Регулятивні вимоги до ПАТ та ПрАТ

Крістіна Готовкіна, Юридична газета, 27 березня 2017 року

http://yur-gazeta.com/golovna/regulyativni-vimogi-do-pat-ta-prat-.html

23 березня відбулася видатна подія для фондового ринку України: Верховною Радою було прийнято законопроекти №2302а-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» та №4470 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів».

А за день до цього, 22 березня юридична компанія AEQUO провела семінар, присвячений регулятивним вимогам до ПАТ та ПрАТ та практичним порадам щодо їх дотримання, на якому йшла мова і про згадані вище законопроекти.

Про що говорили на семінарі

Виступи спікерів з державного (член Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку Оляна Гордієнко, директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку Максим Лібанов, директор департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів Алла Папаіка) та бізнесового секторів (партнер Investor Relations Agency, голова Експертної ради з питань корпоративного права та управління UCMA Оксана Параскева, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A AEQUO Анна Бабич, партнер, керівник практики банківського та фінансового права AEQUO Юлія Кирпа) надихнули аудиторію на жваву дискусію.

Відкриваючи семінар, Анна Бабич наголосила, що мета цього заходу – не формат лекції. Присутні зібралися не для того, щоб разом прочитати закон, а щоб поділитися думками, задати запитання співробітникам НКЦПФР і присутнім юристам, подискутувати.

Оксана Параскева розповіла про глобальні та регіональні тренди корпоративного управління у 2017 р. Вона зазначила, що обрала своєю спеціалізацію корпоративне управління та організацію відносин з інвесторами, оскільки ці питання дуже пов’язані між собою. У 1994 р., коли вона лише починала працювати, вважалося великим щастям роздобути хоч якийсь нормативний документ, що стосувався питань у цій галузі. Ще більшим щастям було першим дізнатися щось від регулятора. З того часу у корпоративному управлінні загалом і у банках зокрема усе докорінно змінилося, оскільки його регулювання і в ЕС, і в Україні було значно реформоване.

Продовжила тему Оляна Гордієнко, котра зупинилася, зокрема, і на законопроектах №2302а-д та №4470. Вона нагадала, що НКЦПФР – це регулятор, а вони, як відомо, добрими бути не повинні. Тож Комісія могла б, як вимагають європейські директиви, узяти всі вимоги до публічних акціонерних товариств, які застосовуються у ЕС та розвинених країнах, просто переписати їх і ввести в Україні як закон, а потім вести справи про правопорушення, запитуючи з емітентів, чому їх не виконують.

Натомість український регулятор ставить перед собою досить креативне завдання: ввести вимоги до ПАТ таким чином, щоб під них не підпадали так звані «квазіпублічні» акціонерні товариства, що вже працюють, адже їх публічність, так би мовити, зовсім не та, яку має на увазі європейське співтовариство.

Закони та законопроекти

На думку Оляни Гордієнко, Закон України №289-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», який набув чинності з 1 травня 2016 р., був сприйнятий бізнесом не зовсім вірно. Мета його полягала у тому, щоб полегшити перехід публічних акціонерних товариств, власників яких не приваблює ця організаційно-правова форма ведення діяльності, у приватні акціонерні товариства. Проте деякі ПАТ при всьому своєму бажанні й досі не можуть перейти у приватні чи інші форми. На їх шляху постають три ключові проблеми: 1) це ВАТ, які з певних причин не можуть відмовитися від «відкритості»; 2) це ПАТ, які не можуть вирішити питання обов’язкового викупу міноритарних акціонерів; 3) складність процесу підготовки усієї необхідної дозвільної документації. Яким же чином Комісія вирішила допомогти ринку впоратися з цими проблемними питаннями? Відповідь – у законопроектах №2302а-д та №5592.

Більш детально про ці законопроекти розповів Максим Лібанов. За його словами, законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розкриття інформації на фондовому ринку, вдосконалення порядку емісії цінних паперів та розширення можливостей для залучення капіталу направлений на перебудову парадигми акціонерних товариств. При цьому мова не йде про введення нових понять. Головне – привести форму у відповідність до змісту.

Продовжуючи тему законопроектів, Алла Папаіка зосередилася на тому, яким саме чином будуть відбуватися зміни.

Завдяки досвідченим доповідачам та зацікавленій аудиторії семінар проходив дуже динамічно і невдовзі перетворився на конструктивний діалог. Хвилю обговорень викликала, зокрема, передбачена проектами можливість примусового викупу міноритарних учасників. Чимало запитань та практичних порад стосувалися зміни організаційної форми ПАТ на ПрАТ. А тепер, з прийняттям Верховною Радою законопроектів №2302а-д та №4470, більшість обговорюваних учасниками семінару питань почнуть запроваджуватися на практиці.