Новини УАІБ

УАІБ ініціює внесення змін до Положення про порядок визначення
вартості чистих активів ІСІ

Українська асоціація інвестиційного бізнесу направила до НКЦПФР пропозиції щодо внесення змін до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування (№1336). Зміни підготовлено учасниками спільної робочої групи УАІБ та НКЦПФР, створеної УАІБ на початку квітня з метою вирішення низки проблемних питань з оцінки активів інститутів спільного інвестування, у зв’язку з переведенням ІСІ на Міжнародні стандарти фінансової звітності.

Необхідність змін викликана відмінностями у підходах до оцінки активів ІСІ у Положенні про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування та МСФЗ.

Для врегулювання цих відмінностей запропоновано викласти у новій редакції розділ ІІ Положення, який регламентує оцінку активів ІСІ. Оскільки МСФЗ вимагає зазначати, що фінансова звітність  без будь-яких обмежень відповідає міжнародним стандартам, запропоновано значно скоротити вимоги до оцінки активів інститутів спільного інвестування. З урахуванням вимог МСФЗ Компанії самостійно обирають правила та підходи при складанні фінансової звітності, в тому числі й щодо оцінки активів, які прописують в обліковій політиці КУА/КІФ.

Робота з вирішення проблемних питань оцінки активів ІСІ відповідно до МСФЗ в УАІБ триває. На засіданні робочої групи, яке відбулося 27 квітня 2015 року, вирішено для забезпечення уніфікації підходів до оцінки активів ІСІ розробити проект Методичних рекомендацій УАІБ щодо оцінки активів ІСІ згідно з вимогами МСФЗ, які Компанії зможуть використати при формуванні своєї облікової політики.

*****

Накопичувальну пенсійну систему в Україні
передбачається запровадити з початку 2017 року

Минулого тижня на засіданні Уряду міністр соціальної політики Павло Розенко представив пакет із чотирьох законопроектів, які докорінно змінюють принципи функціонування вітчизняної системи пенсійного забезпечення, повідомляє прес-служба Мінсоцполітики. Законодавчі ініціативи розроблені фахівцями Міністерства соціальної політики за підсумками консультацій з громадськими партнерами, українськими та закордонними експертами.

Як заявив П. Розенко, в Україні настав час для дуже важливої, хоч і непопулярної, реформи пенсійного забезпечення. Діюча солідарна система вичерпала свій ресурс. Виконувати зобов’язання перед пенсіонерами держава може лише шляхом покриття дефіциту Пенсійного фонду обсягом 80 млрд. грн. У таких умовах неможливо вести мову про суттєве зростання розмірів пенсійних виплат.

Нова система пенсійного забезпечення українців, за словами Павла Розенка, передбачатиме механізм фінансування пенсій з трьох джерел - солідарного, накопичувального і недержавного рівнів.

Існуюча солідарна система буде вдосконалена завдяки звільненню від невластивих функцій і скасуванню з 1 січня 2016 року спеціальних пенсій. При цьому буде збережено систему професійних пенсій для тих категорій пільговиків, які справді цього потребують.

При цьому припиниться практика поділу українців на сорти, коли є віп-пенсіонери і «прості люди». Пенсійне забезпечення громадян здійснюватиметься за єдиними для всіх принципами. З наступного року пенсії державним службовцям і прирівняним до них особам (суддям, прокурорам та іншим) призначатимуться на загальних підставах.

Для захисту інтересів осіб, стаж держслужби яких становить десять років і більше, цей стаж буде зафіксовано, а при виході таких громадян на пенсію їм компенсуватимуть частину сплачених страхових внесків.

Говорячи про запровадження накопичувального рівня, заплановане з 1 січня 2017 року, Павло Розенко зазначив, що йдеться про персоніфікацію пенсійного забезпечення: кожен громадянин буде залучений до формування свого пенсійного майбутнього.

Введення цього рівня можливе лише на підйомі національної економіки. В уряді сподіваються, що за півтора року складеться саме така сприятлива ситуація для запровадження цього етапу реформи.

Пакетом законодавчих ініціатив пропонується більш ліберальний принцип входження на накопичувальний рівень. Стати учасником накопичувальної пенсійної системи зможуть не лише українці віком до 35 років, але й до 55-річного віку (на добровільних засадах). Ставка накопичувального внеску до накопичувального пенсійного фонду зростатиме від 2% на старті реформи до 7% у 2022 році.

Міністр підкреслив, що держава гарантує громадянину контроль за збереженням і використанням коштів накопичувальної системи. Під егідою Пенсійного фонду буде створено спеціальний орган, який здійснюватиме публічне адміністрування накопичуваних людьми фінансів. Рада накопичувального фонду на конкурсних засадах залучатиме компанії з управління активами, робота яких контролюватиметься владою.

Пенсійна реформа відкриє громадянам нормальне пенсійне майбутнє, дасть потужний сигнал економіці про надходження «довгих грошей» терміном на 20-25 років. Цей ресурс буде використано для забезпечення сталого економічного розвитку нашої країни, розвитку фондового ринку. При цьому П. Розенко навів приклад Польщі, яка за рахунок пенсійних внесків своїх громадян загалом залучила 71 млрд. євро. Ці колосальні фінансові ресурси працюють у польській економіці.

Окремо він наголосив, що пакет законодавчих ініціатив узгоджений з усіма членами парламентської коаліції.

*****

Мінекономрозвитку оприлюднило законопроект
«Про Установу бізнес-омбудсмена»

Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило проект закону «Про Установу бізнес-омбудсмена». Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його цілями є створення умов для поліпшення здійснення підприємницької діяльності через медіацію та моніторинг Установою бізнес-омбудсмена дій та/або бездіяльності суб’єктів владних повноважень з метою протидії порушення ними прав підприємців.

Основною метою цього проекту закону є створення Установи бізнес-омбудсмена, як інституту, який покликаний сприяти усуненню проявів недобросовісної поведінки суб’єктів владних повноважень стосовно суб’єктів підприємництва.
Цю мету пропонується реалізувати шляхом виконання таких основних завдань:
- прийняття та розгляд відповідно до Регламенту Установи скарг від суб’єктів господарювання та інших питань, що ініційовані бізнес-омбудсменом стосовно дій або бездіяльності, включаючи рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, а також їх посадових і службових осіб щодо недобросовісної поведінки у сфері підприємництва;
- надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання, що належать до сфери їх управління, рекомендацій щодо забезпечення формування, реалізації та внесення змін до відповідних сфер державної політики.

В Установі бізнес-омбудсмена передбачено функціонування наглядової ради, яка є її керівним і контролюючим органом та складатиметься з уповноважених представників групи сторін, які підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримання української антикорупційної ініціативи (Кабінету Міністрів, Європейського банку реконструкції та розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Американської торгівельної палати в Україні, Європейської бізнес асоціації, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати України та Українського союзу промисловців і підприємців).

У цілому, запровадження діяльності Установи бізнес-омбудсмена сприятиме відкритості та ефективності ринків, а також неупередженому, послідовному і справедливому застосуванню норм чинного законодавства.

*****

Акціонери ПФТС ініціюють процес об’єднання з «Українською біржею»

Наприкінці квітня 2015 року відбулись загальні збори акціонерів ПАТ «Фондова біржа ПФТС», під час яких обговорювалось питання щодо об’єднання з ПАТ «Українська біржа», повідомляє прес-служба ПФТС. Під час голосування практично всі акціонери ФБ ПФТС підтримали цю пропозицію.

При цьому голові правління ПАТ «Фондова біржа ПФТС» доручено звернутися від імені власників ПФТС до акціонерів, правління та біржової ради ПАТ «Українська біржа», з пропозицією створити спільну робочу групу з цього питання. Найближчим часом відповідне звернення буде направлено на «Українську біржу».

*****

Обсяг інвестицій, внесених на приватизовані підприємства,
становить 25,58 млрд. грн.

Результати перевірок стану виконання інвестиційних зобов’язань та інших зобов’язань, виражених у грошовій формі, здійснених Фондом держмайна у І кварталі поточного року, засвідчили, що такі зобов’язання містять 857 договорів купівлі-продажу пакетів акцій, 361 договір купівлі-продажу об’єктів малої приватизації та 77 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва, повідомляється в аналітичному огляді ФДМУ.

Вказаними договорами передбачено інвестування підприємств в 1995-2020 рр. на загальну суму 16,38 млрд. грн., $2,22 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, за станом на 01.04.2015 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 11,35 млрд. грн., $1,47 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані підприємства надійшло 13,8 млрд. грн., $1,91 млрд. та 72 млн. євро, що у перерахунку на національну валюту становить 25,58 млрд. грн.

Договорами купівлі-продажу пакетів акцій передбачено надходження до них у 1995-2020 рр. інвестицій на загальну суму 15 млрд. грн., $1,92 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, за станом на 01.04.2014 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 10,44 млрд. грн., $1,45 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 р., підприємства вже отримали інвестицій на суму 12,32 млрд. грн., $1,89 млрд. та 72 млн. євро.

*****

За станом на початок квітня 2015 року у власність держави
було повернуто 339 об’єктів приватизації

За станом на початок квітня 2015 року у власність держави (за накопичувальним підсумком) було повернуто 339 об’єктів приватизації, з яких, 84 пакети акцій, 59 єдиних майнових комплексів та 196 об’єктів незавершеного будівництва, інформує Фонд держмайна.

За 105 договорами триває претензійно-позовна робота щодо їх розірвання (визнання недійсними) і повернення відчужених за ними об’єктів у державну власність. З них, 11 - це пакети акцій, 11 - єдині майнові комплекси та 83 - об’єкти незавершеного будівництва.

Загальна сума коштів, отриманих від продажу об’єктів, повернутих у державну власність, (за накопичувальним підсумком) становить 103,8 млн. грн.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила дані щодо діяльності ФФБ та ФОН у 2014 році

Згідно з даними Нацкомфінпослуг, на початку 2015 року ліцензії на здійснення діяльності із залучення коштів установників управління майном з метою фінансування об’єктів будівництва або проведення операцій з нерухомістю мала 51 фінансова компанія. При цьому загальна кількість довірителів, які уклали договори з фінансовими компаніями-управителями щодо участі у фондах фінансування будівництва (ФФБ) становила 17,76 тис. (17,65 тис. фізичних осіб та 0,11 тис. юридичних осіб). За 2014 р. кількість учасників таких фондів зросла на 33,2% або на 4,43 тис. Паралельно спостерігалося збільшення коштів, залучених ФФБ. За станом початок 2015 року їх обсяг дорівнював 14,53 млрд. грн., що на 4,6 млрд. грн. або на 26,3% перевищило результат початку минулого року.

Емісію сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (ФОН) на звітну дату мали право здійснювати 16 компаній, з яких тільки 5 створили 7 фондів. Їх учасниками були лише 16 фізичних осіб, які вклали в ФОН 43,1 млн. грн. Протягом минулого року ці показники залишалися практично незмінними.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 7,99 пункту,
а Індекс українських акцій - на 12,22 пункту

*****

У разі продовження стабілізації валютного ринку та зниження інфляційних очікувань НБУ
поступове пом’якшуватиме монетарні умови

Як зазначається у новому Макроекономічному та монетарному огляді Національного банку, у березні 2015 року дефіцит поточного рахунку України зменшився до $13 млн. завдяки покращенню динаміки експорту та продовження скорочення імпорту високими темпами.

Загалом дефіцит поточного рахунку в І кварталі виявився на $0,2 млрд. кращим, ніж прогнозувалося. Однак у подальшому ризики прогнозу залишаються високими через можливе загострення військового конфлікту, досить повільні процеси імпортозаміщення та зниження цін на основні експортні товари.

У березні дефіцит капітального та фінансового рахунку залишився на рівні попереднього місяця ($292 млн.). Як і в попередні місяці дефіцит був зумовлений чистими виплатами за борговими зобов’язаннями банківського ($1 млрд.) та реального секторів $0,6 млрд.).

На відміну від лютого в березні прямі іноземні інвестиції з метою докапіталізації банківського сектору майже не надходили. Чисті залучення становили $78 млн., з яких 85.9% було спрямовано до реального сектору.

Водночас третій місяць поспіль продовжилося скорочення готівкової валюти поза банками - у березні на $120 млн., а за весь І квартал - на $342 млн. Як наслідок капітальний та фінансовий рахунок також виявився на $0,1 млрд. кращим, ніж прогнозувалося.

Дефіцит платіжного балансу в розмірі $305 млн. був профінансований за рахунок резервних активів. Однак завдяки отриманню першого траншу від МВФ у рамках програми EFF у розмірі $4,9 млрд. обсяг міжнародних резервів на 01.04.2015 р. зріс до $10 млрд.

Запровадження Національним банком наприкінці лютого та на початку березня комплексу заходів щодо запобігання деструктивним процесам на грошово-кредитному ринку та обмеження розповсюдження їх ефектів на загальноекономічну ситуацію дало змогу не лише стабілізувати ситуацію на валютному ринку, а й досягти в березні певного зміцнення обмінного курсу гривні.

У цілому проведення грошово-кредитної політики узгоджувалося з необхідністю виконання зобов’язань за програмою співробітництва з МВФ. За підсумками березня було забезпечено виконання монетарних критеріїв ефективності за чистими внутрішніми активами та чистими міжнародними резервами, а також індикативної цілі за монетарною базою.

У разі продовження стабілізації ситуації на валютному ринку та зниження інфляційних очікувань Національний банк зможе розпочати поступове пом’якшення монетарних умов шляхом зниження процентних ставок та скасування адміністративних обмежень. Можливість пом’якшення монетарної політики також залежатиме від успішності реалізації структурних реформ, фіскальної консолідації та оздоровлення банківської системи, тобто фундаментальних чинників динаміки обмінного курсу гривні.

*****

Протягом січня-березня 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України
збільшилася на 423,51 млрд. грн.

За станом на кінець березня 2015 року державний та гарантований державою борг України становив 1 524 345 052,38 тис. грн. або $65 024 503,54 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 998 406 231,16 тис. грн. (65,50% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $42 589 352,99 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 525 938 821,22 тис. грн. (34,5%) або $22 435 150,55 тис., повідомляє Міністерство фінансів.

Державний борг України дорівнював 1 267 244 277,22 тис. грн. (83,13% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $54 057 268,64 тис., в тому числі: державний зовнішній борг - 768 493 880,15 тис. грн. (50,41%) або $32 781 903,91 тис.; державний внутрішній борг - 498 750 397,07 тис. грн. (32,72%) або $21 275 364,73 тис.

Гарантований державою борг України дорівнював 257 100 775,16 тис. грн. (16,87%) або $10 967 234,9 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 229 912 351,01 тис. грн. (15,08%) або $9 807 449,08 тис.; гарантований внутрішній борг - 27 188 424,15 тис. грн. (1,78%) або $1 159 785,82 тис.

Протягом січня-березня 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 423 512 331,52 тис. грн., при цьому у доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг зменшився на $4 787 387,97 тис. Основною причиною таких змін є девальвація національної валюти, курс якої по відношенню до долара США зріс з близько 15,77 грн./дол. США на кінець 2014 року до близько 23,44 грн./дол. США на кінець березня 2015 року.

*****

Середня заробітна плата в Україні у березні 2015 року дорівнювала 3 863 грн.

За інформацією Державної служби статистики у березні 2015 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 3 863 грн., що виявилося на 6,3% більше показника лютого 2015 року. Реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зменшилася на 4,1%. У березні 2015 року у порівнянні із березнем 2014 року середня номінальна заробітна плата зросла на 13,1%, а реальна - зменшилася на 24,6%.

У січні-березні 2015 року середня номінальна заробітна плата становила 3 643 грн., що виявилося на 11,6% більше показника січня-березня 2014 року. Реальна заробітна плата у порівнянні із аналогічним періодом минулого року зменшилася на 20,1%. Загальна кількість штатних працівників за березень збільшилася на 0,1% і за станом на кінець місяця склала 8 131,9 тис. осіб.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією