Новини УАІБ

Загальний обсяг активів країн з найбільшими
пенсійними ринками за 2014 рік зріс на 6,1% до $36,12 трлн.

Як свідчать дані дослідження, проведеного компанією The Towers Watson, найбільшими пенсійними ринками світу зараз є ринки шістнадцяти країн, а саме - Австралії, Бразилії, Великобританії, Гонконгу, Ірландії, Канади, Малайзії, Мексики, Нідерландів, Німеччини, ПАР, Південної Кореї, Франції, Швейцарії, США та Японії.

Загальний обсяг пенсійних активів цих країн за 2014 рік зріс на 6,1% до $36,12 трлн., що дорівнює 83,4% від їх сукупного валового внутрішнього продукту. За останні десять років цей показник збільшився на 82%.

«Пальма першості» на світовому пенсійному ринку належить США. За станом на кінець 2014 року обсяг пенсійних активів у Сполучених штатах складав $22,12 трлн., або 61% від загального обсягу активів 16 вказаних держав. До п’ятірки лідерів за цим показником також входять Великобританія - $3,31 трлн. (9,2%), Японія - $2,86 трлн. (7,9%), Австралія - $1,68 трлн. (4,6%) та Канада - $1,53 трлн. (4,2%).

У п’яти країнах обсяги пенсійних активів перевищують валовий внутрішній продукт. Так, у Нідерландах співвідношення пенсійних активів до ВВП у кінці 2014 року виявилося найбільшим і становило 165,5%. У США це співвідношення дорівнювало 127%, у Швейцарії - 121,2%, у Великобританії - 116,2%, у Австралії - 113%.

Разом із тим, у ряді країн цей показник є не дуже високим. Зокрема, у Німеччині він становить 13,6%, у Бразилії - 12%, а у Франції - тільки 5,9%.

Як свідчить аналіз динаміки пенсійних активів, за минулий рік їх найбільше зростання спостерігалося в США (на 9%), Нідерландах (на 7,6%), Великобританії (на 5,7%), Франції (на 5,2%) та Німеччини (на 5%). Зменшення обсягів пенсійних активів відбулося лише в Бразилії (на 15,8%), Австралії (на 4,1%), Малайзії (на 3,1%), Мексиці (на2,6%) та Японії (на 1,2%).

Загалом, протягом останнього десятиріччя у цій сфері були зафіксовані позитивні тренди майже у всіх країнах. Так, за період з 2004 по 2014 роки середньорічні темпи зростання активів на ринках зазначених 16 країн становили 6%. Найбільші середні темпи зростання мали Мексика - 16,1%, Австралія - 11,7%, Гонконг - 10%, Бразилія - 9,7% та Канада - 7,3%. Єдиним винятком стала Японія, де за останні десять років відбулося зменшення обсягів пенсійних активів, середньорічні темпи якого становили 0,3%.

Окрема увага у дослідженні приділена аналізу пенсійних ринків семи країн (Австралії, Великобританії, Канади, Нідерландів, США, Швейцарії, Японії), адже їх загальні активи становлять 93,5% від активів 16 зазначених вище держав.

У цих семи країнах пенсійні схеми з визначеними внесками (DC) охоплюють 47% пенсійних активів, а з визначеними виплатами (DB) - 53%. Однак, співвідношення DC та DB схем значно відрізняється у різних державах.

Зокрема, в Австралії та США переважають схеми з визначеними внесками - їх частки становлять 85% та 58% відповідно. Схеми з визначеними виплатами превалюють у Японії (97%), Канаді (96%), Нідерландах (95%) та Великобританії (71%).

Упродовж 2004-2014 років загальні активи, охоплені схемами DC, зросли на 7%, а активи, охоплені схемами DB, - на 4,3%.

Дані щодо структури активів сімох найбільших пенсійних ринків світу вказують на те, що основним напрямком їх інвестування є вкладення у цінні папери. За станом на кінець 2014 року 42% загальних пенсійних активів було вкладено в акції, 31% - в облігації. Частка грошових коштів в активах пенсійних фондів становила 2%, а 25% активів було інвестовано в інші інструменти.

У порівнянні з 2013 р. структура пенсійних активів дещо змінилася. Зокрема, відбулося зменшення частки акцій та грошових коштів поряд із зростанням частки облігацій та інших інструментів.

У різних країнах напрямки інвестування пенсійних активів мають свої особливості. За станом на кінець 2014 року в Австралії, Великобританії, Канаді та США значна питома вага в загальній структурі активів належала акціям. Натомість, основним інструментом в структурі пенсійних активів Нідерландів, Японії та Швейцарії, де превалюють більш консервативні стратегії інвестування, були облігації.

Як зазначається у дослідженні, за останні двадцять років (з 1995 р. по 2013 р.) на пенсійних ринках вказаних семи країн спостерігалися тенденції щодо зменшення частки пенсійних активів, інвестованих в акції (на 7%) та в облігації (на 9%). Частка грошових коштів у загальних активах зменшилася на 4%. Поряд із цим, відбулося збільшення частки активів, інвестованих в інші (альтернативні) інструменти - на 15%.

*****

Відбулося перше робоче засідання нового керівництва НКЦПФР

Наприкінці минулого тижня новий НКЦПФР провела перше робоче засідання у новому складі, повідомляє прес-служба Комісії.

Під час засідання було опрацьовано та схвалено низку рішень, зокрема, щодо законопроектів, нормативно-правових документів Комісії, а також ліцензування професійних учасників, реєстрації випуску акцій емітентів, звітів про результати розміщення акцій та опціонних сертифікатів тощо. Найближчим часом всі рішення, прийняті Комісією, будуть оприлюднені на офіційному сайті регулятора.

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зауважив, що Комісія має чіткі орієнтири щодо реформування вітчизняного фондового ринку і перше засіданні оновленого складу регулятора стало початком непростого шляху до їх досягнення. Одним із ключових завдань НКЦПФР є підвищення рівня довіри інвесторів як до українського фондового ринку, так і до його регулятора. Т. Хромаєв сподівається, що спільними зусиллями будуть отримані ефективні та оперативні результати у напрямку модернізації і вдосконалення ринку цінних паперів.

*****

Парламент прийняв за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
(щодо зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні
та стимулювання інвестицій)

Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій) (реєстраційний №1058), поданий народними депутатами О. Кужель та О. Рябчиним.

Метою документа є зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) та стимулювання інших механізмів залучення інвестиційних капіталовкладень в Україні, створення більш ефективних механізмів для співробітництва між державою і територіальними громадами (державними партнерами), та приватними партнерами в рамках ДПП, покращення інвестиційних умов та гарантій для приватних інвесторів.

Законопроектом вносяться зміни до законів “Про державно-приватне партнерство», «Про угоди про розподіл продукції», «Про управління об'єктами державної власності», «Про концесії», «Про оренду державного та комунального майна», «Про приватизацію державного майна», «Про здійснення державних закупівель», «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» та «Про міжнародне приватне право».

*****

Мінекономрозвитку оприлюднило законопроект «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів»

Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою, з одного боку, є дерегуляція господарської діяльності акціонерних товариств, а з іншого боку - запровадження більш високих вимог для публічних акціонерних товариств, акції яких включено до біржового реєстру.

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу законів про працю, Господарського процесуального кодексу, Господарського кодексу, а також законів «Про аудиторську діяльність», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про акціонерні товариства».

Зокрема, передбачається підвищити рівень захисту прав інвесторів через:
- запровадження похідного позову (право міноритарного акціонера подати позов в інтересах товариства про відшкодування збитків);
- впровадження відповідальності посадових осіб господарських товариств у випадку завдання шкоди товариству їхніми неправомірними діями;
- встановлення порядку визнання правочину, вчиненого посадовою особою, недійсним та повернення прибутку, отриманого за результатами такого правочину;
- надання права позивачу на отримання відшкодування від товариства своїх витрат у зв’язку з судовим розглядом справи за позовом до посадової особи товариства про відшкодування завданих товариству збитків (у межах фактично одержаних товариством сум);
- введення інституту «незалежних директорів», які будуть представляти інтереси міноритарних акціонерів у публічних акціонерних товариствах;
- встановлення детального регулювання угод із заінтересованістю, яке буде враховувати інтереси всіх акціонерів.

Реалізація закону має забезпечити адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині захисту прав інвесторів, надати позитивний сигнал для інвесторів (внутрішніх та зовнішніх), покращити інвестиційний клімат та імідж країни в цілому.

Крім того, Україна отримає можливість підвищити свою позицію у рейтингу Doing Business та зробити акціонерні товариства привабливими для інвестування. При цьому підвищення вимог до публічних акціонерних товариств посилить захист прав міноритарних інвесторів і суттєво наблизить нашу країну до виконання вимог Угоди про Асоціацію з ЄС.

*****

Загальний обсяг торгів на біржовому ринку цінних паперів України
у січні 2015 року склав 26,7 млрд. грн.

За інформацією НКЦПФР, загальний обсяг торгів на організованому фондовому ринку України у січні поточного року склав 26,7 млрд. грн., що виявилося у 1,6 раза менше показника січня 2014 року (43,5 млрд. грн.).

Серед фінансових інструментів лідерами за обсягами торгів у січні стали облігації внутрішньої державної позики. З ними було укладено угод на загальну суму 24,47 млрд. грн. Обсяг угод з акціями становив 0,65 млрд. грн., з корпоративними облігаціями - 0,59 млрд. грн., з деривативами - 0,55 млрд. грн., з інвестиційними сертифікатами - 0,4 млрд. грн., з опціонними сертифікатами - 19,95 млн. грн., з муніципальними облігаціями - 3,41 млн. грн.

*****

ІА Cbonds оприлюднило ренкінги торговців цінними паперами - операторів ринку
ОВДП за підсумками 2014 року

Інформаційне агентство Cbonds оприлюднило ренкінги торговців цінними паперами - операторів ринку облігацій внутрішньої державної позики України за підсумками 2014 року. До ренкінгів було включено п’ятдесят провідних торговців ОВДП на біржовому та позабіржовому ринку цінних паперів, на частку яких припадає 99,72% від загального обсягу угод та 98,51% від їх загальної кількості.

Першу сходинку ренкінгу торговців за обсягом угод з ОВДП на біржовому та позабіржовому ринках торік посів «Ощадбанк» з ринковою часткою 25,1%, другу - компанія ICU (18,5%), третю - «Укргазбанк» (10,43%), четверту «Сбербанк Росії» -(7,4%), п’яту - (6,75%).

Лідером ренкінгу за кількістю угод, укладених на біржовому та позабіржовому ринках, є компанія ICU. У 2014 році її ринкова частка склала 19,49%. «Сбербанк Росії» з ринковою часткою 12,75% посів другу сходинку, третя належала «Фідобанку» (9,97%), четверта - «ОТП Банку» (7,51%), п’ята - ПУМБ (5,87%).

Ренкінг торговців за обсягами угод з ОВДП на біржовому ринку у 2014 році очолив «Ощадбанк», де його частка становила 22,41%. Ця ж фінустанова з часткою 40,71% виявилася переможцем ренкінгу торговців за обсягами угод з ОВДП на позабіржовому ринку.

Лідером ренкінгу торговців за кількістю угод з ОВДП на біржовому ринку була компанія ICU з ринковою часткою 21,19%, а ренкінгу торговців за кількістю угод з ОВДП на позабіржовому ринку - «Альфа-Банк Україна» (21,21%).

*****

За станом на початок 2015 року в Україні було приватизовано 122,94 тис. об’єктів

Згідно з даними Фонду держмайна з початку процесу приватизації і за станом на початок 2015 року в Україні було приватизовано 122 944 об’єктів (без врахування даних АР Крим та м. Севастополя), з яких більше ніж три чверті (94 343 об’єкти) належали до комунальної форми власності, інші (28 601 об’єктів) - до державної.

Переважна більшість об’єктів (84,8%) належали до групи А. Питома вага приватизованих об’єктів груп В, Г дорівнювала 9%, Д - 4%, Ж 1,2%, Е - 1%. За регіональним розподілом значна кількість приватизованих об’єктів групи А була зосереджена в Донецькій (11 764), Львівській (11 644), Дніпропетровській (7 120), Харківській (6 826), Запорізькій (5 138) областях та м. Києві (12 153). За групами В, Г більшість приватизованих об’єктів спостерігалася у Донецькій (963), Дніпропетровській (786), Харківській (684), Луганській (616), Одеській (599), Київській (585) областях та м. Києві (692).

Процес приватизації майна підприємств, установ та організацій здійснювався в основному шляхом викупу. Цим способом до нових власників перейшли 55,76% об‘єктів. Шляхом продажу на аукціоні було приватизовано 15,12% об’єктів, викупу майна, зданого в оренду з викупом, - 14,88% об’єктів, продажу акцій акціонерних товариств - 8,41%, продажу на конкурсній основі - 5,76%, викупу за альтернативним планом приватизації - 0,07%.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 43,35 пункту,
а Індекс українських акцій - на 51,73 пункту

*****

Упродовж чотирьох років МВФ надасть Україні $17,5 млрд.

Міжнародний валютний фонд досяг домовленості з Україною, яка розрахована на чотири роки, щодо нової угоди про розширене кредитування на суму $17,5 млрд., повідомляється у прес-релізі МВФ. Ця робоча домовленість має бути ухвалена керівництвом та виконавчою радою МВФ. Очікується, що виконавча рада розгляне цю угоду в наступні тижні після здійснення офіційними органами країни рішучих початкових заходів, спрямованих на досягнення цілей програми.

Як зазначається у прес-релізі, заходи державної політики в рамках нової угоди, які були розроблені спільними зусиллями офіційних органів України і фахівців МВФ, спрямовані на розв’язання багатьох складних проблем, що постають перед українською економікою. Обсяги економічної активності в Україні в 2014 році значно зменшилися внаслідок впливу конфлікту на сході країни, який мав дуже негативні наслідки для промислової бази та експорту, підірвав рівень довіри і призвів до зростання тиску на фінансову систему. Програма економічних реформ спрямована на досягнення негайної стабілізації макроекономіки і здійснення широких і глибоких структурних реформ, які забезпечать основу потужного і сталого зростання економіки на середньостроковий період.

Бюджет на 2015 рік сприятиме досягненню стабілізації завдяки зусиллям, спрямованим насамперед на скорочення видатків, що дозволить зміцнити держані фінанси у межах наявних ресурсів. Це потребує, у тому числі збереження незмінного рівня заробітних плат та пенсій. Бюджет спирається також на реформи надходжень, у тому числі підвищення ступеню прогресивності податку на доходи фізичних осіб і удосконалення податкової системи. Офіційні органи України мають намір у середньостроковій перспективі провести реформи державної служби, а також розширити базу оподаткування і поліпшити митне і податкове адміністрування. Протягом найближчих років буде продовжуватися процес консолідації державних фінансів, який, разом із запланованою офіційними органами заходами у сфері заборгованості, дозволить стабілізувати ситуацію з боргом.

У МВФ зазначають, що українські державні органи рішуче налаштовані вжити масштабних і сміливих заходів для реформування критично важливої енергетичної галузі. Вони розробили комплексну стратегію, спрямовану на сприяння підвищенню енергоефективності і енергетичної незалежності, збільшення обсягів внутрішнього виробництва газу і реструктуризацію компанії Нафтогаз.

Грошово-кредитна політика буде спрямована на повернення інфляції до рівня менше 10% в 2016 році в умовах гнучкого курсового режиму. Для підвищення довіри до банків і поліпшення їхньої спроможності виступати у якості посередника у наданні позик і фінансування економічної діяльності офіційні органи України почали здійснювати заходи щодо реалізації багатоцільової стратегії відбудови банківської системи. Буде удосконалена система нормативно-правового регулювання і нагляду, зокрема шляхом ужиття заходів щодо вирішення проблеми надання понадлімітних позик пов’язаним особам, зміцнення їхніх балансів, у необхідних випадках, після проведення пруденційної перевірки банків, вирішення питання проблемних кредитів.

Структурні реформи в Україні будуть спрямовані на поліпшення ділового клімату, заохочення інвестицій і збільшення потенціалу економічного зростання. З цією метою державні органи реалізують заходи щодо зменшення регулювання і проведення юридичної реформи, а також щодо боротьби з корупцією. Крім того, вони продовжуватимуть реформування державних підприємств з метою зменшення бюджетних ризиків, поліпшення структур корпоративного управління і демонополізації.

У МВФ зазначають, що програма економічних реформ в Україні є сміливою і комплексною та має підтримку з боку Фонду і широкої міжнародної спільноти. Ця програма потрібна для розв’язання глибоко укорінених проблем, які надто довго заважали перспективам ефективного розвитку України.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією