Сепаратизм загрожує фондовому ринку

Наталія Шелудько, "Урядовий кур'єр", 06.08.2014

http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/separatizm-zagrozhuye-fondovomu-rinku/

Російські резиденти не зацікавлені в консолідації вітчизняних організаторів торгів цінними паперами

За активної участі держави  в нас можна вибудувати високофункціональну біржову основу фондового ринку. «УК» поцікавився, які існують для країни фінансові ризики через присутність серед вітчизняних майданчиків бірж, контрольованих резидентом Російської Федерації — «Московською біржею», як має формуватися біржовий простір з урахуванням національних інтересів.

Україна після підписання Угоди про асоціацію з ЄС має шанси у прискореному режимі інтегруватися у глобальний фінансовий простір. Серед нових викликів — стимулювання якісних зрушень в інфраструктурі національного фондового ринку. Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO), оцінюючи рівень і якість імплементації принципів та цілей у його регулюванні, визнає глибину проблем, які є дуже строкатими та непростими. Але  Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за присутністю на ринку десяти фондових бірж поки що пасивно спостерігає.

Одним із ризиків для успішності консолідаційних процесів вітчизняного біржового ринку є деструктивна позиція фондових майданчиків, контрольованих резидентом РФ — найбільшою біржовою групою «Московська біржа» (МБ). Були навіть протестні припинення торгів. Так, у вересні 2012 року «Українська біржа» призупинила торги на знак протесту проти прийняття законопроекту «Про депозитарну систему України». Згідно з цим документом на вітчизняному фондовому  ринку створено новий елемент інфраструктури — Розрахунковий центр, контрольний пакет якого контролює Нацбанк України (через цю структуру  проходять усі розрахунки з цінних паперів).   

Невтішні підсумки

Всупереч позитивним очікуванням щодо захоплення провідних позицій на фондовому ринку України, МБ не вдалося успішно реалізувати тут інтеграційну стратегію.

Після того, як вона стала мажоритарним акціонером бірж ПФТС і «Українська біржа» (УБ), підсумки діяльності цих майданчиків є невтішними. Ні за обсягом торгів, ні в плані біржових технологій вони не можуть становити конкуренцію лідеру ринку – вітчизняній фондовій біржі (ФБ) «Перспектива».

Якщо частка ФБ «Перспектива» у загальному обсязі торгів на фондових біржах України за січень—червень 2014 року досягла 76%, то на ПФТС та УБ припадало, відповідно, 18,9% та 1,7%. Політика «проросійських» біржових майданчиків визначається залежністю від програмного забезпечення (ПЗ) МБ, адаптація якого до української інфраструктури виявилася достатньо витратною.

«Московській біржі» не вдалося залучити до співробітництва Нацбанк України (НБУ), тоді як у Росії її успішні позиції і ринкова капіталізація без підтримки Банку Росії були б неможливі. УБ та ПФТС не були допущені до участі в капіталі вітчизняного Центрального депозитарію та Розрахункового центру. Фондовий ринок України для МБ нецікавий через його «дрібність» і слабку розвиненість і не дає змоги заробляти на тарифах.

«Московська біржа» має намір скоротити витрати за рахунок припинення неконструктивного фінансування і консолідації обох бірж. У непублічних дискусіях її топ-менеджери наголошували, що готові згорнути бізнес в Україні без додаткових витрат для себе та викупу акцій у міноритаріїв. За останньою інформацією, МБ відтерміновує процес консолідації українських активів до 2016 року.

Що робити?

За активної участі держави (про це свідчить минулорічний досвід реформ у депозитарній системі та впровадження електронного документообігу) в Україні можна вибудувати високофункціональну біржову основу фондового ринку.

Без нього держава перебуватиме в перманентній залежності від зовнішніх кон’юнктури, інвесторів та суб’єктивності їхніх уподобань. Визначальним елементом інфраструктури має бути біржа, а не створені монополісти у вигляді Центрального депозитарію та Розрахункового центру, які призначені для обслуговування суб’єктів ринку, а не нав’язування їм своїх правил.

Не варто розраховувати на хоч найменший конструктив з боку майданчиків, контрольованих російським капіталом, у питаннях побудови в Україні ефективного біржового ринку, його інтеграції з міжнародними ринками капіталу та інфраструктурою клірингу та розрахунків.

Є всі підстави за допомогою посилення вимог регулятора провести рішучу консолідацію біржового сегмента фондового ринку, а також розглянути питання щодо входження держави (можливо, в особі НБУ) в капітал найбільш життєздатного (технічно і функціонально) біржового майданчика з тим, щоб мати змогу реалізовувати чітку і системну політику щодо розвитку фондового ринку. У протилежному випадку є шанси поширення сепаратизму не лише на державному кордоні, а й на фондовому ринку.