Президент ждет помощи от МВФ

"Дело"

Виктор Ющенко на встрече с редакторами ведущих экономических изданий заявил, что Украине будет сложно преодолеть финансовый кризис без помощи МВФ.

  Глава государства рассказал журналистам об истоках экономического кризиса и мерах по его преодолению. Среди внутренних причин президент выделил неоправданные социальные выплаты. Среди внешних — отрицательное влияние мирового кризиса. Его первыми почувствовали экспортно ориентированные отрасли, из-за чего ухудшается сальдо платежного баланса. По итогам 9 месяцев оно уже составило 6 миллиардов долларов, а в 2009 году, по мнению президента, сальдо и вовсе будет минус 15 миллиардов долларов. Кроме того, Украине предстоит решить проблему с обслуживанием внешнего долга. К концу 2008 года на это потребуется около 9 миллиардов. Решить все вопросы возможно только с помощью кредитов МВФ.

  Для початку необхідно розібратися, з яких компонентів складається фінансова криза у контексті України. Говорячи про внутрішні фактори, у першу чергу потрібно звернутися до бюджетної політики 2008 року. Більш слабкої бюджетної політики країна не знала. Про що може йти мова, якщо видатки соціального характеру зросли на 41-43%? У той час як зростання заробітних плат, соціальних виплат — це готівковий агрегат, це найменш керований компонент грошової маси. Така непродумана соціальна політика призвела до відповідних інфля-ційних наслідків.
  У той же час реальне зростання заробітної плати за 8 місяців поточного року склало 11,2%, соціальної допомоги — 9,5%. Це найнижчі показники з 2000-2001 років.
  Коли зросла інфляція після першого кварталу, для її лікування було обрано ревальвацію гривні та жорстку монетарну політику — ми отримали кредитний голод. Що ми маємо — інфляція провокується бюджетними чинниками, а реагували ми на неї монетарними методами.
  В результаті галузі, найбільш залежні від стороннього фінансування, наприклад, будівництво, почали «згортатися». Іншими словами, з інфляцією ми починаємо боротися через обмеження економічної активності. Але при цьому не змінюємо бюджетну політику.
  Світову кризу першими відчули українскькі металурги
  У цей час в активну фазу вступає міжнародна криза. Коли проблеми на фінансових ринках світу перейшли до реальної економіки, вони скоротили попит. І перше відчуття фінансової кризи ми отримали через експортно орієнтовані галузі. У першу чергу в металургії, де спад виробництва на сьогодні склав 40%. Паралельно досить високими темпами впали ціни на продукцію металургів — за останні 40-50 днів ціна на метал на світових ринках впала приблизно на 50%.
  Проблеми з нашими екс-портерами тягнуть за собою проблеми по валютній позиції, відбувається тиск на валютний курс. Виникають питання з обслуговуванням у 2009 році зовнішніх зобов’язань.
  Це при тому, що левова частка зовнішніх запозичень припадає не на державний, а на корпоративний сектор. Причому 20% зобов’язань є короткотерміновими, тобто їх треба покрити у найближчі 12-14 місяців.
  Виникає питання: як сформувати режим обслуговування зовнішніх запозичень при таких прогнозах рецесії, такому валютному забезпеченні, при закритті зовнішніх фінансових ринків, які могли б надати необхідне фінансування? Шляхи виходу із такої ситуації потрібно розділити на чотири блоки.
  По-перше, необхідно визначити, як мінімізувати вплив на національну економіку зовнішніх факторів, щоб не допустити глибокої рецесії. Інструментарій у даному випадку широкий: починаючи від рефінансування комерційних банків, закінчуючи фіскальною позицією, тарифною політикою.
  По-друге, потрібно змінити політику видатків. Іншими словами, більш жорсткою зробити бюджетну політику. При цьому необхідно зберегти досягнуті стандарти по заробітній платі, пенсіях. Але разом з тим переорієнтувати бюджетну політику із такого рясного соціального популізму на більш конструктивне інвестиційне русло.
  Розібратися із зовнішнім боргом допоможе МВФ
  Третій блок питань — це обслуговування зовнішнього боргу. Якщо ми говоримо з розрахунку четвертого кварталу 2008 року, банківський сектор повинен обслуговувати 4,3 мільярда доларів, інші сектори — 3,4 мільярда доларів, міжфірмовий борг — 1,1 мільярда доларів. Таким чином, ми говоримо про 8,8 мільярда доларів зобов’язань.
  Якщо ми говоримо про платіжний баланс, то його прогноз виглядає наступним чином. Попередні дані за 9 місяців 2008 року — зведений баланс плюс 6 мільярдів доларів (сальдо. — «ДЕЛО»), прогноз за підсумками року — 1,8 мільярда доларів (наростаючим підсумком). Прогноз на 2009 рік — мінус 15 мільярдів доларів.
  Це ті зобов’язання, на які потрібно знайти або пролонгацію, або перекредитування, або ж комерційним банкам дати національне кредитування, або ж через Національний банк завести кошти, наприклад, МВФ і перерефінансувати банківську систему.
  Коли ми говоримо, де місце нашої співпраці з МВФ, то це якраз можуть бути ресурси, які можна використати в національній економіці для обслуговування зовнішніх корпоративних зобов’язань, для рефінансування банківської системи, для стабілізації валютного курсу.
  Четвертий блок питань — валютний курс, стабільність гривні, стабільність банківської системи. Це питання потрібно вирішувати одночасно з іншими, тому що ми не можемо говорити про допомогу економіці, не розуміючи, як ми будемо контролювати курс. Для нас дуже важливо дати відповідь на те, яким буде курс, дати сигнали для відповідних операцій та запозичень. У той же час потрібно утримати депозитну позицію у банківській системі. Інакше ми не зможемо гарантувати стабільності банківської системи.
  У даних чотирьох напрямках я бачу на сьогодні основне завдання уряду, Національного банку, суб’єктів господарювання, інших інституцій. Вони мають обговорити поточну ситуацію, дати їй спільну оцінку й отримати узгоджений план виходу з цієї кризи.