Новини УАІБ

Президент України підписав закон «Про внесення зміни до Податкового
кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих
нерезидентами від боргових зобов’язань»

Глава держави підписав закон «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами від боргових зобов’язань» (№482-VIII). Документом звільнюються від оподаткування доходи іноземних інвесторів, отримані від операцій з державними та місцевими цінними паперами та доходи, які виникають за гарантованими державою або відповідною місцевою радою запозиченнями.

Прийняття закону має забезпечити фінансування державного (місцевого) бюджетів за рахунок зовнішніх державних запозичень та залучення суб’єктами господарювання кредитів (позик) під державні (місцеві) гарантії.

*****

Глава держави підписав закони, що дозволяють уряду призупиняти
платежі за зовнішніми запозиченнями

Президент України підписав закон «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (№436-VIII).
Документ надає Кабінету Міністрів та відповідним міським радам повноваження приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за всіма або деякими державними зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою зовнішніми кредитами (позиками) та місцевими зовнішніми запозиченнями, та введення тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів за такими зобов’язаннями суб’єктів зовнішніх запозичень, щодо яких Кабінетом Міністрів та/або відповідною міською радою було прийняте відповідне рішення.

Прийняття закону дозволить змінити умови запозичень за державним, гарантованим державою боргу та місцевим боргом та попередити негативні наслідки потенційних випадків невиконання зобов’язань, що призведе до вивільнення значних коштів для підтримки розвитку вітчизняної економіки, підвищення обороноздатності України, нарощування виробничих потужностей, створення робочих місць, підвищення соціальних стандартів та умов життя громадян, підтримки стійкості національної валюти.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє до 1 липня 2016 року.

Крім того, глава держави підписав закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (№437-VIII).

*****

НКЦПФР вносить зміни до Порядку визначення
біржового курсу цінного папера

26 травня 2015 року на офіційному веб-сайті НКЦПФР оприлюднено для обговорення доопрацьований проект змін до Порядку визначення біржового курсу цінного папера.

Проект передбачає, що біржовий курс цінного папера розраховується у день проведення біржових торгів за цим цінним папером шляхом розрахунку середнього арифметичного зваженого цін біржових контрактів (договорів), укладених у такий торговельний день, при одночасному дотриманні наступних вимог:

• у біржовому контракті (договорі), за яким розраховується біржовий курс цінного папера, передбачено, що строк його виконання не перевищує двох робочих днів з моменту укладання такого біржового контракту (договору);

• біржовий контракт (договір), за яким розраховується біржовий курс цінного папера, укладено на підставі безадресної заявки, яка станом на момент укладання біржового контракту (договору) входить до граничного спреду котирування;

• граничний спред котирування становить не більше 15%;

• час існування граничного спреду котирування цінного паперу,  для якого розраховується біржовий курс, повинен бути не меншим за 50 % часу кожної торгівельної сесії за таким цінним папером;

• мінімально допустимий обсяг – не менше 20 000 грн. (для боргового цінного паперу не менше 200 000 грн.);

• загальна сума укладених біржових контрактів (договорів), за якими розраховується біржовий курс цінного папера, в межах граничного спреду не повинна бути менша 20 000 грн. (для боргового цінного паперу не повинна бути менша 200 000 грн.).

У разі прийняття Комісією вказаного рішення, зміни наберуть чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.

*****

НКЦПФР затвердила Зміни до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування

29 травня 2015 року НКЦПФР оприлюднила проект змін до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування.

Нагадуємо, що Зміни підготовлено учасниками спільної робочої групи УАІБ та НКЦПФР, створеної на початку квітня з метою вирішення проблемних питань з оцінки активів інститутів спільного інвестування, у зв’язку з переведенням ІСІ на Міжнародні стандарти фінансової звітності.

Оскільки МСФЗ вимагає зазначати, що фінансова звітність без будь-яких обмежень відповідає міжнародним стандартам, скорочено вимоги до оцінки активів інститутів спільного інвестування. Так, у новій редакції викладено розділ ІІ Положення, який регламентує оцінку активів ІСІ. З урахуванням вимог МСФЗ Компанії самостійно обирають правила та підходи при складанні фінансової звітності, в тому числі й щодо оцінки активів, які прописують в обліковій політиці КУА/КІФ.

Це рішення набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося його офіційне опублікування.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг»

Нацкомфінпослуг оприлюднила законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг». Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою є встановлення особливостей здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання на ринках фінансових послуг та усунення колізії чинного законодавства.

Прийняття акта дозволить досягнути таких цілей:

- забезпечити якісну та ефективну реалізацію наглядових (контролюючих) повноважень Нацкомфінпослуг та зменшити кількість порушень на ринках фінансових послуг;

- встановити чіткий порядок проведення Нацкомфінпослуг перевірок діяльності об’єктів нагляду (учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб) та перелік підстав для здійснення позапланових перевірок;

- встановити права і обов’язки інспекційної групи Нацкомфінпослуг та об’єкта нагляду при проведенні Нацкомфінпослуг перевірки;

- підвищити захист інтересів споживачів фінансових послуг у зв’язку із наданням Нацкомфінпослуг можливості здійснювати ефективний нагляд на ринках фінансових послуг.

*****

Міністерство фінансів розпочало випуск ОЗДП на суму $1 млрд.
під кредитні гарантії США

Минулого тижня Міністерство фінансів розпочало випуск облігацій зовнішньої державної позики на суму $1 млрд., що здійснюється в рамках посилення міжнародної допомоги та визнання зусиль України по відновленню економічного зростання в 2016 році, повідомляє прес-служба Мінфіну.

Правовою основою цього процесу є постанова Кабінет Міністрів №320 від 20 травня 2015 року «Про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2015 році». Згідно з нею з метою виконання закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачається здійснення державних зовнішніх запозичень шляхом випуску облігацій зовнішньої державної позики.

Номінальна вартість однієї ОЗДП становить $200 тис. та більшу суму, що є цілим числом, кратним $1 тис. На облігації нараховується дохід за ставкою не вище 2,5% річних.

Відсотковий дохід за облігаціями сплачується щороку 29 листопада та 29 травня, починаючи з 29 листопада 2015 року. Погашення облігацій здійснюється 29 травня 2020 року.

Зобов’язання за облігаціями забезпечуються гарантією Сполучених Штатів Америки, від імені яких діє Агентство США з міжнародного розвитку, згідно з Угодою про гарантії запозичення між Україною та Сполученими Штатами Америки, підписаною 18 травня 2015 року.

Погашення та обслуговування облігацій здійснюється за рахунок коштів, передбачених законом про Державний бюджет на відповідний рік для погашення та обслуговування державного боргу.

Умови розміщення облігацій визначаються облігаціями, проспектом емісії та іншими документами.

*****

Пенсійна реформа має відбутися, питання лише у фінансових
показниках країни та строках впровадження

Пенсійна реформа однозначно має бути відбутися, питання лише у фінансових показниках країни та строках впровадження. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Реформа системи пенсійного забезпечення в Україні: загрози, виклики та перспективи», який відбувся минулого тижня в Українському кризовому медіа-центрі за ініціативи Реанімаційного пакету реформ, повідомляє прес-служба медіа-центру. У заході взяли участь представники органів державної влади, громадськості та міжнародні експерти.

За словами голови Пенсійного фонду Олексія Зарудного, законопроект щодо здійснення пенсійної реформи, який направлений на доопрацювання, обов’язково має бути ухвалений парламентом у цілому, оскільки він відновлює соціальну справедливість та запроваджує єдині принципи нарахування пенсій. У нинішній солідарній системі відсутня мотивація наповнення Пенсійного фонду та стимули легалізувати заробітну плату. Щорічно обсяг тіньової зарплати в Україні становить до 200 млрд. грн., а щорічні втрати Пенсійного фонду - близько 60 млрд. грн.

Як зазначила народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталія Веселова, цей законопроект може бути взірцем опрацювання законодавчих актів. Його розробкою займаються як мінімум, три сторони, - законодавча гілка влади, виконавчі органи та громадськість з експертного середовища. Зазвичай над такими фундаментальними ініціативами працюють більше року при цьому робочою групою буквально за місяць втілено напрацювання усіх трьох секторів.

Експерти проекту FINREP-ІІ USAID, які співпрацювали з робочою групою щодо впровадження пенсійної реформи, відзначили правильний підхід до вирішення цього питання. Проте вони не згодні, що вже зараз слід вказувати конкретну дату запуску закону. Все залежатиме від показника інфляції, а також готовності Пенсійного фонду, зокрема, до модернізації, на що потрібна донорська допомога та інвестиції. Експертів турбує прогноз НБУ щодо показника Індексу споживчих цін у 30% до кінця поточного року. Адже для збереження пенсійних накопичень важливо не втрачати їх за рахунок інфляції. Запровадження другого рівня пенсійної системи треба відкласти до тих часів, коли її рівень становитиме менше 7%, вважають експерти FINREP-ІІ.

З таким підходом погодилася директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Елла Лібанова. Серед основних ризиків впровадження пенсійної реформи вона назвала економічну кризу, інфляцію та високий рівень тінізації економіки. При цьому позитивом має стати початок перерозподілу внесків між працівниками та працедавцями, бо нині за все платить працедавець, чого немає в інших країнах. Крім того, на її думку, доплати до прожиткового мінімуму пенсіонерам, які отримують маленькі пенсії, мають здійснюватися не з Пенсійного фонду, а з Державного бюджету.

Заступник міністра фінансів Роман Качур зауважив, що зміни треба робити лише коли економіка зростатиме. Пенсійна реформа має запроваджуватися за певних сприятливих умов. Необхідно задати певні параметри росту економіки, рівня інфляції, наявності внутрішньої інфраструктури, розвитку фондового ринку, після чого можна ефективно здійснювати реформу.

Член НКЦПФР Олександр Панченко підкреслив, що фінансовий ринок готовий до впровадження пенсійної реформи, тепер це має бути суто політичне рішення.

*****

Україна покращила свої позиції у рейтингу BDO International Business Compass

Німецька аудиторська компанія BDO оприлюднила черговий рейтинг BDO International Business Compass - 2015, розроблений спільно з Гамбургським інститутом світової економіки (HWWI). Він базується на актуальній інформації про економічну та фінансову привабливість 174 країн світу, включаючи загальну оцінку кожної країни як потенційного ринку або місця виробництва товарів та послуг.

Цей рейтинг дозволяє порівнювати між собою країни за звітний період, оцінювати економічну, соціальну і політичну картину, що склалася в різних державах і регіонах світу і на базі цієї оцінки розглядати країни з точки зору їх інвестиційної привабливості.

У новому рейтингу Україна продемонструвала одну з найкращих динамік серед країн світу, піднявшись зі 109 на 89 сходинку. Як пояснюють експерти HWWI, така динаміка обумовлена тим, що в дослідженні не враховувалися військові дії на сході України, падіння ВВП та зростання інфляції, а оцінювався інвестиційний потенціал країни на довгострокову перспективу. В результаті у рейтингу Україна обійшла такі країни як ПАР, Бразилія та Росія.

*****

У рейтингу конкурентоспроможності країн світу Україна
опустилася на передостаннє 60 місце

У цьогорічному рейтингу конкурентоспроможності країн світу (IMD World Competitiveness Rankings 2015), який складається Центром світової конкурентоспроможності (World Competitiveness Center) Міжнародного інституту розвитку менеджменту (IMD), розташованому в Швейцарії опинилася на 60 місці з 61 країни світу (минулого року вона перебувала на 49 місці), повідомляє офіційний прес-реліз IMD. Поруч з нашою країною розташувалися Аргентина та Венесуела.

Основними негативними чинниками, що вплинули на позиції нашої країни стали збройний конфлік на сході України та волатильність внутрішнього ринку.
Лідерами цьогорічного рейтингу конкурентоспроможності стали США, Гонконг, Сінгапур, Швейцарія та Канада.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 10,09 пункту,
а Індекс українських акцій - на 15,45 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 29.05.2015р.
Обсяг торгів - 11 634 449,78 грн.
Індекс ПФТС -  347,86

 Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі» за 29.05.2015 р.

Обсяг торгів - 34 461 453 грн. Індекс українських акцій -  1 011,22

*****

У І кварталі 2015 року в Україні було освоєно
44,74 млрд. грн. капітальних інвестицій

Як повідомляє Державна служба статистики, у І кварталі 2015 року в Україні (без урахування Криму та Севастополя й частини зони проведення АТО) було освоєно 44,74 млрд. грн. капітальних інвестицій. Такий показник виявився меншим за результат аналогічного періоду 2014 року на 14,8%.

Найбільші обсяги капітальних інвестицій у звітному періоді були зафіксовані в Києві (42,6% від загального обсягу), у Дніпропетровській області (8,2%), у Київській області (8,2%), у Львівській області (3,8%) та у Харківській області (3,2%). Капітальні інвестиції в матеріальні активи - дорівнювали 37,03 млрд. грн., а в нематеріальні активи 7,71 млрд. грн.

Найбільше капітальних інвестицій (68,5%) було освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій. За рахунок кредитів банків та інших позик освоїли 13,7% капітальних інвестицій, коштів населення на будівництво житла - 11,4%, коштів іноземних інвесторів - 2%, коштів місцевих бюджетів - 1,2%, коштів Державного бюджету - 0,7%, інших джерел фінансування - 2,5%.

Серед галузей економіки лідерами за обсягами освоєних капітальних інвестицій стали промисловість (32,4% від загального обсягу), сфера інформації та комунікацій (18%) та будівництво.

*****

Фінансовий результат великих та середніх підприємств України у І кварталі 2015 року виявився від’ємним та становив 385,94 млрд. грн.

Згідно з даними Державної служби статистики у І кварталі 2015 року в Україні (без врахування Криму та Севастополя й частини зони проведення АТО) прибуток отримали 53,4% великих та середніх підприємств, а збиток - 46,6%. При цьому їх фінансовий результат виявився від’ємним та дорівнював 385,94 млрд. грн. Найбільше прибуткових підприємств було зафіксовано у сільському, лісовому та рибному господарстві, а збиткових - у сфері мистецтва та спорту.

Частка прибуткових підприємств у промисловості у І кварталі 2015 року дорівнювала 51,4%, а збиткових 48,6%. При цьому найбільше прибуткових підприємств було зафіксовано у текстильному виробництві та виробництві одягу зі шкіри, а збиткових - у водопостачанні та поводженні з відходами.

*****

Протягом січня-квітня 2015 року сума державного та гарантованого
державою боргу України збільшилася на 316,6 млрд. грн.

Згідно з даними Міністерства фінансів, за станом на 30 квітня 2015 року державний та гарантований державою борг України дорівнював 1 417 437 528,55 тис. грн. або $67 346 835,31 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 903 144 516,53 тис. грн. (63,72% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $42 911 185,71 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 514 293 012,02 тис. грн. (36,28%) або $24 435 649,60 тис.

Державний борг України становив 1 185 351 401,57 тис. грн. (83,63%) або $56 319 706,53 тис., в тому числі: державний зовнішній борг - 697 863 259,29 тис. грн. (49,23%) або $33 157 639,08 тис.; державний внутрішній борг - 487 488 142,29 тис. грн. (34,39%) або $23 162 067,44 тис.

Гарантований державою борг України дорівнював 232 086 126,98 тис. грн. (16,37%) або $11 027 128,78 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 205 281 257,24 тис. грн. (14,48%) або $9 753 546,63 тис.; гарантований внутрішній борг - 26 804 869,73 тис. грн. (1,89%) або $1 273 582,16 тис.

Протягом січня-квітня 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 316 604 807,69 тис. грн., при цьому у доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг зменшився на $2 465 056,21 тис.

Основною причиною таких змін є девальвація національної валюти, курс якої по відношенню до долара США зріс з близько 15,77 грн. /дол. США на кінець 2014 року до близько 21,05 грн. /дол. США на кінець квітня 2015 року.

Для довідки: розмір державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та доларах США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

*****

Середня заробітна плата в Україні у квітні 2015 року дорівнювала 3 998 грн.

За інформацією Державної служби статистики у квітні 2015 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 3 998 грн., що виявилося на 3,5% більше показника березня 2015 року. Реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зменшилася на 9,2%. У квітні 2015 року у порівнянні із квітнем 2014 року середня номінальна заробітна плата зросла на 16,5%, а реальна - зменшилася на 29,6%.

У січні-квітні 2015 року середня номінальна заробітна плата становила 3 728 грн., що виявилося на 12,9% більше показника січня-квітня 2014 року. Реальна заробітна плата у порівнянні із аналогічним періодом минулого року зменшилася на 22,5%. Загальна кількість штатних працівників за квітень зменшилася на 0,7% і за станом на кінець місяця склала 8 075,3 тис. осіб.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією