Підняти планку: як Україні підвищити інвестиційну привабливість

Андрій Леденьов, Новое время, 8 грудня 2016 року

http://biz.nv.ua/ukr/publications/pidnjati-planku-jak-ukrajini-pidvishchiti-investitsijnu-privablivist-312901.html

Інвестиції в українську економіку зростають, але це далеко не межа. Ситуація була б набагато краще, якби уряд серйозно взявся б за поліпшення інвестклімату.

Згідно з даними Державної служби статистики України, на 1 жовтня 2016 року обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України (акціонерний капітал нерезидентів) виріс на $2,6 млрд і склав $45,152 млрд, порівняно з величиною інвестицій отриманих на аналогічну дату минулого року.

За дев'ять місяців цього року в економіку України надійшло $3,8 млрд нових інвестицій, при цьому відтік за період склав $459,3 млн.

Гроші надходили з більш ніж сотні країн, але головними інвесторами (83,1% загального обсягу) залишалися Кіпр, Нідерланди, Німеччина, Росія, Австрія, Великобританія, Британські Віргінські Острови, Франція, Швейцарія та Італія.

Були часи, коли в країну гроші текли рікою, ситуація була куди приємніша, ніж зараз. Але і тоді, і зараз назвати сприятливим періодом для інвестицій в країну ніхто не наважується. Епізодичний період жаття пройшов з кризою 2009 року. Зараз, щоб дістатись хоча б до того рівня, потрібен подвиг.

НВ Бізнес представляє думку фахівців, про те як помножити обсяг інвестицій в Україну

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера

За великим рахунком, інвестклімат завжди був не дуже хороший. Традиційно Україна замикала список Transparency International з точки зору корупції. У списку Doing Business ми завжди знаходилися нижче екватора. Дослідження Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD) завжди показували високий рівень тіньової економіки в Україні взагалі з моменту отримання нею незалежності. Найбільш якісним інвестклімат з точки зору припливу інвестицій був у 2005 році, коли Україна отримала $10 млрд прямих іноземних інвестицій.

З того моменту Україна більше не змогла повторити подібного роду рівня показника. Тому що у бізнесу превалювала думка, що Помаранчева революція змінитьвсе і все стане дивовижно. Цього не сталося як ми знаємо. З іншого боку, в той момент була сприятлива кон'юнктура, яка тоді складалася на світових ринках на всю групу українських товарів з низьким рівнем доданої вартості. Тому Україна могла в певному сенсі показувати економічне зростання. Якщо не підкріплювати посування в бізнес-кліматі реальними діями, а намагатися годувати інвесторів очікуванням – нічого хорошого з цього не буде. Інвестор, за великим рахунком, ніяких рухів і не бачив.

Тому сталося згасання інвестиційної активності. Україні потрібно чимось підкріплювати гарантії на права власності, щоб не було можливості вилучення приватного майна. Підвищити ефективність судової системи, тобто побудувати нову. Вона не стара радянська, вона – клептократична українська. Потрібно знизити адміністративні бар'єри для ведення бізнесу, тоді можна буде залучати інвестиції. А просто розповідями їх не притягнеш.

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine

Щоб було щось інвестувати, потрібні великі кошти. У 2005-2008 роки заходило дуже багато інвесторів, так як були вільні кошти. Невеликий час після 2014 року, коли переважна більшість контролюючих органів була налякана і очікувала, що правила зміняться, дуже швидко закінчився. Зараз наша інвестиційна привабливість досить низька.

Кожна спроба навести порядок у сфері регулювання або конкурсах з приватизації держмайна, повертає интерес до України. Але те, як відбуваються процеси, коли виграє міжнародна компанія, а конкурси блокуються або робляться спроби їх заблокувати зі сторони офшорів, пов'язаних з українським фінансово-промисловими групами, це явно не на користь державі.

Якщо порівнювати кінець 1990-х і першу половину 2000-х років, то зараз не краща інвестиційна привабливість в Україні. Хоча за активної позиції влади у боротьбі з корупцією, встановленням верховенства права, реформуванням судової системи, ми маємо величезні перспективи цю інвестиційну привабливість підняти.

Любов Акуленко, виконавчий директор Українського центру європейської політики

Особливо сприятливого інвестклімату у нас не було ніколи. З 2000 року у нас почалося пожвавлення на фінансовому та фондовому ринках, які залучали інвесторів. Також з-за високих цін на сировинних ринках – аграрний сектор був дуже привабливим для інвесторів. Ситуація сильно змінилася в 2008 році, коли фондовий і фінансовий ринки обвалилися.

На моє глибоке переконання, навіть у часи фінансової буму до нас інвестори ніколи не шикувалися в ряд. Є дві причини. Перша – корумпована судова система, коли іноземці бояться, що у них можуть забрати бізнес. Недавня історія з французьким інвестором в Одесі, якому бульдозером знесли виноградники – яскраве тому підтвердження. Друга – у нас занадто багато регуляторних і дозвільних актів, що стримують заснування і розвиток кампаній.

Експерти нарахували десь близько 60% непотрібного регулювання для бізнесу. Якщо його приберуть – можливо ситуація зміниться. Нам треба зробити справжню судову реформу, коли почнуть довіряти судам іноземні кампанії, інакше ми ніколи не станемо по-справжньому інвестиційно привабливими.

Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital

Це парадокс, але зараз ситуація краща для інвестування. Інша справа, що ми в 2005-2008 роках мали ситуацію вкрай сприятливих зовнішніх ринків і спостерігали інвестиційний приплив в країну. Але це не завдяки тому, що тоді у нас був найбільш сприятливий період, а просто тоді так склалася світова кон'юнктура, кошти заходили й заходили б у будь-якому випадку.

Інвестори, які вже багато років їздять в Україну, приїжджають і кажуть, що сьогодні ситуація краща, ніж коли-небудь. Але це не означає, що ситуація хороша. Зараз ситуація погана тим, що не виконуються закони і абсолютно не захищені права приватної власності. Якщо ми не створимо умов, бізнес не стане більше довіряти.

Інвестори так чи інакше будуть приходити в Україну, тому що тут дешево. Ті, у яких нижчий поріг сприйняття. Прийдуть китайські бізнесмени, які звикли працювати в Латинській Америці, Африці, в Азії – там, де корупція завжди була і є, і вони вміють з цим працювати. Але нам потрібно, щоб до нас приходили шведські, британські, американські інвестори, які можуть принести кращі технології, кращі практики.

Сергій Чуйкін, віце-президент інвесткомпанії Concorde Capital

Бум інвестиційної активності припав на 2005-2008 роки. Багато в чому зростання бізнес-активності був пов'язаний з глобальними процесами у макроекономічному розвитку. Україна в цілому не використала свій потенціал настільки, наскільки могла б .

Як би це банально не звучало, багато хто чекає політичної стабільністі, вирішення питання конфлікту на Сході, прогресу в реформах і лібералізації. Це лише не великий список того, що сьогодні заважає притоку інвестицій. На думку багатьох експертів, в 2016 році Україна досягла дна в економіці. В наступному році можливе зростання в 1% ВВП. При цьому ми не бачимо активності серед іноземних інвесторів, фондів з прямими приватними інвестиціями.

У США з'явилося агентство, яке надає страховку від політичних ризиків. Якщо громадянин США або американська компанія прийме рішення інвестувати в Україну, його застрахують та покриють збитки в разі форс-мажорних обставин. Але всупереч наявності навіть таких інструментів захисту, іноземні інвестори не приходять в Україну. Ризики, як і раніше дуже високі. На жаль, бізнес не бачить ніяких поліпшень і гарантій захисту.