Новини УАІБ

6 серпня 2014 року відбулося засідання Комісії УАІБ з питань оподаткування

Зміни, внесені Законом України №1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» до п.136.1.9 ПКУ не стосуються інститутів спільного інвестування – такого висновку дійшла Комісія з питань оподаткування Української асоціації інвестиційного бізнесу, засідання якої відбулося 6 серпня 2014 року.

У новій редакції п.136.1.9 ПКУ викладений таким чином:
«136.1. Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи:
136.1.9. суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону, крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами;».

Виходячи з аналізу тексту п.136.1.9 ПКУ у редакції Закону №1621, лінгвістичної структури цього абзацу експерти Асоціації дійшли висновку, що додане речення «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» стосується лише процентних доходів, нарахованих «за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону». Метою упровадження таких змін є унеможливлення безподаткового отримання процентних доходів ФОНами під час фінансування ними об’єктів будівництва.

Асоціація стурбована тим, що в повідомленнях, які поширюються засобами масової інформації, містяться обґрунтування, розроблені до початкової редакції зазначеної норми, відповідно, має місце неправомірне поширення дії прийнятих змін і на процентні доходи, нараховані на активи інститутів спільного інвестування.

УАІБ не вбачає підстав для такого розуміння внесених змін і вважає, що в цьому випадку має місце неоднозначне трактування змісту та спрямування зазначеної норми.

Пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що «у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».

Виходячи з припущення викривленого тлумачення п.136.1.9 ПКУ в практичній діяльності органів Державної фіскальної служби УАІБ направляє запити до фахових установ і організацій з метою отримання їх експертних висновків з цього питання.

*****

Мінфін пропонує створити Національну комісію з фінансового нагляду

Міністерство фінансів України оприлюднило проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання ринків цінних паперів і фінансових послуг»

Згідно з інформацією, наведеною у пояснювальній записці до документа, сьогодні, відповідно до закону «Про фінансові послуги державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Основними недоліками теперішньої системи державного регулювання та нагляду в сфері фінансових послуг є:
- розпорошеність системи (наявність трьох органів), неналагоджена в повному обсязі система обміну інформацією між регуляторами, наявність міжвідомчих розбіжностей та спорів в процесі регулювання та контролю фінансового ринку, витрати на утримання регуляторів;
- важко визначити сферу впливу одного регулятора і початок впливу іншого (при здійсненні фінансової діяльності учасники фінансового ринку використовують одні й ті ж фінансові інструменти, мають однакові ризики, відповідно, стираються кордони між ринками);
- неможливість здійснення контролю за фінансовими групами, які об’єднались у конгломерати, належать одному власнику, але мають у складі різні структури;
- неможливість регулювання новостворених продуктів, у які включені фінансові послуги з різних складових фінансового ринку (накопичувальне страхування життя - страхова та інвестиційна сфера, кредитування споживачів – інвестиції та кредитний ринок, тощо).

З метою оптимізації роботи державних контрольно-наглядових органів законопроектом передбачається створення Національної комісії з фінансового нагляду, яка виконуватиме функції щодо регулювання та нагляду за ринком цінних паперів, діяльністю інших небанківських фінансових установ, крім страхових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів, компаній, що надають послуги з лізингу та факторингу, нагляд за якими передбачається передати до Національного банку.

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України
«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»
щодо розкриття інформації»

У парламенті зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо розкриття інформації» (реєстраційний №4437а), внесений урядом.

Метою документа є законодавче врегулювання питання доступу споживачів фінансових послуг до інформації про діяльність фінансових установ, піднаглядних Нацкомфінпослуг. Згідно із законопроектом відповідну інформацію про фінансові установи - учасників ринку фінансових послуг передбачається надавати шляхом її розміщення на безоплатній основі в загальнодоступній інформаційній базі даних Нацкомфінпослуг та на власних веб-сайтах (веб-сторінках) ліцензіатів у мережі Інтернет.

*****

У Парламенті зареєстровано проект закону «Про внесення змін до статті 41
Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств
з мажоритарними корпоративними правами держави)

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави) (реєстраційний №4430а), поданий народним депутатом О. Ляшком.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його метою є захист корпоративних інтересів та прав держави в акціонерних товариствах з мажоритарною часткою держави (50 і більше відсотків). Ним, зокрема, передбачається доповнити статтю 41 закону «Про акціонерні товариства» частиною третьою щодо визначення кворуму загальних зборів акціонерного товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави і в якому держава є власником 50 і більше відсотків простих акцій товариства, за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більше ніж 50 відсотків голосуючих акцій.

*****

НКЦПФР актуалізує правила торгівлі цінними паперами
та оновлює типовий договір андерайтингу

НКЦПФР запропонувала відкоригувати правила торгівлі цінними паперами та зміст Типового договору андерайтингу, схваливши проекти рішень «Про затвердження Змін до рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006 р. №1449» та «Про затвердження Змін до рішення НКЦПФР від 18.09.2012 р. №1240», повідомляє прес-служба регулятора.

За словами директора Департаменту регулювання діяльності торгівців цінними паперами та фондових бірж НКЦПФР Ірини Устенко, першим схваленим проектом передбачається внести зміни до Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами - брокерської та дилерської діяльностей, андеррайтингу і управління цінними паперами, а другим пропонується актуалізувати Типовий договір андерайтингу.

В обох документах зміни передбачають приведення Правил та Типового договору у відповідність до законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» щодо наявності печатки у юридичних осіб та «Про депозитарну систему України» щодо керуючого рахунком, порядку проведення розрахунків за правочинами з цінними паперами.

Крім того, запропоновані новації уточнюють критерії ідентифікації цінного папера та іншого фінансового інструменту, передбачають неможливість розірвання укладених на фондовій біржі договорів, регламентують випадки повернення емітентом грошей (майна) інвесторам. При цьому у схвалених документів прибрано слова «інших фінансових інструментів» стосовно договору андеррайтингу та договору на придбання цінних паперів при андеррайтингу.

Також нові проекти передбачають нові норми щодо прав та обов’язків торговців цінними паперами та щодо переліку інформації, яка повинна міститися у звіті брокера/управителя з метою адаптації законодавства України до норм Європейського Союзу.

*****

Комісія прийняла рішення «Про затвердження Змін до Положення
про сертифікацію фахівців з питань фондового ринку»

НКЦПФР прийняла рішення «Про затвердження Змін до Положення про сертифікацію фахівців з питань фондового ринку», повідомляє прес-служба регулятора.

Як зазначив директор Департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов, цей документ Комісія неодноразово вдосконалювала та вносила деякі зміни до його структури, враховуючи пропозиції та побажання представників ринку цінних паперів. Зараз робота над Положенням завершується і документ направляється до Міністерства юстиції для державної реєстрації. У Комісії сподіваються, що відтепер процедура сертифікації та підготовки фахівців з фондового ринку стане ефективнішою та зрозумілішою.

За словами М. Лібанова, зазначеним документом уточнено перелік осіб, які підлягають процедурі сертифікації на ринку цінних паперів. Зокрема, передбачено, що за наявності у банку заступника керівника або члена колегіального виконавчого органу, який згідно з розподілом обов’язків відповідно до внутрішніх документів банку відповідає за здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, такий керівник банку сертифікації не підлягає.

Також нормативним актом передбачено, що сертифіковані особи позбавлені обов’язку подавати у паперовому вигляді інформацію про зміни у відомостях стосовно трудової діяльності. Натомість, вони можуть надати таку інформацію в електронному вигляді, заповнюючи відповідні поля на власній сторінці на офіційному сайті Комісії.

Положенням визначено, що документи для отримання сертифіката подаються особисто, через уповноважену особу або надсилаються поштою до структурного підрозділу, відповідального за реєстрацію вхідної кореспонденції в Комісії. Крім того, врегульовано перелік підстав для повернення документів без розгляду, відмови у сертифікації та анулювання сертифіката.

*****

Обсяг торгів на біржовому ринку України у липні 2014 року
склав 36,66 млрд. грн., а у січні-липні - 250,77 млрд. грн.

Згідно з даними НКЦПФР, у липні 2014 року на фондових біржах України було укладено угод на загальну суму 34,83 млрд. грн., а у січні-липні - 250,77 млн. грн.

Серед фінансових інструментів лідерами за обсягами торгів у липні виявилися облігації внутрішньої державної позики, з якими було укладено угод на загальну суму 29,55 млрд. грн. Обсяг торгів корпоративними облігаціями становив 2,58 млрд. грн., акціями - 1,46 млрд. грн., ощадними сертифікатами - 1 млрд. грн., деривативами - 0,13 млрд. грн., інвестиційними сертифікатами - 0,09 млрд. грн., опціонними сертифікатами - 12,03 млн. грн., муніципальними облігаціями - 2,8 млн. грн.

*****

На ФБ «Перспектива» у липні 2014 року було укладено
1,68 тис. договорів на суму 25,91 млрд. грн.

У липні 2014 року на ФБ «Перспектива» було укладено 1,68 тис. договорів на суму 25,91 млрд. грн. При цьому обсяг торгів ОВДП становив 25,28 млрд. грн., корпоративними облігаціями - 0,2 млрд. грн.,акціями - 0,2 млрд. грн., ощадними сертифікатами - 0,18 млрд. грн., інвестиційними сертифікатами - 42,78 млн. грн., муніципальними облігаціями - 2,6 млн. грн., опціонними сертифікатами - 3,74 млн. грн.

За станом на кінець липня 2014 року кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів у Біржовому списку ФБ «Перспектива» дорівнювала 705. З них, 173 цінних паперів перебувало у першому рівні лістингу, 63 - у другому рівні лістингу та 469 - у списку позалістингових цінних паперів. При цьому структура біржового списку Біржі була такою: 268 акцій; 172 ОВДП; 39 інвестиційних сертифікатів; 177 корпоративних облігацій; 7 муніципальних облігацій; 2 іпотечні облігації; 6 опціонних сертифікатів; 6 ф’ючерсних контрактів; 27 депозитних сертифікати НБУ.

*****

У липні 2014 року Індекс ПФТС зріс на 7,78%

У липні 2014 року загальна кількість угод на Фондовій Біржі ПФТС становила 3,78 тис. на суму 7,3 млрд. грн. Обсяг угод з ОВДП склав 4,26 млрд. грн., з корпоративними облігаціями - 2,02 млрд. грн., з ощадними сертифікатами - 0,8 млрд. грн., з акціями - 0,2 млрд. грн., з муніципальними облігаціями - 0,2 млн. грн., з інвестиційними сертифікатами - 1,85 млн. грн.

Індекс ПФТС протягом липня зріс на 7,78% з 443,96 до 478,48 пункту, а з початку року - на 59,21% з 300,53 до 478,48 пункту.

За станом на кінець липня 2014 року у Біржовому списку ПФТС перебувало 1 588 цінних паперів, з них, 816 акцій, 350 корпоративних облігацій, 210 ОВДП, 171 цінний папір ІСІ, 11 муніципальних облігацій, 27 депозитних сертифікатів НБУ та 3 ОЗДП. До першого рівня лістингу було включено 210 цінних паперів, до другого - 210, інші знаходилися у списку позалістингових цінних паперів.

*****

Індекс українських акцій у липні 2014 року зріс на 7,84%

Згідно з даними «Української біржі» у липні 2014 року на ній було укладено 42,77 тис. угод на загальну суму 0,98 млрд. грн. При цьому обсяг угод з цінними паперами становив 0,86 млрд. грн., а їхня кількість - 31,38 тис. В свою чергу, на строковому ринку «Української біржі» у липні було укладено 11,41 тис. угод на загальну суму 0,13 млрд. грн.

Індекс українських акцій протягом місяця зріс на 7,84% з 1 226,69 до 1 322,84 пункту, а з початку року - на 45,36% з 910,04 до 1 322,84 пункту.

*****

За підсумками ІІ кварталу Індекс інвестиційної
привабливості України склав 2,74 бали з 5 можливих

Згідно з даними Європейської бізнес асоціації, якщо в перші три місяці 2014 року настрої інвесторів здебільшого були оптимістичні, панували надії на перетворення та зміни в Україні, у другому кварталі дані Індексу інвестиційної привабливості показали, що оптимізм бізнесу спадає та все більше хвилювань викликає ситуація на сході країни.

Так, нові результати Індексу інвестиційної привабливості показали, що рівень довіри бізнесу до країни становить 2,74 бали з 5 можливих. Для порівняння, рік тому, у 2013 році значення Індексу становило 2,17 балів, що вказує на те, що певні позитивні зміни в настроях все таки є, але вони досі, нажаль, базуються на очікуваннях та кредиті довіри новому складу уряду.

У дослідженні Індексу інвестиційної привабливості Європейської Бізнес Асоціації взяли участь 108 респондентів - топ-менеджери компаній-членів Асоціації.

Індекс інвестиційної привабливості розраховується на базі п’яти показників:
- Інвестиційний клімат в Україні (або як відчуває зараз себе бізнес) - 2,1 бали;
- Динаміка інвестиційного клімату за останні три місяці (або ті зміни, які відбулися в цей період) - 2,7 балів;
- Очікування інвестиційного клімату на наступні три місяці - 3.2 бали;
- Прибутковість для нових учасників інвестування в Україну: у наступні три місяці – 2,6 балів;
- Інвестиційний клімат в основній галузі у наступні три місяці - 3 бали.

Експерти ЄБА зазначають, що результати Індексу чітко вказують на те, що бізнес певним чином «втомився» від обіцянок та очікування змін і бажає бачити ці зміни на краще в реальному часі. Пройшло вже майже півроку роботи нової команди уряду, і настав час, коли інвестори хочуть бачити не лише красиву риторику, але й дії.

Бізнес з розумінням ставиться до того, що ці реальні кроки та рішення можуть бути непопулярними та складними, адже країна переживає важкі часи, мабуть, найважчі за всю історію незалежності. І в той же час, бізнес готовий працювати далі, підтримувати економіку в кризові часи, підтримувати уряд та країну.

*****

За станом на початок липня 2014 року на приватизовані
підприємства надійшло 24,74 млрд. грн. інвестицій

За інформацією Фонду держмайна, результати перевірок стану виконання інвестиційних зобов’язань та інших зобов’язань, виражених у грошовій формі, здійснені у ІІ кварталі 2014 року, показали, що такі зобов’язання містять 857 договорів купівлі-продажу пакетів акцій, 50 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації та 30 договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.

У цілому, цими договорами передбачено інвестування підприємств в 1995-2019 рр. на загальну суму 16,32 млрд. грн., $2,22 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, за станом на 01.07.2014 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 9,34 млрд. грн., $1,49 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату приватизовані підприємства отримали 13,04 млрд. грн., $1,86 млрд. та 72 млн. євро, що у перерахунку на національну валюту становить 24,74 млрд. грн.

Договорами купівлі-продажу пакетів акцій передбачено надходження до них у 1995-2019 рр. інвестицій на загальну суму 15 млрд. грн., $1,92 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, за станом на 01.07.2014 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 8,54 млрд. грн., $1,45 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 р., підприємствами вже отримано інвестицій у сумі 11,65 млрд. грн., $1,84 млрд. та 72 млн. євро.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 15,45 пункту,
а Індекс українських акцій - на 51,81 пункту

*****

Протягом червня 2014 року сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилася на 0,4%

За станом на 30 червня 2014 року державний та гарантований державою борг України дорівнював 821 837 142,96 тис. грн. або $69 509 692,35 тис., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 486 448 710,51 тис. грн. (59,19% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $41 143 066,48 тис.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 335 388 432,45 тис. грн. (40,81%) або $28 366 625,86 тис., повідомляє Міністерство фінансів.

Державний борг України становив 672 088 516,52 тис. грн. (81,78%) або $56 844 189,16 тис., державний зовнішній борг - 368 397 293,68 тис. грн. (44,83%) або $31 158 463,41 тис., державний внутрішній борг 303 691 222,84 тис. грн. (36,95%) або $25 685 725,75 тис.

Гарантований державою борг України дорівнював 149 748 626,44 тис. грн. (18,22%) або $12 665 503,19 тис., в тому числі: гарантований зовнішній борг - 118 051 416,83 тис. грн. (14,36%) або $9 984 603,08 тис.; гарантований внутрішній борг - 31 697 209,61 тис. грн. (3,86%) або $2 680 900,11 тис.

Протягом червня 2014 року сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилася у гривневому еквіваленті на 0,4% або на 35 753 373,19 тис. грн.

*****

Індекс споживчих цін в Україні у липні 2014 року дорівнював 100,4%,
а з початку року - 112%

Згідно з повідомленням Державної служби статистики у липні 2014 року Індекс споживчих цін в Україні дорівнював 100,4% (з початку року - 112%). Індекс цін виробників промислової продукції становив 102,7% (з початку року - 121,2%). При цьому у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у липні ціни знизилися на 0,4% (з початку року - зросли на 12,5%), у переробній промисловості - зросли на 0,9% (з початку року - на 20,5%), а у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - зросли на 8,8% (з початку року - на 26,8%).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією