

Прийняття регуляторного акта дозволить удосконалити вимоги діючих законодавчих та нормативно-правових актів до адміністраторів, які здійснюють адміністрування недержавних пенсійних фондів, а також захистити права учасників недержавних пенсійних фондів.

*****

Мінфін у січні-серпні 2015 року розмістило ОВДП
на суму 10 млрд. грн. та $0,64 млрд.

Згідно з даними НБУ, у січні-серпні 2015 року Міністерством фінансів у результаті проведення аукціонів з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, номінованих як в національній, так і в іноземній валюті до Державного бюджету надійшло 10 млрд. грн. та $0,64 млрд.

Середньозважена дохідність ОВДП за результатами аукціонів з їх первинного розміщення дорівнювала: у національній валюті - 17%, у доларах США - 8,74% річних.

Загалом з початку року для збільшення статутних капіталів банків та інших юридичних осіб було здійснено випуск ОВДП на загальну суму 33,5 млрд. грн. (з них 3,8 млрд. грн. - АТ «Укргазбанк»; 29,7 млрд. грн. - НАК «Нафтогаз України»).

У серпні було здійснено випуск ОВДП з метою надання кредиту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на загальну суму 2,5 млрд. грн. із середньозваженою дохідністю 11,89% річних (з початку року - на суму 20 млрд. грн. із середньозваженою дохідністю 11,81% річних).

Погашення та сплата доходу за ОВДП здійснювалися своєчасно та в повному обсязі, який з початку року становив 113,2 млрд. грн., у тому числі погашення номінальної вартості - 76,9 млрд. грн., сплата купонного доходу - 36,3 млрд. грн.

За станом на початок вересня 2015 року загальний обсяг ОВДП за сумою основного боргу, які перебували в обігу, дорівнював 490,84 млрд. грн. З них, облігації обсягом 366,16 млрд. грн. були у власності НБУ, обсягом 81,98 млрд. грн. - у власності банків, обсягом 21,71 млрд. грн. - у власності нерезидентів, обсягом 20,99 млрд. грн. - у власності інших структур.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила дані щодо
діяльності ФФБ та ФОН у ІІ кварталі 2015 року

Згідно з даними Нацкомфінпослуг, на початку ІІІ кварталу 2015 року ліцензії на здійснення діяльності із залучення коштів установників управління майном з метою фінансування об’єктів будівництва або проведення операцій з нерухомістю мала 51 фінансова компанія (з початку року їх кількість не змінилася). При цьому загальна кількість довірителів, які уклали договори з фінансовими компаніями-управителями щодо участі у фондах фінансування будівництва (ФФБ) становила 18,68 тис. (18,56 тис. фізичних осіб та 0,12 тис. юридичних осіб).

За перше півріччя 2015 року кількість учасників таких фондів зросла на 5,2% або на 0,92 тис. Паралельно спостерігалося збільшення коштів, залучених ФФБ. За станом початок ІІІ кварталу 2015 року їх обсяг дорівнював 16,85 млрд. грн., що на 2,31 млрд. грн. або на 15,9% перевищило результат початку поточного року.

У свою чергу, емісію сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (ФОН) на звітну дату мали право здійснювати 15 компаній, з яких тільки 4 створили 3 фонди. Їх учасниками були лише 15 фізичних осіб, які вклали в ФОН 43,1 млн. грн. Останніми роками ці показники залишаються незмінними.

*****

Середня заробітна плата в Україні у серпні 2015 року дорівнювала 4 205 грн.

За інформацією Державної служби статистики у серпні 2015 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 4 205 грн., що виявилося на 4,2% менше показника липня 2015 року. Реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зменшилася на 3,4%.

У серпні 2015 року у порівнянні із серпнем 2014 року середня номінальна заробітна плата зросла на 24,8%, а реальна - зменшилася на 19,2%.

У січні-серпні 2015 року середня номінальна заробітна плата становила 3 975 грн., що виявилося на 16,9% більше показника січня-серпня 2014 року. Реальна заробітна плата у порівнянні із аналогічним періодом минулого року зменшилася на 23,2%. Загальна кількість штатних працівників за серпень зменшилася на 0,5% і за станом на кінець місяця склала 7 954,4 тис. осіб.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією