По маленькій

Вікторія Руденко, "Контракти", №51, 2009

http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/51200912136.html

Надворі криза, а український фондовий ринок б’є рекорди зростання. Після обвалу індексу ПФТС у 2008 році більш ніж на 75%, у 2009-му індикатори вітчизняного ринку акцій — індекси ПФТС і Української біржі (UX) — зросли вдвічі.

Акції

Причому з дна, якого ринок сягнув у березні 2009-го (199,12 пунктів — індекс ПФТС і 444,64 — індекс UX), приріст становив 150%. Лідери зростання — найбільш ліквідні акції, блакитні фішки. Тобто цього року інвестори, які ризикнули вкласти гроші в акції, не тільки заробили величезний прибуток, вони ще й без проблем могли в будь-який момент вийти зі своїх інвестицій. Акції Мотор Січі подорожчали на 500%, ММК імені Ілліча — більш ніж на 350%, НВО імені Фрунзе — майже на 300%, Азовсталі — на 200%, Полтавського ГЗК — більш ніж на 150%.

Бурхливе зростання котировок акцій — аж ніяк не заслуга української економіки. Причиною обвалу ринку в 2008-му став масовий відхід іноземних інвесторів і криза банківської системи наприкінці року. У 2009-му наш фондовий ринок зріс услід за іншими світовими майданчиками завдяки позитивним новинам. При цьому іноземці на наш ринок не поверталися: котирування українських акцій підвищувалися за рахунок невеликих обсягів торгів, проведених вітчизняними інвесторами (переважно інвесткомпаніями та дрібними торговцями). Весь рік резиденти очікували повернення закордонних інвесторів на наш ринок на хвилі позитивних новин з-за кордону — і потихеньку приторговували цінними паперами, маючи намір при нагоді продати їх іноземцям. Останні так і не повернулися, натомість котирування зросли.

Наступного року таких показників збільшення ринку очікувати не варто. «У 2010 році фондовий ринок може зрости на 20–30%», — припускає керівник аналітичного відділу інвестиційно-фінансової компанії «Арт-капітал» Дмитро Монаков. Протягом року можливе як короткострокове зростання (на 40–50%), так і корекція в межах 15–20%. Старший аналітик ІГ «Сократ» Сергій Невмержицький припускає, що до кінця 2010-го індекс ПФТС сягне 750–850 пунктів (+25–40% від нинішнього значення на рівні 600 пунктів), індекс UX — 1815–2050 пунктів (+20–35% від нинішніх 1520 пунктів).

І цього разу зростанню фондового ринку сприятиме довгоочікуване повернення в Україну іноземних інвесторів. Зараз гроші поступово повертаються на ринки, що розвиваються, — позитивна світова економічна кон’юнктура цьому сприяє. Нерезиденти готові вкладати в Україну — про це повторюють усі без винятку топ-менеджери інвесткомпаній, що ведуть переговори із західними інвестфондами про поновлення співпраці. «Інвестори змирилися з девальвацією гривні, бюджетною плутаниною, корупцією в Україні... Зараз вони просто чекають закінчення президентських виборів», — пояснює голова аналітичного відділу

КУА «Бонум Груп» Олександр Дмитрієв.

Відкриті пайові

інвестфонди

За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, відкриті інвестфонди у 2009 році отримали 20% прибутку. Проте навіть таке зростання не покрило збитків, яких зазнали вкладники у 2008-му: роком раніше відкриті фонди втратили в середньому 30–35%. Тоді причиною збитковості ПІФів стало падіння українського фондового ринку: більша частина їхніх коштів була в акціях вітчизняних емітентів. Цього року більшість фондів побоювалися вкладати гроші в акції, тому багато хто не лише не обіграв фондовий ринок, а й не відновив статус-кво.

За словами керівника інвестиційного відділу КУА «Бонум Груп» Олександра Спасиченка, сьогодні найкраща інвестиційна стратегія для відкритих фондів — вкладення в ліквідні акції й поточні банківські рахунки. Акції зростають у ціні, що рухає вартість інвестиційних сертифікатів догори, при цьому відкриті фонди можуть у будь-який момент повернути гроші вкладникам, знявши їх з поточних рахунків. В інші інструменти — облігації, держпапери, нерухомість — компанії з управління активами намагаються не інвестувати: дохідність таких вкладень сумнівна, при цьому вони неліквідні.

Більшість українських ПІФів у 2010-му покажуть позитивну дохідність, причому, швидше за все, вищу, ніж за цей рік — на рівні 25–30%. Фондовий ринок продовжить зростання, і управляючі активами вже не побоюватимуться вкладати гроші в акції. Вони навіть розраховують на невеликий приплив грошей у ПІФи в наступному році, що дозволить інвестменеджерам ефективніше управляти капіталом вкладників.

Депозити

«У новому році українським банкам потрібно розв’язати три важливі проблеми: по-перше — залучити довгострокові депозити (строком хоча б на один рік), по-друге — щоб вони були у гривні, й, по-третє — за такими ставками, щоб залучені в населення гроші можна було б спрямувати на кредитування», — зазначає радник голови правління Укргазбанку Олександр Охріменко. В умовах тотальної недовіри населення до банківської системи фінустанови були змушені в 2009-му переорієнтуватися на так звані тижневі депозити (строком на сім днів), а також на депозити з вільним доступом до грошей. При цьому банки постійно підвищували відсотки за вкладами: за інформацією компанії «Простобанк Консалтинг», у середині грудня максимальна дохідність за гривневим депозитом строком на один рік становила 27% (вклад «Чемпіон» від банку «Фінансова ініціатива»). Природно, видавати банківські кредити за рахунок таких дорогих і коротких ресурсів досить проблематично.

У принципі, фінструктури зараз мають відносно дешеві ресурси: вклади в інвалюті. Однак спрямувати ці гроші на кредитування банки також не можуть, оскільки в Україні віднедавна заборонено валютне кредитування фізосіб за винятком лише небагатьох визначених законодавством випадків.

Тому сьогодні у вкладників є останній шанс вигідно розмістити кошти. Швидше за все, вже цієї зими банки почнуть знижувати відсотки за депозитами й подовжувати строк їхньої дії. Також вони поступово відмовлятимуться від доларових депозитів, знижуючи за ними дохідність.

Валюта

У 2009 році гривня зміцнилася на 2% відносно долара. Порівняно з 2008-м, коли протягом року курс нацвалюти девальвував з 4,5 UAH/USD до 9 UAH/USD, гривню у 2009-му можна вважати стабільною. «Ключовим чинником зміцнення національної валюти наприкінці 2009-го стало поліпшення стану платіжного балансу України, — пояснює директор аналітичного департаменту компанії TeleTRADE Оксана Курінна. — Крім того, зміцнення гривні пов’язане з бюджетними платежами — наприкінці року компанії платять податки, тому продають валютну виручку». До речі, свою роль відіграло й посилення жорсткості законодавства — строк повернення валютної виручки скоротився до 90 днів. Іноземні банки збільшили статутний капітал своїх українських структур. Ще один позитивний чинник — приплив коштів з офшорів у зв’язку з виборчою кампанією. За оцінкою операторів валютного ринку, наближення новорічних свят позитивно позначиться на гривні: населення розпродаватиме доларові запаси.

Курс нацвалюти на наступний рік залежатиме від нової політики регулятора. Велику роль у його формуванні відіграє новий голова НБУ (строк повноважень Володимира Стельмаха офіційно сплив ще 16 грудня). На думку економістів, досить імовірно, що наступного року Україна житиме за курсу 8,0–8,5 UAH/USD.

Прогнозувати курс євро вітчизняні економісти не ризикують: в Україні він традиційно залежить від курсу долара і й поведінки пари долар/євро за кордоном. Щодо майбутнього європейської та американської валют на світовому ринку в аналітиків також єдиної думки немає. За версією економістів інвестиційного банку UBS, долар у 2010–2011 роках залишатиметься досить слабким (євро коштуватиме $1,5, а у 2011 році — $1,6). Водночас, відповідно до оцінки японського Bank of Tokyo — Mitsubishi UFJ, протягом 2010 року долар зміцниться. На думку японців, падіння курсу євро стане наслідком наростання економічних проблем у Європі: у грудні було знижено кредитний рейтинг Греції та Іспанії.

Щоб не втратити на коливаннях валютних курсів, експерти, як і раніше, рекомендують зберігати заощадження в трьох валютах: гривні, доларах та євро.

Золото

З початку 2009 року золото подорожчало більш ніж на 30% і продовжує бити цінові рекорди: до початку грудня ціна дорогоцінного металу сягнула $1200 за унцію. «Основна причина подорожчання золота — невизначеність у світовій економіці, — пояснює Оксана Курінна. — Зростання цін викликане не ювелірним попитом, а бажанням фінансових інститутів і приватних інвесторів захистити свої активи від знецінення».

За підрахунками Олександра Дмитрієва, нинішня ціна тройської унції дорогоцінного металу насправді не є рекордною. Якщо врахувати рівень інфляції, то зараз золото вдвічі дешевше, ніж у 1980 році (тоді воно перевищило рівень $800 за унцію, або $2 тис. у перерахуванні на нинішні гроші). За прогнозами аналітика, у І половині 2010-го метал продовжить дорожчати: до середини року його ціна може сягнути $1450–1500 за унцію. У ІІ половині 2010-го можливе зниження вартості дорогоцінного металу — особливо, якщо інвестори спробують вийти із золотих інвестицій. За оцінками фінансового консультанта Еріка Наймана, золото може обвалитися до $800 за унцію, тобто практично удвічі.

В Україні котирування золота дотримуватиметься світових трендів. Важливу роль у ціноутворенні дорогоцінного металу відіграє курс гривні.

Нині інвестиції в золото — досить ризикований крок. Справа в тому, що спреди на його купівлю-продаж в Україні сягають 20%. Це означає, що відбити інвестиції можливо тільки в разі подорожчання золота на 20%, а заробити прибуток — якщо зростання котирування перевищить цей рівень. Нині котирування золота становлять приблизно $1100 за унцію, до можливого цінового піка ($1500) залишається 36%. Таким чином, з урахуванням спредів інвестор може заробити 16% прибутку. Проте отримати прибуток вдасться лише в тому разі, якщо ціна унції дорогоцінного металу справді сягне $1500, за що не ручається жоден аналітик.

Нерухомість

У 2009-му столична нерухомість на вторинному ринку подешевшала майже на третину, сягнувши рівня кінця 2006-го — початку 2007-го року. Весь рік ріелтори очікували відновлення попиту, але цього не сталося. Реальних покупців мало, хоча охочих придбати житло досить багато, зазначають ріелтори, які з нетерпінням очікують поновлення іпотечного кредитування. Зараз найбільшим попитом користується найдешевше житло (малогабаритні одно- двокімнатні квартири, найчастіше в хрущовках). Потрібну суму покупці збирали для початкового внеску за кредитом — тепер за ці гроші можна купити житло економ-класу.

Наступного року навряд чи можливе значне зростання цін на нерухомість. Швидше за все, у 2010-му вартість житла коливатиметься в межах ±10–15% від поточного рівня. Причиною обвалу цін міг би стати масовий розпродаж конфіскованих квартир: наприкінці листопада 2009-го Мін’юст дозволив вилучення заставних квартир у досудовому порядку в тому випадку, якщо позичальник протягом трьох місяців не платить за кредитом і при цьому не звернувся до банку з проханням про реструктуризацію. Банкіри кажуть, що таких випадків в Україні безліч. Однак фінустанови навряд чи розпродаватимуть житло за безцінь, а спробують реалізувати основну масу конфіскату за прийнятними цінами, щоб мінімізувати збитки, заподіяні несумлінними позичальниками.

Подорожчання квадратних метрів відбудеться лише в тому разі, якщо українська економіка почне відновлюватися, а банки повернуться до іпотечного кредитування — звісно, на прийнятних для позичальників умовах. За даними Простобанк Консалтинг, сьогодні кредити на нерухомість пропонують близько десяти фінустанов, однак доступні вони далеко не всім. Офіційний дохід позичальника має не менш ніж утричі перевищувати щомісячний платіж за позикою, перший внесок — щонайменше 40% вартості квартири. Більше того, ефективна ставка за іпотекою не опускається нижче 30% річних у гривні.

За прогнозами банкірів, умови й темпи зростання іпотеки повернуться до докризових значень тільки у 2011–2012 роках. До того моменту житло також може подорожчати на 30–35%.