З-під матраців — в економіку. Що переконає українців не тримати свої заощадження вдома

Олексій Савицький, «День» №41 (12.03.2009)

http://www.day.kiev.ua/271029/

Не зважаючи на досить сильний спротив у вигляді мораторію на дострокове зняття депозитів, а то й просто відмови банку видавати гроші (у зв’язку з «тимчасовими» проблемами з наявністю вільних коштів), лише в лютому громадяни забрали з банків 811,2 мільйона доларів. І на 27 лютого 2009 року банківські вклади населення у валюті становили 12 мільярдів 233,4 мільйона доларів.

І поки банкіри ламають голови, як до банківської системи повернути довіру переляканих вкладників, економісти шукають способи переконати населення не тримати свої кровні вдома в сейфі за сімома замками чи просто під матрацом. Ці кошти — дуже серйозний внутрішній резерв для держави, і від того, чи вдасться їх повернути, залежить подальша доля вітчизняної економіки, переконані експерти...

Утім, у нинішніх умовах депозитної паніки залучити кошти населення, що на сьогодні рідко має великі суми «зайвих» коштів, видається утопією. Коли вкладник не впевнений, що йому вчасно повернуть, а то й чи просто повернуть кошти, проблематично заманити до банку навіть за умови рекордно високих депозитних ставок. «Для того, аби гроші повернути в економіку, треба, щоб ці гроші тримали в банках. А щоб люди тримали гроші в банках, треба, щоб вони вірили, що гроші їм повернуть згідно з термінами», — розмірковує керівник Групи радників голови НБУ Валерій Литвицький.

«Довіра вкладників до банківської системи відновиться не раніше ніж через рік-півтора. — прогнозує «Дню» економіст інвестиційної компанії «Альтана Капітал» (раніше «Юпрас Капітал») Андрій Тарасенко. — Цьому не сприяють негативна інформація, погіршення економічної ситуації, постійні конфлікти на політичному полі. Непопулярні, а часом і протизаконні, дії самих банків по підвищенню процентних ставок по виданих кредитах, невидача депозитів, термін дії яких минув... Усе це знижує лояльність клієнтів. На даний момент важко прогнозувати глибину кризи, тому що дотепер не видно її дна і не ясні можливі прояви і наслідки. Але відсутність стабільності, невизначеність і побоювання перед майбутнім не дозволять швидко відновити довіру вкладників до банків, які б заходи для цього не здійснювалися».

Проте в схемі вкладник-банк-кредитор-економіка нині, на жаль, проблемні всі її складові... «Банки не підуть в реальний сектор, якщо він «мертвий». Там, де бджоли не гудуть, туди банки не підуть», — римуючи, пояснює Литвицький. За його словами, якщо реальний сектор працює, то є перспектива не повернення кредиту, проте якщо економіка не працює та є перспектива неповернення, банки туди не підуть! На думку Литвицького, перш за все треба відновити економічне зростання... «Тому й кредитний голод, що економіка не працює. Хто з банків буде кредитувати «холодну» економіку?» — риторично запитує експерт.

Де вихід із цього «зачарованого кола»? «Думаючи, як повернути гроші в економіку, не обов’язково говорити про те, як повернути гроші до банків у вигляді депозитів... Для початку необхідно мотивувати людей витрачати ці гроші, «витягнуті» з економіки», — висловлює свою гіпотезу президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. За його словами, якщо повернення грошей у банки у вигляді депозитних вкладів абсолютно не означатиме їх автоматичний транш у реальний сектор економіки, то вихід тут один — просто напряму витратити заощадження фізичних осіб.

Жаліло практично пропонує «витряхнути» кошти з матраців і «вижати соки» з їх власників одночасно, стимулюючи споживчу активність... «По-перше, не треба стримувати інфляцію. Бо якщо вона буде низька, людина буде думати: нехай гроші й далі собі лежать у матраці, з ними нічого не трапиться. З інфляцією ж людина розуміє, що гроші під матрацом просто пропадуть, і краще одразу щось придбати на них. Інфляція підштовхує людину до споживання! Другий спосіб спонукання до витрачання — обмеження доходів. Якщо людина не отримує зарплати, вона змушена витрачати заощадження. І третій — продовжити мораторій на дострокове зняття депозитів до 1 квітня чи травня». Експерт, за його словами, хоч і усвідомлює всі соціальні наслідки таких кроків, проте переконаний: без подібної шокової терапії серед населення повернути вилучені кошти буде нереально.

«Бідні люди при високій інфляції споживчу активність не лише знижують, а й доводять її до «рівня каналізації»... Тож мертвому припарка буде така інфляція!» — натомість переконує Литвицький, нагадуючи, що в Україні далеко не всі громадяни мають матраци, повні грошей. Мовляв, більшість людей заощаджують хіба що на «чорний день», щоб не залишитися голодними.

Тому, на думку Литвицького, завдання номер один — якраз подолати надмірний інфляційний тиск. «Тоді й довіра до банків повернеться. І інвестори підуть... А так інвестор не піде в економіку, якщо йому треба брати кредити за 30%... Висока інфляція — дорогі кредити, дорогі кредити — нема повернення грошей в економіку. Повернути гроші можна буде тоді, коли повернуть їх вартість», — говорить він.

Цілком імовірно, що частина засобів повернеться в економіку, коли з погіршенням економічної ситуації люди змушені будуть витрачати свої заощадження, що зберігалися «під матрацом», частково погоджується з тезою Жаліла Андрій Тарасенко. Проте, за його словами, прихід таких «інвесторів не з власної волі» зовсім не означатиме покращення загальних тенденцій вітчизняної економіки... «Якщо додержуватися принципу 80/20, то 20% вкладників, сума заощаджень яких складає 80% від загальної суми депозитів, може направити частину засобів на покупку активів, що знецінилися. Однак це інвестиції спекулятивні, коли метою є купити і перепродати дорожче. Значної користі прихід таких інвесторів економіці не принесе», — резюмує Тарасенко.

Без комплексного вирішення як економічних, так навіть і психологічних питань повернути «матрацні» заощадження в обіг навряд чи вдасться, зізнаються експерти. Однак для цього потрібно чимало часу, адже переконати зневіреного вкладника, зупинити інфляцію, реанімувати економіку, домовитися з банкірами тощо — справа не одного дня. Надія хіба що на свідомість деяких громадян. Адже пам’ятайте: «під матрацом» (тобто зберігання в домашніх умовах) — не досить гарна альтернатива банкам. Гроші можуть не лише знецінитися, їх можуть просто викрасти...