У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо гармонізації оподаткування інструментів фінансового сектору в частині стимулювання фізичних осіб до довгострокових заощаджень»

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо гармонізації оподаткування інструментів фінансового сектору в частині стимулювання фізичних осіб до довгострокових заощаджень», поданий народними депутатами.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №2399), його метою є створення цивілізованих економічних умов для надання можливості громадянам, а також відповідальним роботодавцям, для власних працівників, створення програм для захисту майнових інтересів, пов’язаних із життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням. Крім того, пропоновані зміни мають на меті встановити правила визначення бази оподаткування у разі здійснення за договорами страхування життя розрахунків у валюті, що стало можливим із набранням чинності Законом «Про валюту і валютні операції», а саме з 7.02.2019 р.

Проектом закону також пропонується скасувати введені торік недієві на практиці положення щодо адміністративного впливу на формування ціни страхової послуги.

Законопроектом передбачається:

- доповнити визначення договору довгострокового страхування життя положеннями про критичні захворювання, що наддасть змогу використовувати в повній мірі інструмент приватного страхування життя для захисту майнових інтересів людини у випадках настання у неї критичних захворювань (онкологічні захворювання, інсульт, інфаркт тощо), коли лікування відбуватиметься за рахунок коштів приватних страхових компаній (пп.14.1.52);

- встановити для довгострокових договорів страхування життя правила оподаткування платежів фізичної особи на створення власних накопичень, однакові принципи, як для інших вкладів у сфері недержавного пенсійного забезпечення, зокрема для недержавних пенсійних фондів (пп.164.2.16);

- збільшити сумарний розмір пільги для цілей віднесення витрат у сфері недержавного пенсійного забезпечення на податковий кредит до 25%, що стимулюватиме фізичну особу не лише до довгострокового накопичення (пенсійні програми, страхування життя тощо), але і до того, щоб фізична особа мала прямий фінансовий інтерес до отримання легальних доходів, із яких сплачуються податки (пп.164.2.16);

- привести у відповідність оподаткування виплат за договором страхування життя у разі смерті застрахованої особи до правил оподаткування спадщини шляхом не включення до оподаткованого доходу виплат за договором страхування життя, які здійснюються членам сім’ї першого та другого ступенів спорідненості, у разі смерті застрахованої особи за аналогією правил оподаткування спадщини – нульова ставка для членів сім’ї першого та другого ступенів спорідненості (пп.165.1.43);

- надати можливість застосовувати податкову знижки на платежі, здійснені з метою довгострокового накопичення у встановлених розмірах та запровадити правила щодо оподаткування накопиченої суми, у розмірі різниці між сумою виплати та сплаченими внесками за будь-якими договорами, які містять накопичувальну складову (пп.170.8.2).

Разом із цим, з метою унеможливлення здійснення адміністративного впливу на формування ціни страхової послуги пропонується скасувати запроваджені торік та нереалізовані у підзаконних актах внаслідок неможливості їх практичного застосування норми щодо адміністративного впливу на формування цін на страхові послуги, які реалізуються через страхових посередників (пп. 14.1.1251, 141.1.3).

*****

Парламент схвалив створення Боргового агентства

Верховна Рада в другому читанні та в цілому схвалила проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстраційний №2144), яким у тому числі передбачається створення Боргового агентства України. Про це інформує прес-служба Міністерства фінансів.

На даний момент повноваження з формування та реалізації управління державним боргом та гарантованим державою боргом повністю належать до компетенції Міністерства фінансів, яке виконує свої функції у рамках діючого законодавства та затвердженої Урядом Стратегії управління державним боргом. Така модель є дієвою, проте її ефективність стримується необхідністю тривалого погодження управлінських рішень, від оперативності прийняття яких залежить ефективна реалізація боргової політики.

Перехід до принципово нового для України формату управління державним боргом дозволить досягти відразу трьох цілей. По-перше, працюючи як окремий центральний орган виконавчої влади, Боргове агентство не буде залежати від політичних чинників, що важливо для підвищення довіри інвесторів та прогнозованості процесів управління державним боргом в довгостроковій перспективі.

По-друге, інституційна спроможність, якою буде наділено Боргове агентство, дасть змогу більш комплексно та ефективно застосовувати інструменти по управлінню державним боргом. Завдяки цьому, потреби Уряду в фінансових ресурсах будуть забезпечуватись на найбільш вигідніших для країни умовах та з урахуванням довгострокових ризиків.

По-третє, Боргове агентство зможе використовувати вдосконалені механізми управління ліквідністю застосовуючи найсучасніші ринкові інструменти. Це дозволить уникнути криз ліквідності та платоспроможності на початку бюджетних періодів, забезпечивши ефективне використання тимчасово вільних коштів з формуванням додаткових доходів бюджету.

З прийняттям закону в цілому Міністерство фінансів, у рамках здійснення управління державним боргом, буде визначати лише стратегічні цілі для Боргового агентства через розробку та затвердження відповідної стратегії.

«Парламент прийняв одне з ключових рішень у сфері управління державним боргом. Створення Боргового агентства – відповідь на вимоги часу та наслідок виваженого аналізу поточної ситуації, що відповідає найкращим міжнародним практикам. Запровадження агентської моделі управління, як найбільш ефективної, сприятиме покращенню якості й розширенню можливих інструментів боргової політики», – зазначив заступник Міністра фінансів Василь Шкураков.

Підтримана Верховною Радою модель управління державним боргом десятиліттями успішно функціонує в таких розвинених країнах Європейського Союзу, як Австрія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Швеція та інших.

*****

Національний банк змінив підходи до оцінки
кредитного ризику за цінними паперами

Національний банк змінив підходи до оцінки кредитного ризику за цінними паперами, інформує прес-служба регулятора.

НБУ в межах подальших кроків з імплементації вимог європейського законодавства запровадив єдиний підхід до оцінки кредитного ризику цінних паперів, зокрема українських державних облігацій. Він ґрунтується на кредитних рейтингах емітента/країни місцезнаходження емітента/цінних паперів, визначених міжнародними рейтинговими агентствами «Standard&Poor's», «Fitch Ratings» та «Moody's Investors Service».

За цим підходом кредитний ризик українських державних облігацій в іноземній валюті буде оцінюватися за загальними підходами, тобто з урахуванням рейтингу України.

Досі усі цінні папери Уряду України незалежно від виду валюти враховувалися з нульовим ризиком. Тепер нульовий ризик буде визначений лише для державних облігацій у гривні, що відповідає загальноприйнятим міжнародним стандартам. Міжнародний досвід свідчить, що кредитний ризик, пов’язаний із запозиченнями урядів в іноземній валюті, є вищим, якщо порівнювати із запозиченнями в національній валюті.

Потенційні збитки за цінними паперами будуть оцінюватися через визначення їхнього кредитного ризику та покриватись капіталом через застосування відповідних коефіцієнтів ризикозваження під час розрахунку нормативів достатності капіталу. Значення цих коефіцієнтів залежатиме від рейтингів емітента/країни місцезнаходження емітента/цінних паперів та визначатиметься в діапазоні від 0% до 100%.

З метою поступової адаптації банківської системи до зміни підходів передбачено поетапне (упродовж наступного року) запровадження коефіцієнтів ризикозваження до українських державних облігацій в іноземній валюті.

Одним із основних заходів, визначених Урядом України для реалізації своєї середньострокової стратегії управління державним боргом на 2019-2022 роки, є збільшення частки державного боргу в національній валюті.

Такі наміри Уряду України підтверджуються Меморандумом між Кабінетом Міністрів України та Національним банком України про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.

Цими змінами також оновлено параметри логістичної моделі та діапазони значень коефіцієнтів вірогідності дефолту боржників (PD), що застосовуються банками з метою оцінки їхнього кредитного ризику. Така актуалізація здійснена з урахуванням нових даних фінансової звітності боржників та враховує поточні економічні тенденції, що загалом забезпечує більшу прогностичну здатність моделі.

Відповідні норми передбачені Постановою Правління НБУ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 7 листопада 2019 року №132.

*****

OECD оновлює базові рекомендації по приватних пенсійних фондах

 Член НКЦПФР Олександр Панченко взяв участь у Щорічному Глобальному Форумі OECD/IOPS по приватних пенсійних фондах, повідомляється на офіційній сторінці регулятора у Facebook.

Не зважаючи на те, що протягом останнього десятиліття в декількох країнах, зокрема в Європі, відбулися трансформації пенсійних систем, включно із реформуванням другого рівня (обов'язкові накопичення), тим не менш на Форумі жваво обговорювалося питання обов'язковості пенсійних накопичень.

OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) пропонує додати обов’язковість пенсійних накопичень як рекомендацію в дорожню карту для країн, які хочуть створити ефективну накопичувальну пенсійну систему.

Серед іншого на Форумі говорили і про оновлення базових рекомендацій OECD по розбудові пенсійних систем.

Дорожня карта від OECD є такою:

1. Переконайтеся, що структура пенсійних планів визначених внесків внутрішньо узгоджена між фазами накопичення і виплатами та із загальною пенсійною системою (1-й та 2-й рівень мають доповнювати один одного).

2. Заохочуйте людей брати участь в системі, робити свої внески і робити ці пенсійні внески протягом тривалих періодів (тільки внески протягом тривалого періоду дадуть відчутний результат для пенсійних виплат у майбутньому).

3. Вдосконалюйте систему стимулювання заощаджень на пенсію, особливо, якщо участь і відрахування в пенсійні плани є добровільною (зменшення податків чи звільнення від них, а також спільні відрахування з роботодавцем є прикладами систем, які додатково стимулюють до пенсійних заощаджень).

4. Популяризуйте зниження витрат для учасників системи пенсійного забезпечення (витрати на надавачів послуг, проведення тендерів, розкриття розміру витрат).

5. Встановіть відповідні інвестиційні стратегії за замовчуванням, а також надайте вибір між інвестиційними варіантами з різним профілем ризику та інвестиційним горизонтом (більшість людей не зроблять свій свідомий вибір, тому вони мають бути прості й зрозумілі, і обов’язково доступні тим, хто бажає зробити вибір).

6. Розробляйте інвестиційні стратегії життєвого циклу, які будуть направлені на захист людей, близьких до виходу на пенсію, від екстремальних негативних факторів (стратегії життєвого циклу мають зменшити вплив ринкового ризику).

7. На етапі виплат заохочуйте ануїтет – довічну пенсійну виплату - як захист від ризику довголіття (програмні виплати разом з довічними виплатами із солідарної системи є базовим підходом, але також мають містити механізми захисту від інфляції).

8. Намагайтесь сприяти пропозиції довічних виплат та економічно вигідній конкуренції на ринку ануітетів (конкуренція між провайдерами різних видів довічних виплат буде сприяти зниженню витрат для учасників пенсійних програм).

9. Застосовуйте інструменти хеджування ризиків для полегшення наслідків довголіття (статистика щодо тривалості життя має бути доступною, а держава має забезпечити випуск індексованих довговічних облігацій, або облігацій з дуже тривалим періодом погашення у достатньому обсязі).

10. Забезпечуйте ефективну комунікацію з громадянами та працюйте на вирішенням проблеми фінансової неграмотності і низької обізнаності (учасникам має бути доступною та зрозумілою інформація про вплив високих відрахувань, пізнього виходу на пенсію, розмір витрат та порівняння дохідності між різними провайдерами).

Наразі OECD та IOPS розглядають питання доповнення цих рекомендацій новими актуальними питаннями, такими як обов’язковість пенсійних накопичень, узгодженість між пенсійними системами 1-го та 2-го рівнів, обов’язковість інвестування пенсійних фондів в проекти ESG та інші.

«Що стосується України і розвитку нашої пенсійної системи, то я впевнений, що ми не повинні вигадувати «український велосипед», а маємо взяти за основу ці рекомендації при запровадженні 2-го рівня системи пенсійного забезпечення», - резюмує Олександр Панченко.

*****

В НКЦПФР відбулась зустріч щодо аналізу перспектив
розвитку ринку муніципальних облігацій

У НКЦПФР відбулася зустріч щодо аналізу перспектив розвитку ринку муніципальних облігацій. У ній взяли участь експерти Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, представники громадської спілки UCMA та фахівців Комісії.

Як зазначається на офіційній сторінці проекту DESPRO у Facebook, на зустрічі була озвучена необхідність внесення змін до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів у царині розвитку ринку муніципальних облігацій за прикладом Польщі за результатами ознайомчого візиту «Вивчення польського досвіду випуску облігацій місцевих позик».

Президент Української національної іпотечної асоціації Сергій Волков зазначив: «Ключовим моментом у Польщі є взаємовідносини по вертикалі між гмінами та Мінфіном. Встановлено чіткі правила гри. Законодавчо громада захищена і має обов’язок задекларувати плани по позиках упродовж наступних 7 років. Рахункова палата в Польщі має вагомі важелі впливу, зокрема через регіональні рахункові палати, погоджує ліміти емісії облігацій місцевих позик».

 «На рівні законодавства в Україні наразі існують можливості випусків облігацій місцевих позик лише для міст, лише міська рада може виступати емітентом. Тож необхідно прибрати ці обмеження і дати можливість випускати облігації місцевих позик усім представницьким органам місцевого самоврядування, що значно розширить їх повноваження», - провів паралелі з українськими реаліями Член НКЦПФР Максим Лібанов.

Президент громадської спілки «Українське об’єднання ринків капіталу» Сергій Москвін наголосив, що запропоновані спілкою нові фінансові інструменти – облігації фондів місцевого розвитку (різновид інфраструктурних облігацій) мають бути імплементовані у фундаментальний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (№2284). «Ми на власні очі побачили у Польщі побудовані за рахунок коштів від розміщення муніципальних інфраструктурних облігацій дороги, водоочисні споруди, будівлі місцевого призначення», - сказав він.

Наприкінці заходу Експерт проекту DESPRO В’ячеслав Козак резюмував: «Запропоновані зміни до законодавства в законопроекті №2284 - це свого роду революція. Це сприятиме відкриттю додаткових можливостей для ОТГ».

*****

У ІІІ кварталі 2019 року ВВП України зріс на 4,2%

Реальний ВВП України у III кварталі 2019 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,7%, повідомляє Державна служба статистики. При цьому зазначається, що порівняно з III кварталом 2018 року ВВП зріс на 4,2%.

*****

За січень-вересень 2019 року негативне сальдо зовнішньої
торгівлі в Україні склало $4071,5 млн.

За інформацією Держстату за 9 місяців 2019 року експорт товарів та послуг з України становив $44842,1 млн., а імпорт в Україну – $48913,6 млн. (або 107,1% як в експорті, так і в імпорті порівняно з 9 місяцями 2018 року). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі у звітному періоді склало $4071,5 млн. (за 9 місяців 2018 року негативне сальдо дорівнювало $3825,6 млн.).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією