Сезонна хандра

Оксана Миколюк, «День», №160, 2009

http://www.day.kiev.ua/279743/

Газета «День» писала (№123, 18 липня 2009 р.), що починаючи приблизно з квітня цього року самопочуття українців поступово підвищувалося: фахівці міжнародної компанії «GFK Ukraine» та Міжнародний центр перспективних досліджень прослідкували споживчі настрої наших громадян і заявили, що вони, в порівнянні з кінцем 2008 та початком 2009 року — на злеті. Проте в останні два місяці ситуація змінилася: моніторинг показав, що в Україні почалася нова хвиля песимізму.

«Індекс споживчих настроїв людей упав на 6,8 пункту до значення 57,2. Це означає, що майже три чверті населення України знову налаштовані песимістично. Основною причиною погіршення споживчих настроїв є здешевлення національної валюти на фоні пророкувань «другої хвилі кризи», що підірвало віру споживачів у швидке поліпшення ситуації», — зазначають аналітики GFK. Треба сказати, що за методологією обрахунків цього дослідження 100 балів є нейтральною величиною, 0 — мінімумом, а 200 балів — максимум.

Загалом, як зазначають експерти, падіння споживчих настроїв зумовлене тим, що українці стали оцінювати своє поточне матеріальне становище як таке, що погіршилося, до того ж очікують що воно стане ще гіршим. Так, індекс поточного особистого економічного становища зменшилося на 13 пунктів і нині становить 32,5, до того ж на 6,5 пункти упав індекс очікуваних змін особистого матеріального становища. Він наразі становить 67,2 пункти, у травні цього року — 71.

Відомо, наскільки настрій українців залежить від внутрішньополітичної ситуації в країні та курсу гривні: коли в країні найбільше говорилося про економічну кризу (листопад 2008-го — січень 2009 року), такого низького рівня споживчих настроїв, зазначають експерти, не було в жодній країні Європи. Крім того ,наприкінці літа до усіх клопотів громадян додалися ще нові турботи та, відповідно, видатки: діти йдуть на навчання до школи, в інститути, а для молодих людей, які закінчили навчання, — це пора пошуку роботи. Тож в час таких турбот та нових витрат, до самопочуття людей додається більше тривоги, а бачення майбутнього робиться не таким оптимістичним.

Як зазначив «Дню» керівник департаменту досліджень компанії GFK Ukraine Гліб Вишлінський, головним питанням при визначенні споживчих настроїв людей є: наскільки громадяни почуваються впевненими у завтрашньому дні.

— Часто це не є відображенням нинішнього економічного стану, добробуту родин, а є очікуванням — чого чекати в майбутньому: буде краще чи гірше найближчим часом. Тобто йдеться про те, наскільки люди впевнені, що їхній рівень доходів та добробут змінюватиметься — і в який бік. Також на настрої людей сильно впливають стабільність курсу гривні, стабільність на робочих місцях — як і в інших країнах світу, для громадян це дуже важливо. До речі, погіршення споживчих настроїв супроводжувалося погіршенням очікувань щодо безробіття. Це — другий чинник. Також, як і в попередні роки, коли українська економіка зростала, але так само зростали й ціни, на очікування людей дуже сильно впливали і ці процеси. Ще один із факторів — політичний, хоча його роль дуже часто перебільшують, — зазначив Гліб Вишлінський.

Залежність між курсом гривні та настроєм українців — більш ніж очевидна, адже навесні й на початку літа, в Україні, як і в багатьох країнах, інфляційний тиск зменшився. Нині ж стабільність національної валюти знову погіршилася, до того ж експерти передрікають нову хвилю інфляції, ще й навколо працівників Національного банку України ширяться скандали. Зрозуміло, що оскільки більшість людей почуваються залежними від діяльності наших можновладців, то це погано впливає на бачення своїх власних перспектив.

Проте позитивом, як зазначають аналітики, є те, що українців менше турбує можливе безробіття, а ще, попри все, вони сподіваються на поступовий економічний розвиток країни. На думку експертів, одна з причин у тому, що частина людей, яких наприклад, звільнили, вже адаптувалися до нових умов — знайшли іншу роботу чи підробіток (за даними дослідження індекс очікуваної динаміки безробіття знизився на 2,9 пункту і становить 136,8).

«Це означає, що всупереч песимістичним прогнозам щодо осіннього загострення економічної кризи, українці починають сподіватися на поступове відновлення економіки країни. А зростання інфляційних очікувань, що становило 5,3 пункту та сягнуло значення 187,3, як і минулого місяця, можна пояснити подальшим знеціненням гривні», — пояснюють фахівці.

Ще одна сторона, на яку поки що не впливає ні курс гривні, ні політичний курс — сподівання, які стосуються довгострокових економічних очікувань людей. Тобто українці вірять, що, попри все, якщо за 2 —3 роки, то хоча б через 5 — 10 років, їхнє життя стабілізується. Так, за даними дослідження GFK Ukraine, як і ранше, довгострокові економічні очікування українців залишаються найвищими і за останні місяці погіршилися найменше: лише на 1,4 пункти до значення 80,8. Очевидно, що це — досить реалістичні оцінки власного майбутнього, пов’язаного з економічною ситуацією в Україні загалом.

— Динаміка економічних очікувань означає, що кількість українців, які сподіваються на позитивні зрушення в економіці країни, зростає. Але треба зазначити, що тут ще панує песимізм із приводу ефективності діяльності української влади, яку люди оцінюють як заслабку, — аби докорінно змінити ситуацію в державі. Відповідно, українці не сподіваються на те, що країна вирветься в лідери найближчими роками, вважаючи, що ми до цього не готові, — зазначив Гліб Вишлінський.