Стратегія національної модернізації

Роман Малик, "Урядовий кур’єр", №115, 2009

http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=4187

В умовах, коли криза виявилася більш довгостроковою і глибокою, ніж очікувалося раніше, а антикризові заходи в світі мають обмежений ефект, нагальним стало питання переосмислення теорії і практики розвитку нашої держави. Тому у Верховній Раді пройшли слухання на тему "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів". Їхня мета - отримати принципово нове бачення інноваційного розвитку держави, отримати обгрунтовані рекомендації для просування у цьому напрямку і сформувати суспільний договір, який би забезпечив реалізацію нових рішень.

ЧАС ДЛЯ ЗМІН
Надії, що ринкові механізми забезпечать модернізацію економіки та використання інноваційних факторів поки себе не виправдали. Тому конкурентоспроможність України та рівень її інноваційності нині досить низько оцінюється у світі.
Зниження рівня технологічного розвитку країни має під собою багато факторів. За 18 років державної незалежності відбулася деградація структури економіки від системи високотехнологічного виробництва до сировинно-видобувної моделі. Крім того, перенесення економічних моделей розвинених країн на пострадянські держави з перехідною економікою не принесло тих результатів, які були досягнуті у більш сприятливих умовах.
За словами голови парламентського Комітету з науки і освіти Володимира Полохала, нині потрібно вдосконалювати законодавство, яке не відповідає сучасним вимогам, підвищувати ефективність державного управління, створювати стимули та формувати систему державного партнерства, аби терміново подолати інноваційний розрив. Депутат упевнений: основне завдання сьогодення - визначити високотехнологічні галузі, які забезпечуватимуть стабільне економічне зростання.
Одна з головних проблем на цьому шляху - відсутність єдиної державної політики у сфері науки та інновацій. "У нас за інновації відповідають усі й ніхто по суті, а інноваційна політика складається з напівзаходів. Тому потрібно скоординувати діяльність розрізнених відомств та створити єдиний державний орган, що відповідатиме за формування відповідної політики", - наголосив В. Полохало.
Актуальними залишаються маркетингові питання, оскільки нові технології мають продаватися на ринку. Інноваційний процес гуртується навколо підприємств, адже саме там здійснюється практична реалізація нових рішень. Проте з точки зору вітчизняного бізнесу краще запозичити чужі технології навіть усвідомлюючи, що вони давно застаріли.
За словами міністра економіки Богдана Данилишина, ми маємо гігантську прірву між розробками та їхнім упровадженням, через що країна дедалі більше відстає від держав, що складають інноваційне ядро. Це призводить до зниження конкурентоздатності нашої держави і темпів росту економіки. "Уряд робить усе можливе для зняття обмежень щодо перетворення інноваційної системи в органічний елемент економічної моделі. Ми працюємо над створенням умов для комерціалізації майнових прав інтелектуальної власності, належного їхнього захисту та над удосконаленням законодавства з питань науково-технологічної та інноваційної діяльності", - зазначив міністр.
Крім того, на думку експертів, держава зі свого боку мала б стимулювати попит на інновації, ріст яких автоматично приведе до росту пропозиції. У нас же все навпаки: стимулюється продукування ідей без чіткого розуміння, як і для чого вони будуть використані.

УРЯД В ІННОВАЦІЙНОМУ АВАНГАРДІ
Слухання не пройшли дарма: за їх результатами Кабінет Міністрів планує прийняти рішення, які підуть на користь науці й розвитку нашої країни. В уряді переконані, що формування інноваційно-інвестиційної моделі - оптимальний варіант виведення країни з кризи. Адже урок кризи показав: ті підприємства які орієнтувалися на найсучасніші високі технології, негараздів практично не відчули.
Для забезпечення інноваційної діяльності, як повідомив Б. Данилишин, у Кабміні підготовлено план розвитку нашої держави до 2020 року, який називається "Стратегія національної модернізації". Документ стане стимулом і дороговказом, який визначатиме перспективний розвиток нашої країни. Планується створити високоефективну інноваційну систему організації виробництва в Україні. Це стане першим кроком до створення конкурентної економіки, здатної протистояти внутрішнім і зовнішнім збуренням. Крім того, днями на засіданні уряду схвалено концепцію розвитку національної інноваційної системи на найближчий період.
Урядовець також повідомив: незважаючи на спустошливу трансформаційну кризу, науковий потенціал нашої країни збережено. У 2008 році загальні обсяги фінансування науки становили понад 3,5 млрд грн, що на третину більше, ніж у попередньому році і майже вдвічі перевищує відповідний показник 2006 року. Політика уряду будується таким чином, аби сконцентрувати ресурси на основних напрямках та направити їх на розв'язання найгостріших проблем. Ці питання перебувають у центрі уваги Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. "Пріоритети державної політики у цьому напрямку мають зміститися у бік структурної перебудови та інноваційної модернізації. Тільки через інвестиції в науку, технологічне переоснащення і оновлення реального сектору економіки ми можемо вивести нашу державу на передовий шлях розвитку", - зазначив міністр.
Нині, за його словами, необхідно залучити приватні інвестиції для реалізації наукових розробок українських учених. Тож держава, аби зацікавити інвесторів, планує взяти на себе частину інвестиційних ризиків.
Крім того, урядовці ініціюватимуть прискорення прийняття закону про венчурну діяльність у інноваційній сфері й Податкового кодексу, яким передбачено надання преференцій суб'єктам інноваційної діяльності. "Ми плануємо забезпечити законодавчо державне субсидіювання високотехнологічного сектору економіки і забезпечити створення регіональних центрів комерціалізації нових технологій", - повідомив Б. Данилишин.