Новини УАІБ

УАІБ звернулася до Голови та керівників профільних Комітетів ВР
щодо негативних наслідків для ІСІ змін до Податкового кодексу, запропонованих законопроектом №5079

Українська асоціація інвестиційного бізнесу направила зауваження до зареєстрованого у парламенті законопроекту №5079 «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законів України (щодо податкової реформи)» на адресу Голови  та керівників профільних Комітетів Верховної Ради України. У листі Асоціація, зокрема, висловлює своє глибоке занепокоєння як вкрай негативними наслідками щодо інвестиційного клімату для приватного капіталу в Україні, які спричинять запропоновані Проектом норми, так і кулуарними методами підготовки цих змін.

Проектом, зокрема, пропонується переведення інститутів спільного інвестування на загальний режим оподаткування і запровадження подвійного оподаткування інвестицій. Це, зазначається у зверненні, суперечить прийнятим у країнах ЄС, США та інших юрисдикціях підходам до оподаткування подібних інституцій та призведе до масового згортання інвестиційних проектів, які реалізуються через інвестиційні фонди, ліквідації існуючих ІСІ, втрат інвесторів та остаточно відштовхне як внутрішніх, так і іноземних інвесторів від довгострокових вкладень в економіку України.

Попри декларативність мети законопроекту про покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах,  підкреслюється у листі, прийняття запропонованих Урядом змін щодо оподаткування діяльності інститутів спільного інвестування призведе до згортання бізнесу в різних галузях економіки, який був пов’язаний з інвестиціями ІСІ, та зменшенню податкових надходжень до бюджету. Діяльність ІСІ втратить сенс для інвесторів і замість зрозумілої, регульованої державою та прозорої схеми залучення капіталу для фінансування інвестиційних проектів, Україна повернеться до виводу коштів у офшори.

У листі наголошується, що розповсюдження на ІСІ загальних норм оподаткування податком на прибуток підприємств, запропонованого Проектом, є неприйнятним з багатьох причин, зокрема:

1) ІСІ є фінансовими установами з виключним видом діяльності (спільне інвестування), яка суттєво відрізняється від діяльності виробничих підприємств і до якої не можуть застосовуватися  звичайні режими оподаткування;
2) оскільки всі кошти ІСІ належать інвесторам, реалізація норм Проекту запровадить вже подвійне оподаткування коштів інвесторів ІСІ (податок на прибуток та податок з доходу). Реалізація таких норм зробить діяльність зі спільного інвестування економічно неефективною, а можливості мобілізації та акумуляції ресурсів внутрішніх інвесторів для ефективних інвестицій у вітчизняну економіку будуть втрачені. Показники фінансування інвестиційних проектів через інші фінансові інститути (банківські та небанківські) свідчать про неготовність фінансового сектору нести інвестиційні ризики та обмежать джерела фінансування реального сектору економіки виключно кредитами, вартість яких в умовах економічної нестабільності робить їх недоступними для більшості підприємств.
3) податковий режим інвестицій є одним з важливих чинників, які беруться до уваги при прийнятті інвестиційних рішень. Постійні зміни в оподаткуванні відштовхують інвесторів, погіршують інвестиційний імідж України та роблять Україну неконкурентоспроможною у боротьбі за інвестиційні ресурси.

Неправомірним Асоціація вважає також віднесення у Розділі IV Проекту  доходів від викупу цінних паперів ІСІ до пасивних доходів громадян з наступним оподаткуванням за прогресивною шкалою. Адже і згідно чинного законодавства, і за економічною сутністю дохід інвестора за цінними паперами ІСІ не гарантується (на відміну під доходів за депозитами або за борговими цінними паперами). Інвестори ІСІ беруть на себе інвестиційні ризики, можуть отримати збитки, тому дохід від операцій з цінними паперами ІСІ (викупу) треба відносити до доходів від операцій з інвестиційними активами із застосуванням визначеного у Податковому кодексі відповідного режиму оподаткування.

Крім цього, у Проекті відсутні існуючі зараз норми щодо стимулювання роботодавців сплачувати внески за своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення. Враховуючи, що на сьогоднішній день майже 99% внесків до недержавних пенсійних фондів надходять від підприємств, скасування цієї норми призведе до повної зупинки розвиток 3-го рівня пенсійної системи та поставить під сумнів можливість продовження пенсійної реформи, наголошується у листі.

*****

Учасники ринку капіталу обговорили шляхи розвитку фондового ринку,
індустрії інвестиційного бізнесу та перші результати депозитарної реформи

З 11 по 14 вересня в Одесі проходив XVII Міжнародний форум учасників ринку капіталу, організований Фондовою біржею ПФТС спільно з Агентством з розвитку інфраструктури фондового ринку України. У заході взяли участь представники НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, професійних учасників фондового ринку, Національного депозитарію, Розрахункового центру, саморегулівних організацій ринку цінних паперів та емітентів.

Як повідомляє прес-служба ФБ ПФТС, виступаючи на відкритті Форуму Голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв підкреслив важливість проведення такого заходу і висловив сподівання у результативності його роботи. Зі свого боку, голова правління ФБ ПФТС Ігор Селецький закликав учасників конференції об’єднати зусилля задля досягнення спільної мети - побудови в Україні розвинутого і процвітаючого фондового ринку. На його думку втілити в життя цю мету можливо при одночасній відмові від старих парадигм, осягненні глобальних процесів і визначенні дійсно амбіційних задач. Член Нацкомфінпослуг Сергій Бірюк висловив сподівання, що учасники ринку капіталу зможуть у повній мірі скористатись можливостями, які сьогодні є в України.

Перша сесія Форуму була присвячена презентації та обговоренню проекту Програми розвитку фондового ринку України на 2015-2017 роки «Європейський вибір - нові можливості для прогресу та зростання» (документ вже розміщено на офіційному сайті НКЦПФР).

Учасники другої сесії зосередилися на аналізі проблем діяльності з управління активами. Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов розповів про ризики, які несе в собі зміна податкового законодавства. Як відомо, останнім часом до парламенту надходять проекти законів, прийняття яких матиме безпосередній вплив на ринок спільного інвестування. Перспективам індустрії інвестиційного бізнесу в Україні були присвячені виступи генерального директора КУА АПФ «УкрСиб Ессет Менеджмент» Максима Купріна, генерального директора «Діалог Плюс Ессет Менеджмент» Олега Жадана та інших.

У ході другого дня Форуму відбулися виступи першого заступника генерального директора «Укрзалізниці» Максима Бланка та начальника казначейства Державної іпотечної установи Євгена Зельцера щодо перспектив інвестування коштів в облігації та шляхів залучення капіталу емітентами. Крім того, начальник управління пруденційного та консолідованого нагляду НКЦПФР Тетяна Тисмінецька підбила підсумки пруденційного нагляду на фондовому ринку за перше півріччя 2014 року.

Заключна сесія Форуму була присвячена першим результатам депозитарної реформи, яка розпочалась у жовтні минулого року. Свою оцінку реформі надали представники ФБ ПФТС та вітчизняних банків. Також у рамках цієї секції виступили директор департаменту регулювання депозитарної та клірингової діяльності НКЦПФР Ірина Курочкіна, голова правління ПАТ «Національний депозитарій України» Геннадій Журов та голова правління ПАТ «Розрахунковий центр» Дмитро Чугаєвський.

*****

НКЦПФР представила Концепцію реформи пенсійного забезпечення

На XVII Міжнародному форумі учасників ринку капіталу в Одеса член НКЦПФР Анатолій Амелін представив Концепцію реформи пенсійного забезпечення. Згідно з нею цілями пенсійної реформи є: зменшення навантаження на Державний бюджет; підвищення рівня соціальної захищеності та стандартів життя населення; виведення доходів населення «з тіні»; залучення інвестицій в економіку України та формування внутрішнього інвестиційного ресурсу; створення умов для залучення іноземних інвестицій; забезпечення довгострокового зростання економіки.

Реформування пенсійної системи має передбачати зменшення ролі та відповідальності держави за пенсійне забезпечення громадян України шляхом перенесення навантаження щодо виплат пенсій на недержавні пенсійні фонди.

При цьому доцільно знизити ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 15% й одночасно передбачити, що його платники повинні укласти договори з НПФ про пенсійне забезпечення своїх співробітників з відрахуваннями в недержавні пенсійні фонди не менше ніж 10% від фонду оплати праці. В свою чергу, працівники таких платників будуть відраховувати в НПФ 5% від заробітної плати.

За умови запровадження цього механізму необхідно визначити джерела компенсації дефіциту Пенсійного фонду України при зниженні ставки ЄСВ. Зокрема, у перші п’ять років з моменту початку реформи треба зобов’язати НПФ інвестувати в ОВДП не менше ніж 70% від своїх активів з подальшим зниженням цього показника. Також мають бути передбачені дотації з Державного бюджету, які поетапно зменшуватимуться. Ще однією компенсацією може стати зміна структури ЄСВ шляхом збільшення частки відрахувань до Пенсійного фонду України.

Реформа передбачає, що відрахування до недержавних пенсійних фондів мають здійснюватися тільки для тих працівників, яким на момент укладення договору з НПФ виповнилося не більше 50 років.

Пенсію з Пенсійного фонду України отримуватимуть особи, які не беруть участь в реформі (ті, хто вийшов на пенсію до її початку й ті, кому виповнилося більше 50 років на дату укладення підприємством договору про участь в НПФ), особи, що отримують пенсію по інвалідності, за вислугою років, соціальні пенсії, а також учасники системи недержавного пенсійного забезпечення у разі, якщо їх пенсія з НПФ буде нижчою за мінімальну по Україні (їм виплачуватиметься компенсація різниці між мінімальною пенсією і пенсією з НПФ).

Пенсійна реформа реалізовуватиметься в кілька етапів. На першому етапі у ній братимуть участь тільки компанії з державною часткою понад 50%, а на другому етапі, який почнеться через рік після започаткування першого етапу, до реформи залучатимуться недержавні підприємства.

Виплата пенсій з недержавних пенсійних фондів має розпочатися через п’ятнадцять років з моменту старту реформи. Передбачається, що через 25 років після започаткування реформи середня пенсія в Україні зможе перевищити очікувану середню пенсію при збереженні існуючої системи пенсійного забезпечення, а через 35 років буде перевершувати її розмір в 1,75 раза. Так, середня пенсія в Україні в 2050 р. в цінах 2013 р. складе більш ніж 7 тис. грн., що зможе забезпечити гідний рівень життя пенсіонерів.

Вже у перший рік проведення запропонованої пенсійної реформи обсяг інвестицій в економіку України з НПФ складе 3,1 млрд. грн., а через п’ятнадцять років - 95,3 млрд. грн., що дорівнюватиме 2,5% ВВП країни.

У результаті появи на ринку додаткової ліквідності вартість запозичень для бізнесу значно знизиться. Через три-чотири роки після старту пенсійної реформи вона становитиме 12%.

Разом із розвитком системи недержавного пенсійного забезпечення відбудеться формування внутрішнього інвестора, що створить сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій.

Збільшення інвестиції у вітчизняну економіку стимулюватиме зростання ВВП. За попередніми оцінками, проведення реформи збільшить його щорічний приріст в середньому на 1,55%.

При цьому зростання економіки не буде створювати ризики інфляції, адже воно,  перш за все, обумовлюватиметься зростанням інвестицій, а не споживання.

Збільшення обсягів пенсійних виплат з НПФ буде знижувати роль держави у пенсійному забезпеченні. Через 35 років після запровадження реформи видатки Пенсійного фонду становитимуть лише 13% від суми загальних пенсійних виплат в Україні.

Крім того, поступово знижуватиметься навантаження на Державний бюджет та з’явиться можливість залучати всередині України значний довгостроковий інвестиційний ресурс з низькою вартістю.

*****

Нацкомфінпслуг оприлюднила результати діяльності ФФБ та ФОН

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг оприлюднила нові дані щодо діяльності фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю. Згідно з ними, за станом на початок другого півріччя 2014 року в Україні нараховувалося 47 компаній-управителів фондів фінансування будівництва (на початку року - 49 компаній).

Кількість довірителів таких фондів зменшилася на 6,3% та становила 12,49 тис. (12,39 тис. фізичних осіб, 0,1 тис. юридичних осіб). При цьому обсяг коштів, залучених ФФБ, за перше півріччя поточного року збільшився на 7% до 10,62 млрд. грн.

Також повідомляється, що кількість фінансових компаній, що мають право здійснювати емісію сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, на звітну дату дорівнювала 15 і не змінилася з початку року. З них, тільки 4 компанії створили 7 ФОН, власниками сертифікатів яких були 15 фізичних осіб. Протягом першого півріччя 2014 обсяг коштів, залучених ФОН, не змінився і становив 43,1 млн. грн.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 17,92 пункту,
а Індекс українських акцій - на 81,4 пункту

*****

У січні-липні 2014 року позитивне сальдо зовнішньої торгівлі
товарами в Україні становило $880,4 млн.

За січень-липень 2014 року експорт товарів з України склав $33 428,6 млн., а імпорт в Україну - $32 548,2 млн., повідомляє Державна служба статистики. Порівняно з січнем-липнем 2013 року експорт зменшився на 5,3%, імпорт - на 20,5%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у звітному періоді становило $880,4 млн. (за січень-липень 2013 року сальдо було від’ємним та дорівнювало $5 638,9 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту у січні-липні 2014 року склав 1,03 (у січені-липні 2013 року - 0,86).

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 208 країн світу. Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 32,6% від загального обсягу експорту, до інших країн - 67,4% (за січень-липень 2013року - 26,9% та 73,1% відповідно).

Відповідно, питома вага країн Європейського Союзу в імпорті товарів у звітному періоді становила 36,2% від загального обсягу, з інших країн - 63,8% (у січні-липні 2013 року - 35,7% та 64,3% відповідно).

*****

У серпні 2014 року грошова маса в Україні збільшилася на 2,9%,
а монетарна база зменшилася на 2,1%

Згідно з даними НБУ, протягом серпня відбулося зростання залишків за наданими банками кредитами в національній валюті фізичним та юридичним особам, а також за залученими банками депозитами від юридичних осіб. Продовжилося зниження середньозважених ставок майже на всіх сегментах грошово-кредитного ринку.

У минулому місяці вперше з початку року відбулося зростання залишків за кредитами, наданими в національній валюті на 0,6% (з початку року вони зменшилися на 7,6%) до 551,4 млрд. грн. Це відбулося за рахунок збільшення залишків за кредитами, наданими як юридичним особам на 0,7% (з початку року вони зменшилися на 8%) до 437,1 млрд. грн., так і фізичним особам - на 0,1% (з початку року вони зменшилися на 6,2%) до 114,3 млрд. грн.

Залишки за кредитами в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) у серпні зменшилися на 1,7% (з початку року - на 9,8%) до $34,8 млрд. у тому числі юридичних осіб - на 2,1% (з початку року - на 8,3%) до $27,7 млрд. , фізичних осіб - на 0,1% (з початку року - на 15,2%) до $7,1 млрд.

Загальний обсяг депозитів у національній валюті в серпні порівняно з попереднім місяцем збільшився на 0,7% і становив 380,7 млрд. грн. (з початку року він зменшився на 9,9%), обсяг депозитів в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) за цей період зменшився на 3,3% (з початку року - на 28,6%) до $22 млрд.

Обсяг депозитів юридичних осіб у національній валюті в останньому літньому місяці зріс на 4,2% (з початку року зменшився на 3%) до 163,7 млрд. грн., в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) зменшився на 3,3% (з початку року - на 22,5%) до $6,1 млрд.

Обсяг депозитів фізичних осіб за звітний місяць у національній валюті зменшився на 1,8% (з початку року - на 14,4%) до 217 млрд. грн., в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) - на 3,2% (з початку року - на 30,6%) до $15,9 млрд.

У серпні рівень готівки поза банками майже не змінився (з початку року зріс на 21,8%) до 289,6 млрд. грн. Обсяг грошової маси за місяць збільшився на 2,9% (з початку року - на 7%) до 972,3 млрд. грн. Монетарна база за цей період зменшилася на 2,1% (з початку року збільшилася на 11,2%) до 341,4 млрд. грн.

Обсяг коррахунків банків у Національному банку в серпні зменшився на 2,7% (з початку року - на 16,3%) до 27,7 млрд. грн. Обсяг обов’язкових резервів, що підлягав формуванню, у серпні згідно з встановленими нормативами становить 36,1 млрд. грн., з них на окремий рахунок у Нацбанку було перераховано 0,4 млрд. грн.

Обсяг рефінансування банків Національним банком в серпні становив 8,2 млрд. грн. (із них кредити овернайт - 5,3 млрд. грн., кредити, надані на тендерах з підтримання ліквідності банків, - 2,9 млрд. грн.). Загальний обсяг рефінансування з початку року становив 138,3 млрд. грн.

Середньозважена процентна ставка за операціями з підтримання ліквідності банків у серпні становила 16,23% (із них за кредитами овернайт - 15,83%, кредитами, наданими на тендерах з підтримання ліквідності банків, - 16,98%). За січень-серпень 2014 року середньозважена ставка за операціями з підтримання ліквідності банків становила 14,1% річних.

Одночасно протягом місяця Національний банк набув у власність державних облігацій України (за номінальною вартістю) на суму 44,8 млрд. грн. З початку року обсяг відповідних операцій становив 96,9 млрд. грн. та $5 млн. дол. Продаж Національним банком України зі свого портфеля цінних паперів України в поточному році не здійснювався.

Крім того, у 2014 році Національний банк здійснював операції з купівлі (продажу) державних облігацій України через механізм двостороннього котирування, у межах якого було як куплено, так і продано державних облігацій України (за номінальною вартістю) на суму 1 млрд. грн. У серпні операції з купівлі/продажу державних облігацій України через механізм двостороннього котирування не проводилися.

Водночас з метою абсорбування ліквідності Національний банк проводив операції з мобілізації коштів. Їх обсяг у серпні становив 104,8 млрд. грн. (з початку року - 905,6 млрд. грн.). Переважна більшість цих операцій були операціями овернайт. Середньозважена процентна ставка за операціями з мобілізації коштів у серпні становила 7,12% річних (з початку року - 4,13%).

Також НБУ повідомляє, що вартість депозитів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у національній валюті зменшилася з 11,68% до 10,66%, в іноземній валюті - з 6,51%до 6,18%. Вартість кредитів, наданих фізичним та юридичним особам, в іноземній валюті зменшилася з 8,76% до 8,48%, натомість у національній валюті збільшилася з 16,24% до 16,6%. Вартість ресурсів на міжбанківському кредитному ринку в національній валюті підвищилася з 9,89% до 12,77% річних.

*****

Індекс промислового виробництва в Україні у серпні 2014 року
становив 78,6%, а у січні-серпні - 92,2%

Згідно з даними Державної служби статистики у серпні 2014 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року Індекс промислового виробництва в Україні становив 78,6%, а у січні-серпні - 92,2%. При цьому у серпні поточного року у порівнянні із липнем спостерігалося падіння промислового виробництва на 12,7%

У добувній промисловості та розробленні кар’єрів у червні 2014 року у порівнянні із червнем 2013 року обсяги промислового виробництва зменшилися на 27,4% (з початку року - на 6,8%), у переробній промисловості - на 19,2% (з початку року - на 9,3%), а у постачанні і розподіленні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - на 17,3% (з початку року - на 3,3%).

*****

У січні-серпні 2014 року підприємствами України було виконано будівельних робіт на суму 29,7 млрд. грн., що виявилося на 15,8% менше обсягів будівництва у відповідному періоді 2013 року

У січні-серпні 2014 року підприємствами України було виконано будівельних робіт на суму 29,7 млрд. грн., що на 15,6% менше обсягів будівництва у відповідному періоді 2013 року, повідомляє Державна служба статистики.

За характером будівництва обсяги робіт розподілились таким чином: роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння склали 84,3% від загального обсягу, решта - з капітального і поточного ремонтів (8,3% та 7,4% відповідно). У січні-серпні в порівнянні з аналогічним періодом минулого року найвища динаміка зростання обсягів будівництва була зафіксована в Чернігівській, Рівненській та Одеській областях.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією