Податкова реформа: чи пришвидшить її криза?

Олексій Савицький, «День», №165, 2009

http://www.day.kiev.ua/280156/

Наприкінці минулого тижня група Світового банку Міжнародна фінансова корпорація (IFC) презентувала у Вашингтоні доповідь «Ведення бізнесу-2010: Здійснення реформ у скрутні часи». Згідно наданому «Дню» прес-релізу IFC, 2009 рік став рекордним з точки зору кількості реформ, здійснених у сфері регулювання підприємницької діяльності. А регіон Східної Європи та Центральної Азії за темпами реформування в цьому році взагалі випередив решту регіонів світу. У доповіді зазначається, що 26 з 27 країн регіону провели реформи систем регулювання підприємницької діяльності з метою розширення можливостей вітчизняних підприємств.

У глобальному масштабі, як ідеться в повідомленні IFC, рекордна кількість країн — 131 із 183 охоплених дослідженням — реформували свої системи нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності в період з червня 2008 по травень 2009 року.

Країни ж Східної Європи та Центральної Азії провели найбільшу в світі кількість реформ у сфері полегшення доступу до кредитних ресурсів і в сфері банкрутства, зазначається в доповіді. Проте Україна там відзначилася лише покращенням одного з десяти показників глобального рейтингу «Ведення бізнесу 2010: захист інвесторів». Бо в квітні цього року після дев’яти років парламентських дебатів Україна таки прийняла новий закон про акціонерні товариства. А реформи в інших напрямках, які оцінюються глобальним рейтингом «Ведення бізнесу 2010», уповільнені, зазначається в прес-релізі IFC. Таким чином Україна тільки мінімально покращила загальний рейтинг з 146 до 142 місця.

Що заважає Україні брати до уваги досвід сусідів по масштабності проведення реформ, що є рекордними в світі саме в період кризи? Адже зусилля з реформування сусідніх Україні країн визнаються на міжнародному рівні... «Уряди країн Європи та Центральної Азії продовжують проводити реформи систем регулювання підприємницької діяльності, реалізуючи свої довгострокові стратегії, та, незважаючи на велику кількість проблем, із якими їм довелося зіткнутися у минулому році, — цитується в прес-релізі IFC радник Управління з проблем розвитку фінансового й приватного секторів у складі Групи організацій Світового банку Ніл Грегорі. — Вони усвідомлюють, що якість регулювання підприємницької діяльності допомагає визначити, наскільки просто реорганізувати проблемні компанії, відновити довіру підприємців та створювати нові підприємства».

Україна тим часом відносно проведення будь-яких масштабних реформ зайняла вичікувальну позицію. Хоча, на думку багатьох експертів, це очікування вже занадто затяглося...

Днями в експертному колі досліджувалися всі «за» та «проти» необхідності якнайскорішого проведення в країні податкової реформи. В рамках дебатів, організованих Фондом «Ефективне Управління» спільно з британською компанією Intelligence Squared провідні вітчизняні та іноземні експерти сперечалися, чи варто Україні проводити податкову реформу під час економічної кризи. Мовляв, експерти ще з самого її початку говорять, що криза — найкращий час для реформування, то чому б цим шансом сповна не скористатися? «Україна займає одне з останніх місць у всіх рейтингах, у тому числі й Світового банку, по ступеню сприятливості податкової системи для ведення бізнесу. У нашу країну не йдуть інвестиції, падає конкурентоздатність вітчизняних компаній, бізнес віддає перевагу життю в тіні, — говорить директор Фонду Наталія Ізосімова. — Ситуацію необхідно кардинально змінювати, але чи варто це робити в період кризи? Адже криза, з одного боку, може стати унікальною можливістю для ефективного реформування податкової системи, але, з іншого боку, криза значно збільшує ризики, притаманні глибоким перетворенням». Насамперед серед ризиків — ймовірність зниження доходів у державний бюджет.

Аргументи прихильників податкової реформи під час кризи грунтуються на думці, що зрозуміла й передбачувана податкова система — одна з найважливіших складових ділового клімату країни, що надалі відіграватиме визначальну роль у залученні необхідних для виходу із кризи ресурсів. Зокрема, розробка й ухвалення покращеного податкового кодексу, з одного боку, знижує надмірний тягар податкового адміністрування на підприємствах, вивільняючи ресурси, з іншого боку, зменшує корупцію та тіньову економіку, сприяючи збільшенню надходжень до державного бюджету.

Противники ж негайної податкової реформи вважають, що можливе послаблення твердої фіскальної дисципліни неминуче призведе до значного зменшення надходжень до бюджету, які й без того скоротилися. Це унеможливить виконання соціальних зобов’язань і реалізацію інвестиційних програм, необхідних для подолання кризи... Крім цього, адаптація до нових правил податкового обліку збільшить навантаження на керівництво підприємств у той момент, коли всі зусилля спрямовані на виживання. Перехід на нову систему податкового обліку, заміна існуючої нормативної бази та традиційного розуміння податкового регулювання вимагатиме від підприємств перенавчання співробітників і технічного переоснащення. Тобто, податкова реформа потрібна, але не зараз. Проводити її можна після досягнення стабільності в економіці.

АРГУМЕНТИ «ЗА»

Олександр КІРШ, заслужений економіст України, шеф-редактор журналу «Бухгалтер»:

— Податкова реформа в Україні має бути не тільки, незважаючи на кризу, а внаслідок кризи! Тому що криза посилює всі недоліки діючої системи податкового навантаження. Ті прорахунки в законодавстві, які терпимі в нормальних умовах, при кризі надзвичайно небезпечні... Чим простіші податки, тим важче їх обійти. Нині ж податки платяться, бо власники бізнесу ще неохоче діляться з бухгалтерами, бухгалтери фінансово не простимульовані. Насправді ж більшість податків обходяться дуже легко. Як тільки директори домовляться з бухгалтерами, країна залишиться без податків!

Тетяна ЄФИМЕНКО, керівник відділу управління економікою Інституту економіки та прогнозування НАН України:

— Беручи до уваги світову практику, підвищити ефективність податкового регулювання економіки України можна тільки на основі прийняття Податкового кодексу, який має передбачати зниження податкового навантаження, забезпечення стабільності податкового законодавства, покращення процедур адміністрування платежів... Нині ж функція податкового навантаження не те, що застаріла, її практично немає.

Лорд Найджел ЛОУСОН, міністр фінансів Великої Британії в уряді Маргарет Тетчер у 1983—1989 рр.:

— Коли уряд Тетчер почав працювати, у Великій Британії була криза. Можливо, не така велика, як зараз у всьому світі. Проте Велику Британію тоді в Європі вважали «хворою» країною... Але ми не чекали в питанні податкової реформи. Ми її розпочали. Вона була побудована на чітких принципах і в результаті ми отримали більше надходжень до державного бюджету, хоча податкові ставки знизили. Ця реформа відновила динамізм у нашій економіці... Тож криза сьогодні створює вам можливість і ви маєте схопити її!

АРГУМЕНТИ «ПРОТИ»

Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат України (БЮТ), постійний представник Державної податкової адміністрації у Верховній Раді:

— Перспективність податкової реформи залежить не тільки від її наповнення, а й від часу проведення. Під час же кризи податкова реформа не може бути ефективною...

Можливе реформування податкової системи сьогодні буде піддано впливу економічної кризи й передвиборчої кампанії. У такі моменти реформи ризикують ускладнити ситуацію. Поки запрацюють нові податкові механізми, поки люди вивчать нові податкові процедури, ми ризикуємо тим, що в нас протягом декількох місяців буде падіння доходів бюджету. А це — зарплати бюджетників, пенсії, соціальні програми.

Ставити всіх під удар у такий складний момент — безвідповідально!

Леонід РУБАНЕНКО, президент спілки податкових консультантів України, голова Громадської колегії комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики:

— Щоб провести в країні успішну податкову реформу, треба мати три речі: політичну волю, підготовлені кадри й відповідну для реформи ситуацію. На жаль, нічого з цього в нас поки немає.

Білл ЕММОТТ, головний редактор журналу The Economist у 1993—2006 рр.:

— Податкова реформа — це надзвичайно важлива для України задача. Але для її реалізації необхідні дух компромісу й фундаментальна атмосфера політичної стабільності. В умовах же нинішньої глобальної економічної рецесії й з урахуванням розділеної політики в Україні, спроба здійснити масштабну податкову реформу може зробити більше шкоди, аніж користі. Тому наразі Україні краще зосередити свої зусилля на інших проблемах.