Україна публічна

Костянтин Дружерученко, "Контракти", №5, 2010

http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/05201012188.html

Наприкінці минулого року на українському фондовому ринку сталася знакова подія: найстаршу й найбільшу в нашій країні фондову біржу ПФТС продано російській ММВБ. Угоду ще не закрито, передбачається, що до березня-квітня ПФТС перейде у володіння ММВБ, а в червні буде обрано нову наглядову раду ПФТС. Сума угоди — $10 млн.

Розмови про продаж ПФТС велися давно. В останній рік ПФТС стрімко втрачала ринкові позиції, фондові торговці боялися, що невдовзі продавати інвесторам уже буде нічого. У 2009 році частка ПФТС на українському біржовому ринку з урахуванням торгівлі акціями, облігаціями та інвестиційними сертифікатами скоротилася з 90,5% до 56%. Лише за один рік 40% ринку в ПФТС відібрали «Перспектива» та Українська біржа. Але ж 2009 рік був цілком успішним періодом для біржової торгівлі — ринок виріс майже удвічі.

На думку учасників фондового ринку, основна причина втрати ринкової частки ПФТС — багаторічна монополізація біржею торгів на фондовому ринку. У 2007-му частка торгів цінними паперами на ПФТС становила 94,3% організованого ринку, у 2006-му — 96,3%, у 2005-му — 88,2%. «Багато років поспіль у ПФТС не було конкурентів, тому майданчик не мав необхідності запускати нові біржові продукти, підвищувати якість послуг. Наше відставання в біржових технологіях від сусідньої Росії досягає 10 років», — каже генеральний директор ІК Тект Капітал Олексій Сухоруков.

Сьогодні ПФТС не критикує хіба що ледачий. Керівник ІК Конкорд Капітал Ігор Мазепа вважає, що в минулому керівництво біржі практично не реагувало на потреби учасників ринку і не мало будь-якої стратегії розвитку майданчика. «Де-юре ПФТС була саморегульованою організацією, у ній були всі торговці на фондовому ринку. Однак насправді гравці ринку найчастіше не могли домогтися того, щоб їхню думку було враховано при прийнятті важливих для майданчика рішень», — підтверджує Олексій Сухоруков. Понад те: деякі рішення на ПФТС могли прийматися досить оперативно, але впроваджувалися вони в життя через досить тривалий проміжок часу. Приміром, ринок заявок (зручний для дрібних торговельних операцій на відміну від ринку котирувань) ПФТС обіцяла запустити ще 2001 року. Однак його запустили тільки в 2007 році. Інтернет-трейдинг ПФТС запустила в 2009 році, хоча розмови про необхідність надання торговцям і населенню такої послуги велися дуже давно. Причому інтернет-трейдинг з’явився на ПФТС практично одночасно із запуском такої самої послуги на УБ, хоча, на думку Олексія Сухорукова, у ПФТС було досить часу й можливостей, щоб першою надати ринку нову послугу.

Рак на горі свиснув

Але чому ж учасники ринку довгі роки нічого не робили для зміни ситуації на ПФТС, її розвитку? Адже бізнес біржових посередників і спекулянтів напряму залежить від стану справ на фондовому майданчику, при цьому навряд чи керівництво ПФТС дійсно не дозволяло учасникам біржі впливати на її управління.

Справа в тому, що до 2004 року фондовий ринок був настільки нерозвинений і малий, що якісних змін брокери просто не потребували, та й самих брокерів було не так уже й багато. Після помаранчевої революції у фондовий ринок хлинув потік іноземних інвестицій, до 2007-го іноземці забезпечували 70–80% обсягу торгів на ринку. Тоді фондові торговці заробляли мільйони буквально з повітря: продавали іноземцям утридорога куплені задешево папери українських компаній. Зрозуміло, що торговцям було не до реформ на ПФТС — їх і так усе влаштовувало.

Із середини 2008 року, коли ринок обвалився, інвесткомпанії отямилися: почасти причиною тодішнього обвалу ринку стала низька ліквідність на ПФТС. Для відновлення раніше високих доходів торговцям знадобилися нові інвестиційні інструменти й оновлена інфраструктура біржової торгівлі. ПФТС виявилася неготовою до змін — у виснаженої кризою біржі для цього не було ані грошових, ані людських ресурсів.

Депресивною на українському фондовому ринку ситуацією незабарилася скористатися російська біржа РТС, яка створила Українську біржу разом з кількома українськими біржовими торговцями. Майданчик запустили на початку 2009-го, і до кінця року багато торговців уже торгували на ПФТС й УБ одночасно. «95% торговельного обороту акцій ІК «Конкорд Капітал» проводить через Українську біржу, те саме я можу сказати і про більшість моїх колег. На УБ зараз вища ліквідність, менші спреди (різниця між ціною купівлі і продажу. — Прим. ред.), більші обсяги торгів», — каже Ігор Мазепа. Втім, Ігор Мазепа очолює біржову раду УБ, він один із творців біржі, а тому не дивно, що він хвалить новий майданчик.

Також у 2009-му різко виросли обороти на біржі «Перспектива», створеній кілька років тому. Директор біржі Станіслав Шишков пояснює зростання обсягів торгів на Перспективі тим, що на майданчику зручно організована система взаєморозрахунків при купівлі-продажу паперів.

Стривай, паровозе

Більшість учасників ринку (і навіть критики ПФТС) вважають, що поки в найбільшої біржі є всі шанси відновити втрачені ринкові позиції. Для цього майданчику доведеться впровадити нові біржові продукти, забезпечити якісніше обслуговування торговців. Все ж таки головні конкуренти ПФТС — УБ і Перспектива — працюють зовсім недавно, і в них немає того досвіду, який є в ПФТС.

Керівництво біржі запевняє, що ПФТС працює над підвищенням якості послуг і впровадженням нових продуктів. Директор із розвитку ПФТС Ігор Селецький каже, що в 2010-му біржа планує підвищити ефективність грошових розрахунків між контрагентами: скоротити час розрахунків до кількох хвилин, зробити розрахунки зручнішими. Також на ПФТС планують запустити ринок термінових паперів — деривативів, ф’ючерсів, опціонів.

Але торговці очікують від ПФТС й інших нововведень: наприклад, впровадження системи анонімних торгів за допомогою «центрального контрагента». За такої схеми торговці не бачать, хто насправді купує або продає акції, для цього вводиться формальний посередник — центральний контрагент. І, оскільки ніхто не знає, хто реально продає/купує папери, то торговці не можуть заздалегідь домовитися про котирування, відтак ціни на акції дійсно ринкові.

Впровадити нові продукти і поліпшити торговельну інфраструктуру ПФТС зможе, якщо знайде на це гроші. Імовірно, серйозну технічну і фінансову підтримку українській біржі надасть ММВБ. Уже зараз ПФТС успішно користується торговельною системою російського майданчика. Причому, за словами Ігоря Селецького, з технічної точки зору система ММВБ навіть випереджає потреби українського ринку. «Такі самі технології, як у нашій новій системі, використовуються на 60 біржах у 50 країнах світу — NASDAQ OMX, Shanghai Stock Exchange, American Stock Exchange, Australian Stock Exchange, Borsa Italianа», — перераховує топ-менеджер. Система, впроваджена біржею ММВБ на ПФТС, здатна обробляти до 5 тис транзакцій на секунду і 1,5 млн заявок на день, на біржі можуть працювати до 10 тис. торговців (зараз на ПФТС торгує лише кількасот інвесткомпаній).

Брокери визнають, що нова торговельна система на ПФТС значно краща за стару. «Стара система ПФТС була гіршою від поточної, без нової системи було б неможливо запустити, наприклад, інтернет-торгівлю», — каже начальник відділу торговельних операцій ІК Альтана Капітал Іван Дмитренко.

Росіяни йдуть

Продаж ПФТС росіянам вигідний для українських торговців ще й тим, що відтепер на вітчизняному фондовому ринку буде два сильні гравці, а не один, як раніше. У Росії ММВБ і РТС — дві найбільші біржі. «Керівництво ММВБ чітко розуміє, що в Україні працює їх головний російський конкурент — РТС. Я впевнений, що вони будуть активно підвищувати капіталізацію ПФТС, можливо запропонують ринку те, чого не пропонує Українська біржа», — розповідає директор однієї з інвесткомпаній.

Втім, українські торговці побоюються, що покупка ПФТС російською біржею призведе до монополізації вітчизняного ринку торгівлі цінними паперами росіянами. У Росії близько 90% спотових угод (торгівля акціями, облігаціями) відбувається на ММВБ, 90% термінових (торгівля деривативами, ф’ючерсами, опціонами) — на РТС. Цілком можливо, що й в Україні росіяни поділять ринок аналогічним чином, і реальної конкуренції між ними не буде.

Ще гірше, якщо торгівлю українськими акціями буде перенесено в Москву на РТС і ММВБ. Російський уряд давно виношує плани зі створення великої фондової біржі, що зможе скласти конкуренцію найбільшому в Європі Лондонському майданчику. Свого часу росіяни зіштовхнулися з тим, що їхній фондовий капітал поступово почав витікати за кордон: значна частина російських акцій торгувалася не в Москві, а на Лондонській фондовій біржі, оскільки найбільші компанії РФ воліли розміщати свої акції в Лондоні, а не в Москві.

Зараз російська влада активно розвиває локальний фондовий ринок і намагається залучити світовий інвестиційний капітал у Москву, створивши для цього зручну фондову інфраструктуру. І, за офіційною інформацією, до 2020 року Москва може створити єдиний фондовий майданчик, об’єднавши ММВБ і РТС. Дві українські біржі — ПФТС й УБ — для такої мети будуть дуже доречними: наші папери додатково додадуть російському ринку $400 млн щоденної капіталізації.

За словами Олексія Сухорукова, щоб уникнути такого сценарію, українським біржам доведеться неабияк попрацювати. У найближчу п’ятирічку їм необхідно залучити значну кількість інвесторів на свої майданчики — як іноземних, так й українських. У цілому обсяг торгів на маленькому українському ринку доведеться збільшити в 150–200 разів — за такого зростання обсягу торгів й, як наслідок, високої ліквідності ринку, в інвесторів не буде сенсу шукати альтернативних фондових майданчиків за кордоном.