Принцип роботи НКЦПФР: контроль заради контролю

В'ячеслав Король, Forbes - Україна, 3 листопада 2016 року

http://forbes.net.ua/ua/opinions/1423312-princip-roboti-nkcpfr-kontrol-zaradi-kontrolyu

Коли на перше місце ставиться не ефективність, а чиновницький формалізм і шаблонність рішень

На нещодавніх курсах перед черговою сертифікацією з управління активами одну з лекцій проводила начальник відділу НКЦПФР Світлана Польова. Вона дуже цікаво розповідала про суть роботи відповідної Комісії в США, принцип нагляду якої полягає в консультуванні щодо недопущення порушень і виявлених грубих порушень ринковості торгівлі. За її словами, подібні підходи будуть впроваджуватися і в діяльність вітчизняного Регулятора. Але поки що зміни в принципових підходах до роботи помітити не вдалося. На підтвердження сказаного своїми висновками та конкретними прикладами ділиться керуючий активами КУА «АРТ КАПІТАЛ Менеджмент» В'ячеслав Король.

Дріб'язковість контролю

При спостереженні за роботою вітчизняного Регулятора ринку цінних паперів складається враження, що його головне завдання, на тлі введеного мораторію на перевірки, ─ продемонструвати хоч якусь діяльність. Не важливо, наскільки велика провина порушника ─ дрібниця чи щось серйозне, ─ але все буде «по формі»: постанова, акт про правопорушення, постанова про розгляд справи і постанова за результатами розгляду.

При цьому, виходячи зі сказаного лектором, можна зрозуміти, що Комісія в США відкривати провадження через такі дрібниці не стала б. Жорсткі заходи застосовуються тільки у випадках порушення інтересів інвесторів, операцій з відмивання грошей і незаконного збагачення на інсайдерській інформації.

У нашій же практиці будь-яке формальне порушення є підставою для відкриття справи. Наприклад, ультрамікроскопічний НПФ (22 000 гривень в активах) порушує диверсифікацію з перевищення частки в одному депозиті в активах ─ в силу проблематичності розмістити депозит менше 5 000 гривень від імені юрособи ─ і порушує пропорції між депозитами і паперами. Всі все розуміють, але виклик є ─ і процедури дотримуються. Єдиний плюс ─ дано час на виправлення структури активів без попередження.

Не потрібно бути профі 80-го рівня на фондовому ринку, щоб побачити, що в наведених прикладах злого умислу не було, а була технічна проблема, яку на момент отримання КУА постанови поштою вже давно було усунуто

Інший мізерний НПФ вчасно не продав деякі папери, які втратили лістинг. В результаті ─ попередження КУА (компанії з управління активами). Хоча папери ліквідні, й інтереси інвесторів ніяк не порушувалися. Єдиний момент ─ була невелика затримка через збільшення мінімального розміру лота за деякими паперами, що викликало відстрочку реалізації в зв'язку з проблематичністю продати через біржу (вимога закону) «криві» пакети.

Усе лежить на поверхні. Не потрібно бути профі 80-го рівня на фондовому ринку, щоб побачити, що в наведених прикладах злого умислу не було, а була технічна проблема, яку на момент отримання КУА постанови поштою вже давно було усунуто. Упевнений, що за такої ситуації в Сполучених Штатах точно б не було ніяких постанов, а питання виправлення було б вирішено по телефону.

До речі, стосовно давно виправлених порушень ситуація зовсім сумна. КУА виправила дрібне порушення (із затримкою на місяць продала пакет найбільш ліквідного паперу на ринку акцій ─ «Центренерго»), на яке приходить постанова від Комісії через три місяці не від дати порушення, а дати виправлення складу активів. Причому, сама затримка виникла без порушень щодо диверсифікації і заради акціонерів.

У будь-якій справі потрібен здоровий глузд. І в справі покарання порушників ─ теж. Характер і ступінь шкоди від порушення видно будь-якому досвідченому чиновнику з Комісії. Але якщо зрозуміло, що помилка дрібна, має суто технічний характер і не порушує інтереси учасників, то до чого постанови? Крім інтересів статистики для демонстрації активної діяльності більше нічого в таких діях побачити не вдається.

Причини порушень ─ деякі ініціативи Регулятора

В останні два роки Комісія зробила все від неї залежне, щоб у НПФ практично не залишилося ліквідних інструментів на ринку акцій для розміщення коштів. «Фантастичні» за своїми граничними параметрами вимоги до першого і другого рівня лістингу та сама обов'язковість лістингу для ПАТ вивели з ринку величезну кількість потенційних інструментів для інвестування.

Частина цікавих і перспективних паперів, які входять в індекси УБ і ПФТС (BAVL і CEEN), що володіють достатньою ліквідністю, стали недоступними для НПФ через делістинг. Тоді як залишки лістингових паперів у вигляді акцій банків «Південний» та Індустріалбанку не цікаві через вкрай низьку ліквідність. Папери «Укрнафти» дуже ризиковані, а «Донбасенерго» має всі потужності на тимчасово окупованих територіях України.

«Фантастичні» за своїми граничними параметрами вимоги до першого і другого рівня лістингу та сама обов'язковість лістингу для ПАТ вивели з ринку величезну кількість потенційних інструментів для інвестування

У підсумку, для інвестування НПФ залишаються «Мотор Січ», МХП і Укрсоцбанк. Але це, по суті, не вибір кваліфікованого інвестиційного керуючого, а просто збирання «раків на безриб'ї». Це ─ за винятком МХП ─ вимушені розміщення заради диверсифікації і маневру між ОВДП та депозитами.

І після створення таких умов для управління, прагнення «викручувати руки» і «викликати на килим» через всяку дрібницю більше нагадує блокування розвитку, а не створення умов для зростання фондового ринку та сприяння розвитку пенсійного сегмента інвестування.

Програма «мінімум»

Таким чином, абсолютно непотрібні, жорсткі й неадекватні норми, введені в вимоги до лістингу, і зміни до Закону про АТ призвели до того, що для пенсійних фондів на ринку акцій вже стало нікуди вкладати кошти. Закордонних акцій багато не купиш, і для цього потрібна валюта, яку не можна купувати, а тільки чекати погашення валютних ОВДП. Можна було б зробити виняток хоча б для нелістингових паперів, які формують індекс на найбільш ліквідному ринку акцій ─ майданчику Української біржі. Але поки що це ─ тільки мрії учасників ринку, втілювати які Регулятор явно не збирається.

Не менш дивною здається і скрупульозність, з якою «пресуються» КУА та керуючі активами НПФ. Я не кажу про порушення, які зачіпають інтереси учасників, як це сталося в Пенсійному фонді НБУ. Але якщо керуючий купив облігації, а активи просіли ─ і наступного дня у нього 51% в ОВДП. І що? «Смертний гріх керуючого! Жахливе порушення інтересів учасників! На килим!» А якщо інвестиційна декларація не передбачає інвестування в акції (консервативна стратегія), то ситуація повинна бути до болю знайома багатьом керуючим.

При гальмуванні Другого рівня пенсійної реформи сегмент, який самостійно розвивається ─ не завдяки, а всупереч діям держрегуляторів, ─ варто було б підтримати, а не гальмувати безглуздим контролем

І ось вся ця метушня виявляється предметом постійної «активної роботи» Комісії та головним болем для керівників. Але ж активи НПФ в інвестиційному роздробі ─ єдине, що з року в рік зростає за обсягом. Особливо це видно на тлі згортання публічного інвестування. І при гальмуванні Другого рівня пенсійної реформи сегмент, який самостійно розвивається ─ не завдяки, а всупереч діям держрегуляторів, ─ варто було б підтримати, а не гальмувати безглуздим контролем. Одна справа купувати сумнівні активи, і зовсім інша ─ здійснювати дрібні технічні порушення через практично повне зникнення інструментів на ринку акцій і безпрецедентні законодавчі обмеження по інструментах на рівні профільного закону.

Складно навіть припустити, коли в роботу НКЦПФР почнуть впроваджуватися методи і принципи, аналогічні діям профільної Комісії в США. Хоча дуже хотілося б їх відчути ще на моїй нинішній посаді. Тому залишається побажати Комісії просто почати працювати по-американськи ─ на розвиток того ринку і підтримку тих суб'єктів, які забезпечують її затребуваність як Регулятора.