Учасники небанківського фінринку закликають регуляторів оптимізувати розробку нормативно-правових актів, що регулюють його діяльність

Об’єднання учасників фінансового ринку (ОУФР) звернулося до Національного банку, НКЦПФР та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики з пропозицією оптимізувати  нормотворчий процес розробки нормативно–правових актів, що регулюють діяльність небанківського фінансового ринку.

Йдеться про те, що 19 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (закон про Спліт). Під час розгляду та обговорень законопроекту щодо Спліта в профільному Комітеті народні депутати, керівники НБУ та НКЦПФР запевняли учасників небанківського фінансового ринку в тому, що ринок потрясінь не відчує, що перехід до нових регуляторів буде поступовим, безболісним і майже непомітним.

Як зазначають учасники ОУФР, зважаючи на Перехідні положення закону про Спліт та, особливо, на те, що діють чинні нормативно-правові акти Нацкомфінпослуг, прийняті відповідно до законів про фінансові послуги, на сьогодні немає правого вакууму, який би вимагав термінового створення нових нормативних документів.

Проте, фактично ситуація виглядає по-іншому.

Так, НБУ до кінця року пропонує прийняти 17 нових НПА, зокрема, що стосуються проведення інспектування та застосування заходів впливу, ліцензування, вимог до структури власності, критеріїв оцінки ризиковості, подання звітності, формування активів, резервування, аудиту тощо.

За такий короткий проміжок часу фахівці НБУ недостатньо проаналізували практичні особливості та специфіку діяльності небанківських фінансових установ, без застосування до регламентації процесів фінансових компаній «банківських вимог». І, напевно, саме тому, розроблені проекти переобтяжені відсильними нормами, у тому числі законів яких ще не прийнято, вимогами, які мають недостатньо конкретні формулювання та дефініції, не відповідають нормам чинного законодавства. Більш того, така велика кількість проектів, у тому числі за обсягом змісту, і стислі терміни опрацювання та надання зауважень, унеможливлюють якісну роботу, як з проектами, так і з реальним аналізом їх подальшого регуляторного впливу.

Сьогодні під час тривалого карантину та фінансової кризи, які не дозволяють учасникам ринку швидко реагувати на зміни у законодавстві, такий підхід регуляторів до нормотворчості та державного регулювання є неприпустимим.

Саме тому ОУФР закликав не поспішати у таких важливих для фінансової системи питаннях, не руйнувати небанківську фінансову систему, яка потерпає від фінансової кризи та карантину, та не наражати споживачів фінансових послуг на додаткові ризики втрати джерел додаткового фінансування через «турбо-режим» державного регулювання небанківських фінансових установ.

Члени об’єднання запропонували оптимізувати нормотворчий процес і створити можливості для ефективного опрацювання кожного проекту нормативного акта.

ОУФР націлене на спільну роботу і з новими регуляторами, і з профільним комітетом Верховної Ради. Проте, об’єднання прагне такої нової нормативної бази галузі, яка сприятиме розвитку ринку, виключить можливість тиску на бізнес, не залишить простору для двозначних тлумачень.

«Впевнені, що об’єднавши досвід, зусилля регуляторів та ринку, його експертів, спільно ми закладемо якісний нормативний фундамент небанківського фінансового сектору, який стане надійною базою для зростання та розвитку фінансового ринку і збереже кровоносну фінансову систему Держави», - написано у листі ОУФР, до складу якого входить і Українська асоціація інвестиційного бізнесу.