Новини УАІБ

Попри велику кількість проблем українська галузь управління активами
інституційних інвесторів продемонструвала свою стійкість

Підсумкам діяльності української галузі управління активами інституційних інвесторів у минулому році, а також викликам та перспективам індустрії у 2015 році була присвячена прес-конференція в Українській асоціації інвестиційного бізнесу, яка відбулася 2 квітня 2015 року. 

Українська індустрія управління активами за всю свою історію ще не працювала у таких складних політичних та економічних умовах, з якими зіткнулася у 2014 році, наголосив головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов. У жодному аспекті діяльності керуючих активами не було спокійної зони. Всі види ІСІ та НПФ потроху зменшували свою кількість, але це не призвело до втрати коштів інвесторами. Результати  виявилися не настільки руйнівними, як можна було очікувати. В Україні вже сформувалося покоління професійних керуючих активами, здатних ефективно працювати в кризових умовах, підкреслив він.

На тлі зростання вітчизняних фондових індексів торік інституційні інвестори показали непогані результати. Але це не зовсім добра тенденція, якщо зважити, що  левову частку торгів на біржовому ринку складають боргові інструменти держави. Це свідчить, що в економіці не все гаразд і рано чи пізно зростання та тимчасові доходи, отримані на цьому специфічному ринку, обернуться іншим боком для економіки в цілому та фондового ринку зокрема, зазначив Д.Леонов.

Основною проблемою інституційних інвесторів торік був відтік коштів, насамперед, фізичних осіб. Оскільки відтік коштів відбувався у банківській системі, то будь-які фінансові інструменти інших сегментів, які можна було перетворити у гроші, також втрачали довіру інвесторів та кошти витікали за межі фінансових установ. Крім загальної економічної нестабільності і втрати довіри до банків, впливало на це також зменшення доходів громадян і збільшення їхніх витрат. Найкращою формою заощаджень в Україні стало просте хеджування громадянами валютних ризиків шляхом купівлі іноземної валюти, яке виявилося достатньо прибутковим. Проте, поточна стабілізація курсу національної валюти, на думку Д.Леонова, змушуватиме громадян на разі шукати нові механізми прибуткового здійснення заощаджень. Відповідно, такі можливості мають бути сформовані фінансовими установами, зокрема ІСІ.

Говорячи про інші проблеми, які негативно впливають на розвиток інвестиційного бізнесу, Д.Леонов зауважив, що значна частина активів ІСІ та НПФ розміщена на банківських депозитах, а банки перебувають у зоні ризику. При цьому реальних індикаторів ефективності діяльності банківських установ немає. Оцінки НБУ та публічні оцінки роботи банків мають значні розбіжності.

Десять років тому ринку була нав'язана примусова система кредитного рейтингування, яка, однак, не передбачає ні державного нагляду, ні системи моніторингу за діяльністю рейтингових агентств. Тому рівень якості такого рейтингування, зокрема банківських установ, посередній і не може бути використаним для ефективного управління портфелями інституційних інвесторів.

Водночас існують і об’єктивні проблеми, пов’язані з активами ІСІ та НПФ, зареєстрованими в Криму та в зоні АТО. Велика кількість таких активів за рішенням регулятора заморожена і згідно з вимогами законодавства буде знецінена. З метою захисту інвесторів Комісія цілком виправдано зупинила обіг прав власності на такі цінні папери. Але це позбавило сумлінних учасників ринку ІСІ та НПФ можливості здійснювати операції з ними на території підконтрольній Україні. На думку Д. Леонова, до цього питання треба підійти більш виважено і дозволити укладання угод з цими активами на українській території та реєстрацію переходу права власності на них (на основі індивідуальних дозволів Комісії).

Серйозним негативним фактором, на думку Д.Леонова, залишається середовище, в якому працюють інвестори. Насамперед, це недосконала система захисту їхніх прав та неефективна податкова політика. У 2014 році лише на рівні законопроектів відбувалися численні спроби змінити механізм оподаткування ІСІ і запровадити подвійне оподаткування. Така ситуація зменшила темпи зростання інвестиційної діяльності в Україні і призвела до заморожування багатьох проектів венчурних фондів за ініціативою їх інвесторів. Крім того, досить негативно на ці ініціативи реагували інвестори ІСІ - фізичні особи, а запровадження оподаткування пасивних доходів фізичних осіб, в тому числі для інвесторів ІСІ за підвищеною ставкою 20%, фактично підтвердило їхні негативні очікування та завдало шкоди у подальшому залученні заощаджень цієї групи інвесторів.

У минулому році розпочалася трансформація інститутів спільного інвестування на основі нового закону "Про ІСІ". Незважаючи на несприятливу ситуацію, процес створення спеціалізованих фондів акцій, облігацій, грошового ринку розпочався. І він буде продовжуватися попри повільне формування умов для створення нових інструментів, зокрема ринку деривативів, який є перспективним як з точки зору діяльності з управління активами, так і з огляду на розширення лінійки послуг для фізичних осіб.

Говорячи про перспективи, головуючий Ради УАІБ висловив сподівання, що певна стійкість індустрії спільного інвестування, зростання активів та відсутність випадків втрати коштів інвесторів, спонукатиме повернення до фондів інвесторів. Цьому може сприяти як подальше розширення видів ІСІ, так і довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи. Цей рівень конче потрібен фінансовому ринку як  своєрідний орієнтир, адже наявність пенсійного рахунку у кожної працюючої людини, спонукатиме її замислюватися про своє пенсійне майбутнє і все більше звертати увагу на недержавні пенсійні фонди.

Учасники ринку спільного інвестування також сподіваються на імплементацію Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. При цьому Дмитро Леонов зазначив, що стандарти ЄС розраховані на більш стабільні системи і на єдиний ринок капіталу в рамках Євросоюзу. Для наближення до них українського  законодавства Угодою про Асоціацію визначено перехідний період у шість років. Проте, на думку Д.Леонова, у ході підвищення внутрішніх стандартів та вимог до вітчизняних фінансових установ, особливо під час відновлення після кризи, має застосовуватися більш виважений та поступовий підхід, зокрема, щодо графіку посилення стандартів та віднесення підвищення кількісних вимог (зокрема щодо капіталізації) на останні періоди імплементації Угоди про Асоціацію. Адже в умовах трикратної девальвації національної валюти нормативи встановлені для фінансових установ у законодавстві ЄС абсолютно не відповідають реальним обсягам та потребам  ринку України та є завищеними щонайменше у два-три  рази у гривневому еквіваленті.

Паралельно в Україні необхідно вдосконалювати законодавчі механізми захисту прав інвесторів, орієнтуючись на те, що відповідальність за залучені кошти має нести емітент фінансового інструменту (облігацій, акцій тощо), а не фінансова установа, яка не бере кошти для себе, а трансформує їх в інвестиції та зобов’язання третіх осіб (емітентів). Необхідно також поважати, а не пригнічувати внутрішніх інвесторів, які вкладають кошти в економіку своєї країні, а не виводять їх за кордон, підкреслив Д.Леонов. 

Як зауважив генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко, сьогодні уряд декларує створення інвестиційно привабливого клімату, в той час як, на жаль, на практиці усі дії Національного банку спрямовані на руйнування стимулів і створення перепон для залучення інвестицій в Україну. Ні один зарубіжний інвестор не прийде в країну, не розуміючи механізму повернення капіталу. У такій ситуації очікувати на приплив інвестицій не варто, сказав він.

Обертання грошей здебільшого у банківській системі врешті призвело до того, що НБУ цікавиться лише проблемами банків і переймається поверненням рефінансування, а проблеми щодо захисту прав вкладників, зокрема ІСІ і НПФ, його не турбують. Як наслідок, їх законодавчо перевели  у сьому чергу на повернення коштів з депозитів. Це велика проблема для інституційних інвесторів, бо закон зобов’язує їхні кошти  рухатися тільки через банківську систему. Важливе завдання фінансового ринку сьогодні – вижити, а намагання чиновників вводити нові жорсткі правила, в тому числі і згубні для ринку моделі оподаткування, може знищити цілі сектори економіки країни, підкреслив Андрій Рибальченко. 

Директор департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів НКЦПФР Оксана Симоненко зазначила, що минулий рік був роком імплементації нового закону «Про ІСІ», для реалізації якого впродовж попереднього року Комісія розробила великий масив відповідної нормативної бази.

У процесі приведення діяльності у відповідність до нового закону, на тлі анексії Криму і проблем на сході країни, на ринку не відбулося великого падіння. Лише шість компаній здали добровільно ліцензії, 5 КУА тимчасово змінили місцезнаходження, ніхто з компаній не покинув свої фонди.

У 2014 році з’явилося 14 спеціалізованих ІСІ (6 фондів акцій, 5 - облігацій, по одному – грошового ринку та індексному),  переважна більшість яких були сформовані шляхом реорганізації.

Особливу увагу Комісія приділяє компаніям, зареєстрованим у Криму та в зоні АТО. "Ми стимулюємо їх переоформлюватися на територію, підконтрольну Україні. Вже є ряд таких прецедентів і надія на те, що цей процес триватиме", - сказала вона.

Сьогодні НКЦПФР працює над питаннями щодо переоцінки портфелів ІСІ та НПФ відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, регламентації діяльності спеціалізованих фондів, які вкладатимуть активи у похідні та деривативи, діяльності кваліфікаційних фондів, а також щодо запровадження електронного документообігу й автоматизації усіх процесів. Все це робиться у тісній співпраці з УАІБ, яка акумулює позицію ринку спільного інвестування в цілому, наголосила О.Симоненко.

*****

Відбулося перше засідання робочої групи з питань оцінки активів ІСІ
для визначення вартості чистих активів ІСІ

У зв’язку з переведенням інститутів спільного інвестування на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) виникло коло питань з оцінки активів ІСІ, особливостей бухгалтерського обліку операцій ІСІ та правомірності застосування окремих нормативно-правових актів НКЦПФР.

Для вирішення цих проблем була створена спільна робоча група УАІБ та НКЦПФР, перше засідання якої відбулося 1 квітня 2015 року в УАІБ.

На засіданні було вирішено оперативно підготувати проект змін до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування з урахуванням результатів проведеного Асоціацією порівняльного аналізу відмінностей у підходах до оцінки активів, передбачених Положенням про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування та МСФЗ.

Також, з метою забезпечення уніфікації підходів до оцінки активів ІСІ, учасники робочої групи починають розробку проекту рекомендацій щодо оцінки активів ІСІ, згідно вимог МСФЗ, який у подальшому буде доопрацьований до рівня Методичних рекомендацій оцінки активів ІСІ або Стандарту УАІБ «Оцінка активів ІСІ».

Що ж до правомірності застосування Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, учасниками робочої групи запропоновано направити запит до НКЦПФР щодо чинності та обов’язковості для застосування з 1 січня 2015 року норми цього Положення.

Крім цього, після погодження НКЦПФР змін до Стандарту УАІБ 1 «Бухгалтерський облік діяльності інститутів спільного інвестування» та нової редакції Правил ведення бухгалтерського обліку основних операцій інститутів спільного інвестування будуть підготовлені зміни до нормативного документу Комісії - Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування.

У засіданні взяли участь Головуючий Ради УАІБ - Д.Леонов, Член НКЦПФР – О.Панченко, представники Департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів та Департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР, представник компанії ТОВ КУА-АПФ «Тройка Діалог Україна», експерти ТОВ «Ернст енд Янг», представники підсекції УАІБ Бухгалтерського обліку та звітності в ІСІ та Дирекції УАІБ.

*****

НКЦПФР оприлюднила ряд законопроектів щодо вдосконалення
корпоративного управління в акціонерних товариствах

НКЦПФР оприлюднила ряд законопроектів щодо вдосконалення корпоративного управління в акціонерних товариствах. Перший проект закону - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах». Його ціль полягає у підвищенні ефективності державного регулювання функціонування ринку цінних паперів шляхом:
- удосконалення механізму визначення ринкової вартості емісійних цінних паперів;
- удосконалення механізму придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідком придбаного контрольного пакету акцій;
- запровадження механізму придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідком придбаного контрольного та значного контрольного пакету акцій;
- запровадження механізму обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера-власника 95% акцій товариства;
- запровадження механізму обов'язкового придбання власником пакету акцій у розмірі більше ніж 95% простих акцій товариства, на вимогу акціонерів товариства належних їм акцій.

Другий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством». Метою документу є врегулювання питання участі в управлінні акціонерними товариствами акціонерів, які до 12 жовтня 2014 року не скористалися своїм правом на зарахування належних їм акцій на рахунки в цінних паперах у депозитарній системі шляхом:
- передбачення процедур відновлення власником (правонаступником власника) обліку прав власності та поновлення своїх прав на цінні папери, які йому належать;
- передбачення механізму визнання таких цінних паперів викупленими емітентом, у разі якщо власник (правонаступник власника) не скористається запропонованою процедурою відновлення прав;
- зобов’язання емітента сплатити їх власнику (правонаступнику власника) ринкову вартість цінних паперів, які вважаються викупленими.

*****

Загальний обсяг торгів на біржовому ринку цінних паперів України
у березні 2015 року склав 35,32 млрд. грн.

За інформацією НКЦПФР, загальний обсяг торгів на організованому фондовому ринку України у березні поточного року склав 35,32 млрд. грн., що виявилося у 1,62 раза більше показника березня 2014 року (21,8 млрд. грн.).

Серед фінансових інструментів лідерами за обсягами торгів у березні стали облігації внутрішньої державної позики. З ними було укладено угод на загальну суму 32,73 млрд. грн. Обсяг угод з деривативами становив 0,95 млрд. грн., з акціями - 0,75 млрд. грн., з корпоративними облігаціями - 0,51 млрд. грн., з інвестиційними сертифікатами - 0,36 млрд. грн., з опціонними сертифікатами - 22,81 млн. грн., з муніципальними облігаціями - 1,22 млн. грн.

*****

У березні 2015 року на ФБ «Перспектива» було укладено
8,25 тис. договорів на суму 26,4 млрд. грн.

У березні 2015 року на ФБ «Перспектива» було укладено 8,25 тис. договорів на суму 26,4 млрд. грн. При цьому обсяг торгів ОВДП становив 25,27 млрд. грн., деривативами - 0,34 млрд. грн., інвестиційними сертифікатами - 0,29 млрд. грн., корпоративними облігаціями - 0,24 млрд. грн., акціями - 0,23 млрд. грн., опціонними сертифікатами – 22,78 млн. грн., муніципальними облігаціями - 1,22 млн. грн.

За станом на кінець березня 2015 року кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів у Біржовому списку ФБ «Перспектива» дорівнювала 621. З них, 221 цінний папір перебував у першому рівні лістингу, 61 - у другому рівні лістингу та 339 - у списку позалістингових цінних паперів. При цьому структура біржового списку Біржі була такою: 211 акцій; 221 ОВДП; 38 інвестиційних сертифікатів; 115 корпоративних облігацій; 3 муніципальні облігації; 2 іпотечні облігації; 8 опціонних сертифікатів; 21 ф’ючерсний контракт; 2 депозитні сертифікати НБУ.

*****

У березні 2015 року Індекс ПФТС знизився на 7,02%

У березні 2015 року загальна кількість угод на Фондовій Біржі ПФТС становила 5,43 тис., а їх обсяг - 6,14 млрд. грн. Обсяг угод з ОВДП склав 5,86 млрд. грн., з корпоративними облігаціями - 0,21 млрд. грн., з акціями - 50,8 млн. грн., з цінними паперами ІСІ - 12,6 млн. грн.

Індекс ПФТС протягом березня знизився на 7,02% з 445,1 до 413,84 пункту, а з початку року - зріс на 6,96% з 386,92 до 413,84 пункту.

За станом на кінець березня 2015 року у Біржовому списку ПФТС перебувало 1 581 цінний папір, з них, 807 акцій, 307 корпоративних облігацій, 266 ОВДП, 167 цінних паперів ІСІ, 4 муніципальні облігації, 27 депозитних сертифікатів НБУ та 3 ОЗДП. До першого рівня лістингу було включено 266 цінних паперів, до другого - 209, а до списку позалістингових цінних паперів - 1 107.

*****

Індекс українських акцій у березні 2015 року знизився на 9,07%

Згідно з даними «Української біржі» у березні 2015 року на ній було укладено 40,55 тис. угод на загальну суму 0,69 млрд. грн. При цьому обсяг угод з цінними паперами становив 0,38 млрд. грн., а їхня кількість - 27,26 тис. На строковому ринку «Української біржі» у березні було укладено 13,29 тис. угод на загальну суму 0,31 млрд. грн.

Індекс українських акцій протягом місяця знизився на 9,07% з 1 124,88 до 1 022,82 пункту, а з початку року - на 1,01% з 1 033,3 до 1 022,82 пункту.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 6,7 пункту,
а Індекс українських акцій - на 37,34 пункту

*****

У 2014 році номінальні доходи населення України склали 1,53 трлн. грн.

У 2014 році номінальні доходи населення України становили 1,53 трлн. грн. (у І кварталі - 336,1 млрд. грн., у ІІ кварталі - 380 млрд. грн., у ІІІ кварталі - 398,2 млрд. грн., у ІV кварталі - 416,7 млрд. грн.), повідомляє Державна служба статистики. Наявний доход склав 1,19 трлн. грн., заощадження - 83,3 млрд. грн. При цьому наявний доход у розрахунку на одну особу за 2014 рік становив 27 700,3 грн.

*****

Протягом січня-лютого 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України
збільшилася у гривневому еквіваленті на 512,7 млн. грн.

Згідно з даними Міністерства фінансів за станом на кінець лютого 2015 року державний та гарантований державою борг України дорівнював 1 613 557 242,27 тис. грн. або $58 118 728,81 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 1 056 021 505,51 тис. грн. (65,45% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $38 036 845,48 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 557 535 736,76 тис. грн. (34,55%) або $20 081 883,33 тис.

Державний борг України становив 1 372 225 024,92 тис. грн. (85,04% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $49 426 182,1 тис., державний зовнішній борг - в 842 243 365,31 тис. грн. (52,2%) або $30 336 769,26 тис., державний внутрішній борг - 529 981 659,61 тис. грн. (32,85%) або $19 089 412,85 тис.

Гарантований державою борг України дорівнював 241 332 217,35 тис. грн. (14,96%) або $8 692 546,71 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 213 778 140,20 тис. грн. (13,25%) або $7 700 076,22 тис.; гарантований внутрішній борг - 27 554 077,15 тис. грн. (1,71%) або 992 470,48 тис.

Протягом січня-лютого 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 512 724 521,41 тис. грн., при цьому у доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг зменшився на 11 693 162,71 тис. Основною причиною таких змін є девальвація національної валюти, курс якої по відношенню до долара США зріс з близько 15,77 грн. /дол. США на кінець 2014 року до близько 27,76 грн. /дол. США на кінець лютого 2015 року.

Для довідки: Розмір державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена номінальна вартість боргових зобов'язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та доларах США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією