"Трейдери у піжамах": пенсіонери заполонили фондовий ринок Китаю

Вінсент Ні, BBC News – Україна, 20 січня 2016 року

http://www.bbc.com/ukrainian/business/2016/01/160118_china_stock_or?ocid=socialflow_facebook

Нестабільна ситуація на фондовому ринку Китаю зачепила мільйони людей – власників магазинів, пенсіонерів та інших дрібних трейдерів, які разом складають 80% китайських інвесторів. Як сталося, що біржами у Китаї почали заправляти "трейдери у піжамах"?

Кілька років тому, коли моїй тітоньці Джин виповнилося 55, вона пішла зі своєї офісної роботи і якийсь час міркувала, чому присвятити золоті роки. Спочатку вона разом з подругами із колишньої роботи зайнялася танцями, але потім переїхала, і це хобі поступово згасло.

Але моя активна тітонька довго на місці не всидить – у неї постійно з’являються нові інтереси.

Повісивши на гачок танцювальні туфлі, вона невдовзі знайшла нове захоплення: почала дивитися різноманітні телевізійні шоу, котрі вчать старших людей, як розбагатіти.

"Мільярдери, що заробили гроші власним розумом"

Зрозуміло, чому це так приваблює. Ведучі цих шоу зазвичай виглядають як мільярдери, що досягли усього самі. Вони наче вийшли з книжки "Багатий тато, бідний тато".

Все почалося у 2009 році, коли на фондовому ринку Китаю спостерігався надзвичайний бум.

Я навідувався до тітоньки і, поки розповідав їй свої новини, бачив, що вона присувається дедалі ближче до телеекрану; інколи вона навіть перебивала мене, щоб не пропустити ані слова з вуст нової телезірки, схожої на китайського Воррена Баффетта.

Телепередач їй виявилось мало. Скоро тітонька модернізувала свій домашній комп’ютер, придбала нову програму і попросила мене допомогти її встановити.

На вигляд програма нагадувала відомий термінал для інвесторів Bloomberg: графіки, цитати, показники, усе високоінтелектуальне. І назва у неї теж була інтелектуальна: Big Wisdom ("Велика мудрість").

Спальня чи біржа?

Є безліч продуктів, які претендують на роль "найефективнішої програм для особистих інвестицій". Більшість із них працює на різних платформах – тітонька Джин має також мобільний додаток на своєму телефоні.

Отже, тепер – з телепорадниками, "Великою мудрістю" та мобільним додатком – вона може стежити за цінами на акції і приймати фінансові рішення легким порухом пальця.

Повертаючись додому після робочого дня, мій дядько бачить у спальні не місце відпочинку, а філіал біржі.

Я ж зрозумів, що тітонька Джин знайшла собі на пенсії нову професію: трейдера у піжамі.

І вона не одна. Таких тітоньок Джин – мільйони. За деякими статистичними даними, у Китаї зареєстровані близько 90 млн окремих брокерів – це більше, ніж усе населення Великої Британії.

Нові друзі та нові прибутки

Минулого року я відвідав одну з шанхайських брокерських фірм – щось на зразок окремого відділу фондової біржі. Я потрапив у натовп людей певного віку, що старанно намагалися наповнити сімейні скарбнички.

Вони приходять сюди вранці з зеленим чаєм у термосі і цілий день спостерігають за зеленими і червоними цифрами на табло, приймаючи сміливі рішення про своє майбутнє. Тут також заведено спілкуватися: люди знаходять нових друзів і, звісно, діляться секретами успіху.

Це не просто цікаве явище – воно відчутно впливає на ринок.

Велика кількість дрібних трейдерів часом поводиться непередбачено, що додатково розхитує фінансову гойдалку - на кшталт того, що ми спостерігали минулого тижня. Фахівці називають це "стадною поведінкою".

На днях я говорив із тітонькою Джин. Як можна здогадатися, злети і падіння на біржі позначились і на її настрої.

Часом вона любить обговорювати зі мною свої інвестиції – на її думку, як журналіст, я краще розумію, що насправді відбувається з китайською економікою і світовим ринком.

Але, якщо чесно, гадаю, що ніхто зараз не може передбачити події на ринку. Уряд стверджує, що останні стрибки цін – це ознака успішності його реформ.

Та навряд чи можна бути впевненим, що коливання припиняться. Нещодавні "американські гірки", схоже, здивували навіть представників органів регулювання.

Тому в нашій телефонній розмові я порадив тітоньці Джин бути обережною.

Та, правду кажучи, вона слухала мене не надто уважно – підозрюю, що її друге вухо було повернуте до телевізора, а пальці прокручували інформацію на екрані в пошуках наступної золотої жили.