В Україні діє середньовічна податкова система – експерт

29 січня 2015
Голос Столиці, 28.01.2015

http://newsradio.com.ua/2015_01_28/V-Ukra-n-d-serednov-chna-podatkova-sistema-ekspert-3506/

Для більш ефективного проведення реформ, Україна запросила на керівні пости багато нових фахівців, у тому числі іноземних. Але ці люди приходять без команди, і система або відкидає їх, або перетравлює, заявив старший економіст «Case Україна» Володимир Дубровський.

Податкова реформа, яку наприкінці минулого року прийняла Верховна Рада, передбачає скорочення кількості податків і зборів з 22% до 9%. Також уряд скасовує на два роки перевірки для малого та середнього бізнесу. Крім того, уряд вирішив підвищити ставку для пасивних доходів (відсотки, роялті, інвестдоходи) з 15% до 20%, по дивідендах – 5% або 20% (залежно від сплати податку на прибуток). Законом передбачено, що тестовий режим системи електронного адміністрування з ПДВ буде вводитися з 1 лютого по 1 липня 2015 року.

Чому результати проведення податкової реформи не радують українців, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів старший економіст «Case Україна» Володимир Дубровський.

Реформи – це шокова терапія. Але те, що ми спостерігаємо, схоже на шок без терапії.

– Треба починати з того, що реформа – поняття дійсно дуже сильно дискредитоване і дуже сильно спотворене. Реформа змінює відносини між людьми, між економічними суб'єктами. Коли ми говоримо, що підвищення ціни на газ – це реформа, це називається збоченням, тому що підвищення цін – це підвищення цін.

Коли Яценюк говорив про те, що ми в енергосекторі почали реформу і тепер по реверсу будемо газ в Україні отримувати – це теж частина реформи?

– Це теж не реформа, це суто технічні речі. Дуже важливі, дуже потрібні, я не кажу про те, що їх не потрібно робити, просто давайте називати речі своїми іменами – це не реформа, це важливі і корисні технічні зміни. Реформа – це, наприклад, приватизація, це податкова реформа та багато інших. Реформи – це те, що робив Бальцерович. Головна реформа, яку йому вдалося зробити – це відпуск цін, лібералізація цін. Бо ми вже цього не пам'ятаємо, але в Польщі була ситуація ще гірша, ніж у нас в кінці 80-их, початку 90-их – там на полицях магазинів взагалі нічого не було.

Українські човночники, які туди їздили, пам'ятають.

– Так, ось вони туди і привозили все. І це є реформа. Бальцерович в цьому сенсі дійсно великий реформатор, тому що він мав у голові план, він цей план обговорював, він його добре розробляв, він зібрав дуже хорошу команду, він прийшов з цією командою і зробив реформу. Ось у чому різниця з нашими так званими реформаторами, які прийшли без своїх команд і без бачення того, як і що потрібно робити, а у Бальцеровича це бачення було. Він був професором економіки, працював у США. І він зібрав команду з таких же прогресивних економістів і зміг це зробити.

Якщо говорити про наших людей, які прийшли в уряд зі сторони, то міністр фінансів точно прийшла без своєї команди, без бачення. І навмисно чи ні, вона віддала реформи, які дійсно потрібно проводити, на відкуп бюрократам, які в цьому міністерстві сиділи вже багато десятків років, багатьох з яких взагалі привів Азаров. Або Клименко, що ще гірше.

Не дає можливості провести реформи на організаційному рівні те, що люди приходять зі сторони, але вони приходять без бачення, без команди. І або система їх відкидає, або система їх перетравлює. Тобто вони змушені покладатися на своїх заступників зі старим мисленням, з «совковою» підготовкою. Крім того, вони працюють в цій системі, тобто у них є певний конфлікт інтересів, вони виросли в цій системі. Ось як можна доручити реформувати податки податківцям? Це теж саме, що ми доручимо даішникам самим, на свій розсуд, писати правила дорожнього руху.

Люди з песимізмом сприймають податкову реформу…

– Це взагалі не було реформою. З двох причин. По-перше, реформа, як я вже говорив, повинна змінити ставлення. Які головні проблеми у відносинах між державою та платником податків? Головна проблема, що у нас досі діє так звана конфіскаційна система оподаткування, насправді це середньовічна система, проти неї в Британії була революція, і у нас була революція теж значною мірою проти такої системи.

Система ця полягає в тому, що держава визначає – скільки грошей вона хоче зібрати, з кого вона хоче зібрати, і довільно вимагає – ось ти мені винен стільки-то, а ти стільки-то. Чому? А тому що я так захотів. Ось ця система для бізнесу убивча, тому що бізнес ніколи не може працювати, коли він не в змозі передбачити свої майбутні платежі. Що кажуть великі інвестори? Ми можемо працювати при високих податках, але ми не можемо працювати при непередбачуваних податках.

Ось, наприклад, венчурні компанії. Чому у нас всі наші великі уми, винахідники не можуть пробитися на ринку? Тому що це роблять венчурні компанії. Це компанії, які фінансують дуже багато ризикованих розробок з тим, щоб деякі з них спрацювали і з'явилися Apple, Google, Microsoft та інші гіганти. А тепер уявіть собі, в умовах нашої податкової системи, що якісь проекти спрацювали – прийшла податкова і конфіскувала весь прибуток. В результаті, з чим залишиться венчурна компанія? Ні з чим.

Тому перш за все оподаткування має бути передбачуваним. І це головний пріоритет, який ми ставимо собі при розробці цієї податкової системи. Ми повинні змінити ці відносини. Головна заковика тут не в ПДВ, який найбільше клянуть підприємці, а в податку на прибуток підприємств. Тому що прибуток – це взагалі поняття дуже ефемерне. Будь-який бухгалтер може намалювати, що її немає, тільки якщо ви не банк або страхова компанія, де з цим складніше. І в результаті виходить, що податок на прибуток, в тому вигляді, в якому він зараз є у нас, міг би працювати, якби у нас був фондовий ринок, на якому підприємства навпаки – зацікавлені показувати свій прибуток.

Що може запропонувати нам ця конфіскаційних система, які реформи, і взагалі – чи піде система на те, щоб себе знищити?

– Те, що запропоновано, цю конфіскаційну систему жодним чином не знищує. Повернуся до теми про ПДВ. Склалася така ситуація, що оскільки вже встановлений план, значить потрібно вишукувати будь-які огріхи у підприємців, щоб з них цей план видавити. Плюс була така проблема, що пан Азаров сприймав повернення ПДВ експортерам як пільгу, причому щиро. Насправді, рахунки ПДВ – це спосіб боротьби з усім цим, і це не найгірший спосіб боротьби, якщо тільки вводити їх з розумом. Тобто не треба так боятися самого поняття ПДВ-рахунки.

Проблема була в тому, що уряд цю ідею обернув на свою користь тим, що підприємці спочатку авансом внесли гроші і більше їх ніколи не побачили. І відповідно, в умовах, коли прокредитуватися неможливо, а якщо можливо, то під зовсім божевільні відсотки, то вимивання 1/6 обігових коштів часто виявляється смертельним для бізнесу. У моїх колег були ідеї, вони розробили механізм – як зробити так, щоб для більшої частини бізнесу це не було б нестерпно боляче. Я хочу підкреслити, що ми пропонували всі ці удосконалення не просто так, а в обмін на зниження єдиного соцвнеску.

А що ви скажете про новий податок на нерухомість?

– Зараз абсолютно не час вводити такий податок. Це правильний інституційний механізм, але він вимагає серйозного адміністрування і викликає велике невдоволення громадян. Не треба зараз збурювати людей. Набагато правильніше було б, наприклад, не звільняти промислові підприємства від податку на комерційну нерухомість. І з них отримати ці гроші. Набагато правильніше було б реально скоротити бюджет. Навіщо зрізати якісь дрібні речі, з дитячих сніданків або ще чогось, що знову ж викличе невдоволення, але дозволить заощадити копійки?

У нас є пільга на газ, і це дійсно величезна діра в бюджеті. Її потрібно усунути, звичайно, тому що будь-який товар має коштувати стільки, скільки він коштує, інакше це породжує зловживання. Але для початку, оскільки зараз взяти і підняти ціну до комерційної неможна, то хоча б треба ввести дуже просте правило – нікому ніяких пільг і ніяких субсидій підприємствам. Тільки фізособам. Для початку навіть кожен може прийти і особисто на руки отримати цю пільгу. А потім можна буде ввести перевірку на бідність.

Чому ж так не зробили?

– Я вам більше скажу! Як виявилося, «Нафтогаз України» з його новим керівництвом абсолютно не проти. Нове керівництво «Нафтогазу» – прогресивні люди, які туди прийшли, згодні. Вони навіть неофіційно зробили розрахунки і кажуть, що це може заощадити двадцять мільярдів гривень навіть без того, щоб перевіряти людей на бідність, тобто всім підряд. Вже це дозволить заощадити набагато більше, ніж написали всі ці чиновники, кожен на своєму місці, що він там може трохи зрізати.

Крім того, той же Яценюк, коли він ще не був на місці Азарова, говорив, що на держзакупівлях крадуть 80-100 мільярдів гривень. Я згоден з цим. Якщо ми зараз інші, нові, то давайте хоча б половину цих грошей заощадимо в бюджеті, але для цього треба ввести екстремальну прозорість.

Основні цифри
Всього компаній-членів283на 04.10.24
Кількість КУА278на 04.10.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 04.10.24
Кількість ІСІ1815на 04.10.24
Кількість НПФ*53на 04.10.24
Кількість СК*1на 31.07.24
Активи в управлінні КУА, млн грн648 280на 31.07.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн3 112на 31.07.24