Українській економіці потрібен масаж

Іван Верстюк, INSIDER, 25.03.2015

http://www.theinsider.ua/business/551263b7e644e/

Контрасти говорять про великий потенціал, який насправді нічого не вартий, якщо не призводить до реальних результатів

У час економічного падіння, яке за 2014 рік становило 6,8%, потрібна програма стимулювання економіки, в іншому разі повернення до зростання у майбутні роки відбудеться лише за рахунок низької порівняльної бази.

Без створення нових бізнесів, нових робочих місць при понад 520 тис. безробітних у країні з населенням 45 млн людей чекати економічного зростання наївно.

У розвинутих економіках центральний банк, як найвищий монетарний інститут і банківський регулятор, має найбільший вплив на економічні процеси - Україна зараз теж схиляється до цієї моделі. Важко чекати, що Міністерство економіки, яке в реальності є інститутом видачі дозволів і ліцензій, зможе запровадити програму стимулювання.

Кількіснепом'якшення

Економічно розвинуті країни - США, Японія, країни ЄС - доволі успішно використовують так зване "кількісне пом'якшення" для досягнення нових рівнів економічного зростання через таргетування показників інфляції та безробіття. Складові таких програм - здешевлення доступу до кредитних ресурсів через утримування ключової ставки центробанку поблизу нуля та викуп центробанком державних бондів, щоби звільнити гроші інвесторів для подальших інвестицій в економіку.

Програма стимулювання економіки може відбуватися будь-якими монетарними або фіскальними методами - регулюванням ставки центробанку, контролю над зростанням грошової маси, податковими полегшеннями.

Сценарій кількісного пом'якшення можливий лише в економіці, де центробанк і його інструменти мають ефективний вплив на події. В Україні довіра до Національного банку з боку учасників ринку не надто висока. Банки замкнули себе в колі високих процентних ставок на кредити та депозити, більш ніж 20% - унаслідок чого бізнеси не мають можливості вигідно позичати для свого розвитку.

Доступдогрошей

На сьогодні ставка рефінансування НБУ становить 30%, неймовірно високий показник за західними стандартами, але не такий вже і високий, якщо взяти до уваги, що інфляція у лютому становила 34,5%.

У розвинутих економіках доступ до фінансування компаніям забезпечує розвинутий біржовий ринок. В Україні ж обсяг торгів на Українській біржі, ключовій платформі торгівлі акціями, інколи не перевищує 30 млн грн на день. Це дуже мало. Ще й дивідендна дохідність за акціями, як правило, не перевищує дохідності за депозитними продуктами банків, що робить інвестування в цінні папери не дуже вигідним. Введення урядом Арсенія Яценюка оподаткування дивідендного доходу ще більше ускладнило ситуацію.

Як результат, компанії не розглядають публічне розміщення своїх акцій як спосіб залучення капіталу. Нерозвинутий ринок корпоративних облігацій прив'язує компанії до банківських кредитів, а вони дорогі.

Активізувати торги на Українській біржі могло б виведення на біржу державних гігантів - таких як "Укрзалізниця", "Нафтогаз", "Ощадбанк". "Нафтогаз" на сьогодні не є прибутковим активом, але в разі підвищення цін на енергетичні ресурси компанія або окремі її частини мають шанси вийти в прибуток.

Крім виведення на біржу гігантів, активнішу участь у торгах - чи-то акціями, чи-то облігаціями - могли би брати пенсійні фонди, державні чи приватні. Це би теж збільшило ліквідність торгів, дозволивши диверсифікувати інструменти інвестування.

У розвинутих країнах біржові індекси є ефективним макроекономічним індикатором, на який орієнтуються центробанки у своїй місії керування економічним процесом. В Україні це поки що не так, але ситуацію можливо виправити - не за один день.

Безробіття

У січні безробіття становило 2% від робочої сили, 524,4 тис. людей не мали роботи. Середня виплата безробітному становила 1,252 грн, що ставить таку людину фактично майже на межу екстремальної бідності за стандартом Світового банку, який визначає поріг бідності в життя менш ніж на 1,25 долара на добу.

Державні центри зайнятості далекі від ефективності. Пропонуючи неактуальні вакансії, а часом навіть так званий мережевий маркетинг - прямі продажі, наприклад, косметичної продукції, вони знеохочують безробітних до подальшого пошуку роботи. В такому разі люди покидають активні пошуки, вдовольняючись соціальними програмами підтримки та допомогою родичів.

Тим часом ринок стискається і робочих місць стає менше, тоді як зарплати переважно не індексуються на показник інфляції, роблячи реальні заробітки суттєво меншими, ніж вони були раніше.

Девальваціягривні

З рівня 8 проти американського долара у 2013-му гривня скотилася до 23, за офіційним курсом Національного банку. Ключовий фактор цього падіння - зневіра в національній грошовій одиниці серед населення та зменшення обсягів експорту, який за нормальних часів повинен заводити в країну додаткову валюту.

Відчуваючи доларовий дефіцит, банки створили передумови для розвитку чорного ринку торгівлі твердою закордонною валютою. При цьому курс гривні на цих торгах, очевидно, суттєво нижчий офіційного, тобто долари та євро продають за вищою ціною.

Панічні валютні настрої населення - не новина. Ці ж настрої знищили карбованець, більш відомий як "купон" - грошову одиницю, що існувала до 1996 р. Девальвація та активний друк грошей тодішнім Національним банком призвели до колапсу цієї грошової одиниці. Брак фінансової конфідентності людей був також спричинений кризою трастів, інвестиційних фондів, що обіцяли дуже високу дохідність, але насправді були класичними пірамідами.

Показникикризи

Демонстративним показником кризи, викликаної девальвацією та інфляцією, є падіння українського рітейлу, імпортоорієнтованого сектору, який важко витримує валютні віражі на низьку конфідентність споживачів.

За перші два місяці 2015-го обсяг продажів упав на 21,2%, до 140 млрд грн, і це за умови високої інфляції.

Зникають акції підтримки попиту в стилі "друга річ безкоштовно". Спостереження: пара польських туфель у центрі Києва за два тижні змінила ціну з 950 грн на 2,050 грн. Власники бізнесів женуться за високою маржинальністю - ніхто ж не забороняв мати мрію про будиночок на Гаваях.

Згадується дилема, що її сформулював професор Гарвардського університету, американець українського походження Greg Mankiw: "Take care of the short run and let the long run take care of itself VS Take care of the long run and let the short run take care of itself".

У перекладі це звучатиме так: "Турбуватися про коротку перспективу, а довга перспектива потурбується про себе сама VS Турбуватися про довгу перспективу, а коротка перспектива потурбується про себе сама".

Різко підвищувати ціну вже сьогодні, щоб мати високу дохідність у перспективі? Але є ризик її не мати. Підвищувати ціну поступово, сподіваючись, що це дозволить не програвати в поточній прибутковості? Теж не факт.

Споживач часом надає перевагу імпортному товару, хоча є місцевий замінник. Стереотип "імпортне завжди краще" ще спрацьовує у випадку з ЄС, але виглядає смішно у випадку з такою країною, як Бангладеш.

ПрограмаМВФ

Міжнародний валютний фонд, інститут регулювання розвитку світової економіки, що є частиною системи ООН, 11 березня схвалив нову чотирирічну позикову програму для України розміром 17,5 мільярда доларів строком на чотири роки.

Основні вимоги програми - економія та зменшення бюджетного дефіциту, значною мірою через зменшення дефіцитності "Нафтогазу". Програма не прописує конкретні кроки, як це зробити, а лише задає макроекономічні параметри. Тому не слід думати, що МВФ дав чіткий покроковий рецепт, як урятувати українську економіку - від уряду вимагається чимало якісних рішень щодо стимулювання зростання.

МВФ закликає не боятися радикальних економічних кроків, навіть якщо вони не матимуть підтримки населення. Водночас фонд постійно наголошує, що Україна самостійно повинна вирішувати питання свого економічного розвитку.

Країнаконтрастів

Україна - країна дивних реалій: безробітні, що не шукають роботу, та міністри, що отримують зарплати, котрі дорівнюють заробіткам працівників фаст-фудів у США. В кав'ярнях мережі "Арома", де чашка кави-латте коштує 49 грн - при тому, що безробітний живе на 41 грн на день, - у п'ятничні вечори повно людей. Так само багато їх у ранкові будні під магазинами, що без ліцензії продають алкоголь розливними порціями.

Урядовці активно пишуть пости у Facebook, вступаючи у дискусії та часом пропонуючи вакансії у державних структурах. Чемпіон країни з футболу донецький "Шахтар" із гравцями-мільйонерами програє 0:7 мюнхенській "Баварії", а київське "Динамо", що фінішувало четвертим у минулому сезоні, громить ліверпульський "Евертон" 5:2.

Ці контрасти говорять про великий потенціал, який насправді нічого не вартий, якщо не призводить до реальних результатів.

Без стимулювання приватної ініціативи вихід із кризи виглядає примарно. Можна довго позичати гроші в міжнародних кредиторів, спираючись на статус жертви російської агресії, але без вирішення економічних питань труднощі не закінчаться.