Статус заважає люстрації

Віталій Кравченко, Маргарита Ормоцадзе, Forbes, 05.11.2014

http://forbes.ua/ua/business/1382144-status-zavazhae-lyustraciyi

Фондовий ринок сподівається на кадрову реформу регулятора

Після набрання чинності законом України «Про очищення влади» особлива увага приділяється процесу люстрації в фінансових регуляторах. Якщо перестановки в більшості органів, які контролюють фінансові ринки, проводяться Кабміном, то на майбутнє Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) може вплинути тільки президент. Тобто уряд не має права люструвати чиновників Комісії через її особливий статус, тому керівництво НКЦПФР залишається на своїх місцях.

Наприкінці 2000-х, коли в країні змінювали один одного різні уряди, на НКЦПФР впливав нинішній «втікач» Андрій Портнов, тоді ще близький до Юлії Тимошенко. Але з часом він, мабуть, знайшов для себе цікавіші сфери діяльності, а негласний нагляд над фондовим регулятором став переходити до оточення Ріната Ахметова.

Історія призначень

На посаду голови Нацкомісії претендував Ігор Прасолов – колишній очільник СКМ. Однак очолив регулятор Дмитро Тевелєв, який раніше працював топ-менеджером в ДТЕК. Відношення конкретно до фондового ринку він не мав, але добре розбирався в реорганізації акціонерних товариств, що було вкрай важливо в епоху нового «переділу». За відгуками учасників фондового ринку, Тевелєв досить швидко вник в усі тонкощі роботи регулятора і дійсно став добре розбиратися в проблемах фондового ринку, намагаючись хоч якось реанімувати його. Але, враховуючи інвестиційний клімат і «особливості судової системи» під час правління Віктора Януковича, будь-які законодавчі ініціативи в цій галузі не мали реального розвитку та результату.

Крім трьох «старожилів» − Олексія Тарасенка, Анатолія Петрашка й Олега Мозгового, − в 2011 році регулятору дісталися і три нових члени Комісії. Ними стали Євген Воропаєв, Костянтин Кривенко та Анатолій Амелін.

Євген Воропаєв − син одного з головних юристів Ахметова, депутата ВР минулого скликання Юрія Воропаєва. До приходу в НКЦПФР він працював у СБУ, маючи юридичну освіту. Після певного досвіду в контрольно-правовому департаменті НКЦПФР указом президента Віктора Януковича його було призначено членом Комісії. В сферу його відповідальності увійшов нагляд над фондовим ринком.

Анатолій Амелін був найдосвідченішим фахівцем, які прийшли в регулятор. На ринку він мав репутацію «фінансиста Ахметова» і досить глибоко знав ринок. Основною претензією інших учасників ринку до нього був і досі залишається зв'язок із компанією «Альтана Капітал», якій, за словами спостерігачів, «було дозволено більше за інших».

«Наприклад, у 2012 році «Альтана» впливала на біржовий курс пов'язаних із СКМ компаній напряму − щоб викуповувати міноритарні пакети акцій за мінімальною ціною. Регулятор дозволяв «Альтані» це робити не в інтересах міноритаріїв», − розповів Forbes фондовик на правах анонімності. Сам Амелін не раз стверджував, що він компанію продав. Однак як ринок, так і джерела Forbes в НКЦПФР, як і раніше, стверджують, що Амелін продовжує лобіювати інтереси дружніх йому бізнесів. На момент виходу матеріалу прокоментувати питання Forbes Амелін не зміг.

Але найбільш неоднозначним призначенцем був Костянтин Кривенко. Працював у декількох збанкрутілих банках, а саме − «Національний стандарт», «Володимирський» і «Європейський», в регуляторі він займався пруденціальним наглядом. Вважалося, що в НКЦПФР екс-банкір працював без особливого ентузіазму. У 2012 році його призначили директором «Укрпошти».

Замість Кривенка в НКЦПФР призначили Михайла Назарчука. Раніше він був головою донецької фондової біржі «Іннекс», яку пов'язують з Рінатом Ахметовим. Також Назарчук був пов'язаний із фіктивними страховими компаніями, котрі вели на ринку не стільки страхову діяльність, скільки фіктивні фінансові операції. Під люстрацію він не потрапляє − Назарчук повинен пройти перевірку.

Наскільки ефективним був цей склад? Директор департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов розповів Forbes, що до досягнень Комісії останніх декількох років належать: корпоративна реформа, проведена в 2010-2011 роках, реформа депозитарної системи, перехід на електронний документообіг і пруденційний нагляд.

Учасники ринку сходяться на думці, що Нацкомісія не надто полегшувала роботу галузі. Глава Concorde Capital Ігор Мазепа не зміг назвати жодного важливого рішення, прийнятого цим складом регулятора. «Цей склад був одним із найпрофесійніших, але він же був одним із найбільш бездіяльних з точки зору прийняття рішень. Жодне важливе питання не вирішено, в тому числі, з тих, що стосуються оподаткування, введення нових інструментів. Комісія як базовий регулятор нічим нам, учасникам ринку, не допомогла», − констатує Мазепа.

У самій Комісії вважають, що необхідні зміни вимагали більшого часу. «Чотири роки тому на фондовому ринку не було ні реформи депозитарної системи, ні пруденційного нагляду. Система обліку прав власності зараз кардинально відрізняється від тієї, що була чотири роки тому. Те, що реформи не завершено, це інше питання», − зазначає Лібанов.

Комісія під контролем

Нагадаємо, ще в 2011 році регулятор було реорганізовано: ДКЦПФР ліквідували і замість неї створили НКЦПФР. Відповідні зміни було внесено указом президента «Про ліквідацію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» та указом «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку» від 23 листопада 2011 року.

«Реформа» проводилась нібито з метою посилення інституціональної незалежності фінансового регулятора. При цьому в новому положенні про НКЦПФР задекларовано, що регулятор є державним колегіальним органом, підпорядкованим президенту України і підзвітним Верховній Раді України. Відповідно, призначає і звільняє голову і членів Нацкомісії президент − шляхом видання відповідного указу.

Відповідно до положення про НКЦПФР, голова регулятора може подавати президентові пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з них членів Комісії. І тепер у регуляторі не зовсім розуміють, як їх торкнеться люстрація, враховуючи пряме підпорядкування президенту – і жодним іншим органам.

Водночас, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень закону про люстрацію, упродовж десяти днів голова НКЦПФР мусить здійснити необхідні дії для реалізації норм закону: «Голова НКЦПФР повинен як керівник органу, до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посад осіб, надати керівникові органу відповідні документи на підставі відомостей, наявних в особових справах голови та членів НКЦПФР упродовж десяти днів з дня набрання чинності законом України «Про очищення влади». «Але оскільки Комісія підпорядковується лише президенту, виникає резонне запитання: кому нам подавати документи?» – ставлять запитання в регуляторі.

Втім, низка людей на ринку погоджується з тим, що нинішніх управлінців НКЦПФР можна назвати професіоналами. Як відомо, такі заяви робила навіть очільниця НБУ Валерія Гонтарева. Але є й інші думки: на правах анонімності один із учасників круглого столу з обговорення «Стратегії реформ фондового ринку», організованого Комісією, сказав, що члени НКЦПФР у ході обговорення мали вигляд «зовсім відірваних від реальності».

У кожному разі, фінансовий регулятор повинен бути справді незалежним, про що вже давно торочать іноземні консультанти. Однак нинішній склад НКЦПФР, враховуючи специфіку призначень, «незалежним» назвати дуже важко.

З іншого боку, в самій Комісії той факт, що чиновники, які підпадають під люстрацію, залишаються на своїх місцях, пояснюють тим, що фінансове регулювання не може бути призупинено. Член Нацкомісії Олексій Тарасенко розповів Forbes, що це призведе до цілої низки проблем. «У другій комісії – Нацкомфінпослуг – зараз проблеми, оскільки там звільнилося багато людей. У НКЦПФР всі продовжують працювати в очікуванні рішення, – зазначає Тарасенко, який працював над питаннями методології в НКЦПФР з 1998 року. – Я займався законотворчістю, розробкою нормативного забезпечення. Куди я піду після Комісії – не знаю. Сам закон про люстрацію для мене дивний. Я розумію, що закон застосовується до тих, кого звинувачують в узурпації влади, але не збагну, в чому моя вина, якщо я працюю в Комісії з 1998 року? Я що, узурпував владу з 1998 року?»

Ринку немає, а слово є?

При тому, що існує думка про те, що «фондового ринку в Україні немає», регулятор має безліч важливих функцій. Особливо це стосується контролю за дотриманням корпоративних прав і законодавства при передачі прав володіння акціями, а також реєстрації емісій. Але рішення зазвичай приймаються в інтересах великого бізнесу, що унеможливлює розвиток фондового ринку як явища.

Також ситуація з наглядом на фондовому ринку позначається на всіх пов`язаних секторах, включно з питаннями захисту власності та інвестиційного клімату. «Першочергове завдання НКЦПФР – це створення інвестиційного клімату. Але органи державної влади не реагують на події, які відбуваються в країні й у світі. Вони просто приходять і отримують зарплату, і це справедливо для більшості членів державної влади. У мене створюється враження, що в НКЦПФР працює більше людей, ніж на всьому фондовому ринку», – підкреслює голова інвестиційної групи «ТАСК» Сергій Бродович. Він зазначає, що права міноритаріїв в Україні абсолютно не захищені, і чиновники не вживають жодних заходів, щоб покращити становище. Сам Бродович – міноритарний акціонер Актив-Банку. З весни він намагається повернути депозити з банку, куди тимчасову адміністрацію було введено лише в серпні.

Зазначимо, в банківському секторі триває закриття неплатоспроможних банків, і стан фондового ринку відіграє не останню роль у цьому процесі. Наприклад, лише декілька тижнів тому голова Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін скаржився, що за рішенням судів НКЦПФР спокійно реєструє операції з виведення акцій із запорук в банках, де вже працює тимчасова адміністрація.