Пробна приватизація

Дмитро Дєнков, "Економічна правда", 24.09.2014

http://www.epravda.com.ua/publications/2014/09/24/493371/

Уряд знайшов оригінальний спосіб для визначення справедливої вартості найпривабливіших державних підприємств. Перш, ніж оголошувати конкурс про приватизацію певного об'єкта, якийсь мінімальний пакет його акцій буде реалізовуватися на західних майданчиках.

І уже від ціни, за якою будуть продані акції на іноземних біржах, буде відштовхуватися Фонд держмайна.

Про те, що Кабінет міністрів збирається вдатися до таких методів, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив ще близько двох тижнів тому. "На варшавській біржі з'ясуємо, скільки коштує, а не на українській, де самі собі малюють", - зауважив він.

Тоді прем'єр також зазначив, що розміщувати на фондових іноземних майданчиках планується пробні пакети акцій до 5%. В той же самий день, коли Яценюк повідомив про приватизаційне "ноу-хау", на засіданні уряду міністри розглянули відповідне розпорядження.

Назва документу - "Деякі питання приватизації". За інформацією "ЕП", урядовці ухвалили розпорядження.

Однак документ ще не опублікований на "Урядовому порталі". Цілком ймовірно, що Яценюк його ще не підписав, як це, наприклад, було з постановою Кабміну про оптимізацію контрольних органів.

Цим розпорядженням затверджується план розміщення пакетів акцій по 5% трьох підприємств. І головний в цій "трійці" - вічний лот української приватизації – "Одеський припортовий завод".

Інші два лоти – це ПАТ "Дніпрометробуд", яке виконує функції генерального підрядника з будівництва метрополітену в Дніпропетровську, та ПАТ "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів" - єдине в Україні підприємство зі створення апаратури реєстрації, обробки і передачі інформації.

Усі зазначені підприємства, відповідно до класифікації державної програми приватизації, відноситься до так званої групи "Г". До цієї групи, зокрема, входять всі стратегічні об'єкти і монополісти.

І саме через це умови продажу, в тому числі і плани щодо розміщення пробних пакетів акцій, затверджує Кабмін.

Виходячи з документу, номінальна вартість "ОПЗ" становить 795,1 млн гривень, "Дніпрометробуду" – 8,4 млн гривень, НДІЕП – 5,1 млн гривень. Фактично це розмір статутного капіталуа, без урахування реальної ваги і значення підприємства . І до ринкової ціни ця величина відношення немає. 

При цьому уряд планує менше, ніж за два місяці, розмістити на іноземних біржах пробні пакети акцій згадуваної "трійці". Строк розміщення паперів – до 31 жовтня 2014 року.

В уряді, кажуть, що звертатися з цим питанням, напевно, будуть до наших найближчих західних сусідів - на Варшавську біржу.

А от провести аукціон з продажу основних часток підприємств в уряді хочуть до 30 червня 2015 року. І це точно не буде цього року. Проводити повну приватизацію будь-яких підприємств, а тим паче представників групи "Г", в нинішніх умовах протистояння на Сході неприпустимо.

Зрештою, ще ні одна заява Яценюка щодо приватизації не була реалізована. І голова Мінфіну Олександр Шлапак напередодні підтвердив, що у 2014 році приватизацію великих підприємств уряд проводити не збирається. Корінь проблеми він пропонує шукати в парламенті.

"Ми розуміємо, що з цим складом Верховної Ради буде важко провести приватизацію. Тому основні приватизаційні транзакції будуть відбуватися вже в 2015 році", - сказав міністр.

Хоча сьогодні гроші потрібні як ніколи раніше. І невипадково наприкінці серпня уряд вніс у парламент законопроект № 4541а "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації". В ньому пропонується скоротити цей перелік майже на 2/3 – з 1478 до 543.

І у випадку прийняття цього законопроекту буде знято заборону на приватизацію підприємств лікеро-горілчаної та енергетичної галузі, машинобудівництва та авіаційної промисловості. Зокрема, мова йде про таких гігантів, як "Енергоатом", "Зоря-Машпроект" або, наприклад, "Турбоатом".

Утім, доля цих "монстрів" буде вирішена уже в 2015 році. З поганого -  план приватизації традиційно не буде виконаний. Нагадаємо, у бюджет закладено фантастичну суму надходжень від приватизації – 19,4 млрд гривень.

В уряді з цим змирилися і вирішили "прицінитися" до деяких об'єктів через іноземні майданчики, щоб у 2015 році влаштувати справжній приватизаційний бум. Утім, ці плани ще треба втілити у життя. Чи можливо це? Чи можливо це зробити за два місяці, як планує уряд?

На думку експертів, для цього потрібно набагато більше часу. По-перше, в українського уряду ще не було такого досвіду, і ні однієї державної компанії зараз немає в лістингу західних фондових бірж.

По-друге, щоб потрапити у той же лістинг, треба виконати низку жорстких вимог бірж.

За словами екс-голови Фонду держмайна Олександра Бондара, жодне наше державне акціонерне підприємство не пустять ні на одну фондову біржу світу.

"Або у Яценюка немає жодного фахівця з фондового ринку та приватизації, або він нікому не дає відкрити рот. Це елементарні речі, які будь-який фондовик вам скаже", - зазначає він.

"Для цього треба роками домагатися і проходити лістинг. Це спеціальний бухгалтерський облік. Це відкрита інформація. Це маса всяких вимог, які пред'являються до будь-яких акціонерних товариств, які хочуть продаватися на біржі. На це потрібні роки. У нас одиниці приватних підприємств котируються на західних біржах. Так вони роками добивалися цього права", - наголошує Бондар.

Наприклад, на Лондонській біржі є умова про три роки прибуткової роботи підприємства. З тих, що перелічені в урядовому розпорядженні, ні одне не відповідає цим вимогам.

Візьмемо "ОПЗ": 2012 рік – 116,1 млн гривень збитку, 2013 рік – 1,43 млрд гривень збитку, перший квартал 2014 року – знову "мінус" на 40 млн гривень.

На Лондонську біржу цьому підприємству шлях закритий на найближчі три роки, якщо не більше. У "Дніпрометробуду" і НДІЕП останніх три роки прибутковість також була від'ємною.

 

На Варшавській біржі "dress code" дещо простіший, але все одно підготовка до продажу займе багато часу - ні місяць, і навіть не два.

Крім цього, що стосується "ОПЗ", то тут є ще одне велике "але". Загальновідомо, що прибутковість вітчизняного хімпрому безпосередньо залежить від цін на газ. Близько 80% собівартості добрив – це газ, який для добрив є сировиною. Добрива – це той же газ, але який пройшов певну хімічну трансформацію.

Саме через зростання одеський завод демонструє такі збитки сьогодні. У 2006 і 2007 роках, коли "ОПЗ" був прибутковим, тисяча кубометрів газу коштувала 95 і 130 доларів.

Це розуміють і потенційні інвестори, які будуть купувати ті 5% акцій на Варшавській чи на будь-якій іншій іноземній біржі. Навіщо купувати папери стабільно збиткового підприємства, яке купує газ по 430 доларів за тисячу кубометрів? Саме стільки коштує паливо для "ОПЗ" сьогодні.

"Мене некомпетентність деяких рішень і заяв уряду вводить в ступор. Мені здавалося, що після Азарова можна звикнути до всього, я тоді списував все на його старечий маразм. Але уряд "камікадзе" не краще - вони просто все уже перекрили, що можна було. Це повна некомпетентність. Причому агресивна. Вони нічого не знають, і не хочуть нікого слухати", - каже Бондар.

Економічна правда звернулася по коментар до в.о. Голови Фонду держмайна Дмитра Парфененка, але на момент опублікування статті відповідь від нього не надійшла.