Витіснити агресора: УБ і ПФТС можуть позбавити ліцензій

Олександр Мойсеєнко, Forbes.ua, 16 червня 2015 року

http://forbes.ua/business/1396285-vytesnit-agressora-ub-i-pfts-mogut-lishit-licenzij

Банки з російським капіталом втратять ліцензії торговців ЦП і депозитаріїв

28 червня набудуть чинності зміни до закону «Про ліцензування господарської діяльності». Цей на перший погляд непримітний документ може суттєво змінити географію фондового ринку України.

 Закон ухвалили ще на початку березня. Він, зокрема, встановлює нові вимоги до видання ліцензій для різних господарюючих суб'єктів. Новим вимогам можуть не відповідати Українська біржа, ПФТС, а банки з російським капіталом втратять ліцензії торговців цінними паперами і депозитаріїв.

Зокрема, підставою для анулювання ліцензії буде встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата з боку осіб держави-агресора, у цьому випадку – Російської Федерації.

Уже з 28 червня регулювальні органи мають розпочати перевірку своїх ліцензіатів на наявність контролю з боку резидентів країни-агресора. Винятком стануть банківська діяльність, діяльність у галузі телебачення і радіомовлення, виробництво і торгівля етиловим спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

У фокусі опинився передусім фондовий ринок. Єдині ще живі біржі – УБ і ПФТС, які є «дочками» Московської валютної міжбанківської біржі, – можуть втратити ліцензії на здійснення біржової діяльності. У ПФТС Московська біржа володіє 50% +1 акція, а в УБ – 43%, проте якщо врахувати міноритарних власників, юрособи та громадяни РФ у сумі володіють понад 50% акцій Української біржі.

Як у цьому випадку діятиме регулятор, у комісії лише натякають. «Поки що не можу прокоментувати. Набуде чинності закон, ми ухвалимо якесь рішення – наше бачення на цю тему, воно буде публічним і зрозумілим», – переконує член НКЦПФР Дмитро Тарабакін. «Там непроста ситуація, але закон вимагає від нас якоїсь дії, навіть не якоїсь, а досить зрозумілої», – додає Тарабакін.

Чи зможуть ПФТС та УБ існувати і далі, залежатиме від того, як домовляться між собою акціонери. Що ж до майбутнього фондових майданчиків, то, за словами джерела Forbes, поки що немає рішення щодо жодної біржі. Більше того, за кожним суб'єктом господарювання буде «окремий кейс». Зокрема, під питанням – майбутнє найстарішого українського фондового майданчика – ПФТС, створеного ще 1996 року за підтримки USAID та з участю одного із засновників українського фондового ринку Олександра Махмудова.

«Московська біржа обговорює нинішню ситуацію з акціонерами обох майданчиків. Конкретних рішень поки що не прийнято», – йдеться у відповіді прес-служби ММВБ. Не прийняли їх і в НКЦПФР, але наразі вже можна сміливо стверджувати, що географія фондового ринку у зв'язку з ухваленням цього закону сильно зміниться. Як запевнив співрозмовник Forbes у НКЦПФР, «усе найцікавіше – ще попереду».

«Процедуру позбавлення ліцензії прописано досить докладно. Зокрема, передбачено, що на рішення про анулювання ліцензії може бути подано скаргу (апеляцію) в Експертно-апеляційну раду. При цьому подання скарги зупиняє дію рішення до моменту розгляду скарги. Також рішення можна оскаржити в суді», – розповідає адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Микола Буртовий, додаючи, що вийти із зони ризику можливо лише шляхом виключення факту контролю до того, як закон набуде чинності.

«Можливі факти набуття контролю до 28 червня не будуть підставою для позбавлення ліцензії. Припускаємо, що юрслужби компаній, які перебувають у зоні ризику, уважно вивчали новації і вже вжили необхідних заходів. Можливо, відстрочення в даті набуття законом чинності дали, зокрема, з метою зміни структури власності в компаніях, котрі в зоні ризику», – каже Буртовий.

Для багатьох великих суб'єктів господарювання з російським капіталом зміна структури, по суті, неможлива. Так, велика ймовірність, що банки з державним російським капіталом втратять свої ліцензії на торгівлю ЦП та депозитарну діяльність.

Кілька банків, яких торкнеться цей закон, відповіли, що відмовилися коментувати цю тему. Співрозмовник Forbes в НБУ запевнив, що на їхній діяльності це кардинально не позначиться.

«Це окремий вид діяльності, який приносить додатковий дохід, але не критичний для основної діяльності банку, через яку він і називається банком і відрізняється від всіх інших суб'єктів ринку: розрахунково-касове обслуговування, залучення депозитів і кредитування. Звичайно, кожен банк прагне проводити максимально комплексне обслуговування клієнтів, але тут уже нічого не поробиш. Закон ухвалено, і його треба виконувати. Наші європейські партнери також зазнають чималих збитків через санкції», – каже співрозмовник Forbes в НБУ на правах анонімності.

Утім, джерело Forbes, яке має стосунок до ухвалення цього закону, зазначило, що банки опинилися під дією цього документа невипадково, оскільки були випадки, коли вони «швидко переганяли» акції компаній, на які могло бути накладено арешт на користь третіх осіб.

Forbes дізнався у фондовиків, як ухвалений закон зможе вплинути на ринок.

Олег Ткаченко, голова правління Української біржі

Ризик втрати ліцензії публічним товариством, у якого менша частина належить учасникам із країни-агресора, лише погіршує інвестиційну привабливість нашої країни, а також породжує нові рейдерські можливості.

Сам собою закон фактично визначив ті види діяльності, участь у яких капіталу із країни-агресора є неприйнятним для безпеки нашої країни.

Я з подивом дізнався, що фондовий ринок у нашій країні відіграє таку важливу роль і може породжувати суттєві ризики для безпеки країни, на відміну від банківської діяльності, телебачення, радіомовлення, виробництва та продажу алкогольної та тютюнової продукції, котрі, як виходить із норм закону, таких ризиків не несуть.

Станіслав Шишков, директор ФБ «Перспектива»

По-перше, європейська практика полягає в тому, щоб не обговорювати, а виконувати закони. По-друге, через високу технологічність сучасних фінансових ринків, їхню високу залежність від програмних продуктів і надійності комунікацій найважливіше значення має не тільки корпоративна структура учасників ринку (її взагалі-то може бути змінено чи навмисно ускладнено), а використовувані технології, географія їхньої розробки та підтримки і, як наслідок, можливості доступу до інформації. Це треба усвідомлювати.

Ми дуже шанобливо ставимося до всіх своїх колег. Але, схоже, хай як складеться ситуація в учасників ринку, котрі стикаються з ризиками у зв'язку зі змінами в ліцензійному законодавстві, очевидно, що в Україні достатньо національних суб'єктів біржової інфраструктури і достатньо національних розробників біржового програмного забезпечення, щоб задовольнити поточні та перспективні потреби ринку.

Відповідь прес-служби ПФТС

«ПАТ «Фондова біржа ПФТС» висловлює глибоку стурбованість імовірними наслідками набрання чинності змінами до закону «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності». Створений на базі американського проекту USAID 1996 року, найбільший майданчик з організації торгів цінними паперами в Україні, відповідно до закону, може залишитися без ліцензії на організацію торгів цінними паперами.

Ми не ставимо перед собою мету піддати сумніву доцільність застосування санкцій щодо компаній, контрольованих резидентами країн, які здійснюють збройну агресію проти України, відповідно до закону «Про оборону України». Проте, на наш погляд, позбавлення ліцензії як механізм впливу матиме лише негативні наслідки, оскільки за цим неминуче піде зниження капіталізації акцій підприємства і, можливо, його ліквідація.

Реалізація цієї норми негативно вплине на інвестиційний клімат України. Як відомо, акціонерами ПАТ «Фондова біржа ПФТС» є близько 100 українських та іноземних інвесторів – здебільшого банків. У разі позбавлення біржі ліцензії всі вони зазнають збитків, спровокованих не ринковими обставинами, а діями законодавців.

Дуже важливо зазначити, що кількість постраждалих інвесторів буде значно більшою, адже закон торкається майже всіх видів ліцензованої діяльності, за винятком банківської, теле- і радіомовлення, виробництва і торгівлі алкогольними та тютюновими товарами.

Відчути на собі наслідки виконання цього закону зможуть не лише клієнти фондових бірж, а й користувачі послуг страхових компаній. Під його дію підпадають декілька великих страховиків, які можуть зіткнутися з проблемою невиплати відшкодувань в умовах неможливості продавати поліси через те, що немає ліцензій.

Серйозним ударом для держави буде втрата близько 10 тис. платників податків, чиї роботодавці залишаться без ліцензій. У результаті звільнення такої кількості людей навантаження на фонд зайнятості неминуче. ПАТ «Фондова біржа ПФТС» 2014 року було сплачено до бюджету 4,5 млн грн, штат працівників становив 24 особи.

Незважаючи на винятки, зроблені для банків, у результаті реалізації закону вони будуть змушені відмовитися від таких видів діяльності, як торгівля, андерайтинг, діяльність депозитарної установи. Через неможливість надавати ці послуги самостійно банки муситимуть вдатися до послуг посередників, що зрештою позначиться на їхній вартості для звичайних клієнтів.

Виходом із ситуації може бути внесення коригувальних змін до цього закону з урахуванням захисту прав українських інвесторів.

Сергій Антонов, голова ради СРО АУФТ

Кількість учасників ринку останніми роками зменшилася на кілька сотень компаній, зниження ще на декілька російських операторів погоди на фондовому ринку України точно не зробить.

Ринок звужується вже не перший рік. Останнім часом – із цілком об'єктивних причин. Серед приватних причин – повне розчарування в ринку акцій: сьогодні тільки лінивий не каже, що ринку акцій в Україні немає. А російські оператори завжди були більше орієнтовані саме на ринок акцій і до того ж намагалися просувати і розвивати. Не дуже успішно, як ми бачимо за фактом. Багато хто мав намір іти і без цієї зміни до закону.

Ось що в цій ситуації може позначитися на фондовому ринку, так це вихід великих російських банків. ВТБ і «Сбєрбанк» завжди були досить активними операторами на ринку ОВДП. Останнім часом їхня активність суттєво зменшилася через зниження привабливості інструментів держборгу.

На тлі проблем, які принесли Україні анексія і гібридна війна, ця проблема видається останньою.