Що потрібно знати про психологію аудитора

Аліна Макаревич, Новое Время, 6 квітня 2017 року

http://biz.nv.ua/ukr/experts/makarevich/shcho-potribno-znati-pro-psihologiji-auditora-931668.html

Процес перевірки аудитором фінансової звітності трудомісткий, вимагає аналізу діяльності підприємства протягом заданого періоду.

При організації аудиторської перевірки необхідно враховувати особливості бізнесу, економічного середовища, сутності операцій, стандартів складання фінансової звітності. Часто процес також ускладнюється відсутністю взаєморозуміння між співробітниками підприємства, робота яких перевіряється, і командою аудиторів. Адже жоден аудитор не повірить вам на слово, навіть якщо знає про вашу кваліфікації і тривалий досвід роботи, продовжуючи детально аналізувати факти. Зрозуміло, що відсутність продуктивної співпраці ускладнює перевірку та впливає на результативність процесу. У чому ж корінь цієї недовірливосіт і підозрілості аудитора, і як таке ставлення може сприяти побудові якісної перевірки?

Всі ми люди

Фінансова звітність – це структуроване надання фінансової інформації підприємства, яке інформує користувача про фінансове становище компанії на певну дату, фінансовий результат, капітал, рух грошових коштів, складений відповідно до прийнятої концептуальної основи. Таким чином, у фінансовій звітності відображаються мільйони операцій, зроблені підприємством протягом заданого періоду. Враховуючи величезний обсяг даних, очевидно, що процес складання звітності є ризиковою зоною припускання помилок, як неусвідомлених, так і навмисних. Тому важливо організувати грамотний процес складання звітності на підприємстві і, відповідно, якісно провести аудиторську перевірку.

Безумовно, цю роботу роблять люди, тому завжди залишається можливість допущення помилки або неправильного трактування інформації. Аналізуючи психологічні аспекти в економіці, вчені Д. Канеман і А. Тверскі, виявили низку когнітивних спотворень в результаті роботи мислення. Тобто йдеться про систематичні помилки в процесі аналізу інформації, яких люди припускаються несвідомо.

Наприклад, прояв групового мислення, тобто підвищення довіри до інформації, якщо інші люди теж схильні так вважати. Селективне сприйняття має на увазі те, що очікування впливають на сприйняття людини. Завзятість при продовженні роботи над тим, що вже втратило свою цінність, також може призвести до помилок в аналізі інформації. Пошук підтвердження – це аналіз і інтерпретація інформації, виходячи з початкових концепцій і припущень, що є помилковим.

Люди схильні помилятися - як з боку менеджменту, так і з боку аудиторської команди. Саме співпраця з двох сторін дає можливість зважено проаналізувати результати роботи компанії і зробити розумні висновки на підставі проведеної перевірки.

Корінь скептицизму

В основі роботи аудитора лежить ключове поняття "професійний скептицизм". Міжнародні стандарти аудиту (МСА) дають наступне визначення: "професійний скептицизм – це ставлення, яке поєднує допитливість, увагу до обставин, які можуть вказувати на можливе спотворення в результаті помилки або шахрайства, та критичну оцінку аудиторських доказів."

Виходячи з усвідомлення теорії, можна зрозуміти, що підозрілість аудитора - це не особисте ставлення до менеджменту, а основа професійної поведінки. Тільки тверезий погляд допоможе грамотно оцінити ситуацію і зробити висновки на підставі отриманої інформації. Згідно з МСА 200 професійний скептицизм передбачає необхідність підвищеної уваги до аудиторських доказів, які суперечать іншим доказам; інформації, що викликає сумнів щодо достовірності документів; умов, які можуть сприяти шахрайству. Водночас, ця концепція використовується і для зменшення ризику виникнення помилки аудитора, стандарти вимагають більш детального аналізу інформації з метою зменшення таких ризиків. Таким чином, увага до деталей і перевірки на кожному етапі роботи дають можливість надати якісні аудиторські послуги.

Які є пропозиції?

Отже, знаючи про можливі відхилення і неточності, аудитор може спланувати роботу над проектом, спрямувавши більше зусиль на ризикові зони. В той же час менеджмент також у змозі ідентифікувати проблемні ділянки і розробити контролі для складних операцій, з метою зменшення ймовірності помилки.

Оцінка зібраних аудиторських доказів також може бути проведена на основі знань про когнітивні викривлення, щоб зробити висновки, ґрунтуючись на більш об'єктивному сприйнятті інформації. Наприклад, різні рівні перевірки роботи аудитора всередині компанії дають можливість уникнути однобокого погляду на ситуацію, подивитися на ситуацію з різних сторін і детальніше проаналізувати дані, уникнути селективного сприйняття. Для мінімізації групового мислення логічно включати до складу команди перевірки внутрішніх фахівців зі сфери ринку клієнта, що допоможе отримати альтернативний погляд на бізнес з боку практика сектора, а не тільки фінансиста.

Важливим також є внутрішній контроль всередині аудиторської фірми за якістю наданих послуг, постійне навчання співробітників і акцентування уваги на відомих систематичних помилках з метою зниження ризиків. Зі свого боку, менеджмент підприємства також зобов'язаний стежити за кваліфікацією працівників і надавати можливість для оновлення знань, навичок і компетенцій персоналу з метою підвищення якості внутрішньої інформації та її аналізу.

Варто зазначити, що впровадження комп'ютерних технологій в аудиторські процеси також допомагає зменшити людський фактор і отримати об'єктивний аналіз даних. Мова йде про спеціальні програми, які незалежно роблять вибірки для аналізу інформації і оцінюють їх на підставі ввідних даних, про пошукові системи для отримання альтернативних джерел даних, про програми автоматичного аналізу великих обсягів інформації. Підприємства, зі свого боку, також упроваджують нові програми для більш ефективного аналізу інформації, щоденного документообігу та внутрішньої комунікації. Наприклад, Microsoft розробила програму Azure для віддаленого моніторингу, управління активами, профілактики систем клієнтів.

Таким чином, важливо розуміти, що якість фінансової інформації, на підставі якої приймаються рішення користувачами (інвесторами, менеджментом, банкірами тощо), залежить від розумної і плідної співпраці двох сторін – команди підприємства і аудиторів. Концепція професійного скептицизму спрямована на організацію якісної роботи аудитора. У зв'язку з цим важливо знати про можливі підводні камені і ризики під час роботи та будувати продуктивний діалог для досягнення спільної мети ефективної та якісної перевірки.