Новини УАІБ

За станом на початок листопада 2014 року кількість зареєстрованих
інвестиційних фондів в Україні становила 2 050, з них 376 КІФ та 1 674 ПІФ

Згідно з даними НКЦПФР, загальний обсяг інвестицій, які надійшли в економіку України через інструменти ринку цінних паперів за січень-жовтень поточного року, склав 186,31 млрд. грн., що виявилося на 94,97 млрд. грн. більше результату аналогічного періоду минулого року.

За звітний період Комісією було зареєстровано 126 випусків акцій на загальну суму 119,43 млрд. грн. У порівнянні із січнем-жовтнем 2013 року обсяг випусків акцій збільшився на 84,39 млрд. грн.

Значні за обсягом випуски акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих емісій протягом зазначеного періоду, було здійснено такими банківськими установами з метою збільшення статутного капіталу, як ПАТ «Дельта Банк», «Укрсоцбанк», «Український інноваційний банк», «Банк Національний кредит», «Банк Кредит Дніпро», ПАТ «Банк Альянс», «БМ Банк», «Платинум Банк», «Піреус Банк МКБ», «Діамантбанк», «ПриватБанк», «Фінансова ініціатива», «Державний експортно-імпортний банк України», «ВТБ Банк», «Банк «Контракт» та ПАТ «Державний ощадний банк України».

Крім того, за десять місяців поточного року НКЦПФР зареєструвала 217 випусків корпоративних облігацій на загальну суму 34,54 млрд. грн. або на 8,45 млрд. грн. більше показника аналогічного періоду минулого року.

У звітному періоді Комісією також було зареєстровано 16 випусків опціонних сертифікатів на суму 1,23 млн. грн. та один випуск муніципальних облігацій на суму 2,63 млрд. грн.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією за січень-жовтень 2014 року, зменшився у порівнянні із аналогічним періодом 2013 р. на 1,8 млрд. грн. та склав 24,26 млрд. грн., а обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів збільшився на 1,3 млрд. грн. та дорівнював 5,45 млрд. грн.

За станом на початок листопада 2014 року кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів в Україні становила 2 050, з них 376 КІФ та 1 674 ПІФ.

Обсяг торгів на організованому ринку цінних паперів України у січні-жовтні поточного року склав 533,3 млрд. грн., що на 42,64% або на 159,41 млрд. грн. перевищило показник січня-жовтня минулого року (373,89 млрд. грн.).

Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на первинному ринку становив 2,98% від загального обсягу, а на вторинному ринку - 97,02%.

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо емісії цінних паперів»

У парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо емісії цінних паперів» (реєстраційний №0956), розроблений НКЦПФР та внесений урядом. Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою є підвищення ефективності та надійності функціонування ринку цінних паперів, сприяння розвитку ринку облігацій, а також створення умов для забезпечення ефективного захисту прав власників корпоративних облігацій.

Законопроектом вносяться зміни до Господарського кодексу та законів «Про інвестиційну діяльність», «Про аудиторську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про акціонерні товариства», «Про інститути спільного інвестування», «Про депозитарну систему України», «Про цінні папери та фондовий ринок».

Зміни, які пропонується внести до закону «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачають введення терміну «корпоративні облігації», запровадження нових видів корпоративних облігацій, таких як біржові, інфраструктурні та концесійні облігації, врегулювання питань емісії та обігу таких цінних паперів.

З метою забезпечення захисту прав власників корпоративних облігацій законопроектом пропонується запровадити інститут загальних зборів та представника власників корпоративних облігацій, а також регламентуються шляхи реструктуризації заборгованості емітента перед власниками корпоративних облігацій (у тому числі у разі дефолту за корпоративними облігаціями). При цьому визначається термін «дефолт за корпоративними облігаціями» та встановлюються критерії і правові наслідки його настання.

Змінами до закону «Про акціонерні товариства» встановлюється процедура погодження загальними зборами власників корпоративних облігацій рішення акціонерного товариства - емітента корпоративних облігацій щодо здійснення ним правочинів щодо таких цінних паперів у випадках, передбачених законом «Про цінні папери та фондовий ринок».

Для модернізації процедури емісії законопроектом пропонується встановити вимогу щодо здійснення публічного розміщення цінних паперів виключно на фондовій біржі. Це сприятиме зменшенню ризиків для емітентів та інвесторів у частині проведення розрахунків та виконання укладених договорів щодо цінних паперів, а також визначенню справедливої ринкової вартості цінних паперів в процесі їх розміщення.

З метою спрощення звітності емітентів, які здійснили приватне розміщення цінних паперів, документом передбачено їх звільнення від обов’язку опублікування річної та особливої інформації в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради, Кабінету Міністрів або НКЦПФР, а також від подання аудиторського висновку у складі річної звітності.

Також законопроект містить норми щодо обмеження суми договорів андеррайтингу при повному або частковому викупі в емітента нереалізованих цінних паперів, що сприятиме зменшенню ризиків невиконання андеррайтером зобов’язань перед емітентами.

Серед іншого, документ встановлює субсидіарну відповідальність аудитора, який підписує проспект емісії цінних паперів, за шкоду, заподіяну емітентом інвестору внаслідок наявності в такому проспекті недостовірної інформації. Зазначена норма направлена на захист прав та інтересів інвесторів, які здійснюють інвестиції у цінні папери, а також на стимулювання більш відповідального ставлення емітента та аудитора до підготовки проспекту емісії й перевірки достовірності інформації, які містяться в ньому.

*****

НКЦПФР врегулювала питання проведення загальних
зборів акціонерних товариств у зоні АТО

НКЦПФР розробила документ, який описує процедуру проведення загальних зборів акціонерних товариств у зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, повідомляє прес-служба Комісії.

За словами директора Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алли Папаіки, до Комісії почали надходити звернення від акціонерних товариств про відсутність можливості проведення загальних зборів АТ на територіях Донецької та Луганської областей, де проходять активні бойові дії. Враховуючи це, ми підготували чітке роз’яснення щодо порядку проведення таких загальних зборів у зоні АТО відповідно до норм вітчизняного законодавства.

Законом «Про акціонерні товариства» не встановлено вимогу щодо обов’язкової наявності у статуті АТ інформації про місцезнаходження такого товариства. До того ж, вирішення питання про зміну місцезнаходження АТ не віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Тому виправдовувати непроведення засідання акціонерів зазначеними обставинами АТ більше не зможуть.

А. Папаіка додала, що єдиною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання законодавства, зокрема норм закону «Про акціонерні товариства», є сертифікат Торгово-промислової палати України, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин.

*****

Мінекономрозвитку оприлюднило законопроект
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу»

Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу». Як зазначається у пояснювальній записці, він розроблений з метою спрощення та прискорення процесу відкриття бізнесу шляхом скорочення строків реєстрації суб’єктів господарювання і платників податку на додану вартість, а також скорочення строків і об’єднання процедур відкриття рахунку в банку і сповіщення податкових органів про відкриття рахунку.

Внесення відповідних змін сприятиме підвищенню позиції України в рейтингу «Ведення бізнесу» за напрямом «Реєстрація підприємств» та відповідно рівня привабливості вітчизняної економіки для інвестицій.

*****

Україна інтегрується у європейську інвестиційну спільноту

Українська асоціація венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA) стала почесним членом Європейської асоціації прямих інвестицій та венчурного капіталу (EVCA). Про це повідомила виконавчий директор UVCA Яніка Мерило. Вона підкреслила, що метою Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій є покращення інвестиційного клімату та залучення іноземних інвестицій. Її прийняття в EVCA в якості почесного члена відкриває шляхи для залучення інвестицій від тисячі європейських фондів. Поряд із цим, з’являється доступ до інформації про інвестиційні ринки Європи. З іншого боку, виникає можливість поширювати інформацію про український ринок та розповідати про його потенціал європейським партнерам.

Директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер вважає, що для нашої країни важливо не лише підписати Угоди про Асоціацію з ЄС, але й інтегрувати ринкові інститути у європейську спільноту. Необхідно збільшувати обсяги прямих інвестицій в українські підприємства. У цьому зв’язку корисною стане діяльність нової Асоціації. Зі свого боку, ЄБРР готовий підтримувати процеси залучення венчурних інвестицій в Україну, насамперед, у інновації. Банк також планує створити свій фонд, який інвестуватиме у ІТ-технології.

За інформацією голови наглядової ради UVCA Андрія Колодюка, половина членів Асоціації є міжнародними інвесторами. Прийняття UVCA у почесні члени Європейської асоціації прямих інвестицій та венчурного капіталу є важливим кроком інтеграції у європейський ринок.

Сьогодні UVCA займається розробкою «дорожньої карти» покращення інвестиційного клімату в Україні, яка у середині грудня буде презентована уряду. Вона складатиметься з п’яти основних блоків: захист прав інвесторів; усунення бар’єрів для інвестицій; створення інвестиційної інфраструктури; боротьба з корупцією; підтримка секторів ІТ-технологій та енергетики – галузей, які сьогодні активно залучають інвестиції.

А. Колодюк повідомив, що в України є усі шанси створити нову «Силіконову долину», адже зараз у нашій країні нараховується більше тисячі стартап-компаній, які очікують інвестицій.

На думку заступника голови Адміністрації Президента України Дмитра Шимківа, на поточному етапі український ринок є досить ризиковим для інвесторів через складні політичні умови. Тому, якщо в результаті європейської інтеграції UVCA будуть залучатися прямі та венчурні інвестиції, це стане значним кроком вперед.

Важливим завданням, на його думку, має стати перетворення української економіки з енергоємної в наукоємну. Європейські країни збільшують витрати на дослідження у високотехнологічні галузі. При цьому українські розробники інноваційних технологій є одними з провідних у світі й створюють унікальні інформаційні продукти.

Найголовнішим у венчурній індустрії вважається налагодження зв’язків між інвесторами й саме цьому сприятиме входження UVCA у Європейську асоціацію прямих інвестицій та венчурного капіталу.

Для довідки: Українська асоціація венчурного капіталу та прямих інвестицій була створена у серпні 2014 року на основі європейських принципів. Вона об’єднала лідерів ринку прямого та венчурного інвестування України - Horizon Capital, EBRD, KM Core, AVentures, Intel Capital, SCM, Vostok Ventures, Capital Times тощо. Партнерами Асоціації виступають Світовий банк та ЄБРР.

Європейська асоціація прямих інвестицій та венчурного капіталу є основним представником прямих та венчурних інвесторів в Європейському Союзі. Її завдання полягають у формуванні напрямків розвитку інвестиційної індустрії, а також популяризації інвестиційної діяльності серед підприємців. До складу EVCA входять 1,2 тис. членів - інвестиційних фондів, пенсійних фондів, страхових компаній.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 1,67 пункту,
а Індекс українських акцій - на 10,68 пункту

*****

НБУ окреслив перспективи грошово-кредитної політики

Як зазначається в Монетарному огляді за січень-вересень 2014 року, який оприлюднив Національний банк, подальші перспективи грошово-кредитної політики України насамперед залежатимуть від розвитку реального сектору економіки, темпів зменшення напруги в суспільно-політичному житті країни та пов’язаного з цим стану ринкових очікувань, які в нинішніх умовах є одним із ключових чинників стабільності гривні.

Згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики на 2014 рік (які було схвалено рішенням Ради Національного банку від 24.04.2014р.), операційними орієнтирами грошово-кредитної політики є монетарні критерії ефективності та індикативні цілі програми «Стенд-бай» зі змінами, які будуть вноситися у ході її переглядів.

Водночас у зв’язку із значними змінами макроекономічної ситуації, які призвели до необхідності коригування прогнозних показників, Рішенням Ради Національного банку від 11.09.2014 р. до Основних засад грошово-кредитної політики на 2014 рік було внесено відповідні поправки.

Ними, зокрема передбачається збільшення прогнозу зростання Індексу споживчих цін у 2014 р. з 12% до 19% та прогнозу зростання монетарної бази з 21% до 28%.

Крім того, згідно із зазначеним рішенням, Національний банк в умовах значних внутрішніх та зовнішніх ризиків вважає пріоритетом своєї діяльності підтримання розвитку банківської системи, що є необхідною умовою для ефективного виконання його основної конституційної функції – забезпечення стабільності національної валюти.

*****

Протягом жовтня 2014 року сума державного та гарантованого
державою боргу України зменшилася на 1,7%

За станом на 31 жовтня 2014 року державний та гарантований державою борг України становив 945 330 600,79 тис. грн. або $72 994 646,52 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 515 948 744,82 тис. грн. (54,58% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $39 839 497,65 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 429 381 855,97 тис. грн. (45,42%) або $33 155 148,87 тис., повідомляє Міністерство фінансів.

Державний борг України дорівнював 809 716 597,92 тис. грн. (85,65%) або $62 523 075,84 тис. державний зовнішній борг - 409 463 418,76 тис. грн. (43,31%) або $31 617 126,84 тис., державний внутрішній борг - 400 253 179,16 тис. грн. (42,34%) або $30 905 949,00 тис.

Гарантований державою борг України дорівнював 135 614 002,87 тис. грн. (14,35%) або $10 471 570,68 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 106 485 326,06 тис. грн. (11,26%) або $8 222 370,81 тис.; гарантований внутрішній борг - 29 128 676,81 тис. грн. (3,08%) або $2 249 199,87 тис.

Протягом жовтня 2014 року сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилася у гривневому еквіваленті на 1,7% або на 16 734 018,24 тис. грн. 

*****

У січні-вересні 2014 року в Україні було
освоєно 135,48 млрд. грн. капітальних інвестицій

Як повідомляє Державна служба статистики, у січні-вересні 2014 року в Україні (без урахування Криму та Севастополя) було освоєно 135,48 млрд. грн. капітальних інвестицій. Такий показник виявився меншим за результат аналогічного періоду 2013 року на 23%.

Найбільші обсяги капітальних інвестицій у звітному періоді були зафіксовані в Києві (30,4% від загального обсягу), у Дніпропетровській області (9,5%), у Київській області (7,7%), у Донецькій області (7,7%) та в Полтавській області (4,4%). Капітальні інвестиції в матеріальні активи - дорівнювали 130,47 млрд. грн., а в нематеріальні активи 5 млрд. грн.

Найбільше капітальних інвестицій (71,8%) було освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій. За рахунок коштів населення на будівництво житла освоїли 11,1% капітальних інвестицій, кредитів банків та інших позик - 9,8%, коштів іноземних інвесторів - 1,8%, коштів місцевих бюджетів - 1,5%, коштів Державного бюджету - 0,6%, інших джерел фінансування - 3,4%.

Серед галузей економіки лідерами за обсягами освоєних капітальних інвестицій стали промисловість (40,6%) та будівництво (17,2%).

*****

Фінансовий результат крупних та середніх підприємств України
у січні-вересні 2014 року виявився від’ємним та становив 168,03 млрд. грн.

Згідно з даними Державної служби статистики у січні-вересні 2014 року в Україні (без врахування Криму та Севастополя) прибуток отримали 55,8% крупних та середніх підприємств, а збиток - 44,2%. При цьому їх фінансовий результат виявився від’ємним та дорівнював 168,03 млрд. грн. Найбільше прибуткових підприємств було зафіксовано у сільському, лісовому та рибному господарстві, а збиткових - у сфері мистецтва та спорту.

Частка прибуткових підприємств у промисловості у січні-вересні 2014 року дорівнювала 54%, а збиткових 46%. При цьому найбільше прибуткових підприємств було зафіксовано у фармацевтичній галузі, а збиткових - у водопостачанні та поводженні з відходами.

*****

Середня заробітна плата в Україні у жовтні 2014 року дорівнювала 3 509 грн.

За інформацією Державної служби статистики у жовтні 2014 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 3 509 грн., що виявилося на 0,8% більше показника вересня 2014 року. Реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зменшилася на 1,5%. У жовтні 2014 року у порівнянні із жовтнем 2013 року середня номінальна заробітна плата зросла на 6,4%, а реальна - зменшилася на 13,1%. У січні-жовтні 2014 року середньомісячна номінльна заробітна плата становила 3 421 грн. У порівнянні із аналогічним періодом минулого року середньомісячна номінальна заробітна плата збільшилася на 5,3%, а реальна заробітна плата - зменшилася на 5%. Середньооблікова кількість штатних працівників за жовтень зменшилася на 1,4% і за станом на кінець місяця склала 8 688,8 тис. осіб.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією