Ризикова альтернатива депозитам

Олександр Харько, “Хрещатик”, №49, 2012

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4069/art/1333651443.html

З огляду на нестабільну макроекономічну ситуацію у світі, яка підсилюється наявністю боргових проблем у низки країн світу, інвестори шукають шляхи зниження ризиків для свого капіталу, диверсифікуючи портфель інвестицій. Світова практика вкладання грошей у фінансові ринки (акцій, валютний, цінних металів) давно стало доступною і реальною альтернативою банківським депозитам навіть для фізичних осіб. “Хрещатик” вирішив розібратися, яким чином громадяни можуть інвестувати і заробляти на акціях в Україні і скільки коштів для цього потрібно.

Альтернатива депозитам

За словами Катерини Горбунової, заступника директора з розвитку продажів департаменту з продажу та роботи з інвесторами “КІНТО”, в США і багато де в світі інвестування в цінні папери вже давно є реальною альтернативою банківському депозиту. “В Україні інвестування на фондовому ринку поступово набирає обертів. Банківський депозит — це консервативний спосіб зберігання коштів, яким користуються люди, не готові до ризиків, а також ті, хто за відсутності інформації просто не знає про можливості інвестування,— зауважує експерт.— Інвестуючи, можна не тільки зберегти кошти, а й збільшити їх купівельну спроможність та отримати прибуток. З огляду на поточну ринкову ситуацію та неймовірно низькі ціни, прибуток інвесторів в перспективі може виявитися надприбутком”.

На думку експерта, найбільш популярними інструментами фондового ринку серед населення є інвестиційні та недержавні пенсійні фонди. “Останні, в свою чергу, складають гідну конкуренцію пенсійним депозитам. В інвестиційних фондах можна отримати прибуток у вигляді дивідендів або продавши цінні папери при збільшенні їх вартості, а в недержавних пенсійних фондах — додатковий прибуток до пенсії”,— стверджує фахівець.

Олег Іванець, макроекономіст компанії Арт Капітал, погоджується з тим, що інвестиції в акції є альтернативою депозиту, але наголошує на необхідності обережно підходити до вибору цінних паперів для інвестування та застосовувати портфельний підхід: “Також треба розуміти, що інвестиції у цінні папери потребують більше уваги та знань. Навіть якщо використовувати “довірче управління”, тобто довірити свої кошти в управління професіоналам, необхідно розумітися на параметрах ризику та доходності і балансу між ними, щоб ваш управляючий правильно підібрав інвестиційну стратегію для вас. Якщо ж самому формувати інвестиційну стратегію, то необхідні значні знання та час. Проте відповідно загальний ефект від інвестицій у цінні папери помітно вищий за депозитну ставку. При цьому неправильно порівнювати депозитну ставку, скажімо, зі зростанням індексу біржі, оскільки інвестори заробляють як на зростанні, так і на падінні індексу”.

Як вкладати в цінні папери

Борис Кульчицький, менеджер департаменту з продажу та роботи з інвесторами “КІНТО” зазначає, що фізичні особи мають можливість інвестувати у цінні папери, купуючи їх на ринку самостійно або через участь в інвестиційних фондах.

“Обидва методи інвестування мають свої переваги й свої недоліки. Торгуючи на ринку власними силами, інвестори приймають самостійні рішення, коли і які цінні папери купувати та продавати. Такі рішення потребують спеціальних знань, досвіду та часу. Перевагою інвестиційних фондів є те, що все необхідне за вас буде робити спеціалізована компанія з управління активами. Серед безперечних плюсів спільного інвестування не можна не відзначити можливість широкої диверсифікації портфеля фонду,— зазначає експерт.— На відміну від гравця-одинака фонд як великий покупець може дозволити собі набагато більшу кількість різних цінних паперів, що значно знижує ризики”. Прибутковість пайових інвестиційних фондів (ПІФів) багато в чому залежить від часу інвестування та інвестиційної стратегії обраного ПІФу, пояснює “Хрещатику” Олена Оксанич, заступник директора з регіональних продажів департаменту з продажу та роботи з інвесторами “КІНТО”: “Якщо це ПІФ з консервативною стратегією, активи якого в основному складаються з інструментів з фіксованим доходом, то можна отримати прибуток на рівні депозитної ставки. ПІФи з ризикованою стратегією інвестують в акції, і в певні періоди часу вони можуть приносити “супердохід”, який може перевищувати 100 %, а в деякі — від’ємний результат. Тому багато людей схиляються до фондів зі збалансованою стратегією, портфелі яких наповнюються як інструментами з фіксованим доходом, так і акціями”.

Олег Іванець вважає, що з розвитком інтерент-торгівлі ПІФи відійшли на другий план. “Причина цього — недосконале законодавство, що обмежує права компаній з управління активами у виборі інвестиційних інструментів для ПІФів. Це призводить до їх низької прибутковості. Для прикладу за кордоном ПІФи — один з найбільш популярних інвестиційних інструментів, тому що вони дають можливість цільових інвестицій у цікаві проекти розвитку. В Україні таку можливість мають лише венчурні фонди, на інвестиції у які фізичними особами діє обмеження — не менше 1 млн грн, що, звісно, унеможливлює широке розповсюдження цього типу фондів”,— зазначає фахівець.

Якщо ж прийнято рішення про торгівлю цінними паперами самостійно, за словами фахівців, достатньо відкрити рахунок у торгівця цінними паперами, встановити необхідне програмне забезпечення, і торгівлю можна розпочинати за 1—2 дні. Щодо терміну інвестування, то це може бути як один день, так і 1—2 роки. Проте необхідно розуміти, що для інвестування з прицілом на день необхідно займатися цим професіонально, витрачати на торгівлю на фондовій біржі кілька годин на день. Щодо інвестицій на півроку-рік та більше, то це набагато легше для рядового інвестора, оскільки денні коливання цін при такому інвестуванні ігноруються, а беруться до уваги лише фундаментальні фактори.

Прибуток від інвестування

“Зараз вже не існує порогу входу на фондовий ринок. Інвестувати можна почати з будь-якої суми,— повідомляє Олег Іванець.— Наприклад, можна придбати 1000 акцій банку “Х” приблизно за 200 грн. Але потрібно розуміти, що і дохід на такий капітал буде не сильно відчутний. Щоб відчути реально заробіток, треба вкласти 2000 грн та більше. Сертифікати ПІФ або аналогічні готові “портфельні” продукти коштують від 1000 грн. Маючи капітал від 15 000 грн, його можна передати у довірче управління професіональному трейдеру”.

За словами Олени Оксанич, жодний закон України не забороняє фізичним особам інвестувати в акції чи облігації. Разом з тим, кожне акціонерне товариство (а особливо приватні АТ) та емітенти облігацій можуть встановлювати свої правила чи обмеження для інвестування не тільки для фізичних, а й для юридичних осіб.

“Рівень прибутковості залежить від обраної стратегії та ринку, який готовий приймати інвестор. Можна сказати, що за грамотної поведінки 20—30 % на рік може заробляти майже кожен інвестор (в якісь роки більше, наприклад 50 %, а в якісь менше, наприклад, 0 % або 10 %). Проте заробляти 50 % щомісяця зможуть лише кілька відсотків від активних інвесторів”,— зазначає стратег компанії “Аструм Капітал” Павло Ілляшенко.

“Інвестиції у цінні папери є вигідними практично завжди. Єдиний момент, коли вони є невигідними у порівнянні з депозитними, це коли ситуація абсолютно стабільна, тобто немає ні розвитку, ні падіння. Це буває вкрай недовго і рідко, найчастіше під час сезону відпусток улітку, якщо при цьому макроекономічна ситуація також незмінна. В усіх інших випадках інвестиції у цінні папери можуть приносити дохід вищий за депозитний. Але потрібно розуміти, що на фондовому ринку можна взагалі нічого не заробити, а то й втратити частину капіталу”,— підсумовує Олег Іванець.