Україна має намір ввести нову модель просування винаходів українців на світові ринки

"День", 27.04.2011

http://www.day.kiev.ua/3008470

Цього року до Міжнародного дня інтелектуальної власності ВОІВ обрала девіз «Моделюємо майбутнє». «День» запитав у Миколи Палладія, одного з ініціаторів проведення вищезгаданого дня в Україні, голови Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, як же, на його думку,  має моделюватись українське майбутнє.

За словами Миколи Палладія, інноваційний процес є багатоступеневим комплексом робіт, в якому задіяні як автори ідеї, винахідники, новатори, так і особи, які займаються виробництвом та просуванням продукції на внутрішні та зовнішні ринки.

Тому найперше, що потрібно зробити, це визначити пріоритетні українські винаходи і на світові ринки просувати саме їх.

«Необхідно на державному рівні чітко визначити, які саме українські винаходи, новітні технології, досягнення у сфері культури й мистецтва забезпечать необхідний рівень конкурентоспроможності на світовому ринку, і вкладати максимум зусиль у розвиток саме цих напрямків»,– сказав пан Палладій.

«Повірте, Україна має значну кількість винаходів на рівні відкриттів у багатьох галузях господарства», – запевняє далі він. – Що ж заважає Україні, яка має могутній інтелектуальний потенціал, перейти до інноваційної моделі розвитку? Головна проблема, на мій погляд, полягає у відсутності реальної стратегії наукового та інноваційного розвитку в нашій державі. Саме вона водночас має стати головним індикатором ефективності витрат на науку і визначити національні інноваційні пріоритети на перспективу. При цьому важливим є розуміння того, що навіть найкраща стратегія не буде втілена в життя, якщо не розробити ефективні механізми її реалізації».

При цьому, як зазначив голова Державного департаменту інтелектуальної власності, прикро визнавати, але багато винаходів наших талановитих співвітчизників, що визнаються на світовому рівні, так і залишаються нереалізованими.

«На жаль, більшість керівників підприємств, організацій, установ також мають слабке уявлення про можливості комерційного використання об’єктів права інтелектуальної власності, – коментує причини нереалізованості українських винаходів Микола Палладій. –  Підприємства впроваджують новітні розробки і намагаються продовжувати цю роботу в нових економічних умовах, але просування інтелектуальної продукції на ринку, особливо зовнішньому, вимагає спеціальних економічних знань, володіння методами маркетингу цього специфічного товару. Цим мають займатись фахівці, обізнані з такими питаннями, які пройшли відповідну підготовку і, головне, можуть дивитись хоча б на декілька років уперед. Наші бізнесмени орієнтовані на «швидкі гроші», а новітні технології – це п’ять і більше років».

Як вважає пан Палладій, вихід «у світ» вітчизняних винаходів та новацій може відбутися через забезпечення комерційної реалізації результатів інтелектуальної діяльності. А займатися здійсненням такої стратегії мають спеціальні структури, як то венчурні фонди, інтелектуальні містечка. Вони можуть оцінювати комерційну привабливість винаходів, досліджувати кон’юнктуру ринку, а також мати змогу надавати інноваційним розробкам дієву маркетингову та фінансову підтримку.

«Це безпрограшна модель. Звичайно, можна помилитися у перспективності винаходу, але це приблизно 1% зі 100%, коли експертна оцінка не змогла забезпечити гарантію прибутку», – підсумував пан Палладій.

Нагадаємо, святкування Міжнародного дня інтелектуальної власності 26 квітня запроваджено державами – членами Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) 2000 року. Саме цього дня 1970 року набула чинності Конвенція, що засновує ВОІВ.

Представники державної системи правової охорони інтелектуальної власності 2000 року ініціювали щорічне святкування цього дня в нашій країні. Ця ініціатива була активно підтримана всією творчою когортою українців.