Що відбувається з коррахунками банків-банкрутів

Маргарита Ормоцадзе, Forbes, 01.04.2015

http://forbes.ua/ua/business/1391528-shcho-vidbuvaetsya-z-korrahunkami-bankiv-bankrutiv

Як здійснюється повернення коштів українських вкладників, виведених за кордон

Українські банки, які потрапили під опіку Фонду гарантування вкладів, є власниками коштів на кореспондентських рахунках у банках-нерезидентах: в Австрії, Прибалтиці, Голландії, Росії та інших державах. Де-факто ці кошти повинні повернутися в Україну для розрахунку з постраждалими вкладниками. Проте державі не вдається повернути гроші. Більше того, саму інформацію щодо залишків коштів на коррахунках банки і фінансові регулятори вважають за краще не розкривати. Однак у розпорядженні Forbes опинилися дані про залишки на коррахунках однієї з неплатоспроможних установ – Citycommercebank. На прикладі цього банку Forbes вирішив розглянути, де і скільки коштів розміщувала установа, визнана неплатоспроможною, і яких зусиль сьогодні докладає влада для повернення грошей вкладників.

Citycommercebank був фігурантом текстів Forbes – як приклад фінансової установи, на основі якої працював великий конвертаційний центр. У травні 2013 року банк пропонував ставки за депозитами в розмірі 24% річних – за середньої ставки по ринку на той момент 18% річних. До жовтня 2013 року в банку сконцентрувалося понад 1,9 млрд гривень коштів фізичних осіб. Кореспондентські рахунки цієї фінансової установи були, серед іншого, в австрійському Meinl Bank AG, неоднозначні нюанси роботи якого Forbes описував раніше.

У листопаді 2014 року в банк ввели тимчасову адміністрацію, а сьогодні установа проходить процедуру ліквідації. У розпорядженні Forbes є інформація про стан коррахунків Citycommercbenk. На запитання про те, як проходить процес стягнення коштів з рахунків у закордонних банках, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Андрій Кияк розповів, що «все йде традиційно, у рамках юридичних процедур. Але Meinl може взагалі списати ці гроші – ми ж як ФГВ максимум можемо писати їм претензії про те, що триває ліквідація банку. Зокрема, ми зверталися до банківського регулятора Австрії. Щодо деяких банків ми інформуємо фінансові регулятори Ліхтенштейну».

За словами Кияка, переговорний процес з іноземними банками, в яких українські установи тримають коррахунки, насамперед із банком Meinl, не увінчався успіхом. «Хоча ми визнали договори з цим австрійським банком нікчемними і написали в банківський регулятор Австрії, але жодної відповіді не отримали», – нарікає він.

«Якщо кошти українського банку – на коррахунках у закордонних банках, вони повинні бути повернені. Власником банку є ФГВ. Вони мають давати вказівку, і гроші мають переводитися в Україну і йти на погашення боргів», – каже колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко. Він припускає: якщо українська сторона не може повернути кошти, то мова могла йти, наприклад, про фіктивне розміщенні коштів. Або ж кошти арештовано на вимогу США, ЄС чи FATF.

Член Ради Національного банку України Юрій Полунєєв нагадує, що гроші на кореспондентських рахунках є власністю українського банку, якщо тільки вони не є грошима клієнтів: зобов'язаннями чи активами клієнтів. Оскільки гроші на коррахунку – це пасив банку, то по суті своїх операцій банк зобов'язаний перетворювати ці гроші на активи. Наприклад, віддавати їх у вигляді кредитів австрійській офшорній компанії.

За такого сценарію постає питання повернення цих коштів із рахунків австрійського банку. «Також гроші може бути оформлено як депозити, наприклад, нерезидентів України. Тому якщо гроші, які є на коррахунках, – це власні кошти українського банку (наприклад його пасиви у валюті), то гроші повинні бути повернуті, відповідно до звернення одного регулятора до іншого, оскільки ці гроші є коштами українського банку. Якщо форма перебування коштів – це зобов'язання, що, власне, було механізмом з виведення грошей із банку, то тоді повернути гроші в Україну буде важко. Для цього необхідне проведення фінансового розслідування, розуміння, чи добропорядно видано ці гроші», – вважає Полунєєв.

На його думку, питання повернення грошей з-за кордону – це питання нарощування внутрішнього боргу, зростання інфляції. «Якщо у банку, який перебуває в стадії ліквідації, на коррахунках за кордоном були якісь кошти, вони повинні негайно повернутися в Україну. Для повернення грошей потрібно оскаржити статус цих грошей в суді», – пояснює Полунєєв.

За даними Forbes, поки що ніхто з українських посадових осіб, відповідальних за фінансову систему, не ініціював судові процеси з повернення коштів із коррахунків банків-нерезидентів. Хоча приводів для судових засідань може бути декілька, а самі банки – власники коррахунків українських банків-банкрутів вже програвали міжнародні інстанції.

У процесі спілкування Forbes з учасниками ринку виявилося, що в деяких ситуаціях договори оформлені так, що не закордонний банк має повернути кошти українському банку, а навпаки. Наприклад, за даними Forbes, Актив Банк винен тому ж Meinl Bank AG. «Коли ми зайшли в банк, ми були дуже здивовані, побачивши, що Актив [Банк] ще й винен австрійським колегам», – розповів Forbes на правах анонімності один із близьких до ФГВ фахівців. Таким чином, швидше за все, повернення капіталу в Україну буде пов'язане з міжнародними судовими процесами для прояснення статусу українських грошей. Окреме питання – чому досі жоден з українських чиновників не ініціював такий процес.