Усе поміняти

Вікторія Руденко, "Контракти", №47, 2009

http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/47200912081.html

Бартерні біржі — актуальна послуга, що дозволяє бізнесменам в умовах кризи ліквідності збути непотрібний товар. При цьому українці добре знайомі з бартерними схемами — у середині 1990-х років на бартер припадало 35–40% товарообігу в країні.

Бартерні біржі

Так на початку кризи говорили практично всі організатори бартерних бірж, яких з початку року з’явилося більш як 15. Одна з них була організована IK «Конкорд Капітал» під назвою В2В Exchange. При створенні цієї біржі засновники розраховували на те, що її послугами користуватимуться великі та середні українські компанії. Бізнес обіцяв бути прибутковим: фахівці біржі припускали, що до кінця цього року обсяг бартерних угод в Україні сягне 5–10% товарообігу, а це приблизно 40–80 млрд грн. Заробіток біржі забезпечили б комісійні розміром від 1% до 2,5% суми кожної бартерної угоди, укладеної за допомогою майданчика. На створення біржі Конкорд Капітал витратила $1 млн.

З моменту створення В2В минуло майже дев’ять місяців, і плани з розвитку біржі були істотно скориговані. «Зараз нашими послугами користуються близько 600 клієнтів, обороти біржі становлять 1,5–2 млн грн на місяць», — інформує генеральний директор товарообмінної біржі B2B Олег Зарицький. За дев’ять місяців існування біржа провела операцій лише на 15 млн грн. Ні про які мільярди обороту на рік поки не йдеться.

В інших бартерних бірж справи не кращі, ніж на В2В. Здебільшого вони працюють у вигляді онлайн майданчиків із розміщення оголошень, де потенційні клієнти самі знаходять один одного, а майданчики існують за рахунок банерної реклами.

«Нинішній бартер кардинально відрізняється від бартеру, що існував у 1990-ті роки», — пояснює Олег Зарицький. Тоді багато компаній справді були готові обмінювати шкарпетки на труби, труби — на холодильники, а холодильники — на вугілля й нафту. Тепер бажаючих мінятися товарами не так уже й багато. За словами експерта, практично всі компанії хочуть отримати за свій товар живі гроші. На думку Олега Зарицького, бартер продовжить існувати, але користуватиметься попитом тільки у вузькому колі. Зараз основні споживачі бартерних послуг на B2B — компанії будівельного сектору (40–50%), транспортні, лізингові компанії (10–15%) і медіахолдинги (7%).

Заставні та депозитні біржі

Біржі з продажу заставного майна теж не користуються попитом у населення. Пропозицій на цьому ринку дуже багато, однак ціни на закладені об’єкти майже не відрізняються від ринкових, а при купівлі застави є ризик уплутатися в судові позови з попереднім власником.

Біржі депозитів досить швидко втратили актуальність. Якщо на початку року банківські вкладники залюбки продавали свої депозити в проблемних банках за ціною 30–50% номіналу, то тепер депозити продаються чимдалі рідше: або банки вчасно виплачують відсотки, або вкладники вже забрали свої гроші із проблемних фінустанов.

Вихід із ситуації для депозитних і заставних бірж — надання додаткових послуг, вважає Денис Дрозд, генеральний директор Української тендерної системи, на сайті якої можна розмістити оголошення про продаж як банківського депозиту, так і заставного майна. Нещодавно на базі Української тендерної системи були запущені нові проекти: інформаційний сайт про будівельні тендери, біржа кредитів, дошка оголошень про купівлю/продаж бізнесу, біржа стартапів. Як зазначає Денис Дрозд, попит на всі ці послуги є. Бажаючих продати-купити бізнес, за його словами, досить багато (продаються здебільшого аграрні компанії та сільськогосподарські майнові комплекси, автомийки та СТО, маленькі магазини). Кредитна біржа буде актуальна, допоки не відновиться банківське кредитування — тобто ще рік-півтора. При цьому, зараз фахівці Української тендерної системи розробляють сайт для проведення тендерів європейськими компаніями за кордоном, у яких можуть взяти участь й українські гравці.