Приватна справа
http://kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/46200912059.html
Український агрохолдинг Sintal Agriculture першим цього року провів приватне розміщення акцій, вивівши у жовтні на Франкфуртську фондову біржу та отримавши $13 млн. Залучення акціонерного капіталу портфельних інвесторів у кризу — велика удача.
За даними компанії Ernst & Young, за дев’ять місяців поточного року тільки компанії з Китаю активно проводили IPO, SPO та private placement. У ІІІ кварталі цього року на 62 китайські компанії припало 63% загальної суми проведених у світі IPO ($24,4 млрд із $38,7 млрд). На другому місці за обсягами та частотою залучень американські компанії (8,4%), на третьому — індійські (7,2%). Розміщення компаній з інших країн були поодинокими. За даними Ernst & Young, на Лондонській фондовій біржі з початку 2009 року не відбулося жодного ІРО, притому, що до кризи це був найпопулярніший майданчик із залучення акціонерного капіталу.
З іншого боку, продаж акцій портфельним інвесторам зараз, в умовах кризи й дешевизни, невигідний: за рік-два Sintal Agriculture міг б продати таку саму кількість акцій не за $13 млн, а за $20–25 млн. «У 2011–2012 роках оренда землі сільгосппризначення та будівельні послуги можуть подорожчати до докризових значень, тоді як у 2009-му вони досить дешеві. Зараз саме час інвестувати в розвиток аграрного бізнесу», — пояснює заступник генерального директора агрохолдингу Ганна Дудченко. За її даними, до кризи будівництво елеватора обійшлося б у $25 млн, а сьогодні компанія може побудувати такий об’єкт лише за $10 млн.
Повторити шлях першопрохідника планують й інші компанії. «У недавніх закордонних road show брали участь українські агрокомпанії «Агротон», «Дакор Арго Холдинг» і «Мрія», — розповідає директор ІК BG Capital Нік Піацца. За інформацією Контрактів, приватне розміщення планує й Підприємство з експлуатації та обслуговування житлових будинків (ПЕОЖБ), що входить до харківського холдингу «Авантаж». До слова, компанія підписала угоду про співпрацю з біржею New Connect (Польща) та має намір виводити українські компанії на цей майданчик. За даними КУА «Авантаж Капітал Менеджмент», уже готуються до розміщення дві харківські компанії: один з вітчизняних сільгоспвиробників і компанія з виробництва енергозберігаючого обладнання.
Генеральний директор і власник компанії «ТММ» Микола Толмачов планує провести SPO наступного року. У 2007 році девелопер продав на Франкфуртській біржі 13% акцій за $105 млн. Зараз, за його словами, компанія потребує додаткових $150–200 млн. Гроші компанія планує залучити за допомогою вторинного розміщення акцій на тій самій Франкфуртській біржі.
Суворий інвестор
«У 2006–2007 роках деякі українські компанії проводили розміщення, а потім замість запланованої закупівлі обладнання або будівництва нових виробничих комплексів витрачали отримані від інвесторів гроші на нові джипи, яхти й будинки», — розповідає Нік Піацца. Інвестори самі провокували такі фінансові зловживання в компаніях: найчастіше вони лише побіжно переглядали бізнес-плани, під які залучалися гроші, а згодом не перевіряли витрату коштів. У кризу інвестори стали значно обачнішими: гроші видаються тільки під конкретний проект, витрати контролюються на всіх етапах його реалізації.
Вітчизняним компаніям, які хочуть залучити акціонерний капітал, слід бути готовими до того, що портфельники активно втручатимуться в бізнес. Інвестори, які раніше бездумно купували все поспіль, залишили Україну ще в 2008 році, залишилися лише найстійкіші, добре знайомі з реаліями місцевого бізнесу. Вони активно втручаються у фінансову та господарську діяльність компанії: вкладають кошти не для галочки, а для отримання прибутку. Тому для цих інвесторів дуже важлива якість управління у фірмі. Інвестбанкіри-посередники тепер навіть тренують своїх підопічних перед зустріччю з вкланиками: змушують топ-менеджмент і власників компаній швидко знаходити відповіді на незручні запитання про бізнес, докладно розповідати про плани розвитку фірми і кілька сценаріїв зростання в різних економічних умовах.
Ближче до землі
Серед претендентів на приватні розміщення невипадково багато агрохолдингів. Голова правління ІК «Ренесанс Капітал Україна» Пітер Ванхекке вважає, що сьогодні ця галузь — найперспективніша з погляду розвитку та інвестиційної привабливості. «Сільгоспсектор в Україні поки що слабо розвинений порівняно з Європою, але він має всі передумови для бурхливого зростання в майбутньому», — зазначає експерт. Водночас іноземних інвесторів бентежить неурегульоване питання власності на землю. Мораторій на продаж землі сільгосппризначення щороку подовжують, і тільки коли його скасують, ринок отримає сильний поштовх до розвитку, про який говорить інвестбанкір.
На думку голови ради директорів Авантажу Юрія Костоглодова, у найближчому майбутньому популярністю в інвесторів користуватимуться українські виробники харчової продукції та IT-компанії — як найменш постраждалі від кризи. Пітер Ванхекке вважає, що зовсім скоро залучати акціонерний капітал зможуть і ритейлери. Цей сектор економіки постраждав від кризи досить сильно, однак він розвиватиметься надалі, вважає інвестбанкір. При цьому ритейлери в найближчому майбутньому не зможуть залучити борговий капітал, оскільки й без того сильно закредитовані, тому єдиним джерелом капіталу для них стане приватне розміщення акцій.
Українські банки потрапили до чорного списку портфельних інвесторів. У 2010 році фінструктурам буде вкрай складно продатися портфельникам, так само як і залучити кредити за кордоном. Утім, з розряду портфельних інвесторів банками можуть зацікавитися фонди, які спеціалізуються на поганих активах. Група компаній «ТЕКТ» створила венчурний інвестиційний фонд для придбання проблемних активів, зокрама банківських. Інвестиційний бутік Сергія Будкіна «Фінпойнт» також відкриває подібний фонд, щоправда, наразі він планує інвестувати лише в російські компанії.
Очікується, що бум розміщень агрокомпаній, харчових та ІТ-фірм триватиме до 2011-го, максимум 2012 року. Приблизно у 2011-му разом із закінченням світової фінансової кризи на український ринок повернуться інвестори-спекулянти, які скуповують будь-які потенційно привабливі активи. «В умовах зростання глобальної ліквідності інвестори знову скуповуватимуть акції всіх поспіль компаній, зокрема з України. Гадаю, у цей період вартість українських активів сильно подорожчає», — вважає Пітер Ванхекке. Цього тільки й чекають великі українські промислові компанії — наприклад Інтерпайп, Метінвест, ДПЕК, можливо, Смарт-холдинг. Вони вже готові до первинного розміщення акцій, однак їхня мета — залучити максимально великий обсяг коштів, тому вони чекають відповідної кон’юнктури на інвестиційному ринку.
Всього компаній-членів | 284 | на 28.11.24 |
Кількість КУА | 278 | на 28.11.24 |
Кількість адміністраторів НПФ | 16 | на 28.11.24 |
Кількість ІСІ | 1819 | на 28.11.24 |
Кількість НПФ* | 53 | на 28.11.24 |
Кількість СК* | 1 | на 30.09.24 |
Активи в управлінні КУА, млн грн | 660 220 | на 30.09.24 |
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн | 3 087 | на 30.09.24 |