Новини УАІБ

Представники УАІБ та ПАРД обговорили з місією МВФ шляхи підвищення
якості регулювання ринку цінних паперів та забезпечення незалежності регулятора

На необхідності комплексно вирішувати питання адміністративної та фінансової спроможності, а також незалежності системи регулювання українського ринку цінних паперів наголосив Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов 20 липня на зустрічі з представниками місії Міжнародного валютного фонду, які другий тиждень здійснюють оцінку незалежності та повноважень НКЦПФР.

Насамперед, підкреслив Дмитро Леонов, треба нарешті після двадцяти років дискусій реально та ефективно перерозподілити функції регулятора між Комісією та саморегулівними організаціями (СРО). Це дозволить зменшити навантаження на державного регулятора і, відповідно, заощадити людські та матеріальні ресурси у системі державного регулювання у значно більшій мірі, ніж ті витрати, що будуть змушені додатково нести СРО. Крім того, залучення до виконавчих органів СРО більшої кількості фахівців з практичним досвідом дозволить виконувати делеговані функції більш оперативно та ефективно.

Що стосується незалежності регулятора, то, на думку УАІБ, саме делегування частини повноважень до СРО призведе до підвищення незалежності державного регулятора від впливу політичних факторів. При цьому, додатковим фактором  підвищення незалежності державного регулювання має бути вдосконалення системи  призначення керівників регулятора шляхом залучення до процесу формування персонального складу Комісії учасників ринку.

Як варіант, було запропоновано надати право висувати кандидатури голови та членів Комісії на демократичних засадах через СРО учасниками ринку з урахуванням  рейтингової оцінки кандидатів, обов’язково погоджувати призначення та звільнення з цих посад з СРО. Такий підхід є дуже важливим з огляду на значну суб’єктивну складову в системі регулювання таких складних явищ як фінансовий ринок.

Стосовно можливості запровадження позабюджетних джерел фінансування діяльності регулятора, Д.Леонов наголосив, що така дискусія триває вже 15 років і спричинена вона була проектами створення єдиного державного мегарегулятора на фінансовому ринку. Проте така концепція на вітчизняному фінансовому ринку втілена не була й сьогодні вже викликає дискусії і в інших країнах.

Присутній на зустрічі голова Дисциплінарного комітету УАІБ, член Ради ПАРД Олексій Тарасенко висловив думку про те, що запровадження механізму «платежів нагляду», без зосередження цих функцій у єдиному мегарегуляторі, все одно повинно мати на меті однакове навантаження на всіх суб’єктів фінансового ринку, а не створювати розбіжності у витратах на ведення бізнесу в залежності від того, який державний регулятор здійснює нагляд за відповідними фінансовими установами.

Крім того, при визначенні джерел фінансування «платежів нагляду» треба враховувати структуру повноважень і функцій регуляторів та розподіл регуляторної діяльності між цими функціями. Зокрема, значну частину регуляторної діяльності  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку становить регулювання та нагляд за емітентами цінних паперів. У той же час, можливим джерелом фінансування «платежів нагляду» зазвичай розглядаються лише кошти фінансових установ -професійних учасників фондового ринку. Такий підхід може призвести до перекладання витрат на здійснення нагляду за одними суб’єктами ринку на інших.

Можливість запровадження «платежів нагляду», на думку Головуючого Ради УАІБ Д.Леонова, має розглядатися лише у комплексі зі змінами системи формування персонального складу державного регулятора, а у разі запровадження таких платежів, порядок їх встановлення та розміри мають бути обов’язково погоджені із СРО та регулярно переглядатися з огляду на поточний стан розвитку ринку. Водночас, у разі фактичного делегування частини повноважень від Комісії до СРО об’єм потреби у такому  фінансуванні  може суттєво зменшитися.

Щодо основних акцентів у розвитку саморегулювання та делегування повноважень СРО, позиція УАІБ певною мірою розійшлися з позицією ПАРД.

На думку ПАРД, розділити сфери регулювання між Комісією та СРО доцільно за ознакою особи (суб’єкта), на яку спрямовано регулювання. Пропозиція ПАРД полягала у тому, щоб регулювання юридичних осіб здійснювала Комісія, а повноваження СРО стосувались виключно  фізичних осіб – працівників  фінансових установ, що дозволить уникнути дублювання функцій між державним регулятором та СРО.

Однак, на переконання УАІБ, завдання регулювання професійної діяльності фізичних осіб притаманна не СРО, а професійним громадським об’єднанням (на кшталт УТФА, ФПБАУ, тощо), які об’єднують на добровільних засадах фізичних осіб за ознакою їх професійної діяльності та забезпечують підвищення особистих професійних здібностей своїх членів через напрацюванням методичних матеріалів, впровадження професійних стандартів та підвищення кваліфікації фахівців, тощо. 

Основним об’єктом регулювання для СРО, на думку УАІБ, є відповідний ринок послуг, які надають ліцензовані професійні учасники - фінансові установи, а вже функціонування цих професійних учасників комплексно забезпечують фахівці різних спеціальностей та спеціалізацій (економічних, юридичних, технічних, тощо).

Тому УАІБ вважає, що саморегулювання має зосереджуватися на підвищенні професійних стандартів надання послуг саме фінансовими установами, які діють на відповідному сегменті ринку.

Учасники зустрічі обмінялися думками та у підсумку визнали дискусію конструктивною, змістовною та корисною для подальшої розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи регулювання фінансового ринку України.

*****

УАІБ взяла участь в обговоренні змін до законодавства
щодо розширення повноважень НКЦПФР

22 липня 2015 року перший заступник Генерального директора УАІБ Ольга Трипольська взяла участь у засіданні Комітету з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку, на якому розглядався проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації стандартів IOSCO та виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в частині протидії зловживанням на фондовому ринку».

Проектом передбачається суттєве розширення функцій та повноважень Комісії. Так, змінами до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»  пропонується встановити повноваження Комісії у частині контролю за дотриманням законодавства про акціонерні товариства, порушення справ та накладання санкцій на винних осіб у разі виявлення порушень. Запропоновано також наділити Комісію функцією проведення розслідувань щодо наявності ознак маніпулювання на фондовому ринку, використання інсайдерської інформації, інших порушень законодавства на ринку цінних паперів та про акціонерні товариства.

Закон «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» планується  доповнити статтями 13 та 131 щодо застосування Комісією санкцій до фізичних осіб, у т.ч. фінансових, за порушення законодавства на ринку цінних паперів та про акціонерні товариства.

Представники ринку, які брали участь у засіданні, наголосили на необхідності більш глибокого аналізу цих норм на відповідність Конституції України, антикорупційному законодавству тощо.Змінами до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» запропоновано змінити визначення посадових осіб професійного учасника фондового ринку та віднести до цієї категорії всіх працівників, які відповідно до внутрішніх документів професійних учасників фондового ринку здійснюють дії, пов’язані з провадженням професійної діяльності на фондовому ринку.

На думку експертів, таке визначення суперечить чинному законодавству України та породжує конфлікт між керівниками та співробітниками профучасників.

Також проектом уточнюється визначення інсайдерської інформації у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок», і цей закон пропонується доповнити статтею 441 «Маніпулювання на фондовому ринку».

Після розгляду на засіданні Комісії текст законопроекту буде оприлюднено на сайті Комісії, про що УАІБ проінформує додатково.

*****

Пропозиції УАІБ щодо змін до звітності КУА, які управляють
активами НПФ, а також до проекту Положення щодо пруденційних нормативів

Представники УАІБ взяли участь у засіданні Комітету з питань методології та нагляду за функціонуванням інфраструктури фондового ринку НКЦПФР.

При розгляді питання про затвердження Змін до Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до НКЦПФР, представники Асоціації висловили ряд зауважень та пропозиції. УАІБ, зокрема, підтримала необхідність внесення змін до Положення з 01.01.2016 року з метою приведення його у відповідність зі змінами до Положення про порядок визначення вартості чистих активів ІСІ, які вже прийняті НКЦПФР у травні 2015 року. Це також приведе у відповідність до МСФС інформаційний склад звітності.

Водночас Асоціація  висловилася проти збільшення кількості форм фінансової звітності для ІСІ у Річному звіті, а також наголосила на недоцільності запровадження  щоденної звітності про НПФ, зауваживши при цьому, що згідно законодавства функції нагляду за учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення здійснює зберігач. Детальніше з пропозиціями УАІБ можна ознайомитися нижче.

Учасники засідання обговорили також проект Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками. Оскільки проект цього Положення розроблявся з урахуванням норм різних Директив ЄС, представники УАІБ звернули увагу Комісії на відмінності у видах діяльності, які здійснюють компанії з управління активами в Україні та країнах ЄС, і  наголосили на пріоритетності норм Директив UCITS для регулювання діяльності КУА.

Роботу над проектом буде продовжено. За результатами обговорення УАІБ  підготувала зауваження та пропозиції, які направила до НКЦПФР.

Лист із пропозиціями та порівняльна таблиця розміщені на сайті УАІБ за адресою: http://www.uaib.com.ua/aktual_kua/227896.html у додатках.

*****

Президент України ініціює консолідацію функцій із державного
регулювання ринків фінансових послуг

Президент України подав на розгляд парламенту проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстраційний №2413а). Як зазначається у пояснювальній записці до документа, система державного регулювання діяльності небанківських фінансових установ та інших суб’єктів нагляду на ринках небанківських фінансових послуг України не завжди має збалансований та системний характер.

Правова база обмежується рамковим законодавством стосовно захисту прав споживачів, інвесторів, кредиторів, що разом з відсутністю спеціального законодавства по деяких небанківських фінансових установах стримує інтенсивність розвитку ринків небанківських фінансових послуг, знижує їх інвестиційну привабливість, деформує їх роль у розвитку економіки України в цілому.

Недостатня ефективність державного регулювання та нагляду, надмірна зарегульованість дозвільних процедур фінансовим установам та іншим піднаглядним організаціям необґрунтовано підвищують вартість надання фінансових послуг споживачам.

Метою законопроекту є скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Це разом із дерегуляцією та зменшенням кількості точок дотику бізнесу та держави, впровадженням регуляторної моделі, що передбачає кількість та функції контролюючих органів відповідно до стандартів ЄС та Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, є пріоритетними завданнями, визначеними Стратегією сталого розвитку «Україна - 2020».

Проектом закону передбачається передача повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у частині регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, а також у частині регулювання та нагляду за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів та управлінням майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Решту повноважень Нацкомфінпослуг пропонується передати до Національного банку.

Реалізація норм документа сприятиме підвищенню ефективності державної регуляторної політики, функціональності нормативно-правових актів, спрямованих на створення дієвого механізму державного регулювання та нагляду, зниженню витрат діяльності фінустанов, спричинених надлишковим та неефективним державним регулюванням, забезпеченню конкуренції на фінансовому ринку, запобіганню діяльності недобросовісних компаній і як наслідок - активізації розвитку ринків небанківських фінансових послуг у цілому.

Поряд із цим, глава держави подав до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстраційний №2414а).

Документом пропонується виключити з Податкового кодексу положення щодо оподаткування операцій з іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю у зв’язку з ліквідацією самого механізму, яким такі сертифікати було запроваджено. Також законопроектом передбачається врегулювати питання оподаткування страховиків, страхової виплати фізичним особам у зв’язку зі зміною регулятора фінансових послуг і відповідно здійсненням страхової діяльності з урахуванням інструктивних матеріалів Національного банку.

*****

НКЦПФР звертає увагу професійних учасників ринку цінних
паперів на діючі норми закону про ліцензування

НКЦПФР прийняла ряд рішень про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у відношенні професійних учасників вітчизняного фондового ринку, повідомляє прес-служба Комісії.

Так, відповідно до статті 16 закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» підставою для анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, є документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України та/або дії яких створюють умови для виникнення військового конфлікту, застосування військової сили проти України.

Відповідно до чинного законодавства, рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через тридцять календарних днів з дня його прийняття.

*****

Комісія оприлюднила проект рішення «Про затвердження  змін до Положення
про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування»

НКЦПФР оприлюднила проект рішення «Про затвердження  змін до Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування». Регуляторним актом визначаються особливості бухгалтерського обліку в ІСІ за МСФЗ, а саме: особливості бухгалтерського обліку власного капіталу інститутів спільного інвестування; особливості бухгалтерського обліку діяльності компанії з управління активами у випадку створення нею пайового інвестиційного фонду.

Зміни до Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування ініціювала Українська асоціація інвестиційного бізнесу.

*****

Уряд затвердив нову систему оцінки і відбору
інвестиційних проектів

Минулого тижня Кабінет Міністрів прийняв постанову «Деякі питання управління державними інвестиціями», яка запроваджує прозору та публічну процедуру відбору інвестиційних проектів, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку. Відтепер розглядати державні інвестиційні проекти буде Міжвідомча комісія, яка складатиметься з представників уряду і народних депутатів. Прийняття документа завершує перший етап повномасштабної реформи управління державними інвестиціями.

Документом визначено три ключових кроки у реалізації реформи, які передбачалися змінами у Бюджетний кодекс, що набули чинності у квітні 2015 року, а саме:

- утворення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів на чолі з Міністром економічного розвитку і торгівлі;
- затвердження положення про Міжвідомчу комісію;
- затвердження порядку відбору державних інвестиційних проектів.

Основне завдання Міжвідомчої комісії - прозорий відбір державних інвестиційних проектів та визначення обсягів капіталовкладень по кожному з проектів на плановий рік і на два наступних.

Вперше нові принципи управління державними інвестиціями будуть застосовані при формуванні проекту Державного бюджету на 2016 рік. Відбір проектів планується розпочати у липні 2015 року, а перше засідання Міжвідомчої комісії має відбутися у вересні.

Як зазначила перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів, довгий час система відбору інвестиційних проектів була відсутня як така. Тепер рішення щодо вибору проектів будуть прийматися за відкритою процедурою колегіальним органом - Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів. Це важливий крок до більш прозорого процесу відбору інвестиційних проектів. Процес прийняття рішень у цій сфері стане публічним, що дозволить підвищити ефективність мільярдних державних інвестицій.

Процедура прийняття рішення буде включати, серед іншого, проведення державної експертизи інвестиційних проектів, а також розробку чіткого економічного обґрунтування та визначення очікуваного економічного ефекту.

За словами Ю.Ковалів, недбале управління державними інвестиціями призвело до появи недобудов, збільшення вартості проектів, неповного їх фінансування. Тому наступним кроком реформи стане проведення інвентаризації усіх державних інвестиційних проектів і прийняття рішення щодо їх подальшої реалізації.

Створення прозорої системи управління державними інвестиціями є однією з реформ, які уряд України зобов’язався виконувати в рамках Матриці стратегічних та інституційних реформ, узгоджених із Світовим банком.

*****

У ІІ кварталі 2015 року Індекс інвестиційної
привабливості України склав 2,66 пункти з 5 можливих

Європейська бізнес асоціація оприлюднила результати Індексу інвестиційної привабливості України за ІІ квартал 2015 року. В опитуванні, яке провела ЄБА, взяли участь 112 топ-менеджерів. Значення Індексу у звітному склало 2,66 пункти з 5 можливих. При цьому в Асоціації зазначають, що 3 пункти – це нейтральний рівень, а все, що нижче є негативним значенням. Україна не може вийти з негативної зони інвестклімату, починаючи з 2010 року. Більше того, за всю історію вимірювання Індексу з 2008 року - інвестори жодного разу не поставили нашій країні позитивних оцінок - 4 та 5.

Як свідчить опитування, 81% респондентів незадоволені станом інвестиційного клімату України, а 49% не відмічають жодних позитивних змін, та продовжують скаржитись на повільне впровадження реформ, корупцію, податкову та фіскальну регуляцію та тиск з боку відповідних органів.

У порівнянні з І кварталом поточного року Індекс зріс лише на 0,15 бали. Якщо у січні-квітні 2015 інвестори масово скаржилися на непослідовну політику НБУ та слабке валютне регулювання, зараз ситуація змінилася, і наразі 16% бізнесменів відзначили стабілізацію валюти як один з позитивних моментів.

Разом із тим, інвесторів продовжують хвилювати повільний темп реформ, відсутність реальних відчутних кроків по боротьбі з корупцією. 51% опитаних не бачить стрімких зрушень та відмічають, що нерішучість влади і старі кадри саботують майже всі прогресивні кроки.

41% респондентів не очікують позитивних змін у наступні три місяці, а 44% не вважають, що Україна буде вигідним місцем для інвестування в цей період. З іншого боку, 19% бізнесменів радять інвестувати в Україну. Бізнес відмічає, що зрушення в правильному напрямку відбуваються, але поки що не систематично і трохи ізольовано.

Ситуація у ключових для бізнесу напрямках виглядають наступним чином: 79% бізнесменів незадоволені ситуацією в судовій системі; 77% не відчувають результатів боротьби з корупцією; 71% не вважають фінансовий ринок стабільним; 54% не бачать прогресу з відшкодуванням ПДВ; 51% не вважають, що умови для торгівлі сприятливі та незадоволені ходом земельної реформи; 13% помітили певне спрощення у митному оформленні та лише 12% побачили позитивні зрушення у процесі відшкодування ПДВ та боротьбі з корупцією.

Аналізуючи першочергові кроки, які необхідно сьогодні здійснити в Україні для покращення інвестиційного клімату, 44% опитаних вказали на необхідність прискорення реформ та процесів дерегуляції, 30% - ведення ефективної боротьби з корупцією, 21% - проведення податкової реформи, 16% - наведення порядку у судовій системі, 13% - оздоровлення фінансового ринку, 10% - вирішення конфлікт на Сході України.

Серед іншого, ході опитування бізнесмени мали відповісти на запитання - який з органів державної влади є найбільш та найменш ефективним? Відповіді респондентів свідчать, що найбільш прогресивним вони вважають Міністерство економічного розвитку і торгівлі (14%) та Міністерство внутрішніх справ (12%). При цьому також були названі Міністерство фінансів та НБУ. Найменш ефективними інвестори визнали Державну фіскальну службу (19%) та судові органи (16%).

*****

Мінфін у червні розмістило ОВДП на суму $0,14 млрд. грн.,
а у січні-червні - на суму 10 млрд. грн. та $0,44 млрд.

Згідно з даними НБУ, у червні 2015 року Міністерством фінансів оголошувались аукціони з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, номінованих в іноземній валюті. За їх результатами було продано ОВДП на суму $0,14 млрд. грн. У цілому, з початку року в результаті проведення таких торгів до Державного бюджету надійшло 10 млрд. грн. та $0,44 млрд.

Середньозважена дохідність ОВДП за результатами аукціонів з їх первинного розміщення у січні-червні дорівнювала: у національній валюті - 17%, у доларах США - 8,75% річних.

Протягом червня Міністерство фінансів також здійснило випуск ОВДП для збільшення статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» загальним обсягом 3,6 млрд. грн.

Загалом з початку року для збільшення статутних капіталів банків та інших юридичних осіб було здійснено випуск ОВДП на загальну суму 32,9 млрд. грн. (з них 3,2 млрд. грн. - АТ «Укргазбанк»; 29,7 млрд. грн. - НАК «Нафтогаз України»).

У червні також було здійснено випуск ОВДП з метою надання кредиту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на загальну суму 7,7 млрд. грн. (з початку року - на суму 14,8 млрд. грн.) із середньозваженою дохідністю 11,79% річних.

Погашення та сплата доходу за ОВДП здійснювалися своєчасно та в повному обсязі, який з початку року становив 91,8 млрд. грн., у тому числі погашення номінальної вартості - 65,2 млрд. грн., сплата купонного доходу - 26,6 млрд. грн.

За станом на початок липня 2015 року загальний обсяг ОВДП за сумою основного боргу, які перебували в обігу, дорівнював 488,5 млрд. грн. З них, облігації обсягом 357,82 млрд. грн. були у власності НБУ, обсягом 82,22 млрд. грн. - у власності банків, обсягом 22,95 млрд. грн. - у власності нерезидентів, обсягом 25,51 млрд. грн. - у власності інших структур.

*****

ФДМУ прозвітував про хід приватизації у першому півріччі

Згідно з даними звіту Фонду держмайна, протягом січня-червня 2015 року органами приватизації у цілому було продано 39 об‘єктів державної власності, з яких 30 об‘єктів групи А, один об‘єкт групи В, 5 об’єктів групи Д та один об’єкт групи Е та два об’єкти групи Ж, а за угодами з органами місцевого самоврядування - 284 об‘єктів комунальної власності, 283 з яких належали до групи А та один до групи Д.

Через фондові біржі у звітному періоді було запропоновано до продажу 44 пакети акцій 39 акціонерних товариств загальною номінальною вартістю 710,74 млн. грн. За підсумками торгів на фондових біржах продано 4 пакети акцій на загальну суму 100,19 млн. грн.

У першому півріччі 2015 року Фондом оголошено три конкурси з продажу держпакетів акцій загальною початковою вартістю 24,79 млн. грн. За результатами конкурсу укладено договір купівлі-продажу зазначеного пакета за ціною продажу 4,45 млн. грн. Умовами договору купівлі-продажу передбачено внесення інвестицій на суму 10 млн грн.

За оперативними даними, від приватизації державного майна у січні-квітні 2015 році надійшло та перераховано до загального фонду Державного бюджету 116,78 млн грн.

У сфері корпоративного управління Фонд станом на початок червня 2015 року здійснював управління корпоративними правами держави у 367 АТ, з них 102 АТ (27% від загальної кількості) мають у статутному капіталі державну частку понад 50 %.

Господарськими товариствами, що знаходяться в сфері управління Фонду, на загальних зборах акціонерів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році ухвалені рішення про нарахування дивідендів на корпоративні права держави обсягом 383,47 млн. грн., які вже майже повністю перераховані до Державного бюджету.

Як зазначається у звіті ФДМУ, законом «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Фонду встановлено планове завдання з надходження коштів від приватизації державного майна у 2015 році обсягом 17 млрд грн.

Постановою Кабінету Міністрів від 12 травня 2015 року №271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році» затверджено перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 році, та перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 році після їх виключення із закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Для забезпечення виконання зазначеної постанови та організації продажу об’єктів у 2015 році наказами Фонду від 19 травня 2015 року №738 та №740 було затверджено відповідно Перелік об’єктів груп В, Г, які підлягають підготовці до продажу в 2015 році, та Перелік об’єктів груп В, Г, які підлягають продажу в 2015 році (майже 100 об’єктів). Черговість приватизації об’єктів визначена помісячним пооб’єктним планом-графіком виставлення на продаж об’єктів груп В, Г у 2015 році, який затверджено наказом Фонду від 8 червня 2015 року №829 (із змінами та доповненнями, внесеними наказом Фонду від 10 червня 2015 року №839).

За поданням Фонду Кабінетом Міністрів прийнято розпорядження від 17 червня 2015 року №626-р «Деякі питання приватизації об’єктів державної власності», яким затверджено умови приватизації, плани розміщення акцій об’єктів групи Г та об’єктів, що належать до паливно-енергетичного комплексу. Крім того, зазначеним розпорядженням встановлено забезпечити приватизацію ПАТ «Центренерго» із залученням радника в установленому законодавством порядку.

З метою виконання вищезазначених нормативних актів уряду Фонд готує до продажу акції низки обленерго, теплоенергоцентралей, ПАТ «Одеський припортовий завод» та ПАТ «Сумихімпром».

Для забезпечення залучення широкого кола інвесторів Фондом проводиться інформаційна компанія про об’єкти, що пропонуються до продажу.

Поряд із цим, Фонд здійснює системну роботу з удосконалення приватизаційного законодавства. У Верховній Раді зареєстровано підготовлений Фондом та схвалений урядом проект закону «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо уточнення деяких положень) (реєстраційний №2319а). Закон спрямований на підвищення ефективності продажу об’єктів, забезпечення гнучкої системи підходів до приватизації та прийняття рішень, посилення захисту національних інтересів у процесі приватизації.

Зазначеним законопроектом, серед іншого, пропонується скасувати норму про обов’язковий продаж на фондових біржах пакетів акцій розміром 5%-10 % статутного капіталу акціонерного товариства до проведення конкурсу, розширити коло об’єктів приватизації, до підготовки до продажу яких можуть залучатися радники.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 7,82 пункту,
а Індекс українських акцій зріс на 1,9 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 24.07.2015 р.

Обсяг торгів - 59 130 475,45 грн.
Індекс ПФТС - 333,99

 
Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»  
за 24.07.2015 р.

Обсяг торгів - 16 689 636 грн. 
Індекс українських акцій - 983,47

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією