Новини УАІБ

НКЦПФР розпочала публічне обговорення проекту
Програми розвитку фондового ринку України на 2015-2017 роки

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розпочала публічне обговорення проекту Програми розвитку фондового ринку України на 2015-2017 роки «Європейський вибір - нові можливості для прогресу та зростання». На круглих столах, які відбулися минулого тижня, були проаналізовані два розділи документа - «Забезпечення надійного і ефективного функціонування ринкової інфраструктури» та «Стимулювання притоку інвестицій на фондовий ринок».

За словами Голови НКЦПФР Дмитра Тевелєва, назва нового програмного документа продиктована сьогоднішніми реаліями, зокрема, підписанням Україною Угоди про Асоціацію з ЄС. Його основною метою є вихід вітчизняного фондового ринку на новий якісний рівень та інтеграція у міжнародний ринок капіталу.

Пріоритетні шляхи розвитку ринку та відповідні заходи, що містяться у проекті Програми, базуються на результатах оцінки стану дотримання Україною Принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO (Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів), здійсненої Комісією спільно зі Світовим банком минулого року. Відповідність цим принципам дозволить наблизити не лише регулятора, але й ринок в цілому до найкращих світових стандартів.

Проект Програми вже був презентований на Форумі учасників ринку капіталу та на Львівському фінансовому форумі, а також оприлюднений на офіційному сайті НКЦПФР. З метою його обговорення з учасниками ринку та отримання від них пропозицій Комісія організовує чотири круглі столи, на яких розглядатимуться окремі розділи Програми.

Як відзначив директор Департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов, в кожному розділі передбачена імплементація принципів IOSCO та директив ЄС. При цьому термін такої імплементації для України становить чотири-шість років.

Одним з основних розділів документа є «Забезпечення надійного і ефективного функціонування ринкової інфраструктури». У ньому передбачається виконання чотирьох блоків завдань. По-перше, це удосконалення функціонування та регулювання фондових бірж. По-друге, удосконалення депозитарної системи й системи клірингу та розрахунків. По-третє, запровадження європейських стандартів щодо пруденційного та консолідованого нагляду, припинення діяльності на ринку та банкрутства. По-четверте, реформування системи підготовки та атестації фахівців фондового ринку.

У ході обговорення цього розділу учасники ринку вказали на необхідність уточнення та переробки ряду пунктів. При цьому було зазначено, що інфраструктура, насамперед, має забезпечувати облік прав власності на цінні папери. Окрему увагу потрібно приділити питанням оптимального ціноутворення на послуги суб’єктів інфраструктури та системі моніторингу інфраструктурних елементів. Також, на думку учасників ринку, консолідація біржової системи повинна здійснюватися виключно ринковими методами.

Підсумовуючи дискусію, член НКЦПФР Олексій Тарасенко зауважив, що задля ефективної реалізації Програми вона має бути погоджена як  учасниками ринку, так і з усіма зацікавленими міністерствами та відомствами й схвалена Президентом України.

Засідання другого круглого столу присвячувалося розділу Програми під назвою «Стимулювання притоку інвестицій на фондовий ринок». Як зазначив на ньому член НКЦПФР Анатолій Амелін, збільшення надходження інвестицій у вітчизняну економіку є ключовим фактором її ефективного розвитку та зростання ВВП.

Враховуючи це, у рамках другого розділу проекту були визначені чотири основних блоки заходів. Першим з них є розвиток ринку колективних інвестицій. У цій сфері, зокрема пропонується узгодити вітчизняне законодавство із законодавством ЄС щодо спільного інвестування, підвищити вимоги до прозорості звітності ІСІ перед інвесторами, передбачити необхідність розміщення цінних паперів ІСІ з публічним розміщенням виключно на організованому ринку, підвищити вимоги щодо корпоративного управління в ІСІ та ввести посаду спеціаліста з внутрішнього контролю, тощо.

Другий блок заходів стосується удосконалення обслуговування індивідуального інвестора. Пріоритетним завданням тут має стати запровадження інституту фінансового омбудсмена, як додаткового механізму захисту прав інвесторів, зокрема, відповідального за досудове врегулювання спорів між фінансовими інститутами та їх клієнтами.

Одним з найбільш важливих у цьому розділі є третій блок, який передбачає удосконалення валютного та податкового законодавства з метою покращення інвестиційного клімату. При цьому у Комісії зазначають, що його реалізація, насамперед залежить від Національного банку та Міністерства фінансів.

Четвертий блок спрямований на підвищення рівня фінансової грамотності населення щодо фондового ринку шляхом затвердження відповідної програми і взаємодії приватних інвесторів та держави.

Коментуючи цей розділ проекту Програми, Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов підкреслив необхідність узгодження положень, що містяться в його блоках, адже вони є взаємопов’язаними, а також проведення аналізу тексту з точки зору його відповідності директивам ЄС.

Достатньо суперечливими питаннями, на його думку, є запровадження розміщення цінних паперів публічних ІСІ виключно на організованому ринку, адже ці фонди, як правило, розміщують цінні папери серед фізичних осіб, питання інвестиційного страхування та створення фінансового омбудсмена. Крім того, Д. Леонов вважає за доцільне запровадити п’ятирічний мораторій на будь-які зміни податкового законодавства у сфері операцій з цінними паперами, а також розглянути питання щодо прийняття закону про довірче управління фінансовими активами.

Зі свого боку, Перший заступник Генерального директора УАІБ Ольга Трипольська нагадала, що новий Закон про ІСІ у повному обсязі набуває чинності з 2015 року і сьогодні зміни законодавчого регулювання цієї сфери є недоречними. Доцільно встановити мораторій на зміни законодавства ІСІ на 2015 рік. Також, на її думку, для розвитку в нашій країні інвестиційних фондів групи UCITS (за європейською класифікацією) необхідно, щоб на ринку з’явилися відповідні фінансові інструменти.

Учасники круглого столу, серед іншого, запропонували розробити в Україні національну програму акумуляції внутрішніх заощаджень та іноземних інвестицій, зокрема, шляхом здійснення пенсійної реформи, проаналізувати можливість розвитку на вітчизняному ринку фондів прямих інвестицій, інноваційних інвестиційних фондів, земельних фондів, а також створити більш ефективні умови для діяльності інвесторів.

Для опрацювання кожного з розділів Проекту Програми Комісія разом з учасниками ринку створила окремі робочі групи.

*****

Комісія узгодила Зміни до Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії
на деякі види діяльності на фондовому ринку

НКЦПФР прийняла рішення «Про затвердження Змін до Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку», повідомляє прес-служба Комісії.

За словами директора Департаменту регулювання депозитарної та клірингової діяльності НКЦПФР Ірини Курочкіної, документ уточнює підстави та причини, за якими Комісія може зупинити дію ліцензії профучасника фондового ринку. Нормативний акт був погоджений без зауважень з іншими державними регуляторами: Антимонопольним комітетом України, Державною службою фінансового моніторингу та Державною службою з питань регуляторної політики та підприємництва і йому залишилось пройти реєстрацію в Міністерстві юстиції.

Згідно зі змінами до переліку підстав для зупинення дії ліцензії за відповідною постановою про накладення санкції за правопорушення додано відмову ліцензіата проводити депозитарні операції, відмову складати та надавати обліковий реєстр Центральному депозитарію цінних паперів, відмову надавати емітенту за відповідним розпорядженням реєстр власників цінних паперів та внесення ліцензіатом завідомо недостовірних даних до системи депозитарного обліку.

Документ також уточнює причини, за якими Комісія може зупинити дію ліцензії на строк, встановлений таким рішенням. Це може трапитися у разі проведення перевірки щодо ознак маніпулювання на фондовій біржі, незаконного поширення інсайдерської інформації та її використання у власних корисних цілях або корисних цілях інших осіб. Зупинення ліцензії можливе й у випадку, якщо ліцензіат знаходиться на території, яку визнано тимчасово окупованою або на якій введено надзвичайний стан. Ще однією підставою може бути правопорушення на ринку цінних паперів, за яким триває перевірка і яке може призвести до нехтування правами інвесторів. При цьому у разі зупинення/відновлення дії ліцензії Комісія протягом п’яти робочих днів з дати прийняття відповідного рішення має не лише опублікувати інформацію про це на сайті та в офіційному виданні, а й, якщо це стосується діяльності депозитарної установи, надіслати копію такого рішення Центральному депозитарію цінних паперів та Національному банку.

Серед іншого, змінами вносяться технічні уточнення до переліку документів, які подаються до заяви на анулювання ліцензії, та коригуються дії ліцензіата у разі анулювання ліцензії.

*****

НКЦПФР змінила Порядок формування та ведення
державного реєстру фінансових установ

НКЦПФР прийняла рішення «Про затвердження Змін до Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів», повідомляє прес-служба Комісії.

Як зазначила директор Департаменту регулювання торговців цінними паперами та фондових бірж НКЦПФР Ірина Устенко, європейський вектор, який обрала наша держава, і відповідні закони, що були ухвалені урядом, задають напрямок роботи регулятору фондового ринку. Зокрема, НКЦПФР взяла курс на дерегуляцію ринку та зниження адміністративного навантаження на його учасників. З врахуванням цього, прийнятими змінами зменшено кількість документів, які необхідно подавати професійним учасникам для включення до реєстру та отримання або заміни Свідоцтва (дубліката Свідоцтва). Також нововведеннями передбачено, що Комісія зможе виконувати такі дії на підставі лише поданої заяви від профучасника.

У повідомленні зазначається, що Комісія на постійній основі працює над удосконаленням алгоритму ведення реєстру фінансових установ. У майбутньому планується здійснювати формування і включення та виключення профучасників з нього автоматично на підставі відомостей з ліцензійного реєстру професійних учасників фондового ринку та реєстру ІСІ.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект розпорядження «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект розпорядження «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України». Документ розроблено з метою приведення Положення у відповідність із Положенням про Державний реєстр фінансових установ та внесення відповідних змін до цього Положення в частині врегулювання питання щодо недержавних пенсійних фондів.

Зокрема, проектом уточнюються порядок внесення інформації про адміністратора недержавного пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ та внесення змін до інформації, яка міститься в Реєстрі щодо адміністраторів недержавних пенсійних фондів та недержавних пенсійних фондів. Крім того, врегульовується питання щодо виключення адміністратора недержавного пенсійного фонду з Реєстру та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

*****

ФДМУ проводитиме максимально якісну передприватизаційну підготовку об’єктів

За словами в. о. Голови ФДМУ Дмитра Парфененка, після прийняття Кабінетом Міністрів у липні розпорядження про перелік об’єктів приватизації, перед Фондом державного майна поставлено завдання провести максимально якісну передприватизаційну підготовку цих об’єктів, аби максимально ефективно продати їх тоді, коли визначить уряд, повідомляє прес-служба ФДМУ.

До приватизаційного переліку ввійшло 164 підприємства, серед яких інвестиційно-привабливі об’єкти електроенергетики, газової галузі, машинобудування. До переліку також увійшли об’єкти, що пропонувалися до приватизації раніше, але не знайшли свого покупця. До них буде вироблена індивідуальна практика продажу.

Зараз ФДМУ відпрацьовує низку змін до нормативних актів, що регулюють питання оціночної діяльності. Як відомо, урядом скасовано дію нормативних актів щодо оцінки об’єктів для цілей оподаткування, і сьогодні Фонд працює над тим, аби привести нормативну базу з оцінки до вимог законодавства.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,84 пункту,
а Індекс українських акцій знизився на 14,91 пункту

*****

Більшість українських компаній вважають корпоративне управління важливою складовою стратегії розвитку

Компанія KPMG в партнерстві з Професійною асоціацією корпоративного управління провели дослідження, присвячене системі корпоративного управління в українських компаніях, повідомляє прес-служба KPMG. У ході дослідження було опитано представників українських компаній з 13 галузей економіки, що свідчить про високий рівень його репрезентативності.

Згідно з результатами дослідження, усі без винятку респонденти вважають корпоративне управління конкурентною перевагою та важливою складовою стратегії розвитку своїх компаній. Близько 80% опитаних повідомили, що в їх компаніях вже впроваджено принципи корпоративного управління і наразі триває робота щодо їх вдосконалення.

Основними факторами, що спонукають до впровадження корпоративного управління є прагнення власника компанії забезпечити її прозорість (про це повідомили 45% респондентів), бажання відповідати кращим світовим практикам (45%), побудова системи управління ризиками (40%), бажання збереження активів (30%), забезпечення інтересів міноритарних акціонерів (15%), вимоги інвесторів (10%). Цікаво, що законодавчі вимоги у сфері корпоративного управління є мотивуючим фактором щодо його впровадження лише для 5% респондентів.

Більше половини українських компаній, що взяли участь в опитуванні, мають або спеціальний підрозділ (службу, відділ, управління), що займається питаннями корпоративного управління, або корпоративного секретаря/корпоративного директора.

При цьому переважна більшість респондентів вважає, що в акціонерних товариствах України необхідно обов’язково вводити посаду корпоративного секретаря (на момент проведення дослідження тільки 21% компаній повідомили про наявність у них корпоративного секретаря).

Як свідчать дані дослідження, тільки третина респондентів вважає функцію зв’язків з інвесторами частиною системи корпоративного управління. Відповідно, створення в компанії спеціального підрозділу зі зв’язків з інвесторами підтримують тільки 40% опитаних. При цьому 85% респондентів вважають за можливе делегування функцій з комунікацій з інвесторами корпоративному секретарю компанії.

В 65% українських компаній в якості інструменту для комунікацій з інвесторами та акціонерами використовуються спеціальні сторінки на корпоративних сайтах.

Добровільне розкриття інформації вважає необхідним інструментом комунікацій половина опитаних респондентів, а обов’язкове розкриття інформації – 30% респондентів, що є позитивною тенденцією.

Іншими факторами для налагодження комунікацій з акціонерами та інвесторами, на думку опитаних, є зустрічі з ними менеджменту компанії (на цей фактор вказали 45% респондентів), регулярні презентації звітності (40%), зустрічі з аналітиками (30%). Усього 5% опитаних повідомили про необхідність розкриття інформації через ЗМІ, а 15% проводять зустрічі з фінансовими журналістами.

*****

У ІІ кварталі 2014 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року номінальні доходи населення України зросли на 7,3%

Згідно з даними Державної служби статистики, у ІІ кварталі 2014 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року номінальні доходи населення України зросли на 7,3%. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 7,9%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, зменшився на 1,9%.

Наявний дохід у розрахунку на одну особу за ІІ квартал 2014 року становив 6 900,9 грн., що на 522,9 грн. перевищило показник ІІ кварталу минулого року.

Витрати населення у ІІ кварталі 2014 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року збільшились на 7,2%. Приріст заощаджень склав 20 845 млн. грн.

*****

Протягом серпня 2014 року сума державного та гарантованого
державою боргу України збільшилася на 12,9%

За станом на 31 серпня 2014 року державний та гарантований державою борг України становив 945 765 981,26 тис. грн. або $69 512 088,96 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 544 265 463,51 тис. грн. (57,55% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $40 002 527,13 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 401 500 517,75 тис. грн. (42,45%) або $29 509 561,84 тис., повідомляє Міністерство фінансів.

Державний борг України становив 783 373 488,16 тис. грн. (82,83%) або $57 576 534,45 тис., в тому числі: державний зовнішній борг - 411 992 785,97 тис. грн. (43,56%) або $30 280 724,58 тис.; державний внутрішній борг - 371 380 702,19 тис. грн. (39,27%) або $27 295 809,87 тис.

Гарантований державою борг України дорівнював 162 392 493,09 тис. грн. (17,17%) або $11 935 554,51 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 132 272 677,53 тис. грн. (13,99%) або $9 721 802,55 тис.; гарантований внутрішній борг - 30 119 815,56 тис. грн. (3,18%) або $2 213 751,96 тис.

Протягом серпня 2014 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 12,9% або на 108 320 422,1 тис. грн.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією