Новини УАІБ

Чинний режим оподаткування коштів спільного
інвестування залишається без змін

У прийнятому Верховною Радою 28 грудня 2014 року законопроекті «Про внесення  змін до Податкового кодексу України і деякі закони України (стосовно податкової реформи)» існуючий режим оподаткування коштів спільного інвестування збережено.

При цьому доходи інвесторів ІСІ з 2015 року будуть оподатковуватися на загальних засадах.

За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.

*****

Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2015 рік»

 Парламент прийняв Закон «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстраційний №1000), внесений урядом. При розробці проекту бюджету на 2015 рік було враховано основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2015 рік, надані Міністерством економічного розвитку і торгівлі, основні завдання бюджетної політики, а також проекти реформ бюджетного та податкового законодавства, що спрямовані на забезпечення: стабілізації державних фінансів; скорочення кількості податків і зборів та спрощення їх адміністрування; своєчасного бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з вимогами податкового законодавства та недопущення виникнення заборгованості бюджету з відшкодування цього податку.

*****

Президент України підписав Указ «Про Національну інвестиційну раду»

Президент України підписав Указ «Про Національну інвестиційну раду», інформує прес-служба Глави держави. Раду створено з метою активізації роботи щодо розвитку інвестиційного потенціалу України, збільшення обсягу іноземних інвестицій, поліпшення інвестиційного клімату в країні, забезпечення захисту прав інвесторів. Згідно з Указом, Національна інвестиційна рада створюється як консультативно-дорадчий орган при Президентові.

Заступнику Глави Адміністрації Президента Дмитру Шимківу доручено розробити проект Положення про Національну інвестиційну раду, а також провести консультації з представниками національних та іноземних суб’єктів інвестиційної діяльності, бізнес-асоціацій, аудиторських, юридичних компаній, міжнародних фінансових організацій і за результатами консультацій внести пропозиції щодо персонального складу Ради. Указом також ліквідовується Рада вітчизняних та іноземних інвесторів.

Коментуючи створення Національної інвестиційної ради, заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків відзначив, що зараз ситуація із залученням інвестицій в українську економіку - як внутрішніх, так і зовнішніх - критична. Інвестори не мають впевненості у захищеності та прибутковості своїх інвестицій, оскільки за попередні роки вони втратили довіру до влади, а зараз до цього ще додається складна ситуація на Сході та економічна ситуація в країні загалом. На разі існує нагальна потреба в створенні платформи для взаємодії влади та інвесторів, яка поверне довіру та впевненість, що в Україні можна чесно заробляти.

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України»
(щодо скасування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами)

У Парламенті зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо скасування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами) (реєстраційний №1521), поданий народним депутатом О. Долженковим.

Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України, якими скасовується особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами для стимулювання інвестиційної активності в Україні як вітчизнах, так і іноземних інвесторів.

*****

До Парламенту подано проект закону «Про внесення змін до деяких Законів України»
(щодо виконавчих органів юридичних осіб та покращення інвестиційної політики)

До Верховної Ради подано законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України» (щодо виконавчих органів юридичних осіб та покращення інвестиційної політики) (реєстраційний №1526), розроблений народним депутатом Ю. Воропаєвим. Його основним завданням є вдосконалення національного законодавства, що регулює відносини корпоративного управління, шляхом впровадження механізму передачі повноважень виконавчих органів підприємств сторонній організації, який використовується у світовій практиці. Це, на думку автора документа, дозволить підприємствам залучати високопрофесійних керівників для підвищення ефективності управління та вдосконалення організації господарської діяльності.

*****

Уряд подав до Парламенту проект закону «Про внесення змін до Закону України
«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (щодо розкриття інформації)

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (щодо розкриття інформації) (реєстраційний №1545), поданий Кабінетом Міністрів.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою є законодавче врегулювання питання щодо доступу споживачів фінансових послуг до інформації про діяльність фінансових установ, піднаглядних Нацкомфінпослуг.

Положеннями проекту закону відповідну інформацію про фінансові установи - учасників ринку фінансових послуг передбачається надавати шляхом розміщення її на безоплатній основі в загальнодоступній інформаційній базі даних Нацкомфінпослуг та на власних веб-сайтах ліцензіатів у мережі Інтернет.

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін
до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства»
(щодо зниження відсоткової ставки для кворуму)

Група народних депутатів подала до Парламенту проект закону «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо зниження відсоткової ставки для кворуму) (реєстраційний №1310-1). Документом, зокрема, запроваджується норма, згідно з якою загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками понад 50 відсотків голосуючих акцій.

*****

До Парламенту подано проект закону «Про внесення змін
до статей 41 і 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

До Верховної Ради подано законопроект «Про внесення змін до статей 41 і 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (реєстраційний №1652), розроблений народним депутатом М. Поляковим. Як зазначається у пояснювальній записці до документа, пропонується доповнити Закон положеннями, які встановлюють відповідальність за ненадання клієнту інформації про умови надання фінансових послуг та за створення перешкод для виконання посадовими особами Нацкомфінпослуг покладених на них обов’язків.

*****

НКЦПФР проаналізувала законопроект народного депутата
щодо врегулювання процедури виплати дивідендів акціонерам

НКЦПФР розглянула проект закону «Про внесення змін до статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо спрощення процедури виплати дивідендів акціонерам) (реєстраційний №1249), поданий на розгляд Верховної Ради народними депутатами України Ю. Воропаєвим та О. Долженковим, повідомляє прес-служба Комісії. За результатами розгляду цього документа регулятор схвалив довідку з рекомендаціями до законопроекту.

За словами директора Департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максима Лібанова, Комісія підтримує необхідність законодавчого врегулювання питання удосконалення процедури виплати дивідендів. Однак, регулятор вважає необхідним запропонувати внести зміни до зазначеного законопроекту народних депутатів з метою узгодження норм законів «Про акціонерні товариства» та «Про депозитарну систему України», що дозволить акціонерним товариствам обирати спосіб виплати дивідендів.

Зауважимо, що законопроектом пропонується виключити частину п’яту статті 30 закону «Про акціонерні товариства», якою визначено, що для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни. При цьому регулятор фондового ринку, проаналізувавши вітчизняне законодавство, вважає необхідним запропонувати залишити цю норму, доповнивши її словами «або здійснює виплату дивідендів власникам акцій самостійно».

Схвалена Комісією довідка вже направлена Кабінету Міністрів та Комітету з питань економічної політики Верховної Ради.

*****

Комісія затвердила норми щодо запобігання порушень
прав інвесторів на території проведення АТО

НКЦПФР прийняла рішення «Щодо запобігання порушень прав інвесторів та вжиття заходів з уникнення ризиків при провадженні професійної діяльності на території проведення антитерористичної операції», інформує прес-служба Комісії.

 Як зазначила директор Департаменту регулювання діяльності торговців цінними паперами та фондових бірж НКЦПФР Ірина Устенко, після набрання чинності цим рішенням НКЦПФР має протягом семи днів сформувати Перелік учасників фондового ринку із зони АТО, на яких поширюється його дія щодо заборони здійснювати будь-які правочини щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів до вчинення заходів щодо тимчасової або постійної зміни місцезнаходження.

НКЦПФР провела дослідження законодавства України щодо заходів для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО в Донецькій та Луганській областях. За результатами такого дослідження Комісія розробила зазначений документ, що урегульовує норми здійснення діяльності торговцями цінними паперами, КУА, КІФ та координує роботу як самої Комісії, так і інших профучасників фондового ринку у частині співпраці з ліцензіатами із зони АТО.

Зокрема, документ передбачає створення регулятором відкритого та доступного для ознайомлення усім зацікавленим особам електронного Переліку учасників фондового ринку із зони АТО, на яких поширюватиметься дія цього рішення. Такий Перелік Комісія після прийняття відповідного рішення має опублікувати на власному офіційному сайті та в офіційних друкованих виданнях. При цьому торговцям цінними паперами і КУА, які не змінили свого місцезнаходження із зони АТО на підконтрольну українській владі територію, заборонятиметься вчиняти будь-які правочини щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів до тих пір, поки вони не змінять своєї реєстрації та не нададуть Комісії відповідні документи, які це засвідчать. Крім того, КІФ, які провадять свою діяльність на території проведення АТО, заборонятиметься вчиняти будь-які правочини, крім тих, що пов’язані зі зміною місцезнаходження.

Торговцям цінними паперами з території поза межами зони АТО, АР Крим і м. Севастополя, а також фондовим біржам, Розрахунковому центру і депозитарним установам пропонується заборонити провадити діяльність за участі профучасників з підготовленого комісією Переліку.

*****

НКЦПФР прийняла рішення «Про затвердження Змін до Положення
про розкриття інформації емітентами цінних паперів»

НКЦПФР прийняла рішення «Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів», повідомляє прес-служба регулятора.

За словами, директора Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алли Папаіки, цим документом врегульовані питання, що виникають у зв’язку з розвитком інфраструктури ринку цінних паперів та стосуються механізмів відстеження даних, які емітент оприлюднює в системі розкриття інформації Комісії.

 Ключовими нормами впроваджених новацій, є зміни щодо розміщення публічними акціонерними товариствами обов’язкової регулярної та нерегулярної інформації на своєму офіційному сайті в мережі Інтернет, а також щодо удосконалення подання електронної форми такої інформації до Комісії шляхом поширення вимоги подавати її на всіх емітентів цінних паперів. Також документом передбачено удосконалення порядку розкриття інформації емітентами цінних паперів та зменшення обсягу публікації для регулярної річної інформації. В тому числі, пропонується механізм регулювання ситуації, коли емітент опублікував недостовірну інформацію і хоче виправити її на своєму офіційному сайті в Інтернеті.

А. Папаіка підкреслила, що регулятор намагається створити комфортні умови для учасників ринку, впроваджуючи ефективні механізми регулювання їхньої діяльності. В Комісії сподіваються, що цей документ дозволить емітентам якісно та швидко проходити обов’язкову процедуру розкриття інформації на фондовому ринку.

*****

Регулятор провів конкурс з визначення фондових майданчиків
для публічного розміщення облігацій МФО

НКЦПФР оголосила переможців конкурсу з визначення фондових бірж, на яких може здійснюватися публічне розміщення облігацій МФО (міжнародних фінансових організацій), інформує прес-служба Комісії. Директор Департаменту регулювання діяльності торговців цінними паперами та фондових бірж НКЦПФР Ірина Устенко зауважила, що протягом 30 календарних днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті НКЦПФР оголошення про початок конкурсу, з 18 листопада 2014 року, претенденти мали можливість подавати свої документи до регулятора для участі у ньому. При цьому в ході оцінки фондових майданчиків конкурсна комісія аналізувала їх на відповідність 10 критеріям, що передбачені Положенням регулятора.

До Комісії надійшло чотири заявки від вітчизняних фондових майданчиків, серед яких три здобули перемогу за найкращими показниками, а саме - фондові біржі «ПФТС», «Перспектива» та «Українська біржа».

Протягом 10 робочих днів з дати останнього засідання конкурсної комісії НКЦПФР має прийняти рішення про включення бірж-переможців до відповідного переліку, що є підставою для здійснення публічного розміщення облігацій МФО на таких майданчиках протягом року.

Конкурс проходитиме раз на рік або за необхідності оновлення переліку бірж, на яких можуть перебувати в обігу облігації МФО.

*****

ФБ ПФТС отримала згоду Національного банку на запуск валютного ф’ючерсу

Фондова біржа ПФТС першою серед вітчизняних організаторів торгів отримала згоду Національного банку на запуск валютного ф’ючерсу, повідомляє прес-служба Біржі. Зокрема, управління валютних операцій та аналізу фінансових ринків Національного банку погодило зразкові форми ф’ючерсних контрактів на курс долара США - українська гривня, які на початку грудня надала ПФТС.

За словами голови правління ФБ ПФТС Ігоря Селецького найближчим часом очікується розгляд відповідних документів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Біржа розпочне роботу із запуску ф’ючерсних контрактів лише після погодження зразкових форм з регулятором і сподівається, що це відбудеться до Нового року.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 2,68 пункту,
а Індекс українських акцій - на 7,23 пункту

*****

Протягом листопада 2014 року сума державного та гарантованого
державою боргу України збільшилася на 9,8%

Згідно з даними Міністерства фінансів, за станом на 30 листопада 2014 року державний та гарантований державою борг України дорівнював 1 037 898 479,41 тис. грн. або $69 335 281,46 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 595 117 696,87 тис. грн. (57,34% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $39 755 962,49 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 442 780 782,53 тис. грн.. (42,66%) або $29 579 318,97 тис.

Державний борг України становив 888 644 901,61 тис. грн. (85,62%) або $59 364 615,71 тис. (державний зовнішній борг - 474 549 681,89 тис. грн. (45,72%) або $31 701 593,57 тис., державний внутрішній борг - 414 095 219,72 тис. грн. (39,9%) або $27 663 022,14 тис.).

Гарантований державою борг України дорівнював 149 253 577,80 тис. грн. (14,38%) або $9 970 665,76 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 120 568 014,98 тис. грн. (11,62%) або $8 054 368,92 тис.; гарантований внутрішній борг - 28 685 562,81 тис. грн. (2,76%) або $1 916 296,84 тис.

Протягом листопада 2014 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 9,8% або на 92 567 878,62 тис. грн.

*****

Середня заробітна плата в Україні у листопаді 2014 року дорівнювала 3 534 грн.

За інформацією Державної служби статистики у листопаді 2014 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 3 534 грн., що виявилося на 0,7% більше показника жовтня 2014 року. Реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зменшилася на 1,2%. У листопаді 2014 року у порівнянні із листопадом 2013 року середня номінальна заробітна плата зросла на 7,6%, а реальна - зменшилася на 13,5%. У січні-листопаді 2014 року середньомісячна номінльна заробітна плата становила 3 439 грн. У порівнянні із аналогічним періодом минулого року середньомісячна номінальна заробітна плата збільшилася на 5,8%, а реальна заробітна плата - зменшилася на 5,7%. Середньооблікова кількість штатних працівників за листопад зменшилася на 2,3% і за станом на кінець місяця склала 8 490,4 тис. осіб.

*****

Уряд прийняв прогнозні макропоказники на наступний рік

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову, якою уточнив основні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2015-2017 роки, повідомляє прес-служба уряду.

Прогноз розроблено на варіантній основі за двома сценаріями. Обидва сценарії Прогнозу передбачають зменшення ВВП за підсумками 2015 року, що враховує падіння за всіма трьома потенційними джерелами економічного зростання (споживання, інвестиції, експорт).

Ключові припущення щодо реалізації зовнішньої та внутрішньої політики за обома сценаріями в цілому однакові. За сценарієм 1 і 2 у 2015 році Мінекономрозвитку прогнозує:
- падіння реального ВВП на рівні 2% і 4,3% відповідно;
- номінальний ВВП в обсязі 1 751 млрд. грн. і 1 720,8 млрд. грн. відповідно;
- утримання помірної цінової динаміки:
- Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - на рівні 111,2% і 113,1% відповідно;
- індекс цін виробників промислової продукції (грудень до грудня попереднього року) - на рівні 114,1% і 115,2% відповідно;
- збільшення номінальної середньомісячної заробітної плати працівників - до 3 934 гривень і 3 882 гривень відповідно;
- падіння реальної середньомісячної заробітної плати на 2,5% і на 4,4% відповідно;
- рівень безробіття населення у віці 15-70 років - на рівні 9,8% і 10% відповідно до економічно активного населення відповідного віку;
- зменшення продуктивності праці - на 1,6% і 3,8% відповідно;
- зменшення обсягів експорту товарів і послуг - на рівні 4,8% і 8,9%, імпорту - на рівні 7,7% і 12,8% відповідно.

Також у Прогнозі за обома сценаріями міститься оцінка основних макропоказників на 2016 і 2017 роки. У цілому вона передбачає економічне зростання за обома сценаріями, але траєкторія розвитку очікується різна. Вона залежатиме від інтенсивності впровадження економічних реформ.

За першим сценарієм прогнозується зростання ВВП у середньому на рівні 2,9% щорічно, за другим сценарієм - на рівні 0,7%.

В уряді вважають, що для досягнення прогнозних макропоказників необхідно послідовно і ефективно реалізовувати соціально-економічні реформи, проводити активну політику зовнішньої експансії, значно покращити інвестиційний клімат і подолати корупцію.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією