Новини УАІБ

УАІБ підготувала перелік актуальних проблемних питань
щодо оподаткування на фондовому ринку

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підготувала перелік актуальних проблемних питань щодо оподаткування у сфері фондового ринку, які необхідно врегулювати шляхом внесення змін у Податкового кодексу України.

Документ Асоціація надіслала до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також буде його представляти у рамках комунікаційної політики Цільової команди з податкової реформи на галузевій зустрічі, яку 10 червня 2015 року організовують НКЦПФР та Міністерство фінансів України.

*****
Учасники Міжнародного форуму корпоративних секретарів
обговорили актуальні питанні корпоративного управління

Минулого тижня представники Української асоціації інвестиційного бізнесу взяли участь у Міжнародному форумі корпоративних секретарів «Корпоративне управління. Довіра. Інвестиції», організованому Професійною асоціацією корпоративного управління та Міжнародною фінансовою корпорацією.

Основними темами конференції були інновації у сфері корпоративного права та корпоративного управління в Україні, а також важливість введення інституту корпоративного секретаря та інституту незалежних директорів, як частини реформ у сфері корпоративного управління.

Учасники Форуму відзначали, що в процесі вдосконалення практик корпоративного управління зростає роль корпоративного секретаря. Саме від нього залежить координація роботи всіх органів управління компанії, обмін інформацією між органами управління та акціонерами. Корпоративний секретар не є технічною посадою, адже у всьому світі саме ці особи відповідають за організацію в компанії всього комплексу робот з корпоративного управління.

В Україні корпоративні секретарі з’явилися вже досить давно. При цьому вимоги до їх діяльності формуються не тільки на рівні законодавства, але й на основі найкращої світової практики. Чим вища ефективність діяльності корпоративного секретаря, тим вищим є рівень корпоративного управління в компанії в цілому.

Як зазначив на конференції голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, сьогодні регулятор намагається вести активний діалог з учасниками ринку з метою визначення проблем його розвитку та шляхів їх вирішення. Основні напрямки у цій сфері окреслені Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020» в частині реформи фінансового сектору. Він зупинився  на трьох пріоритетних завданнях. По-перше - це розбудова інфраструктури фінансового ринку, що вкрай важлива для його інтеграції у реальний сектор вітчизняної економіки. Така інфраструктура повинна надавати доступ до всіх фінансових ресурсів в Україні. Особлива увага у цьому зв’язку приділятиметься розрахунково-кліринговим механізмам, які повинні відповідати сучасним вимогам.

Друге питання - це розвиток корпоративного управління та системи розкриття інформації, що має бути прозорою та доступною. На жаль, в багатьох випадках інформація на українському фінансовому ринку є недостовірною. Враховуючи це, Комісія хоче підвищити відповідальність за подання інформації, яка є основою для оцінки фінансових ризиків.

Третім напрямком стане посилення регулятора фондового ринку та його інституційний розвиток.

Як відзначив Т. Хромаєв, зараз усі державні органи переглядають свої функціональні можливості та працюють над вдосконаленням відповідної законодавчої бази. Раніше діяльність регуляторів базувалася переважно на контролі ринкових суб’єктів. Сьогодні акценти регулювання змінюються. З одного боку, воно повинно бути більш жорстким, а з іншого боку, більш розумним.

Комісія активізує співпрацю з регуляторами фондових ринків розвинених країн та міжнародними організаціями. Необхідно якомога ефективніше використати цю співпрацю, яка допоможе Україні швидше інтегруватися у світові ринки. Метою НКЦПФР є підписання меморандуму з IOSCO, що дозволить отримати доступ до інформації з метою захисту ринку від маніпуляцій та використання інсайдерських даних.

За вказаними трьома напрямками Комісія пропонуватиме відповідні зміни до законодавства. Серед іншого, йдеться про закон щодо підвищення рівня незалежності регулятора фондового ринку. Він передбачатиме механізм підготовки документів НКЦПФР без погодження з різними органами, на що сьогодні витрачається багато часу. Крім того, планується побудувати нову модель фінансового забезпечення Комісії. Такі зміни, на думку голови Комісії, є достатньо актуальними, адже у майбутньому саме НКЦПФР разом з НБУ будуть визначати політику на фінансовому ринку України.

За словами заступника голови ФДМУ Юрія Нікітіна, піонером щодо розвитку корпоративного управління в Україні був Фонд державного майна, який брав безпосередню участь у створенні та розвитку акціонерних товариств у процесі приватизації. Оскільки раніше законодавство не завжди давало необхідні відповіді при вирішенні тих чи інших питань у сфері корпоративних відносин, Фонд шукав нестандартні рішення.

Наразі в Україні триває процес зміни власності. Планується, що деякі державні підприємства будуть продаватися частинами без створення на їх основі акціонерних товариств. Поряд із цим в уряді обговорюється питання корпоратизації державних компаній, навіть тих, які не підлягають приватизації.

Минулого року Фонд підписав з ПАКУ меморандум про взаємодію, співробітництво та координацію дій щодо вдосконалення стану корпоративного управління в акціонерних товариствах, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави. Співробітництво, зокрема, передбачає спільне відпрацювання відповідної нормативно-правової бази.

ФДМУ вже затвердив Примірне положення про корпоративного секретаря акціонерного товариства, в статутному капіталі якого корпоративні права держави перевищують 50 відсотків. Положення визначає статус, повноваження, процедуру обрання, припинення повноважень та порядок роботи корпоративного секретаря в таких АТ.

Також було розроблено Положення про порядок роботи Комісії з відбору та номінування незалежних членів наглядових рад акціонерних товариств, у яких Фонд державного майна України здійснює управління корпоративними правами держави. Документом передбачені прозорі механізми такого відбору та створення комісії, яка складатиметься з представників Фонду і громадських організацій. Це дозволить підвищити привабливість компаній, які у подальшому виставлятимуться на приватизаційні торги.

На базі цих документів ФДМУ запропонував Мінекономрозвитку розробити загальні нормативні акти для інших міністерств, які управляють державними пакетами акцій. Ю. Нікітін підкреслив, що держава фактично є таким самим акціонером як і інші власники акцій. При цьому держава-акціонер має бути більш прозорою та відкритою у своїй діяльності.

*****

Загальний обсяг торгів на біржовому ринку цінних
паперів України у травні 2015 року склав 25,7 млрд. грн.

За інформацією НКЦПФР, загальний обсяг торгів на організованому фондовому ринку України у травні поточного року склав 25,7 млрд. грн., що виявилося у 1,85 раза менше показника травня 2014 року (47,6 млрд. грн.).

Серед фінансових інструментів лідерами за обсягами торгів у травні стали облігації внутрішньої державної позики. З ними було укладено угод на загальну суму 23,46 млрд. грн. Обсяг угод з корпоративними облігаціями становив 1,04 млрд. грн., з деривативами - 0,73 млрд. грн., з акціями - 0,42 млрд. грн., з інвестиційними сертифікатами - 23,9 млн. грн., з опціонними сертифікатами - 14,26 млн. грн., з муніципальними облігаціями - 0,37 млн. грн.

*****

У травні 2015 року на ФБ «Перспектива» було укладено
5 тис. договорів на суму 22,33 млрд. грн.

У травні 2015 року на ФБ «Перспектива» було укладено 5 тис. договорів на суму 22,33 млрд. грн. Обсяг торгів ОВДП становив 21,97 млрд. грн., деривативами - 0,27 млрд. грн., корпоративними облігаціями - 33,82 млн. грн., акціями - 27,86 млн. грн., опціонними сертифікатами - 14,26 млн. грн., інвестиційними сертифікатами - 5,12 млн. грн., муніципальними облігаціями - 0,37 млн. грн.

За станом на кінець травня 2015 року кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів у Біржовому списку ФБ «Перспектива» дорівнювала 636. З них, 213 цінних папери перебувало у першому рівні лістингу, 57 - у другому рівні лістингу та 366 - у списку позалістингових цінних паперів. При цьому структура біржового списку Біржі була такою: 244 акції; 213 ОВДП; 35 інвестиційних сертифікатів; 108 корпоративних облігацій; 3 муніципальні облігації; 2 іпотечні облігації; 8 опціонних сертифікатів; 19 ф’ючерсних контрактів; 4 депозитні сертифікати НБУ.

*****

У травні 2015 року Індекс ПФТС знизився на 6,27%

У травні 2015 року загальна кількість угод на Фондовій Біржі ПФТС становила 2,64 тис., а їх обсяг - 2,25 млрд. грн. Обсяг угод з ОВДП склав 1,3 млрд. грн., з корпоративними облігаціями - 0,93 млрд. грн., з акціями - 16,72 млн. грн., з цінними паперами ІСІ - 3,5 млн. грн.

Індекс ПФТС протягом травня знизився на 6,27% з 371,15 до 347,86 пункту, а з початку року - на 10,09% з 386,92 до 347,86 пункту.

За станом на кінець травня 2015 року у Біржовому списку ПФТС перебувало 1 548 цінних паперів, з них, 785 акцій, 292 корпоративні облігації, 264 ОВДП, 170 цінних паперів ІСІ, 5 муніципальних облігацій, 29 депозитних сертифікатів НБУ та 3 ОЗДП. До першого рівня лістингу було включено 264 цінних папери, до другого - 188, а до списку позалістингових цінних паперів - 1 096.

*****

Індекс українських акцій у травні 2015 року знизився на 6,16%

Згідно з даними «Української біржі» у травні 2015 року на ній було укладено 18,24 тис. угод на загальну суму 0,42 млрд. грн. При цьому обсяг угод з цінними паперами становив 0,24 млрд. грн., а їхня кількість - 11,67 тис. На строковому ринку «Української біржі» у травні зафіксовано 5,08 тис. угод на загальну суму 0,18 млрд. грн.

Індекс українських акцій протягом місяця знизився на 6,16% з 1 077,6 до 1 011,22 пункту, а з початку року - на 2,14% з 1 033,3 до 1 077,6 пункту.

*****

Нацбанк зобов’язав українські банки приймати електронні
витяги, виписки та довідки з держреєстрів на рівні з паперовими

Національний банк у відповідь на численні звернення про відмови з боку банківських установ приймати електронні витяги, виписки та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців направив до всіх вітчизняних банків роз’яснення, яким зобов’язав банківські установи приймати електронні документи, отримані громадянами чи юридичними особами з державних реєстрів в електронній формі, так само як і їх паперові аналоги, повідомляє прес-служба Міністерства юстиції.

Згідно з документом, відповідно до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Мін’юсту №466/5 від 31 березня 2015 року, відомості, що містяться в державному реєстрі можуть надаватися державними реєстраторами як у паперовій, так і в електронній формах.

Крім того, аналогічні документи можуть бути отримані громадянами без участі держреєстратора через офіційний веб-сайт розпорядника реєстру у вигляді електронних документів.

При цьому пункт 2 даного наказу відповідно до положень закону «Про електронні документи та електронний документообіг», визначає, що виписки, витяги та довідки в паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу.

Зі свого боку Міністерство юстиції закликає українців користуватися електронними сервісами. Адже це можливість без черг та без необхідності спілкування з чиновниками отримати всі необхідні документи.

Для цього користувачам навіть не знадобиться виходити з дому чи офісу. Отримати довідку, витяг чи виписку з державних реєстрів можна, заповнивши відповідну форму на оновленому сайті Мін’юстуnew.minjust.gov.ua.

Вся процедура займає лише кілька хвилин. При бажанні, отримані документи можна роздрукувати.

*****

Робоча група при Мінагрополітики рекомендувала до
приватизації перші 100 державних агрокомпаній

Робоча група з питань роздержавлення при Міністерстві аграрної політики та продовольства рекомендувала до приватизації перші 100 державних підприємств, повідомляє прес-служба Міністерства.

З них 37 ДП є у переліку заборонених до приватизації, інші дозволені до роздержавлення постановою уряду. Рекомендаціям робочої групи передував детальний фінансовий аудит держкомпаній, аналіз їхнього сучасного стану та перспектив, який з початку поточного року проводила група аналітиків міністерства спільно з Фондом інновацій та розвитку (Республіка Грузія). Висновки експертів підтвердили неможливість відновлення економічної активності підприємств в умовах державного підпорядкування.

Загалом у підпорядкуванні Мінагрополітики знаходиться 571 державне підприємство. З них умовно діючих 96, а прибуткових - лише близько 20. У той же час 177 аграрних держкомпаній заборонені до приватизації, з них 18 розташовані на території АР Крим. Для відновлення виробництва та залучення інвестицій в агропромисловий комплекс Міністерство ініціювало приватизацію неефективних активів, у тому числі шляхом розпаювання.

Важливим чинником підготовки державних агрокомпаній до приватизації має стати функціонування спеціалізованого веб-порталу для інвесторів в мережі Інтернет (investinagro.in.ua), який створило Мінагрополітики.

Головна мета цього проекту - зібрати та узагальнити інформацію щодо кожного аграрного підприємства, яке підлягає роздержавленню або приватизації. Адже, сьогодні навіть професіоналам важко розібратися у державному секторі. Міністерство планує зробити цю інформацію максимально відкритою та прозорою.

На новому порталі інвестори зможуть ознайомитися з каталогом всіх сільськогосподарських держкомпаній, їх виробничим потенціалом, сучасним станом матеріально-технічної бази, фінансовими показниками.

Потенційні капіталовкладники в режимі реального часу отримають можливість відстежувати процеси оформлення документації по кожному підприємству, підготовки до приватизації, зміни керівництва тощо. Відтак, якщо якийсь з процесів зупинився, буде чітко зрозуміло, на якому етапі це відбулося та яке відомство за це відповідальне.

На веб-сайті також буде розміщена необхідна для інвесторів інформація щодо державного та податкового регулювання в аграрній галузі. Крім того, всі зацікавлені сторони, зокрема представники бізнесу, експерти та представники ЗМІ зможуть брати участь в інформаційних турах до державних агрокомпаній, які планується організовувати в рамках цього проекту.

Новий портал ще перебуває у стані розробки та наповнення, а повноцінну роботу він розпочне протягом найближчих декількох місяців.

*****

Кошти у розмірі $1млрд., що були залучені від випуску облігацій
під кредитні гарантії США, надійшли на рахунки уряду

Як повідомила прес-служба Міністерства фінансів, кошти у розмірі $1млрд., що були залучені від випуску облігацій під кредитні гарантії США, надійшли на рахунки Кабінету Міністрів.

Це стало можливим завдяки підписанню 18 травня 2015 року Угоди про гарантії запозичення між урядами України та США. Ця Угода є частиною двосторонньої та багатосторонньої економічної підтримки України, що включає чотирирічну програму МВФ - Механізм розширеного кредитування та відображає збільшення підтримки економічних реформ українського уряду.

Як і попередня угода про надання кредитних гарантій США, умови поточної угоди про гарантії запозичення посилять прагнення України виконати умови програми з МВФ та здійснити інші кроки, необхідні для зміцнення верховенства права, системи соціального захисту, подальшого просування важливих структурних реформ та відновлення економічного зростання України.

Процентна ставка по єврооблігаціях становить 1,847% на рік. Сплата процентів здійснюватиметься двічі на рік (29 травня і 29 листопада). Запланований термін погашення облігації - 29 травня 2020 року

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,22 пункту,
а Індекс українських акцій знизився на 19,09 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 05.06.2015 р.
Обсяг торгів - 80 729 293,06 грн.,
Індекс ПФТС - 348,08

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»  
за 05.06.2015 р.
Обсяг торгів - 26 451 934 грн.
Індекс українських акцій - 992,13

*****

Національний банк розпочинає програму лібералізації

Згідно з інформацією прес-служби НБУ, 3 червня 2015 року було прийнято постанову правління Національного банку правління №354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка вже набрала чинності.

Документом продовжено на три місяці (до 03 вересня 2015 року) дію антикризових заходів регулятора, що раніше були запроваджені постановою правління Національного банку від 3 березня 2015 №160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Водночас постановою №354 передбачається зняття деяких адміністративних обмежень, що раніше запроваджував регулятор для стабілізації кризової ситуації. Такий крок Національного банку є першим етапом програми лібералізації грошово-кредитного та валютного ринків.

Зокрема, було підвищено ліміт на видачу готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати зі 150 000 грн. до 300 000 грн. на добу на одного клієнта.

Зміни також стосуються заборони банкам купувати іноземну валюту за дорученням клієнтів-резидентів (крім фізичних осіб), які мають на рахунках у банках кошти в іноземній валюті. Така заборона стосуватиметься відтепер тих клієнтів, які мають на рахунках у банку понад 25 000 доларів США (в еквіваленті за офіційними курсами відповідних валют на дату подання клієнтом заяви про купівлю іноземної валюти). Раніше такий ліміт становив 10 000 доларів США.

Крім того, постановою Правління Національного банку від 3 червня 2015 року №355 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 2003 року №597» було спрощено порядок здійснення контролю уповноваженими банками за операціями резидентів щодо оплати робіт, послуг, права інтелектуальної власності шляхом підвищення порогу документального підтвердження відповідності кон’юнктурі ринку контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору резидентів з нерезидентами, з 25 000 євро до 50 000 євро.

*****

Індекс споживчих цін в Україні у травні 2015 року
дорівнював 102,2%, а у січні-травні - 140,1%

Згідно з повідомленням Державної служби статистики у травні 2015 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 102,2% (з початку року - 140,1%). Індекс цін виробників промислової продукції становив 99,6% (з початку року - 122,7%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у травні ціни знизилися на 4,3% (з початку року - зросли на 27,3%), у переробній промисловості - на 0,4% (з початку року - зросли на 22,4%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - зросли на 1,5% (з початку року - на 21,4%).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією