Тінь наповзає на біржі

Павло Сморщков, Finance.Ua, 13.08.2013

http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2013/08/13/307134

У липні 2013 року більше 10% обороту торгів на європейських біржах проходило в режимі dark pools, тобто таємно від всіх гравців, крім продавця і покупця. У США такий режим охоплює 15-20% обороту. Торгівля dark pools абсолютно легальна, підтримується біржами і надає великим гравцям можливість торгувати великими пакетами акцій без впливу на ринкові ціни. І з зростанням котирувань на біржах США і Європи її частка буде збільшуватися, прогнозують експерти. Якщо не завадять регулятори.

Частка торгів, проведених на альтернативних електронних майданчиках Європи, що працюють в режимі dark pools, виросла в липні 2013 року до рекордного рівня. Про це повідомив портал MarketWatch. Згідно з даними Thomson Reuters, у липні на частку dark pools довелося близько 10,3% загального обсягу торгівлі акціями в Європі, або €75,1 млрд, що на 12% перевищило попередній рекорд січня 2013 року, коли через dark pools пройшло 9,1 % обсягу торгів, і на 28% – рівень липня 2012 року.

Dark pools, або «темний пул», – це свого роду «чорний біржовий ринок». Даний режим дає можливість торгувати без публічного оголошення котирувань. Це важливо, коли мова йде про угоди з великими пакетами цінних паперів, що дозволяє уникнути різкого руху котирувань, а також дає можливість великим гравцям – банкам, хедж-фондам і інституціональним інвесторам – у разі необхідності уникнути розголошення їх стратегій.

Такі угоди зручні й тим, що покупець і продавець можуть відразу оперувати великим обсягом і досить точно розрахувати вартість операції без побоювання біржового «прослизання» і відсутності достатнього зустрічного обсягу, додає генеральний директор Алор+ Олександр Лужбін. Крім того, є можливість здійснення великих угод за цінами краще ринкових при більш низькій комісії, ніж при відкритій біржовій торгівлі «через стакан», пояснює старший портфельний керуючий керуючої компанії «КапиталЪ» Вадим Біт-Аврагім.

За спостереженнями біржовиків, сплеск активності в цьому секторі збігається зі зниженням волатильності (мінливості цін) на ринках. «Ми виявили, що зниження волатильності зазвичай призводить до збільшення торгів у dark рools», – зазначив Марк Гудман, який очолює систему електронної торгівлі банку Societe Generale, де функціонують два таких «темних пули». «Зворотня кореляція між волатильністю і часткою dark pools відбудеться в Європі так само, як це було в США», – заявив структурний ринковий аналітик нью-йоркського брокера Rosenblatt Ендрю Апворд.

Це зрозуміло: якщо при активній і різкій динаміці цін інвесторам потрібні гарантії і регулювання на майданчиках, то в зворотній ситуації «темний ринок» їх цілком влаштовує, враховуючи, що він дає можливість більш вигідних угод, міркує президент брокерської компанії Lionstone Investment Services Олександр Бєляков. Крім того, зростання частки таких угод говорить про те, що відбувається досить істотний перерозподіл активів серед великих гравців, відзначає Лужбін.

На думку експертів, спостережуваний процес в цілому свідчить про зрілість сектора в Європі і його наближення до американського, де на частку dark pools припадає близько 15% торгівлі акціями, вказує MarketWatch. За даними Бєлякова, в США на dark рools припадає близько 20% ринку акцій, причому тут знаходяться близько 40 з більш 60 таких майданчиків у світі, а середньорічний темп зростання «темних пулів», за оцінками американських експертів, становить 40%.

За словами представника Лондонській біржі LSE Джеймса Бау, підвищення інтересу до стратегій торгівлі за рахунок власних коштів призвело до зростання попиту на майданчики, що мають диференційований підхід, в тому числі що пропонують торгівлю більш великими пакетами, зокрема до dark pools. Але в цьому режимі брокери (структури, що мають своїм клієнтам інфраструктуру для здійснення угод) торгують і на власні кошти. За спостереженням Белякова, це пов’язане з розвитком даного інструменту: хоча спочатку «темний режим» був призначений для анонімного виконання великих угод, тепер принципи його роботи злегка відійшли від початкового варіанта.

«Зараз «темні пули» в основному оперують не великими, а, навпаки, дрібними угодами, які практично не відрізняються від угод на публічному ринку, – Зауважує Бєляков. – Ймовірно, це веління часу. Ринковий функціонал завжди модифікується залежно від потреб самого ринку».

Подібного роду стратегії можуть бути пов’язані і з так званою високочастотною, або алгоритмічною, торгівлею, коли проводиться велика кількість угод в одиницю часу малими обсягами. Часто це спекулятивні стратегії, що не спрямовані на виконання якихось довгострокових інвестиційних планів. Вони реагують на невеликі, з вигляду хаотичні рухи котирувань різних активів і виробляються автоматичними торговими системами, «біржовими роботами».

Зрозуміло, що будь-які угоди з цінними паперами, в тій чи іншій мірі не підпадають під контроль регулюючих органів, викликають у них особливий інтерес. Не дивно, що європейські регулятори намагаються посилити правила торгівлі в dark pools, зокрема обмежити частку торгів акціями для деяких типів dark pools, а також ввести обмеження в цьому секторі для брокерських компаній.

Високочастотна торгівля також викликає нарікання як з боку регуляторів, так і з боку самих бірж. Роботів підозрюють у тому, що вони можуть сприяти обвалам на біржах, а їх численні ордери надають додаткове навантаження на біржову інфраструктуру.

У деяких країнах «пули» і зовсім заборонені, наприклад у Канаді та Австралії, зазначає Бєляков. Існують ризики і для самих гравців, вони пов’язані з невиконанням або неповним виконанням угод, існує і ризик витоку інформації, відзначає аналітик.

На думку Біт-Аврагіма, зростання популярності dark pools в США останнім часом було пов’язане з позитивною динамікою американських бірж. Тому із зростанням котирувань в Європі у зв’язку з очікуваним відновленням її економіки і з збільшенням оборотів на тамтешніх біржах частка і обсяг угод в «темному режимі» теж будуть зростати. Але не все так просто.

«Враховуючи, що останнім часом європейські регулятори пильно стежать за ринком dark pools і не виключають можливості перевірки пулів на предмет законності та обгрунтованості звільнення їх від розкриття інформації, я б не став прогнозувати велике зростання обсягів торгів у «темних пулах» в середньостроковій і довгостроковій перспективі», – попереджає Бєляков.

У Росії подібний режим також існує, він був введений на Московській біржі в минулому році, відзначає Біт-Аврагім. Але йому далеко до того місця, яке dark pools займають на великих західних майданчиках.

«Серед акцій, допущених до обігу в цьому режимі, – «Аерофлот», ВТБ, «Газпром», ГМК «Норільський нікель», «Северсталь» і ще близько 20 емітентів. Мінімальний обсяг заявки для режиму dark pools – 5 млн рублів, – зазначає Бєляков. – Сумарний оборот, за даними біржі, за I квартал 2012 склав 3,9 млрд рублів ». Тому для бірж в Росії, на відміну від західних, проблема dark pools поки не актуальна. Причини – низька ліквідність і велика волатильність місцевого ринку, підсумовує Біт-Аврагім.