У полоні великих ілюзій: у чому суть урядової податкової реформи

Наталья Ульянова, Forbes - Україна, 30 серпня 2016 року

http://forbes.net.ua/ua/opinions/1420394-u-poloni-velikih-ilyuzij-u-chomu-sut-uryadovoyi-podatkovoyi-reformi

Податкова реформа в Україні все більше нагадує імітацію дій, ніж реальні кроки, спрямовані на виправлення помилок і недоліків в оподаткуванні. І поки навколо змін до чинного Податкового кодексу велися тривалі дискусії, сам проект цих змін поступово «худнув» і позбувався багатьох норм, які дійсно були спрямовані на те, щоб зробити податкову систему України комфортною і зрозумілою для платників податків.

При ближчому розгляді в сфері оподаткування нашої країни замість прогресу спостерігається явний регрес. Так, у рейтингу Doing Business Світового банку, який українські політики часто люблять наводити як приклад того, куди рухаються реформи, Україна, як і раніше, займає далеко не найпрестижніші позиції. Причому за індикатором «оподаткування» країна за рік навіть опустилася на один щабель вниз ─ зі 106 на 107 місце. Тоді як інші держави домоглися за цей же час цілком відчутних успіхів. Наприклад, Словаччина піднялася на 36 позицій, Чорногорія ─ на 33 позиції, Сербія ─ на 22 позиції, Узбекистан ─ на 2.

Ми ж так і не використали шанс «причесати» податкову систему, а уряд з депутатами стурбовані лише тим, хто візьме пальму першості у просуванні податкової реформи до Верховної Ради.

М'яке перезавантаження

Про те, що Міністерство фінансів презентує новий варіант податкової реформи, стало відомо ще в липні. Сам законопроект було оприлюднено тільки в серпні. І цілком очікувано, що спільнота експертів і представники бізнесу сприйняли його без особливого ентузіазму.

Причина настільки прохолодної реакції криється в тому, що текст урядового документа на більш ніж 60-ти сторінках присвячений здебільшого адміністрування податків (і то, багато нововведень у даному напрямку далекі від революційних). Разом з тим, про зниження податкового навантаження, про перегляд архаїчних принципів оподаткування, що діють в Україні, ─ по суті, ні слова.

Мінфін отримає бази даних платників податків, які є в розпорядженні ДФС. І ось у цьому криється чималий ризик, оскільки на даний момент немає розуміння, яким чином міністерство буде розпоряджатися цими базами

Левова частка законопроекту присвячена переданню частини повноважень Державної фіскальної служби Міністерству фінансів. Зокрема, планується, що Мінфін буде не тільки займатися адмініструванням податків, відшкодуванням ПДВ, обліком платників податків, а й затвердженням форм звітності й нормативних актів, трактуванням законодавства. ДФС, в реальності, буде володіти тільки сервісними функціями і збирати податки. Навіть можливість проведення перевірок залишать тільки обласним управлінням фіскальної служби.

Але найголовніше, що Мінфін отримає бази даних платників податків, які є в розпорядженні ДФС. І ось у цьому криється чималий ризик, оскільки на даний момент немає розуміння, яким чином міністерство буде розпоряджатися цими базами, і який взагалі ступінь захисту від втручання в персональні дані платників податків і неправомірного їх використання.

Якщо згадати численні факти «ручного управління» електронною системою повернення ПДВ з боку представників фіскальної служби (і це при тому, що вона повинна бути повністю незалежна від людського фактора), немає абсолютно ніяких гарантій того, що подібні прецеденти не повторяться, коли базами управлятиме Мінфін. А значить, є явна загроза стабільності функціонування інформаційних систем, збої і цілком передбачувані наслідки для платників податків ─ зриви термінів здавання звітності, втрата даних, штрафи і санкції.

У зв'язку з цим викликає сумніви і життєздатність електронного кабінету платника податків, про який також іде мова в кабмінівському законопроекті. Так чи інакше, але без належного технічного забезпечення на практиці його нормальна робота навряд чи буде можливою.

Прибрати й відродити

Не менш резонансна ініціатива ─ ліквідація податкової міліції та створення на її базі фінансової поліції, яка буде підпорядковуватися Мінфіну. Ця ідея не нова і теж обговорювалася більше року. На її адресу було висловлено чимало аргументів «за» і «проти».

Але реструктуризація силового блоку Державної фіскальної служби, як і раніше, схожа на суто технічну зміну вивіски. По-перше, повноваження фінансової поліції досі чітко не визначені. По-друге, неясно, як буде проходити відбір фахівців, за якими критеріями (репутаційними, в тому числі), і як буде вибудовуватися їх мотивація. Адже це питання, що безпосередньо впливають на ефективність роботи нового органу і його захищеність від корупції.

Підприємцям на фіксованому податку не доведеться вести облік доходів і витрат, зате буде потрібно здавати звітність. У зв'язку з цим не дуже зрозуміло, на підставі яких даних будуть заповнюватися декларації, і як буде відслідковуватися, дотримується фізособа граничного річного обороту чи ні

Планується злиття двох реєстрів про відшкодування ПДВ, впроваджених з початку 2016 року, в один. Намір, в принципі, непоганий, оскільки він має хоч частково зменшити плутанину з поверненням цього податку. Але, з іншого боку, представники бізнесу продовжують критикувати ДФС за умисне перешкоджання відшкодуванню ПДВ і вважають, що запропоновані поправки в ПКУ цю проблему аж ніяк не вирішують. Так само як і не знімають питання депонування обігових коштів на ПДВ-рахунки, що призводить до вилучення значних сум з працюючого бізнесу і б'є по кишенях підприємств.

Система єдиного податку поки що залишиться без змін. Хоча ще зовсім недавно велися розмови про те, щоб обмежити застосування спрощеної системи оподаткування для окремих видів бізнесу. Наприклад, для IT-сфери.

Єдине, що уряд запропонував спростити, ─ це оподаткування індивідуальної діяльності. Суть полягає в тому, що мікро-бізнес з оборотом до 400 000 гривень на рік (еквівалент 250 мінімальних зарплат) зможе замість ПДФО сплачувати фіксований податок за ставкою 10% від мінімальної зарплати (близько 145 гривень на місяць). Користуватися альтернативою прибуткового податку зможуть представники роздрібної торгівлі, а також ті, хто надають побутові послуги, і крафтові виробники. Причому, для цього не потрібна реєстрація СПД.

Але й тут не обійшлося без нестиковок. Так, підприємцям на фіксованому податку не доведеться вести облік доходів і витрат, зате буде потрібно здавати звітність. У зв'язку з цим не дуже зрозуміло, на підставі яких даних будуть заповнюватися декларації, і як буде відслідковуватися, дотримується фізособа граничного річного обороту чи ні?

Ще не фініш

Серед інших ініціатив ─ пропозиція встановити для бізнесу з оборотом до 3 млн гривень на рік податкові канікули терміном на п'ять років, продовжити терміни реєстрації податкових накладних з ПДВ, розширити перелік витрат для фізосіб-підприємців на загальній системі і т.д.

Водночас, більш важливі питання, такі як зниження ставок ПДФО та єдиного соцвнеску, а також заміна податку на прибуток новою моделлю податку на виведений капітал, залишилися за кадром. І це при тому, що і перегляд розміру ЄСВ, і тим більше, відмова від «класичного» податку на прибуток гаряче підтримувалися середнім бізнесом і багатьма громадськими активістами. Однак в уряді не ризикнули йти проти лобістів з боку великих корпорацій, для яких подібні новації означають вимушене виведення активів з тіні, без гарантії можливості нормально вести діяльність.

Втім, є інформація, що проект податкової реформи Кабміну не остаточний, і він ще буде всебічно доопрацьовуватися. Крім того, представники парламентського комітету з податків і митної політики готують свій варіант реформи, з урахуванням поправок і побажань саме з боку бізнесу.

А це означає, що прийдешньої осені ми з великою ймовірністю станемо свідками чергової податкової епопеї. Питання лише в тому, хто відстоїть свою позицію ─ уряд чи депутати. Адже це безпосередньо вплине на те, з якими податками країна буде жити в 2017 році.