Український фондовий ринок залишається на вулиці

Вікторія Ковальова, "Економічна правда", 26.10.2009

http://www.epravda.com.ua/markets/4ae5aa88cf565/

Операції з придбання пакетів акцій для формування чи продажу контрольних пакетів носять "приватний", а не "публічний" характер, і здійснюються на неорганізованому фондовому ринку. У найближчі роки позабіржовий ринок превалюватиме над біржовим.

У першому кварталі 2009 року, за даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, загальний обсяг торгів цінними паперами збільшився на 49,8%  порівняно з аналогічним показником 2008 року і досяг 308,6 мільярда гривень. При цьому лише 6,82% обсягу становила частка організованого фондового ринку.

За всю історію українського фондового ринку обсяг організованого ринку ніколи не перевищував 10%. Позабіржовий ринок непрозорий, неліквідний і не виконує функцію встановлення справедливих цін. Правила гри на ньому не структуровані.

"Позабіржові" ціни можуть перевищувати номінал в сотні разів, і часто використовуються для виведення активів підприємства або відмивання коштів.

Низький відсоток організованого ринку пов'язаний з великою часткою позабіржових угод з таких інструментів, як ОВДП, корпоративні облігації, векселі, позалістингові акції. Аналітики інвестиційних компаній, навіть маючи потужну аналітичну службу, часто не можуть отримати інформацію з різних галузей промисловості.

Експерти вважають, що співвідношення між об'ємними показниками біржового та позабіржового ринків показує не рівень "цивілізованості", а певні потреби суб'єктів економічної діяльності у конкретній державі на конкретному етапі розвитку економіки.

Порівнювати український фондовий ринок з країнами, які давно пройшли етапи первинного та вторинного перерозподілу власності, - це наче пропонувати першокласникам попрацювати з логарифмічною лінійкою.

Тим часом, навіть на цивілізованих фондових ринках панує стурбованість щодо регулювання позабіржового ринку. Наприклад, навесні 2009 року адміністрація США оприлюднила плани, пов'язані з посиленням регулювання позабіржового ринку похідних інструментів, який вважається одним з винуватців нинішньої світової кризи.

Регулюючі органи отримають можливість перевести торгівлю більшістю стандартних контрактів, зокрема, кредитними дефолтними свопами, з позабіржового сегмента на біржі та електронні майданчики.

Хаотичний та індивідуальний

Український ринок корпоративних цінних паперів почав розвиватися у результаті масштабної приватизації, яка формально завершилася десять років тому. Звідси походить і основний вектор його розвитку - процеси щодо встановлення корпоративного контролю, злиття та поглинання акціонерних товариств.

Криза знецінила корпоративну власність та корпоративні права, зробивши їх більш доступними для придбання потенційними інвесторами.

"На ринку інструментів власності основні інтереси сконцентровані у сфері "ринку корпоративного контролю", тобто операцій з придбання пакетів акцій для продажу контрольних пакетів. Таким операціям більше відповідає "приватний", а не "публічний" характер угод і неорганізований ринок", - прокоментував ситуацію "Економічній правді" голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов.

Що стосується ринку корпоративних облігацій, додав він, то технічні дефолти та реструктуризація боргів за цими інструментами так само передбачає "приватний" характер переговорів з кредиторами і не належить до біржових технологій.

На думку експерта, у найближчі два роки неорганізований ринок буде превалювати за своїми показниками над організованим.

За оцінкою трейдера "Ренесанс Капітал Україна" Михайла Заводовського, на неорганізованому фондовому ринку близько 75% угод здійснюється торговцями цінними паперами-юрособами між собою. Зокрема, перепродаються акції фірм, придбані на аукціонах Фонду держмайна, та цінні папери, що обертаються на ринку.

Близько 23% - частка приватних розміщень і 2% - операції з продажу цінних паперів фізособами, які придбали їх на сертифікатних приватизаційних аукціонах. Проте, за словами Заводовського, ціни на акції "блакитних фішок" у жовтні на позабіржовому ринку відрізнялися максимум на 1% від біржових, і це гарний показник.

Якщо позабіржовий ринок зручний для приватних угод, то біржовий - для портфельного інвестування. На відміну від організованого фондового ринку, для неорганізованого сектора характерна індивідуалізація всіх умов операції: розміру пакета, ціни, умов розрахунків та поставок цінних паперів, штрафних санкцій.

Для біржових угод більшість параметрів угоди уніфіковані. Основна відмінність при здійсненні операцій на біржі до моменту їх проведення - менші ризики інвесторів, оскільки відмова від укладання договору загрожує виключенням з членів біржі.

На ринку заявок акції автоматично оплачуються, і будь-які ризики виключаються. Природа угод на позабіржовому ринку не є торгівельною, це, в основному, приватні розміщення. У той же час, позабіржові угоди можуть укладати і торговці цінними паперами, обмінюючись інформацією щодо договорів за телефоном.

На неорганізованому ринку договір з юридичною або фізичною особою складається з восьми-десяти сторінок. Ним сторони обмінюються за допомогою факсу, що збільшує складність процедури.

З 2009 року Українська біржа і ПФТС ввели "протоколи обміну акціями" для торговців, що значно спростило попередній порядок укладання угод з купівлі-продажу. Якщо у 2008 році під кожну операцію складався договір, то тепер надається один звіт.

Курс на організованість

Інвестори зацікавлені в обігу цінних паперів на біржі, де можна визначити їх справедливу вартість. Біржам вигідно збільшувати обсяги, тому що зростає розмір комісійних. Багато держав стимулюють біржові торги за допомогою механізму обов'язкового репортингу позабіржових угод на біржі.

Український фондовий ринок також взяв курс на збільшення частки біржового сегмента. Цьому сприятиме остаточне набуття чинності закону про акціонерні товариства, яким передбачений обов'язковий обіг акцій публічних компаній на біржі.

Все буде залежати від того, яка кількість акціонерних товариств забажає чи зможе стати публічними - ПАТ, і скільки захоче змінити організаційну форму, не залишившись на ринку навіть у формі приватних товариств.

У результаті, частка організованого ринку може зрости за рахунок скорочення контингенту емітентів та акцій, що перебувають в обігу на неорганізованому ринку. Крім того, збільшенню частки організованого ринку сприяє впровадження нових торгівельних і розрахункових технологій.

"Раніше укладання угоди на біржі і поза нею нічим не відрізнялося: підписувався паперовий договір, ідентифікувалися сторони, до розрахунків долучалися зберігачі. Нині виконання угод на біржі спростилося і подешевшало порівняно з позабіржовим ринком", - констатує заступник голови правління Української біржі Євген Комісаров.

Протягом 2009 року інфраструктура організованого фондового ринку поліпшилася. У березні відкрилася УБ з ринком заявок, що активізувало біржову торгівлю в умовах кризи, було впроваджено інтернет-трейдинг на УБ і ПФТС. Однак все це кардинально не змінить існуючу диспропорцію між позабіржовим і біржовим ринками.

Керівник КУА "Інеко-Інвест" Олег Морква відзначає, що головною перешкодою для зростання вітчизняного організованого ринку цінних паперів залишається слабкість правової, корпоративної та інституційної складових, що призводить до низького ступеня довіри між усіма категоріями учасників фондового ринку.

Крім того, в Україні існує практика звітності торговців за нерегулярною інформацією на одну з бірж. Ці дані подають обидві сторони угоди, і часто - на кілька бірж. Іноді виходить, що торговці звітують про угоди, проведені на іншій біржі. Отже, інформація може дублюватися і спотворюватися, а це значно ускладнює аналіз звітності.

"Необхідно наводити лад у технології позабіржових угод. Мають бути стандартні договори і звітність, щоб аналітики та інвестори знали стан сектора. Рецепт збільшення частки біржового ринку - це кошти для застосування комп'ютерних технологій", - впевнена директор компанії Sigma Bleizer Діана Смахтіна.

До речі, представники ДКЦПФР заявили про намір почати з грудня 2009 року вести новий фондовий індекс, який враховуватиме не тільки операції з цінними паперами, що проходять на фондових біржах, а й велику частину позабіржових трансакцій.

Планується, що в індексний кошик, крім акцій українських підприємств, увійдуть корпоративні облігації та іпотечні папери. Розрахований таким чином індекс має об'єктивніше відобразити ситуацію на українському фондовому ринку.

У США для підвищення прозорості позабіржового ринку з ініціативи комісії з цінних паперів і бірж ще у 1990 році створили "дошку оголошень позабіржового ринку". Її особливістю є обов'язкове оприлюднення протягом 90 секунд даних про укладені угоди з акціями, які не увійшли до лістингу жодного з організаторів торгівлі.

На українському фондовому ринку такої активності наразі не спостерігається.

"Питання про прозорість ринку і надання необмеженому числу користувачів інформації про ціни на різних сегментах ринку ми ставимо перед ДКЦПФР давно. Звітності, яку отримує комісія від бірж та торговців, цілком достатньо для публікації на її сайті всіх індикативних цін", - вважає голова ради УАІБ Дмитро Леонов.

На його думку, це можна було б робити у режимі найбільша-середньозважена-найменша ціни купівлі та продажу на біржовому і позабіржовому ринках. При цьому ні контрагентів за угодами, ні місць укладання договорів розкривати не доведеться. Це знімає усі перепони, пов'язані з конфіденційністю даних.